Ухвала

від 31.01.2019 по справі 920/1173/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.01.2019 Справа № 920/1173/17

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленко О.В., розглянувши матеріали справи №920/1173/17

за позовом: заступника керівника Сумської місцевої прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 79, м. Суми, 40000) в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, буд. 108, м. Суми, 40021, ідентифікаційний код 39765885),

до відповідачів: 1. Сумської міської ради (пл. Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 23823253),

2. Приватного виробничо-сервісного підприємства «Проспект» (пр-т Шевченка, буд. 1, м. Суми, 40011, ідентифікаційний код 14004881),

про скасування рішення, звільнення земельної ділянки ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №9-18-0.6-174/62-18 від 21.12.2018;

від відповідачів: 1.Бересток Б.П., довіреність від 26 . 12.2018;

2. не з'явився;

прокурор: Мороз А.В . , службове посвідчення № 031733 від 26 .0 1.2015

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Суть спору: прокурор просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради № 4101-МР від 03.03.2015 «Про передачу у користування земельних ділянок на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» в частині передачі Приватному виробного-сервісному підприємству «Проспект» у користування земельної ділянки в м. Суми, проспект Т. Шевченка, біля буд. 1 площею 0,0050 га; зобов?язати другого відповідача повернути територіальній громаді м. Суми в особі Сумської міської ради земельну ділянку площею 0,0050 вартістю 54958,00 грн., що знаходиться в м. Суми проспект Т. Шевченка, біля буд. 1, переданої відповідно до договору особистого строкового сервітуту від 01.07.2015 № 011/15; стягнути з відповідачів судові витрати, пов'язані з розглядом справі на користь Прокуратури Сумської області.

Від позивача 31.01.2019 надійшли письмові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги прокурора в повному обсязі, зазначивши також, що Положенням про Головне управління Держгеокадастру в Сумській області передбачено, що посадові особи ОСОБА_1 управління в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського призначення і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування яких закінчився, інших підстав звернення з позовом Положення не передбачає, а отже вважає, що прокурор правомірно звернувся в суд в інтересах держави в особі ОСОБА_1 Управління Держгеокадастру в Сумській області.

Відповідачем 1 подано відзив №21/08.01-24 від 23.01.2019 з урахуванням Постанови Верховного Суду від 28.11.2018 по справі №920/1173/17, в якому він заперечу проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію серед іншого тим, що прокурором невірно визначено позивача у справі, а належним позивачем в даній справі має бути Сумська міська рада, оскільки право розпорядження землями комунальної власності належить саме їй. Крім того, вважає, що прокурором обрано невірний спосіб захисту порушеного права.

Від прокурора надійшла відповідь №112-884вих 19 від 23.01.2019 на відзив відповідача 1.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідачем 2 подано відзив на позов з урахуванням Постанови Верховного Суду від 28.11.2018 по справі №920/1173/17, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки Сумською міською радою було дотримано порядок передачі у користування земельної ділянки без жодних порушень.

Від прокурора надійшла відповідь №112-940вих19 від 29.01.2019на відзиві відповідача 2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача і відповідача 1, суд встановив:

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.04.2018 у справі №920/1173/17 в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2018 апеляційну скаргу Заступника прокурора Сумської області залишено без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 24.04.2018 у справі №920/1173/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2018 та рішення господарського суду Сумської області від 24.04.2018 у справі № 920/1173/17 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що під час вивчення Сумською місцевою прокуратурою інформації щодо правомірності використання земельних ділянок комунальної власності встановлено, що відповідно до рішення Сумської міської ради від 03.03.2015 року № 4101-МР «Про передачу у користування земельних ділянок на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» на підставі заяви другого відповідача, надано у користування земельну ділянку за адресою: проспект Т.Г. Шевченка, біля будинку 1, в м. Суми, загальною площею 0,0050 га., на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової пересувної споруди (літнього майданчика) для провадження підприємницької діяльності.

На виконання вказаного рішення 01.07.2015 року між Сумською міською радою та ПВСП Проспект укладено договір № 011/15 про встановлення особистого строковою сервітуту на користування місцем для розміщення тимчасової споруди (літній майданчик, площею 50,0 кв. м.) в м. Суми за адресою: м. Суми, проспект Т. Шевченка, біля будинку 1.

Прокурор вважає, що рішення Сумської міської ради від 03.03.2015 року № 4101-МР «Про передачу у користування земельних ділянок на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» в частині передачі Приватному виробного-сервісному підприємству «Проспект» у користування земельної ділянки в м. Суми, проспект Т. Шевченка, біля буд. 1 площею 0,0050 га, прийняте з порушенням вимог ст. 123 Земельного кодексу України, а земельна ділянка підлягає поверненню територіальній громаді м. Суми в особі Сумської міської ради.

Крім того, прокурор наголошує на тому, що оскільки органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Сумській області, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави, прокурор вбачає правові підстави для звернення з даним позовом в інтересах держави для захисту порушеного права.

Згідно ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 - 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Зі змісту ч.3 ст. 53 ГПК України вбачається, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4 цієї ж статті).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення пункту 3 частини першої ст.131-1 Конституції України , з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України ).

У пункті 3 частини першої ст.131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України Про прокуратуру .

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до абзацу 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Таким чином іншою необхідною умовою для здійснення прокурором представництва інтересів держави, у відповідності до приписів ст.23 Закону України Про прокуратуру , є виконання прокурором обов'язку попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Тобто, виходячи зі змісту даної норми, наявність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів попереднього звернення прокурора до відповідного суб'єкта владних повноважень є обов'язковою умовою, за якої можливий судовий розгляд позову прокурора, і виключно у разі її дотримання прокурор набуває відповідних процесуальних повноважень (процесуальної дієздатності).

Так, до позовної заяви додано лист заступника керівника Сумської місцевої прокуратури від 04.12.2017 №112-14132вих-17 до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому повідомлялось, що Сумською місцевою прокуратурою заявляється позовна заява в інтересах держави в особі ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Сумській області до Сумської міської ради, ПВСП Проспект , про визнання незаконними та скасування рішення та повернення земельної ділянки.

Однак, матеріали справи не містять належних доказів направлення (вручення) вказаного листа ОСОБА_1 управлінню Держгеокадастру в Сумській області. Тобто матеріали справи не містять доказів виконання прокурором приписів ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , а саме попереднього, до звернення до суду, повідомлення про намір звернення до суду з позовом відповідного суб'єкта владних повноважень. Разом з цим вже 08.12.2017 Сумська місцева прокуратура подала зазначений позов (датований 05.12.2017) до господарського суду Сумської області даний позов.

Абзацем 6 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам від 23.03.2017 № 7 (із змінами) роз'яснено, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ч. 2 або 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду (абз. 2 п. 3 вказаної постанови).

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Судом встановлено, що позовну заяву прокурором подано в інтересах держави в особі ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Сумській області.

В той же час, ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру в Сумській області не наведено жодної підстави, яка б свідчила про неможливість самостійного звернення з позовом до суду.

Суд приходить до висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, в особі якого в інтересах держави звернувся Заступник керівника Сумської місцевої прокуратури з даним позовом до суду, має можливість для самостійного захисту своїх прав.

Саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що органи, уповноважені здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснюють відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

У такому разі прокурор повинен надати відповідні докази відповідно до вимог ст.ст. 7 3 , 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (зокрема: докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 02.11.2016 у справі № 923/1006/15, від 02.08.2017 у справі № 922/2885/16.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно статті 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі Менчинська проти Росії , пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мартіні проти Франції ).

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури Сумської області, що Головне управління Держгеокадастру в Сумській області неналежним чином здійснює захист своїх прав є безпідставним.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року) повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року).

Судом встановлено, що позовну заяву прокурором подано в інтересах держави в особі ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Сумській області, яке уповноважене державою здійснювати повноваження щодо передання у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності .

Згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктами 1, 7 положення Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

В той же час, предметом спору у справі №920/1173/17 є визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 03.03.2015 року № 4101-МР «Про передачу у користування земельних ділянок на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» в частині передачі Приватному виробного-сервісному підприємству «Проспект» у користування земельної ділянки в м. Суми, проспект Т. Шевченка, біля буд. 1 площею 0,0050 га, а отже спірні правовідносини стосуються питання передачі у користування земельної ділянки комунальної власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність аби у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Вказане повністю узгоджується з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно ч. 4-5 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї етапі, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статі, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Сумська міська рада.

Відповідно до п. 4 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, зокрема, у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України , оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом в інтересах держави в особі ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Сумській області, не обґрунтував наявності підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді, а також у зв'язку з тим, що прокурором неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави.

Керуючись ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №920/1173/17 закрити.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 05.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_3