Ухвала

від 07.02.2019 по справі 826/12334/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12334/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

07 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Бєлової Л. В., суддів - Безименної Н. В., Кучми А. Ю. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ еко капітал до Головного управління ДФС у м. Києві, треті особи - Дочірнє підприємство Ойл Експортерз Лімітед , Товариство з обмеженою відповідальністю Інноваційні промислові технології , Товариство з обмеженою відповідальністю Інво Пауер Техноложи , Товариство з обмеженою відповідальністю Інтертехно груп про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду І інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Відповідач оскаржує рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року.

Первинну апеляційну скаргу зареєстровано судом І інстанції 28 листопада 2018 року за вх№120694/18.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Повторну апеляційну скаргу зареєстровано судом І інстанції 25 січня 2019 року за вх№03-14/9247/19.

Так, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року подано з пропуском 30-денного строку апеляційного оскарження, встановленого КАС України.

У тексті апеляційної скарги міститься клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження.

Перевіривши клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження суд зазначає таке.

Відповідач вказує, що у зв'язку із тривалою процедурою сплати судового збору був позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір та звертає увагу, що первинну апеляційну скаргу подано в строк, встановлений КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс та інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою та самостійною підставою для поновлення процесуальних строків.

Відтак, апелянтом не наведено жодних обґрунтованих пояснень неможливості своєчасно подати апеляційну скаргу та не надано доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

З викладеного вбачається, що об'єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного позивачем строку суд не вбачає.

Аналогічну позицію викладено в ухвалі Верховного суду від 09 листопада 2018 року у справі №808/2464/17.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та подання належних та допустимих доказів їх поважності.

Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДФС у м. Києві 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л. В. Бєлова

Судді Н. В. Безименна, А. Ю. Кучма