Постанова

від 05.02.2019 по справі 2-1486/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року

м. Харків

справа № 2-1486/11

провадження № 22ц/818/1340/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Колтунової А.І.,

за участю секретаря - Ігнатової Т.В.,

учасники справи:

заявник - старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавін В.Ю.,

заінтересовані особи - ОСОБА_2, фізична особа-підприємець ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 травня 2018 року в складі судді Фатєєвої Н.І.,

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавін Валерій Юрійович звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова із заявою про видачу дубліката виконавчого листа по справі № 2-1486/11, що був виданий 17 серпня 2011 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 800, 00 грн., компенсації в розмірі 29,79 грн., судових витрат в сумі 120,00 грн., та моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн., всього 1949, 79 грн.

Заява мотивована тим, що на виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-1486/11, що був виданий 17 серпня 2011 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 800, 00 грн., компенсації в розмірі 29,79 грн., судових витрат в сумі 120,00 грн., та моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн., всього 1949, 79 грн.

Зазначив, що в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції перебуває звернення ОСОБА_2, згідно якого рішення суду по вищевказаній справі не виконано. Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах зобов'язаний вжити заходи щодо поновлення прав та охоронюваних законом інтересів сторін виконавчого провадження.

Вказав, що згідно довідки про втрату виконавчого листа станом на час подання заяви вищевказаний виконавчий лист втрачено.

Просив видати дублікат виконавчого листа по справі № 2-1486/11, що був виданий 17 серпня 2011 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 800, 00 грн., компенсації в розмірі 29,79 грн., судових витрат в сумі 120,00 грн., та моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн., всього 1949, 79 грн.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 травня 2018 року заяву старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна В.Ю. - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою суду, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області подав апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не взяв до уваги те, що 27 червня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення; що до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції звернувся із заявою стягувач ОСОБА_2 про невиконання рішення суду по даній справі та неотримання постанови про повернення виконавчого документу з оригіналом виконавчого листа, з якої вбачається, що він звертався до суду про видачу дубліката виконавчого листа, але йому відмовлено; що після відновлення виконавчого провадження строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються з моменту відкриття виконавчого провадження, тобто з 19 серпня 2011 року по теперішній час.

Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області Пилипчук Н.П. від 30 травня 2018 року апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 травня 2018 року - залишено без руху.

Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області Пилипчук Н.П. від 14 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та відстрочено Міжрайонному відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення апеляційним судом судового рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області у складі головуючого судді Пилипчук Н.П., суддів Бурлака І.В., Маміної О.В. від 25 червня 2018 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області у складі головуючого судді Пилипчук Н.П., суддів Бурлака І.В., Маміної О.В. від 11 липня 2018 року справу разом з апеляційною скаргою повернуто до суду першої інстанції, як помилково надіслану.

Справа надійшла до суду апеляційної інстанції 03 серпня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області у складі головуючого судді Пилипчук Н.П., суддів Бурлака І.В., Маміної О.В. від 12 вересня 2018 року справу повернуто до суду першої інстанції, для вирішення питання про відновлення втраченого провадження.

Підпунктом 3 пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим законом.

Згідно з пунктом 8 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набрав чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29 грудня 2017 року № 452/2017 постановлено ліквідувати Апеляційний суд Харківської області та утворено Харківський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Харківську область, з місцезнаходженням у місті Харкові.

На підставі Указу Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 судді, які здійснювали правосуддя в Апеляційному суді Харківської області переведені до новоутвореного Харківського апеляційного суду.

03 жовтня 2018 року повідомлення про початок роботи Харківського апеляційного суду оприлюднено в газеті Голос України № 185 (6940).

15 січня 2019 року до Харківського апеляційного суду надійшла цивільна справа, після відновлення втраченого провадження по справі № 2-1486/11 (провадження № 6/641/112/2018).

15 січня 2019 року за допомогою автоматизованого розподілу судової справи між суддями на суддю судової палати з розгляду цивільних справ Бурлака І.В. розподілено цивільну справу № 2-1486/11 (22ц/818/1340/19) за апеляційною скаргою Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 травня 2018 року в складі судді Фатєєвої Н.І. по справі за заявою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна В.Ю. про видачу дублікату виконавчого листа та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Бурлака І.В., судді колегії Бровченко І.О., Колтунова А.І.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 вересня 2018 року у складі головуючого судді Бурлака І.В., суддів Бровченка А.І., Колтунової А.І. справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

В судове засідання учасники справи не з'явилися. Матеріали справи містять відомості про повідомлення учасників справи. Заяв про відкладення розгляду справи від учасників справи не надходило.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог закону, обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області необхідно задовольнити, ухвалу суду - скасувати.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що строк встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання, закінчився; заявник не надав жодного належного та достатнього доказу втрати отриманого оригіналу виконавчого документа та того, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, не виконано та не проведено стягнення з боржника за виконавчим листом, дублікат якого заявник просив видати.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 липня 2011 року по справі № 2-1486/11 за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, позов ОСОБА_2 - задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 800, 00 грн., компенсацію в розмірі 29,79 грн., судові витрати в сумі 120,00 грн., моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн., всього - 1949, 79 грн.

На виконання вказаного рішення суду 17 серпня 2011 року Комінтернівським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист № 2-1486.

Постановою державного виконавця від 19 серпня 2011 року відкрито виконавче провадження по справі.

Постановою державного виконавця від 27 червня 2013 року виконавчий документ повернуто стягувачу у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

27 вересня 2017 року до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області звернувся ОСОБА_2 із заявою про невиконання рішення суду по справі № 2-1486/11 та неотримання постанови про повернення виконавчого документу з оригіналом виконавчого листа.

22 березня 2018 року ОСОБА_2 повторно звернувся із заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Як вбачається з довідки Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області при перевірці у зв'язку із розглядом звернення стягувача встановлено факт втрати виконавчого листа по справі № 2-1486, виданого 17 серпня 2011 року Комінтернівським районним судом м. Харкова.

Відповідно до довідки архіву Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2018 року, справа № 2-1486/2011 за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування шкоди згідно з актом про вилучення та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, знищена у зв'язку з закінченням строку зберігання.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2018 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-1486/11 за поданням Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі Півень проти України ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відтак, невиконання судових рішень, які набрали законної сили, є неприпустимим і, виходячи з обставин цієї конкретної справи, не може бути виправданим.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили.

Як вбачається з пункту 3 розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року, виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України Про виконавче провадження від 1999 року в редакції, чинній на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону , що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України Про виконавче провадження від 1999 року в редакції, чинній на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Аналогічне положення містить частина 1 статті 28 Закону України Про виконавче провадження від 02 квітня 2012 року в редакції, чинній на час звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, матеріали справи не містять рекомендованого повідомлення про вручення стягувачеві постанови про повернення виконавчого документа та оригіналу виконавчого листа № 2-1486 від 17 серпня 2011 року.

В своїх скаргах до виконавчої служби ОСОБА_2 стверджував про те, що він від виконавчої служби ніякої кореспонденції не отримував. Виконавчого листа у нього немає. Про порушення свого права він дізнався тільки у вересні 2017 року, коли звернувся вперше до виконавчої служби з приводу виконання судового рішення.

Встановивши відсутність відомостей, які б підтверджували надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу, суд першої інстанції не застосував наведені норми права до спірних правовідносин.

Такі ж правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012 (провадження № 61-2884св18), від 12 березня 2018 року у справі № 583/1828/17-ц (провадження № 61-894св17), від 21 березня 2018 року № 6-676/10 (провадження № 61-5166св18), від 24 квітня 2018 року № 161/1441/14-ц (провадження № 61-835св18), від 15 серпня 2018 року № 2-1976/10 (провадження № 61-22036св18).

Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа, суд дійшов помилкового висновку щодо недоведеності факту його втрати під час пересилання, при цьому не врахував наведених норм Закону України Про виконавче провадження , зокрема, щодо обов'язковості направлення постанови про повернення оригіналу виконавчого документа стягувачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Законом України Про виконавче провадження визначено спосіб і порядок вручення державним виконавцем оригіналу виконавчого листа стягувачу, зокрема, направлення рекомендованим листом про вручення поштового відправлення.

Оскільки державний виконавець не виконав наведених вимог Закону, за таких обставин на стягувача не може бути покладено негативні наслідки невиконання суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків.

Таким чином, відсутність доказів, а саме, зворотнього рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу дає підстави для висновку про обґрунтованість вимог заяви про видачу дубліката виконавчого листа стягувачу, оскільки відсутні відомості про отримання стягувачем виконавчих документів.

Щодо спливу строку на звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа судова колегія зазначає наступне.

Згідно частин 1, 2 статті 22 Закону України Про виконавче провадження в редакції, чинній на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Разом з тим, частиною 1 статті 12 Закону України Про виконавче провадження в редакції, чинній на час звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно відомостей про виконавче провадження, строк повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання встановлений до 27 червня 2014 року.

Підпунктом 17.4 пункту 17 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що суд, який розглядав справу як суд першої інстанції може видати дублікат виконавчого листа, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про виконавче провадження в редакції, чинній на час звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Аналогічну норму представлено у частині 3 статті 23 Закону України Про виконавче провадження від 1999 року в редакції, чинній на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Матеріали справи свідчать про те, що виконавчий лист пред'явлено до виконання та відкрито виконавче провадження у 2011 році, після чого 27 червня 2013 року державним виконавцем на підставі пункту 2 статті 47 Закону України Про виконавче провадження в редакції, чинній на час винесення постанови, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення.

Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перервалися з моменту відкриття виконавчого провадження, а саме 19 серпня 2011 року, після чого стягувачу повернуто виконавчий документ постановою державного виконавця від 27 червня 2013 року, в якій зазначено строк повторного звернення до 27 червня 2014 року. Зважаючи на те, що строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення та відомості щодо отримання постанови державного виконавця про повернення виконавчого листа стягувачем у матеріалах справи відсутні, державним виконавцем не пропущено строк, встановлений для звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

За таких обставин відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України судова колегія приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу суду необхідно скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а заяву старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна В.Ю. про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 2-1486/11 від 17 серпня 2011 року - задовольнити.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області - задовольнити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2018 року - скасувати.

Заяву старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харкова Золотавіна Валерія Юрійовича - задовольнити.

Видати старшому державному виконавцю Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харкова Золотавіну Валерію Юрійовичу дублікат виконавчого листа по справі № 2-1486, який видано Комінтернівським районним судом міста Харкова 17 серпня 2011 року про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 800,00 грн., компенсації в розмірі 29, 79 грн., судових витрат в сумі 120,00 грн., моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн., а всього, 1949, 79 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді І.О. Бровченко

А.І. Колтунова

Повний текст постанови складено 06 лютого 2019 року.