Рішення

від 30.01.2019 по справі 905/1955/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/187/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2019 Справа № 905/1955/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» (84401, Донецька область, м. Лиман, вул. Соснова, буд. 15)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімната 207)

про стягнення 362544,90 грн.

за участю представників

позивача: ОСОБА_2, адвокат, угода б/н від 10.01.2019 р.

відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 19/2019 від 21.12.2018 р.

СУТЬ СПОРУ:

22.10.2018 р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 17.10.2018 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» про стягнення заборгованості за договором поставки № 97/2011 від 01.04.2011 р. в сумі 362 544 грн. 90 коп.

В позовній заяві позивач просив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.10.2018 р. передано справу № 905/1955/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» про стягнення заборгованості в сумі 362544,90 грн. за територіальною підсудністю на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 19.11.2018 р. здійснено автоматизований розподіл справи № 905/1955/18 між суддями, та визначено її до розгляду судді Ярешко О.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 21.11.2018 р. позовну заяву (вих. № б/н від 17.10.2018 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» про стягнення заборгованості за договором поставки № 97/2011 від 01.04.2011 р. в сумі 362544,90 грн. залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю «Чайка» надано строк для усунення недоліків, але не більше десяти днів із дня вручення даної ухвали.

11.12.2018 р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» надійшли докази усунення недоліків позовної заяви, на виконання вимог ухвали суду від 21.11.2018 р. Крім того, позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, посилаючись на п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України.

Відповідно до розпорядження № П-804/18 від 11.12.2018 р. призначено повторний автоматизований розподіл заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2018 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» передано судді Дроздовій С.С., у зв'язку з перебуванням судді-доповідача ОСОБА_4 на лікарняному.

Ухвалою суду від 14.12.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/1955/18, присвоєно справі номер провадження 27/187/18.

Справа № 905/1955/18 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 14.01.2019 р.

09.01.2019 р. на поштову адресу господарського суду надіслано клопотання б/н від 08.01.2019 р. (вх. № 08-08/194/19) про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тим, що представник не має можливості прибути до суду оскільки приймає участь у іншому судовому процесі у Краснокутському районному суді Харківської області.

Крім того, 09.01.2019 р. представник відповідача надіслав на адресу суду письмовий відзив (вх. № 08-08/192/19 від 09.01.2019 р.) на позовну заяву. Проти вимог позивача заперечив, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що у наданих позивачем видаткових накладних у графі отримав міститься підпис та печатка ТОВ Український Рітейл , проте не зазначено посаду та дані особи, яка вчинила підпис та позивачем не надано доказів того, що особи, які підписували видаткові накладні мали відповіді повноваження.

Ухвалою суду від 14.01.2019 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 30.01.2019 р.

У судовому засіданні 30.01.2019 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 30.01.2019 р., відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 30.01.2019 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 30.01.2019 р. підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.01.2019 р. заперечив проти задоволення позовних вимог, на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

01.04.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Український Рітейл (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Чайка (Постачальник) укладений Договір поставки № 97/2011 (Договір).

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язувався поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар на умовах цього Договору.

Найменування, асортимент та ціна поставленого товару вказується в Додатку № 1 Специфікація , яке є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 6.5 Договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 60 (шістдесят) календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати є дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Додатковою угодою № б/н від 01.02.2013 р. викладено п. 6.5 в наступній редакції: оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 32 календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка Покупця.

Приписами п. 6.7 Договору сторони передбачили, що сторони проводять звіряння розрахунків по зроблених постачаннях товару, для чого Покупець готує проект акту звіряння і направляє його Постачальнику. На виконання даного пункту Договору матеріали справи містять акт звіряння від 31.08.2018 р. підписаний сторонами без заперечень та зауважень.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору поставки Постачальник здійснював систематичні поставки продукції ТОВ Український Рітейл , проте відповідач не сплатив її вартість у повному розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 362544 грн. 90 коп. основної заборгованості.

Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія № 1 від 11.09.2018 р. щодо оплати вартості отриманого товару в розмірі 362544 грн. 90 коп. однак, матеріали справи не містять доказів оплати товару та відповіді на дану претензію.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 07.05.2018 р. по 30.05.2018 р. здійснив поставки товару відповідачу на загальну суму 362544 грн. 90 коп., що підтверджуються двосторонньо підписаними сторонами без заперечень та зауважень накладними, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що вартість товару в сумі 362544 грн. 90 коп. не сплачена відповідачем.

Судом встановлено, що накладні, які містяться в матеріалах справи, свідчать про приймання-передачу визначеного товару, що містить найменування, кількість ціну, підписані сторонами без заперечень та без зауважень, та підписи скріплено печатками підприємств, що спростовує заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву щодо неналежного оформлення.

За таких обставин, загальна сума заборгованості ТОВ Український Рітейл по оплаті за поставлений позивачем по Договору поставки товар становить 362544 грн. 90 коп.

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Більш того, ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми у повному обсязі не надав.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 362544 грн. 90 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача щодо невідповідності накладних вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, оскільки не містить посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції не приймаються судом до уваги, оскільки факт приймання-передачі підтверджується підписом представника покупця - всіх накладних та печаткою підприємства відповідача, також не було пред'явлено до позивача будь-яких претензій стосовно неотримання замовленого товару, та сторонами був підписаний акт звіряння від 31.08.2018 р. на суму 362544 грн. 90 коп. без заперечень та зауважень.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 5438 грн. 17 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» , м. Лиман, Донецька обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімната 207, код ЄДРПОУ 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» (84401, Донецька область, м. Лиман, вул. Соснова, буд. 15, код ЄДРПОУ 13544204) 362544 (триста шістдесят дві тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 90 коп. боргу, 5438 (п'ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 17 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 05.02.2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя С.С. Дроздова