Постанова

від 22.01.2019 по справі 811/1682/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2019 року м. Дніпросправа № 811/1682/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року (суддя Кармазина Т.М., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 30.10.2018 року)

у адміністративній справі № 811/1682/18 за позовом Науково-виробничо-комерційного підприємства Промсервіс до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року Науково-виробничо-комерційне підприємство Промсервіс (далі по тексту - позивач або НВКП Промсервіс ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: форми Р №00000061411 від 12.01.2017 року, відповідно до якого збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 652173,00 грн. (521738,00 грн. - за основним платежем, 130435,00 грн. - штрафні санкції); форми Р №00000041411 від 12.01.2017 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1037447 грн. 00 коп. (840077,00 грн. - за основним платежем, 197370,00 грн. - штрафні санкції); форми В4 №00000071411 від 12.01.2017 року, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 312873 грн. 00 коп.; форми П №00000051411 від 12.01.2017 року, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2016 року в розмірі 340569 грн. 00 коп.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Кіровоградській області, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що суд при прийнятті рішення не врахував, що контрагент позивача - Приватне підприємство ТК Оператор у своїй діяльності не створює реальних дій по наданню послуг, та метою діяльності якого є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача були відсутні первинні документи, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій з контрагентом. Апелянт вказував, що господарські операції з ПП ТК Оператор не є фактичними, оскільки не відповідають основній діяльності контрагента. Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїм контрагентом, які не пов'язані з господарською діяльністю товариства, операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання товарів - нафтопродуктів, відсутні акти приймання-передачі придбаного товару, використання його у власній діяльності позивачем. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, інші первинні документи взагалі відсутні. Апелянт вказував, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, з огляду на те, що операції не відповідають основному принципу господарської діяльності, не призводять до отримання прибутку, такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок інших джерел. Апелянт вказав про фіктивність ПП ТК Оператор , що підтверджується вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.06.2017 року у кримінальній справі № 537/1979/17, яким визнано винним засновника ПП ТК Оператор ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, вирок набрав законної сили.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового кредиту визначена позивачем на підставі господарських взаємовідносин та на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагент позивача є платником податків та спроможний здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договору, укладеного між позивачем та ПП ТК Оператор . Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій надання послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків. Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції. Не спростовується, що контрагент позивача на час вчинення господарських операцій мав чинний статус платника ПДВ, повідомлень про відсутність за місцезнаходженням до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено. Суд першої інстанції вказував, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. Зі змісту вироку Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.06.2017 року у кримінальній справі № 537/1979/17 вбачається, що під час досудового слідства та судового розгляду документи по господарським відносинам між ПП ТК Оператор та НВКП Промсервіс не досліджувались та не перевірялись, вирок охоплює інший період та взаємовідносини ПП ТК Оператор з іншими суб'єктами господарювання.

Матеріалами справи встановлено, що Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області з 05.12.2017 року по 11.12.2017 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку НВКП Промсервіс з питань правильності визначення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП ТК Оператор за серпень 2015 року, що відображені в податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року, січень, лютий 2016 року, що відображені в податкових деклараціях з ПДВ за січень, лютий 2016 року та нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в податкових деклараціях з податку на прибуток за 2015 - 2016 роки. За результатами перевірки 15.12.2017 року складено акт № 38/11-28-14-11/30417005. Згідно висновків перевірки викладених у акті - НВКП Промсервіс порушено п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього в сумі 901380,00 грн.; порушено п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 160041,00 грн. у тому числі: за лютий 2016 року 160041,00 грн.; зафіксовано порушення п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 674570,00 грн. Підставою для визначення таких висновків на думку податкового органу є нереальність здійснення господарських відносин НВКП Промсервіс з ПП ТК Оператор , відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення замовлений операцій.

