Ухвала

від 16.05.2019 по справі 826/12334/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 травня 2019 року

Київ

справа №826/12334/17

адміністративне провадження №К/9901/10170/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м.Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №826/12334/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНГ еко капітал" до Головного управління ДФС у м. Києві, треті особи: Дочірнє підприємство "Ойл Експортерз Лімітед", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційні промислові технології", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інво Пауер Техноложи", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертехно груп" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

11.04.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м.Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019.

17.04.2019 ухвалою Верховного Суду вказану касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк тривалістю 10 днів для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання клопотання про поноволення строку на касаційне оскарження, надання доказів на підтвердження поважності пропуску цього строку та доручення документа про сплату судового збору.

25.04.2019 скаржником отримано вищезазначену ухвалу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0102926888460.

На виконання вимог ухвали Касаційного адміністративного суду від 17.04.2019 Головне управління ДФС у м.Києві подало клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору.

Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" обумовлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, звільнити від сплати або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Посилання, якими обґрунтовано клопотання скаржника, не передбачені Законом України "Про судовий збір" як підстави для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, що унеможливлює задоволення цього клопотання.

Разом з цим, розглянувши клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Між тим, клопотання про поноволення строку на касаційне оскарження у встановлений судом строк від скаржника не надійшло.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, подане разом із касаційною скаргою, відповідач в якості підстав пропуску цього строку послався на отримання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду 14.03.2019. Проте докази на підтвердження цього не надано, а саме конверт (або копія конверту), в якому надсилалась ухвала суду апеляційної інстанції від 06.03.2019.

Однак Верховний Суд в ухвалі від 17.04.2019 визнав неповажними вищенаведені Головним управлінням ДФС у м.Києві підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана ухвала постановлена 06.03.2019, а касаційну скаргу відповідач подає 11.04.2019 що є зверненням поза межами строку, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, в тому числі, вирішувати питання, пов`язані з організацією претензійно - позовної роботи через представника з наданням йому на підтвердження таких повноважень документів, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки, вимоги встановлені в ухвалі Верховного Суду від 17.04.2019 не виконані у зв`язку з тим, відсутні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з касаційною скаргою, колегія суддів вважає, що у відкриті касаційного провадження слід відмовити за неповажністю причин для поновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись статтями 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДФС у м.Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/12334/17.

Відмовити Головному управлінню ДФС у м.Києві у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №826/12334/17.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головному управлінню ДФС у м.Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №826/12334/17.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова