Постанова

від 03.02.2019 по справі 757/39815/18-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 757/39815/18

Головуючий у суді І інстанції Батрин О.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/329/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 17 серпня 2018 року у справі за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кравчук Алли Сергіївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кравчук А.С. звернувся до суду із вказаним поданням, мотивуючи його тим, що на їх виконані перебуває зведене виконавче провадження №56640809 з примусового виконання наступних виконавчих документів:

- виконавчого листа № 2-1227/09, виданого 26.04.2010 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ТОВ «Вітрікс Сервіс», ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» заборгованості за кредитним договором № 14/10-205 від 28 грудня 2006 року в розмірі 19 481 860 гривень 88 копійок та 1 730 гривень у відшкодування судових витрат;

- виконавчого листа № 757/18973/14-ц, виданого 01.12.2014 Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів» коштів у розмірі 80 455 364 грн. 46 коп. та витрат з оплати судового збору в розмірі 3 654 грн.;

- виконавчого листа № 2-7043/10, виданого 11.11.2010 Печерським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» заборгованість за кредитним договором № 14/10-30 від 05.03.2007 року в сумі 16 151 250,51 грн.

Зазначено, що загальна сума, котра підлягає до стягнення з ОСОБА_1 становить 116 097 513,85 грн.

Державним виконавцем було надіслано ряд запитів з метою виявлення рухомого і нерухомого майна боржника задля погашення заборгованості й виявлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано наступні транспортні засоби: TOYOTA Land CRUISER PRADO, 2006 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_1 ; та LEXUS LX 470, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_2 .

Державним виконавцем також зазначається, що відповідно до наданої відповіді, яка надійшла 12 червня 2018 року від Державної прикордонної служби України повідомлено, що боржник ОСОБА_1 , в період з 01 березня 2017 року по теперішній час 37 разів здійснив перетин державного кордону України, останній зафіксовано 12 травня 2018 року, що на його думку може свідчити про можливість боржника здійснити виїзд за межі України для уникнення виконання своїх зобов`язань перед стягувачем.

Враховуючи вищевикладене і не вчинення боржником жодних дій по виконанню судового рішення, державний виконавець просив тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, без вилучення паспортного документу, до виконання ним добровільно або в примусовому порядку зведеного виконавчого провадження №56640809.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17 серпня 2018 року подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено.

Тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, без вилучення паспортного документу, до виконання ним добровільно або в примусовому порядку зведеного виконавчого провадження №56640809.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що автомобіль TOYOTA Land CRUISER PRADO, 2006 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_1 був представлений на аукціоні ДВС Печерського РУЮ міста Києва і право власності на зазначений автомобіль з серпня 2011 року перейшло до ОСОБА_3 , яка придбала зазначений транспортний засіб.

Також апелянт наголошує, що відповідно до відповіді Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 12 вересня 2013 року №325061-0, в результаті проведеної перевірки встановлено, що 17 червня 2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного Управління юстиції в м. Києві Мазуром Ю.С. актом серії ВП №26322326 у присутності двох понятих проведено опис та арештовано автомобіль LEXUS LX 470, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_2 з метою стягнення боргу на користь АКБ «Укргазбанк» і в подальшому передано на реалізацію в організацію « ОСОБА_4 ». Апелянт зазначає, що не володіє інформацією щодо місцезнаходження зазначеного автомобіля, а тому посилання державного виконавця на той факт, що апелянт ухиляється від виконання своїх зобов`язань не відповідає дійсності.

Разом з тим, відповідно до постанови від 03 травня 2015 року державного виконавця відділу державної служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Кравчук А.С. звернуто стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 у ТОВ «Вітрікс комфорт ЛТД» щомісячно у розмірі 20 відсотків.

Апелянт вважає, що прийнята в подальшому постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 10 липня 2018 року свідчить про подвійне стягнення із однієї заробітної плати в супереч вимогам законодавства.

Також вказано, що за основним місцем роботи боржника з ТОВ «Чернігівська будівельно-інвестиційна компанія» також здійснюються відрахування в рахунок погашення заборгованості згідно постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 10 липня 2018 року та з ТОВ «Об`єднана професійна юридична група» у розмірі 20 відсотків.

Відповідно до рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року також здійснюються відрахування із заробітної плати боржника в ТОВ «Вітрікс комфорт ЛТД» для погашення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає факт ухилення від виконання ним своїх зобов`язань недоведеним, тому просив ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 17 серпня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні подання державного виконавця відмовити.

07 грудня 2018 року на адресу суду надійшов відзив від ТОВ «Юридична компанія «МТД груп», відповідно до якого вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на те, що ОСОБА_1 свідомо ігнорував вимоги державного виконавця про подання декларації про доходи та майно боржника, не надавав жодних відомостей про причини невиконання рішення суду. Також вказано, що відрахування з доходів боржника в ТОВ «Чернігівська будівельно-інвестиційна компанія» та в ТОВ «Об`єднана професійна юридична група» здійснюється в примусовому порядку, тобто поза добровільною волею боржника.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5 , які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення представників стягувача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , представника позивача - ОСОБА_8 , яка заперечила щодо доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та вимоги заявлені у суді першої інстанції, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи подання Головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Кравчук А.С. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 добровільно рішення не виконує, а навпаки ухиляється від його виконання (не вживає заходів щодо виконання рішень за рахунок належних йому доходів, не з`являється на виклики державного виконавця, не надає інформацію про свій майновий стан).

Колегія суддів не може погодитися із вказаним висновком районного суду виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України» громадянинові, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено увиїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянин України, який має паспорт, у разі, коли існують обставини, що обмежують відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право його виїзду за кордон, зобов`язаний здати свій паспорт на збереження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, за місцем проживання у місячний термін після виникнення таких обставин. За наявності достатніх підстав паспорт, що зберігається в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, повертається у 10-денний термін з моменту звернення громадянина або його законного представника.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону передбачено, що громадянин України, що має паспорт, може бути тимчасово обмежений у праві виїзду закордон у випадках, коли діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання - до виконання зобов`язань, або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Окрім вказаного, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» також може бути тимчасово обмежений у праві виїзду закордон громадянин України, що ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

З аналізу вище вказаних норм права вбачається, що Законом встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань. Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 56640809 з примусового виконання наступних виконавчих документів:

- виконавчого листа № 2-1227/09, виданого 26.04.2010 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ТОВ «Вітрікс Сервіс», ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» заборгованості за кредитним договором № 14/10-205 від 28 грудня 2006 року в розмірі 19 481 860,88 грн. та 1 730 грн. у відшкодування судових витрат;

- виконавчого листа № 757/18973/14-ц, виданого 01.12.2014 Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів» коштів у розмірі 80 455 364,46 грн. та витрат з оплати судового збору в розмірі 3 654 грн.;

- виконавчого листа № 2-7043/10, виданого 11.11.2010 Печерським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» заборгованість за кредитним договором № 14/10-30 від 05.03.2007 року в сумі 16 151 250,51 грн.

Загальна сума, котра підлягає до стягнення з ОСОБА_1 становить 116 097 513,85 грн.

За вказаними виконавчими документами боржником є - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код № НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

20.06.2018 постановою державного виконавця об`єднані виконавчі провадження у зведене виконавче провадження.

3 матеріалів копії виконавчого провадження вбачається, що з метою повного та фактичного виконання рішень суду, державним виконавцем направлено запити до Київської міської філії ДП Центр ДЗК, Головного управління земельних ресурсів при Київській міській державній адміністрації, Київського міського бюро технічної інвентаризації для виявлення нерухомого майна боржника.

Також направлено запити до УДАІ МВС України у м. Києві для виявлення рухомого майна, Державної податкової інспекції України для виявлення рахунків боржника, ПФУ для виявлення доходів боржника.

Згідно з відповідями зазначених установ інформація про відкриті рахунки на ім`я ОСОБА_1 відсутня.

Відповідно до відповіді Київської міської філії ДП Центр ДЗК інформація про вказаних боржників в викладених запитах в базі АС ДЗК Київської міської філії Центру ДЗК відсутня.

Згідно з відповіддю Головного управління земельних ресурсів земельних ділянок за боржником на території м. Києва не зареєстровано.

25.03.2011 року надійшла відповідь від УДАІ МВС України у м. Києві, відповідно до якої за боржником зареєстровано транспортні засоби: TOYOTA Land CRUISER PRADO, 2006 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_1 ; та LEXUS LX 470, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_2 .

За даними з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, транспортний засіб LEXUS LX 470, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_4 перебуває в заставі АКБ «Укрсоцбанк» на підставі договору застави майна № 42.02-11/537 від 29.05.2007 року.

25.09.2013 року, 20.11.2015року державним виконавцем направлені запити до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державного агентства України із земельних ресурсів, Державної авіаційної служби України, Територіального управління Держгірпромнагляду України у м. Києві та Київській області, УДАІ ГУ МВС України у м. Києві, Державної інспекції сільського господарства в Київській області, БТІ у м. Києві, Департаменту розвитку IT електронних сервісів та обліку платників Міністерства доходів і зборів України, Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві, з метою виявлення нерухомого та рухомого майна боржника. Проте, таке майно за боржником не зареєстровано.

Державним виконавцем 15.06.2015 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно боржника, а також винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук транспортні засоби боржника, а саме TOYOTA LAND CRUISER PRADO, 2006 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_1 та LEXUS LX 470, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_2 та направлено її до Управління ДАІ ГУМВС України у м. Києві для виконання.

Станом на 09.08.2018 р. вказані транспортні засоби не розшукані та перебувають у розшуку.

