Постанова

від 04.06.2019 по справі 826/5666/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5666/16 Головуючий у І інстанції: Вєкуа Н.Г., судді: Костенко Д.А., Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Бужак Н.П. та Костюк Л.О. ,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника позивача: - Антохова Я.С.,

представника відповідача: - Зайкіної К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АСКОН на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АСКОН до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Аскон звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- рішення (лист) Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 18.08.2015 року вих.№21500/10/26-58-11-02-18 визнати незаконним і скасувати;

- рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.11.2015 року вих.№16794/10/26-15-11-03-11 про результати розгляду первинної скарги визнати незаконним і скасувати;

- рішення Державної фіскальної служби України від 02.02.2016 року №2006/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги визнати незаконним і скасувати;

- зобов`язати Державну податкову інспекцію у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві включити відомості з поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Аскон (код ЄДРПОУ 21494800) податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць липень 2015 року, доповнення та додатка №5 до цієї декларації до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю Аскон порушено порядок подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року, (пункт 49.4 статті 49 Податкового кодексу України), а саме: особисто у паперовій формі, замість електронної форми, а тому така декларація не може бути визнана прийнятою.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Аскон (код ЄДРПОУ 21494800), як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

12.01.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АСКОН та Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС в м. Києві було укладено договір про визнання електронних документів №120120151, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної посадкової служби засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.

10 липня 2015 року позивач поштою цінним листом подав до ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за податковий період - календарний місяць липень 2015 року з додатком 5.

Водночас, 10 серпня 2015 року позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку через електронне повідомлення направлено ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві зазначену податкову декларацію з додатком 5.

Листом №21500/10/26-58-11-02-18 від 18.08.2015 року про відмову у прийнятті податкової звітності ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю АСКОН про те, що згідно пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, отже починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень/І квартал), податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Отримана ДПІ 13.08.2015 року, засобами поштового зв`язку, податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2015 року подана всупереч пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: непередбачено подання декларації з податку на додану вартість у паперовому вигляді. У зв`язку з чим, декларація подана засобами поштового зв`язку, згідно статті 49 Податкового кодексу України вважається не прийнятою.

Не погоджуючись з прийнятим Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС в м. Києві рішенням №21500/10/26-58-11-02-18 від 18.08.2015 року, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві №16794/10/26-15-11-03-11 від 05.11.2015 року про результати розгляду первинної скарги, рішення ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №21500/10/26-58-11-02-18 від 18.08.2015 року залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим Головним управлінням ДФС у м. Києві рішенням №16794/10/26-15-11-03-11 від 05.11.2015 року , позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням №2006/6/99-99-11-02-02-15 від 02.02.2016 року про результати розгляду скарги, рішення ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №21500/10/26-58-11-02-18 від 18.08.2015 року та рішення ГУ ДФС у м. Києві №16794/10/26-15-11-03-11 від 05.11.2015 року залишено без змін, а скарга ТОВ Аскон без задоволення.

Вважаючи вищевказані рішення контролюючих органів незаконним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 6.1 ст.6 Податкового кодексу України встановлено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп.16.1.4 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п.31.1 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Сплата податків і зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки (п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" п.49.3 цієї статті.

Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України).

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (пункт 49.9 статті 49 Податкового кодексу України).

Так, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, податкова декларація з податку на додану вартість за звітний період - липень 2015 року з доповненнями та додатком № 5 була подана позивачем до податкового органу на паперових носіях.

Подання податкової декларації з ПДВ в паперовому вигляді з додатками обґрунтовується позивачем тим, що встановлена і затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 електронна форма податкової звітності з цього податку містить, на переконання заявника, дискримінаційні положення по відношенню до позивача як до податкового кредитора України.

З даного приводу варто наголосити, що наказ Міністерства фінансів України Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 року № 21, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375 протиправним або нечинним не визнавався, є чинним і на даний час.

Пунктами 1 та 4 вищевказаного наказу передбачено, що подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 46.1 статті 46 розділу II "Адміністрування податків, зборів, платежів" та статтею 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України; усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю АСКОН як платника податків був наявний обов`язок щодо заповнення декларації з ПДВ за звітний період (липень 2015 року) саме відповідно до наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 року № 21.

Відповідно до п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 18.08.2015 року у№ 2150010/26-58-11-02-18, отримана ДПІ 13.08.2015 року засобами поштового зв`язку податкова декларація з ПДВ за звітний (податковий) період липень 2015 року подана всупереч п. 49.4 ст. 49 ПК України, а саме: непередбачено подання декларації з ПДВ у паперовому вигляді. Враховуючи вищезазначене, декларація подана засобами поштового зв`язку, згідно ст.. 49 ПК України, вважається неприйнятою.

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування рішення (листа) ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №21500/10/26-58-11-02-18 від 18.08.2015 року.

Відповідно до пункту 56.10 статті 56 Податкового кодексу України, рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

У свою чергу, приписами пункту 55.1 статті 55 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно з пунктами 56.2-56.3 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Також, пунктом 56.6 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно з пунктами 56.8-56.9 статті 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Колегія суддів звертає увагу, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон про визнання незаконними та скасування рішень Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №16794/10/26-15-11-03-11 від 05.11.2015 року про результати розгляду первинної скарги та Державної фіскальної служби України №2006/6/99-99-11-02-02-5 від 02.02.2016 про результати розгляду скарги не можуть бути задоволенні, так як є похідними від позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення (листа) ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №21500/10/26-58-11-02-18 від 18.08.2015 року, у задоволенні якої позивачу відмовлено.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АСКОН - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2017 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АСКОН - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Н.П.Бужак

Л.О.Костюк

Повний текст виготовлено 04 червня 2019 року.