На підставі акту перевірки Головний управлінням 12.01.2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №00000061411, яким НВКП Промсервіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 652173,00 грн., з них за податковими зобов'язаннями 521738 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 130435 грн.; №00000071411, відповідно до якого НВКП Промсервіс зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 312873 грн.; №00000041411, відповідно до якого НВКП Промсервіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1037447 грн., з них за основним зобов'язанням 840077 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 197370 грн.; №00000051411, відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2016 року в розмірі суми 340569 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 28.07.2015 року укладеного між позивачем (покупець) та ПП Торгова компанія Оператор (постачальник) генеральний договір №2807-1 на поставку нафтопродуктів, відповідно до якого постачальник зобов'язувався у відповідності з замовленням передавати у власність покупцю нафтопродукти в асортименті, а покупець зобов'язується приймати та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору. Додатковим договором від 05.01.2016 року внесено зміни та доповнення до генерального договору №2807-1 від 28.07.2015 року.

Згідно специфікації до договору № 1 від 29.07.2015 року ПП Торгова компанія Оператор здійснювало НВКП Промсервіс поставку 26,520 тонн бітуму нафтового дорожнього в'язкого на суму 228735,00 грн. Згідно специфікації до договору № 2 від 11.08.2015 року ПП Торгова компанія Оператор здійснювало НВКП Промсервіс поставку 27,160 тонн бітуму нафтового дорожнього в'язкого на суму 234255,00 грн.

У якості підтвердження здійснення господарської операції надає рахунок-фактуру 184 від 29.07.2015 року, видаткову накладну № РН-2907151 від 29.07.2015 року, акт приймання-передачі продукції від 29.07.2015 року, рахунок-фактуру № 209 ід 11.08.2015 року, видаткову накладну № РН-1100851, акт приймання-передачі продукції від 11.08.2015 року.

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних на відпуск товарів, відповідно до яких транспортування товару здійснювалось покупцем самостійно, автомобільним перевізником, вказано ПП Партнер-транс , вантажоодержувач та замовник перевезення - НВКП Промсервіс , відправника не вказано. Відповідно до товарно-транспортних накладних перевезення товару здійснювалось незрозумілим шляхом, з пункту навантаження м. Кременчук, вул. Свіштовська 3, до пункту розвантаження - м. Кременчук, вул. Свіштовська 3. Тобто товар не переміщався.

Згідно акту № 1502-ПН приймання нафтопродуктів на відповідальне зберігання від 15.02.2016 року, замовник - НВКП Промсервіс передав на зберігання виконавцю - ТОВ Дніпрохімбуд товар у кількості 321,85 тонн. Згідно акту № 2202-ПН приймання нафтопродуктів на відповідальне зберігання від 22.02.2016 року, замовник - НВКП Промсервіс передав на зберігання виконавцю - ТОВ Дніпрохімбуд товар у кількості 128,25 тонн.

В матеріалах справи наявні договори, укладені з НВКП Промсервіс з ТОВ Дніпрохімбуд та ПП Партнер-транс як з субєктами, що здійснювали перевезення та зберігання товару, отриманого від ПП Торгова компанія Оператор .

Оплата за отриманий товар підтверджується звітами про дебетові і кредитові операції по рахунку з 01.07.2015 року по 30.09.2015 року.

В матеріалах справи наявний вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.06.2017 року у кримінальній справі № 537/1979/17, який набрав законної сили, затвердив угоду від 13.05.2017року по кримінальному провадженню №32016170090000027 від 16.12.2016 року про визнання винуватості укладену між прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Михайловим Максимом Юрійовичем, який на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_1; визнав ОСОБА_1 винуватим за ст.366 ч.1 КК України та призначити узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн. У вказаному вироку зазначено, що: Протягом періоду з лютого 2014 по серпень 2016 року ОСОБА_1, являючись директором ПП ТК Оператор , тобто будучи службовою особою підприємства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, завідомо знаючи, що ПП ТК Оператор в зазначеному податковому періоді будь-яких господарських взаємовідносин з ТОВ Силіконова долина (код ЄДРПОУ 39869829), ТОВ БК Альтор (код ЄДРПОУ 39140922), ТОВ Курсверх (код ЄДРПОУ 40067343), ТОВ Енергостар Груп (код ЄДРПОУ 39889012), ТОВ Кітт-Саунд (код ЄДРПОУ 39629693), ТОВ Лексус Сервіс Київ (код ЄДРПОУ 34980677), ТОВ Лайт Груп Інвест (код ЄДРПОУ 40134346), ТОВ Ламан Ардо (ЄДРПОУ 39592538), ТОВ Альфацентавр альянс (код ЄДРПОУ 39737030), ТОВ Оптовик Про (код ЄДРПОУ 39579449),ТОВ Техноніколь-Центр (код ЄДРПОУ 32046030), ТОВ Монолітбудкомплект (код ЄДРПОУ 34979064), ТОВ Техносервіс-Д (код ЄДРПОУ 23538446), ТОВ Кодрат (код ЄДРПОУ 39733429), ТОВ Атлантик (код ЄДРПОУ 24743504), ТОВ Універсал Промхім (код ЄДРПОУ 32915077), ТОВ Колоф (код ЄДРПОУ 39151557), ПП Енергоресурс Сервіс (код ЄДРПОУ 30941126) не мало, товари, роботи (послуги) від них не отримувало, умисно, з метою незаконного отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість, включив до складу податкового кредиту по податку на додану вартість очолюваного ним підприємства податкові накладні виписані (зареєстровані) від імені даних підприємств. Після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1, з метою незаконного отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість, вніс за відомо неправдиві відомості в податкові декларації з податку на додану вартість ПП ТК Оператор за період з лютого 2014 року по квітень 2016 року, в яких, у рядках 17 (усього податкового кредиту) та додатках №5 до них, в розділі ІІ (Податковий кредит) безпідставно вніс інформацію щодо постачальників по неіснуючим взаємовідносинам із вищевказаними контрагентами. ОСОБА_1 вніс завідомо неправдиві відомості в наступні податкові декларації з податку на додану вартість ПП ТК Оператор , а саме: в рядках 17 (усього податкового кредиту) та в додатках №5 до них, в розділі ІІ (Податковий кредит) безпідставно вніс інформацію по неіснуючим взаємовідносинам із вищевказаними контрагентами. Також, протягом періоду з жовтня 2015 по серпень 2016 року ОСОБА_1, являючись директором ТОВ Підрядник 2015 , тобто будучи службовою особою підприємства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, за відомо знаючи, що ТОВ Підрядник 2015 в зазначених податкових періодах будь-яких господарських взаємовідносин з ТОВ Апекстрейд ЛТД (код ЄДРПОУ 40139962), ТОВ Атлантик (код ЄДРПОУ 24743504), ТОВ БК Альтор (код ЄДРПОУ 39140922), ПП ТК Оператор (код ЄДРПОУ 37227750), ТОВ Дервік Капітал (код ЄДРПОУ 40221056), ТОВ Кодрат (код ЄДРПОУ 39733429), ТОВ Константа Метал Трейдінг (код ЄДРПОУ 40084641), ТОВ Курсверх (код ЄДРПОУ 40067343), ТОВ Лайт Груп Інвест (код ЄДРПОУ 40134346), ТОВ Сучасні Технології Техногенної Безпеки (код ЄДРПОУ 33548677) не мало, товари, роботи (послуги) від них не отримувало, умисно, з метою незаконного отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість, включив до складу податкового кредиту по податку на додану вартість очолюваного ним підприємства податкові накладні виписані (зареєстровані) від імені даних підприємств. Після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1, з метою незаконного отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість, вніс за відомо неправдиві відомості в податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ Підрядник 2015 за період з жовтня 2015 по липень 2016 року у рядках 17 (усього податкового кредиту) та додатках №5 до них, в Розділ ІІ (Податковий кредит) безпідставно вніс інформацію щодо постачальників по неіснуючим взаємовідносинам із вищевказаними контрагентами. Отже, ОСОБА_1 вніс за відомо неправдиві відомості в наступні податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ Підрядник 2015 , а саме: в рядках 17 (усього податкового кредиту) та в додатках №5 до них, в розділі ІІ (Податковий кредит) безпідставно вніс інформацію по неіснуючим взаємовідносинам із вищевказаними контрагентами. У період часу з лютого 2014 року по серпень 2016 року директор ПП ТК Оператор та ТОВ Підрядник 2015 ОСОБА_1, будучи службовою особою даних підприємств, умисно вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, склав завідомо неправдиві документи, а саме: податкові декларації з податку на додану вартість з додатками №5 до них ПП ТК Оператор та ТОВ Підрядник 2015 , які завіривши від свого імені з використанням електронного цифрового підпису та імені зазначених підприємств, шляхом використання електронних ключів, видав - подав в якості звітних податкових документів, надавши їх в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку у Кременчуцьку ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України. .

