Постанова

від 07.02.2019 по справі 826/5666/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2019 року

Київ

справа №826/5666/16

адміністративне провадження №К/9901/5880/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Аскон на ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року (суддя: О.Є. Пилипенко) у справі№ 826/5666/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Аскон доДержавної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аскон (далі - ТОВ Аскон ) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

визнати незаконним та скасувати рішення (лист) державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18 серпня 2015 року вих. №21500/10/26-58-11-02-18;

визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 05 листопада 2015 року вих. №16794/10/26-15-11-03-11 про результати розгляду первинної скарги;

визнати незаконним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 02 лютого 2016 року №2006/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги;

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві включити відомості з поданої ТОВ Аскон податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць липень 2015 року, доповнення та додатка №5 до цієї декларації до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його і ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ Аскон залишено без руху у зв'язку з тим, що сплачена позивачем сума судового збору не відповідала розміру. При цьому, позивачу роз'яснені підстави залишення апеляційної скарги без руху та встановлено строк для усунення недоліків до 10 жовтня 2017 року.

19 жовтня 2017 року позивач подав заяву про роз`яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху та заяву щодо продовження строку виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху до роз'яснення рішення у справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року клопотання ТОВ Аскон про продовження процесуального строку для виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду про усунення недоліків від 22 вересня 2017 року - задоволено та надано додатковий строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року, до 22 листопада 2017 року.

При цьому, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року заяву про роз'яснення судового рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року задоволено частково, в частині того, що позивач має надати до суду документ про підтвердження доплати суми судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року повернуто апеляційну скаргу позивача у справі у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив його скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Касаційну скаргу обґрунтовано помилковістю висновків суду про заявлення позивачем в позовній заяві чотирьох окремих позовних вимог немайнового характеру, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором, враховуючи, що вимога про зобов'язання відповідача вчинити певні дії спрямована лише на реалізацію захисту права позивача, порушення якого встановлюється при вирішенні першої вимоги (про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії).

Від відповідачів відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з статтею 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України встановлено, що суддя повертає апеляційну скаргу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Закон України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції Закону, чинній на час подання позовної заяви, далі - Закон № 3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI).

Відповідно до частини другої статті 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позову, позивачем заявлені пов'язані між собою вимоги немайнового характеру, одна з яких є основною, а інші - похідними. Оскільки вимога про визнання незаконним та скасування рішення є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо), відповідно позивач правильно сплатив судовий збір, вважаючи заявленою одну позовну вимогу, а не чотири, як помилково відзначив Київський апеляційний адміністративний суд.

За таких обставин, відсутні законні підстави для залишення позовної заяви без руху з підстав несплати позивачем судового збору за чотири вимоги немайнового характеру.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний адміністративний суд, ухваливши рішення від 24 листопада 2017 року про повернення апеляційної скарги, порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим це рішення підлягає скасуванню.

Аналогічну позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року по справі № 826/10935/16.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України (тут і надалі - в редакції з 15.12.2017) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі; справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, касаційний суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а справа відповідно до приписів статті 353 КАС України - направленню до Київського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року скасувати, а справу направити до Київського апеляційного адміністративного суду для продовження її розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...............................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду