Ухвала

від 07.02.2019 по справі 2/202

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

07 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 2/202/334/13

провадження № 61-30334ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області 14 листопада 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк про стягнення заборгованості за кредитним договором; зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк , Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про визнання договору поруки недійсним та таким, що припинив свою дію та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про розірвання кредитного договору,

В С Т А Н О В И В :

13 грудня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк про стягнення заборгованості за кредитним договором; зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк , Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про визнання договору поруки недійсним та таким, що припинив свою дію та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про розірвання кредитного договору.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , відповідно до статті 388 якого судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

25 травня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 33 ЦПК України протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2018 року мене визначено у справі як суддю-доповідача для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області 14 листопада 2017 року.

10 січня 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зупинення виконання рішень Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2014 року та від 17 листопада 2017 року, мотивоване тим, що оскаржувані рішення перебувають на примусовому виконанні, що підтверджується копіями заяв про відкриття виконавчого провадження, копіями виконавчих листів та іншими доказами, які свідчать про проведення виконавчих дій.

Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що у 2014 року суддя Олійник А. С. (суддя-доповідач) брала участь у розгляді зазначеної справи у суді касаційної інстанції у складі колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 09 липня 2014 року частково скасовано рішення суду апеляційної інстанції, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У вказаній справі висловлено правову позицію щодо застосування норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах.

Таким чином, суддя Верховного Суду Олійник А. С. не може брати участі у розгляді цієї справи у Верховному Суді з підстав, визначених частиною п'ятою статті 36 ЦПК України, з урахуванням підпункту 1 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України , у редакції Закону України № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом.

У світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене, а також те, що мною у складі колегії суддів суду касаційної інстанції висловлено правову позицію щодо правильності застосування норм матеріального та процесуального права , з метою уникнення будь-яких сумнівів у моїй неупередженості та об'єктивності, вважаю необхідним заявити самовідвід та передати касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області 14 листопада 2017 року для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Керуючись пунктом 5 частини першої статті 36, статтями 39, 40 ЦПК України ,

У Х В А Л И В:

Заявити самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області 14 листопада 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк про стягнення заборгованості за кредитним договором; зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк , Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про визнання договору поруки недійсним та таким, що припинив свою дію та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про розірвання кредитного договору.

Касаційну скаргу разом із матеріалами справи передати на повторний автоматизований розподіл.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник