Ухвала

від 05.02.2019 по справі 420/5508/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5508/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглядаючи в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Янчевої Яни Георгіївни, державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондар Олексія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування реєстрації декларацій та рішень,-

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, комунального підприємства Новосілівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Одеської області в особі державного реєстратора Бондара Олексія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, у якому позивач просить суд;

1. Визнати протиправною та скасувати реєстрацію управлінням ДАБК Одеської міської ради декларації № ОД 141181501553 від 30.05.2018 року ОСОБА_5 про готовність об'єкта до експлуатації квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 35 кв. м, житловою площею - 13,2 кв.м.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 41485278 від 07.06.2018 року здійснену комунальним підприємством Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Одеської області в особі державного реєстратора Бондара Олексія Миколайовича права власності ОСОБА_5 з номером запису про право власності №25544414 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 49,1 кв. м, житловою площею - 26 кв. м.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року даний позов залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Зазначено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви та засвідчених копій документів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин (з копією сторонам).

05 листопада 2018 року від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків (вх.№33173/18) з належним чином оформленим адміністративним позовом та належним чином засвідченими копіями документів: декларації ОД 141181501553, припису від 04.01.2018 року, постанови №020/18 від 18.01.2018 року, акту №001416 (у п'яти примірниках).

Так, у належним чином оформленій позовній заяві позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати реєстрацію управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради декларації № ОД 141181501553 від 30.05.2018 року громадянки ОСОБА_5 про готовність об'єкта до експлуатації квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 35 кв. м, житловою площею - 13,2 кв. м.;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 41485278 від 07.06.2018 року, здійснену державним реєстратором комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондаром Олексієм Миколайовичем права власності на громадянку ОСОБА_5 з номером запису про право власності №26506540 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 49,1 кв. м., житловою площею - 26 кв. м.;

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 40439143 від 02.04.2018 року здійснення державної реєстрації в особі державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Янчевої Яни Георгіївни, права власності громадянки ОСОБА_5 з номером запису про право власності №25544414 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 35 кв. м., житловою площею - 13,2 кв. м.

12 листопада 2018 року ухвалою суду у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовлено, прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Янчевої Яни Георгіївни, державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондар Олексія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування реєстрації декларацій та рішень. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 03 грудня 2018 року клопотання позивача задоволено та визначено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

17 січня 2019 року ухвалою клопотання позивача та представника позивача про витребування доказів залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 17 січня 2019 року клопотання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задоволено та продовжено строк підготовчого провадження у даній справі.

05 лютого 2019 року усною ухвалою, внесеною до журналу судового засідання, прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги, викладені у заяві позивача, зареєстрованій 31 січня 2019 року за вх.№3680/19, згідно якої позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, які пов'язані з незаконною реєстрацією декларації № ОД 141181501553 від 30.05.2018 року громадянки ОСОБА_5 про готовність об'єкта до експлуатації квартири за адресою: АДРЕСА_1 та здійснення реєстрації права власності на вказану квартиру та квартиру №22 державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондаром Олексієм Миколайовичем, а також здійснення державної реєстрації в особі державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Янчевої Яни Георгіївни права власності на підсобне приміщення площею 27,5 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за суб'єктом ОСОБА_5.

2. Визнати протиправним та скасувати реєстрацію управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради декларації № ОД 141181501553 від 30.05.2018 року громадянки ОСОБА_5 про готовність об'єкта до експлуатації квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 35 кв. м, житловою площею - 13,2 кв. м..

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 41485278 від 07.06.2018 року здійснену державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондаром Олексієм Миколайовичем права власності на громадянку ОСОБА_5 з номером записи про право власності №26506540 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 49,1 кв. м, житловою площею - 26 кв. м. у реєстраційної справі 1570831251101.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 40439143 здійснення державної реєстрації 02.04.2018 року в особі державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Янчевої Яни Георгіївни, з номером записи №25544414 про право власності форма власності - приватна на підсобне приміщення, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 27,5 кв. м., буд.65 за суб'єктом ОСОБА_5 в у реєстраційної справі №1521919351101.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер: 41466256 від 06.06.2018 року здійснену державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондаром Олексієм Миколайовичем права власності на громадянку ОСОБА_5 з номером записи 25544414 про право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 35 кв. м, житловою площею - 13,2 кв. м. у реєстраційної справі №1521919351101.

27 грудня 2018 року представником ОСОБА_5 подано до суду відзив (заяву) за вх.№40520/18, у якій просить суд закрити провадження по даній справі, обґрунтовуючи тим, що позивач звернулась до суду із порушенням підвідомчості спору. Вказує, що у своєму позові позивач зазначає, що оскаржуваною реєстрацією декларації готовності об'єкту до експлуатації було суттєво порушені її права власника передбачені ст. 41 Конституції України та ст.ст. 321, 355-372 ЦК України, а також розділу 14-15 Земельного кодексу України. Проте захист цивільних та земельних прав відбувається у порядку цивільного судочинства. Посилаючись на ч.1 ст.19 ЦПК України, п.10 ч.2 ст.16, ч.1 ст.21 ЦК України зазначає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права. Вказує, що оскільки позивач оскаржує реєстрацію декларації та реєстрацію права власності, які здійснені за заявою ОСОБА_5, тобто вказана декларація та реєстрація права власності породжують права й обов'язки тільки того суб'єкта, який подав вказані декларації. Вони є правовими актами індивідуальної дії. Такі правові акти породжують права й обов'язки тільки для тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано. Зазначає, що вимоги про визнання незаконними дії відповідачів щодо реєстрації декларацій №ОД 141181501553 від 30.05.2018 р. та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.06.2018 р. 41485278 та від 02.04.2018 р. №40439143 є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення третьою особою будівельних робіт у своїй квартирі.

У судовому засіданні позивач та її представник заперечували щодо закриття провадження у даній справі.

Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання представника третьої особи, заслухавши позицію позивача та її представника, суд дійшов висновку, що існують підстави для закриття провадження у даній адміністративній справі, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

У постанові Верховного суду України від 14.12.2016 року у справі №6-2554цс16 суд вказав, що аналіз статті 15 ЦПК України та статті 17 КАС України (в редакціях, які діяли до 15.12.2017 року) дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, із яких виник спір.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами визнати протиправними дії щодо реєстрації декларації № ОД 141181501553 від 30.05.2018 року громадянки ОСОБА_5 про готовність об'єкта до експлуатації (квартири за адресою: АДРЕСА_1) та здійснення реєстрації права власності на вказану квартиру та квартиру №22 та з вимогами визнати протиправними та скасувати реєстрацію вказаної декларації та рішень реєстраторів щодо реєстрації права власності на вказані об'єкти.

Основною підставою звернення позивача до суду з цими позовними вимогами є порушення внаслідок самовільного будівництва ОСОБА_5 права суміжного користувача водопостачання та власника квартири позивача, порушення прав позивача на користування прибудинковою територією та власністю ОСОБА_1, на якій перебуває будинок АДРЕСА_1 та допоміжні споруди та порушення права власності ОСОБА_1

Таким чином, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказувала на порушення будівельними роботами, які здійснювала ОСОБА_5 її майнових прав та інтересів.

За правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав позивач вбачає у наслідках, спричинених рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 фактично оспорює дозвіл (дії) та рішення, які є правовими актами індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов'язки тільки для тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано.

Таким чином, відсутність у будь-кого (крім власника нерухомого майна), у тому числі і позивача, прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним рішенням (дією) не породжує для останнього права на звернення із цим позовом у порядку адміністративного судочинства.

Спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення ОСОБА_5 незаконної на думку позивача реконструкції належної їй квартири та в подальшому реєстрації права власності на неї, що заподіяло шкоду цивільним (майновим) правам та інтересам ОСОБА_1, а тому у позивача виникла необхідність їх захисту, у зв'язку із чим вона звернулася до суду.

Отже, вимоги щодо неправомірності реєстрації декларації № ОД 141181501553 від 30.05.2018 року громадянки ОСОБА_5 про готовність об'єкта до експлуатації та щодо неправомірності реєстрації права власності на об'єкти реконструкції є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення ОСОБА_5 будівельних робіт у своїй квартирі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. &?г;…&?к; фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом , національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Ураховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має вирішуватися в порядку цивільного судочинства а Одеський окружний адміністративний суд не є судом, який встановлений законом при розгляді даної справи.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 814/104/17 та від 22 серпня 2018 року у справі №815/1568/16.

Частина 6 статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів встановлює, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов до висновку про закриття провадження у даній адміністративній справі.

Одночасно суддя роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.183, п.1 ч.1 ст.238, ст.ст. 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Янчевої Яни Георгіївни, державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Бондар Олексія Миколайовича про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування реєстрації декларацій та рішень.

Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, р.н.о.к.п.п.НОМЕР_1) з Державного бюджету України сплачений судовий збір згідно квитанцій №0.0.1167558311.1 від 23 жовтня 2018 року, №0.0.1176744936.1 від 05 листопада 2018 року та №ПН1716 від 31 січня 2018 в сумі 3651,20 грн.

Суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.02.2019 року.

Суддя О.А. Вовченко