Ухвала

від 24.01.2019 по справі 472/25/19

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/25/19

Провадження №2/472/140/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

24 січня 2019 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., розглянувши заяву першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2019 року перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, витребування земельної ділянки.

Разом з позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: 1) накласти арешт на спірну земельну ділянку та встановити заборону органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об'єднання з іншими ділянками); 2) заборонити ОСОБА_2 вчиняти із спірною земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову при наявності оскаржуваних наказів Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області надасть можливість теперішньому власнику земельної ділянки розпорядитися нею на власний розсуд, у зв'язку з чим існує очевидна небезпека відчуження цієї ділянки, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику - державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Крім цього, враховуючи, що вказана земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_2, останній відповідно до положень ч.3 ст. 20 Земельного кодексу України може ініціювати питання щодо зміни її цільового призначення та виду її функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень органів виконавчої влади шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, у даному випадку держави, від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

До видів забезпечення позову законом віднесено накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2,4 частини 1 статті 150 ЦПК України).

Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов'язана з необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що прокуратурою заявлено позов в інтересах держави, який обґрунтовано протиправним наданням у власність спірної земельної ділянки фізичній особі на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, правомірність яких оскаржується в суді.

Отже, предметом позову прокурора є правовідносини щодо права власності відповідача на земельну ділянку.

Складовими права власності на землю є право розпорядження, володіння та користування цією нерухомістю.

В порядку забезпечення позову прокурор вважає необхідним тимчасово обмежити відповідачів у праві розпорядження спірним майном з передачею прав на цю землю у будь-який спосіб та реєстрацією речових прав, а також змінювати об'єкт спору (змінювати цільове призначення, проводити поділ, об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші провочини щодо земельної ділянки), що є складовою оспорюваного права власності.

Отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам.

Відсутність обтяжень спірної нерухомості не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою у ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору.

Необхідність збереження правового статусу та стану спірних ділянок, який існує, принаймі на час виникнення спору, відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил частини 2 статті 149 ЦПК України.

Такі умови можуть бути забезпечені тимчасовою забороною розпорядження цим майном з передачею прав на цю землю та реєстрацією речових прав, та забороною змінювати об'єкт спору (цільове призначення, поділ, об'єднання тощо).

Такий спосіб забезпечення позову відповідає і підставам, зазначеним прокурором у заяві.

Забезпечення позову у вказаний спосіб не обмежує права користування земельною ділянкою її теперішнім власником в існуючих розмірах за її цільовим призначенням.

Тимчасове обмеження у розпорядженні спірною ділянкою на час розгляду справи не порушує статті 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки таке обмеження встановлюється в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, заява першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню із застосуванням таких заходів забезпечення позову як заборону відчуження спірної земельної ділянки, в тому числі шляхом заборони укладення будь-яких правочинів щодо передачі прав на цю земельну ділянку, зміни цільового призначення земельної ділянки, здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі їх поділу чи об'єднанню з іншими ділянками).

В заяві про забезпечення позову прокурор просить суд стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області витрати, пов'язані зі сплатою судового збору при зверненні з такою заявою до суду.

З аналізу ст. 141 ЦПК України , яка визначає розподіл судових витрат між сторонами, витрати, що понесені стороною при вирішенні питання про забезпечення позову, підлягають відшкодуванню лише при вирішенні спору по суті. Окремий розгляд цього питання при розгляді заяви про забезпечення позову главою 10 ЦПК та Законом Про судовий збір не передбачено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заяву прокурора про забезпечення позову слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення позову у цивільній справі №472/25/19 за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, витребування земельної ділянки, - задовольнити частково.

Заборонити відчуження земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 4821780600:01:000:0725, розташованої в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, в тому числі шляхом заборони здійснення органами, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, будь-яких реєстраційних дій щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об'єднання з іншими ділянками).

Заборонити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) та будь-яким іншим особам вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4821780600:01:000:0725, яка розташована в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти будь-які правочини щодо передачі прав на цю земельну ділянку.

Стягувач: Прокуратура Миколаївської області (54030, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, ЄДРПОУ 02910048).

Боржник: ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1).

Встановити, що заходи забезпечення позову заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави, передбачені цією ухвалою, діють до розгляду справи по суті.

Копії даної ухвали направити сторонам для відома та відповідним державним органам для виконання.

На підставі частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_3