Вирок містить відомості про господарські операції ПП ТК Оператор , її директора ОСОБА_1 Варто вказати, що господарські первинні документи такі як генеральний договір, видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні підписані ОСОБА_1 Вироком визначено, що господарські операції вчинені ПП ТК Оператор у період з лютого 2014 по серпень 2016 року є фіктивними. Господарські операції НВКП Промсервіс з ПП ТК Оператор мали місце у липні - серпні 2015 року.

У зв'язку з цим, судова колегія вважає, що первинні документи ПП ТК Оператор щодо господарських відносин з позивачем є неналежними, оскільки вони укладені з підприємством, діяльність якого визнана фіктивною у встановленому Законом порядку. Директор ПП ТК Оператор заперечує свою участь у господарських операціях здійснених підприємством у період з лютого 2014 по серпень 2016 року.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем не підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента послуги підряду.

Згідно п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Передбачено, що якщо за результатами реальної господарської операції віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у вартості товару, відбувається на підставі належним чином оформлених документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд вважає прийнятними доводи відповідача про те, що факт того, що контрагент визнаний у судовому порядку фіктивним, є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на обґрунтованість належності цього конкретного доказу. Неможливо здійснювати законні господарські операції з підприємством, яке у судовому порядку визнане фіктивним, директор якого погодився, що створив підприємство для прикриття незаконних економічних операцій, для отримання неправомірної фінансової вигоди.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій з ПП ТК Оператор у зв'язку з відсутністю підтвердження дійсності виконання господарських операцій.

Вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди. Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту та складу витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 05.03.2012 року у справі № 21-421а11, Верховний Суд України вказував, що щодо безпідставності відображених сум податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків. Подібного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 24.10.2018 року у справі №826/13586/13-а, адміністративне провадження №К/9901/31040/18.

Колегія суддів вказує, що судове рішення відповідно до ст. 249 КАС України повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що витрати задекларовані НВКП Промсервіс , не пов'язані з отриманням товару. В матеріалах справи відсутні всі податкові накладні, які є обов'язковими документами при формуванні показників податку, надані докази оплати товару - колегія суддів вважає неналежним доказом з підстав, які приведені у даному судовому рішенні.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції ухвалюючи нове рішення вирішує питання про розподіл судових витрат. Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому тільки у тому разі коли його позовні вимоги задоволено. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог.

Непередбачено повернення судового збору суб'єкту владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 811/1682/18- скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог Науково-виробничо-комерційного підприємства Промсервіс до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень: форми Р №00000061411 від 12.01.2017 року, відповідно до якого збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 652173,00 грн. (521738,00 грн. - за основним платежем, 130435,00 грн. - штрафні санкції); форми Р №00000041411 від 12.01.2017 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1037447 грн. 00 коп. (840077,00 грн. - за основним платежем, 197370,00 грн. - штрафні санкції); форми В4 №00000071411 від 12.01.2017 року, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 312873 грн. 00 коп.; форми П №00000051411 від 12.01.2017 року, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2016 року в розмірі 340569 грн. 00 коп .

Здійснити новий розподіл судових витрат. У зв'язку з відмовою Науково-виробничо-комерційному підприємству Промсервіс у задоволенні позовних вимог, повернення судових витрат не здійснюється.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов