Рішення

від 06.02.2019 по справі 200/20406/18

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/20406/18

провадження 2/200/4521/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, Єлісєєва Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Овен-Д про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

26.12.2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з вказаним позовом. В позові посилається на те, що між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Овен-Д , було досягнуто згоди, та усіх істотних умов, щодо укладення договору оренди нерухомого майна. Сторонами було обумовлено предмет оренди, строки дії договору, вартість оренди та інші обов'язкові для договору оренди умови. Предметом оренди є нерухоме майно, а саме будівля складу літ. А-1, загальною площею 23,0 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач стверджує, що не зважаючи на погоджені сторонами усі істотні умови оренди нерухомого майна, відповідачем на адресу позивача було надіслано листа, з якого вбачається, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від укладення договору оренди нерухомого майна.

Позивач за власні кошти збудував нежитлове приміщення на капітальному фундаменті та почав користуватись ним для особистих потреб. За результатами проведених робіт з технічної інвентаризації будівлі складено технічний паспорт та зазначено, що будівельні роботи було проведено з дотриманням всіх будівельних норм та правил.

У червні 2018 року складено звіт про технічне обстеження будівлі та встановлено, що будівля відповідає вимогам надійності, безпечної експлуатації.

Позивач вважає, що даними позовними вимогами не порушуються права та інтереси інших осіб, тому просить визнати за ним право власності на будівлю складу (літ. А-1) загальною площею 23,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Овен-Д надав відзив на позовну заяву, в якому повідомляє, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить винести рішення згідно з законом.

Суд вважає за можливе ухвалите рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Керуючись ч.1 ст.318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст.2 ЦК України (учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи).

Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 376 ЦК України на вимогу власника суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване, якщо це не порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Овен-Д , було досягнуто згоди, та усіх істотних умов, щодо укладення договору оренди нерухомого майна. Сторонами було обумовлено предмет оренди, строки дії договору, вартість оренди та інші обов'язкові для договору оренди умови. Предметом оренди є нерухоме майно, а саме будівля складу літ. А-1, загальною площею 23,0 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Але згодом відповідач в односторонньому порядку відмовився від укладення договору оренди нерухомого майна, оскільки позивач не має права укладати договір оренди зазначеного нерухомого майна, оскільки не має права власності на нього.

Факт досягнення згоди, та усіх істотних умов, щодо укладення договору оренди нерухомого майна, та факт відмови укласти зазначений договір, підтвердив представник відповідача в своєму відзиві на позов.

Отже, в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують, що в 2018 році позивач за власні кошти господарським способом збудував нежитлове приміщення А-1 площею 23,0 м.кв. на капітальному фундаменті та почав користуватися ним для особистих потреб.

За результатом проведених робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, було проведено технічну інвентаризацію будівлі та виготовлено технічний паспорт від 20.06.2018 року.

В червні 2018 року, експертом Моторним М.А., що має відповідний кваліфікаційний сертифікат, виданий Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України серії НОМЕР_2, з видом діяльності - технічне обстеження об'єкту архітектури, було здійснено технічне обстеження будівлі складу літ. А-1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 у дворі будинку, про що складено звіт, в якому зазначено, що об'єкт оцінюється як придатний до нормальної експлуатації, замовнику слід виконати внутрішнє оздоблення.

Судом встановлено, що зведена будівля повністю відповідає будівельним нормам, є придатною для безпечної експлуатації та не порушує жодних прав чи інтересів третіх осіб.

За змістом частини першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п. 9, ч. 1, ст. 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Також суд приймає, у відповідності до ч. 6 ст. 49 ЦПК України, визнання позову з боку відповідача, і встановлює, що позивачем надано достатньо доказів, що будівля збудована позивачем відповідно з повним дотриманням усіх будівельних норм та правил, є придатною для безпечної експлуатації та не порушує жодних прав чи інтересів третіх осіб, щоб унеможливлювало визнання права власності на зазначене нерухоме майно за позивачем.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., який сплачений позивачем при подачі позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 12, 81, 141, 263, 265, 280-289, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Овен-Д про визнання права власності - задовільнити.

Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, який мешкає АДРЕСА_3) право власності на будівлю складу (літ. А-1) загальною площею 23,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Овен-Д (ЄДРПОУ 01549739, м. Дніпро, вул.Шевченко, 34) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, який мешкає АДРЕСА_3) судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Єлісєєва Т.Ю.