20.11.2015 р. державним виконавцем здійснено запит до Державної міграційної служби України № 20-1.-19393306/16, з метою встановлення відомостей чи видавався боржнику, ОСОБА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно з відповіддю Державної міграційної служби України від 25.11.2016 року № 6.3/13832-16 - боржник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 , виданий 27.09.2006 року органом видачі 8030.

Державним виконавцем 24.03.2017 р. на адресу боржника надіслано вимогу, якою зобов`язано боржника у триденний термін з моменту надходження вимоги: 1) подати декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 2) надати достовірні відомості про доходи та майно, у тому числі про майно, яким володіє спільно х іншими особами, рахунки в банках та фінансових установах; 3) письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб; 4) надати державному виконавцю повний перелік рахунків, відкритих на ім`я боржника; 5) повідомити про наявність інших-цінностей боржника, в т.ч. про відкриті депозитарії, дорогоцінні метали, цінні папери тощо із зазначенням їх обсягів та місця зберігання. Також боржника повідомлено про відповідальність встановлену законом, у разі невиконання вимог державного виконавця.

14.11.2017 р. від Державної прикордонної служби України надійшла відповідь, у тому числі на запит № 19393306/16 від 11.10.2017 року, якою повідомлено, що боржник ОСОБА_9 , в період з 16.02.2017 року по 18.10.2017 року 21 раз здійснив перетин держаного кордону України, останній зафіксовано 18.10.2017 року, що може свідчити про можливість боржника здійснити виїзд за межі України для уникнення виконання своїх зобов`язань перед стягувачем та сплати виконавчого збору на користь держави.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2017 року вбачається, що за боржником зареєстровано право власності на майно, а саме: однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , котре перебуває в заставі (іпотеці) ТОВ «Юридична компанія «КМ груп» на підставі договору іпотеки, серія та номер: 2124, виданого 02.04.2008 року приватним нотаріусом КМНО Шевчук З.М.

Окрім того, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно також вбачається ряд зареєстрованих іпотек, за якими боржник передав в іпотеку належні йому на праві власності кватири, в якості забезпечення виконання своїх зобов`язань перед іншими кредиторами.

Крім того, згідно з інформаційними довідками передані боржником в іпотеку квартири, не зареєстровані за боржником на праві власності, та згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать третім особам, які не є боржниками за даним виконавчим провадженням. Тобто майно, на яке можливо звернути стягнення, у боржника відсутнє.

11.10.2017 р. державним виконавцем, повторно, на адресу боржника надіслано вимогу, якою зобов`язано боржника у триденний термін з моменту надходження вимоги: 1) подати декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 2) надати достовірні відомості про доходи та майно, у тому числі про майно, яким володіє спільно х іншими особами, рахунки в банках та фінансових установах; 3) письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб; 4) надати державному виконавцю повний перелік рахунків, відкритих на ім`я боржника; 5) повідомити про наявність інших цінностей боржника, в т.ч. про відкриті депозитарії, дорогоцінні метали, цінні папери тощо із зазначенням їх обсягів та місця зберігання.

Аналогічна вимога державного виконавця також була вручена наручно представнику боржника 21.11.2017 р., що підтверджується особистою розпискою представника боржника.

Однак, вкотре боржником проігноровано вимоги державного виконавця, жодних відомостей, щодо майнового стану не надано.

11.05.2018 р. на адресу боржника було направлено вимогу від 07.05.2018 р. № 19393306/1-20.1, якою зобов`язано боржника подати декларацію про свій майновий стан та з`явитися до державного виконавця 05.06.2018 р.

Проте, вимога державного виконавця була проігнорована, жодна інформація боржником не надана, на виклик 05.06.2018 р. боржник не з`явився, про що складено відповідний акт.

Згідно з відповідями Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України боржник ОСОБА_1 працевлаштований та отримує доходи в ТОВ «Об`єднана професійна юридична група» (код ЄДРПОУ 37165276), ТОВ «Чернігівська будівельно-інвестиційна компанія» (код ЄДРПОУ 37198881), ТОВ «Вітрікс комфорт ЛТД» (код ЄДРПОУ 37388112).

10.07.2018 року державним виконавцем винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено до ТОВ «Об`єднана професійна юридична група» (код ЄДРПОУ 37165276), ТОВ «Чернігівська будівельно-інвестиційна компанія» (код ЄДРПОУ 37198881), ТОВ «Вітрікс комфорт ЛТД» (код ЄДРПОУ 37388112).

07.05.2018 року державним виконавцем, направлено запит до Державної прикордонної служби України № 19393306/1, стосовно інформацію про перетин державного кордону, боржником, громадянином України ОСОБА_1

12.06.2018 року від Державної прикордонної служби України надійшла відповідь, у тому числі на запит якою повідомлено, що боржник ОСОБА_1 , в період з 01.03.2017 року по теперішній час 37 раз здійснив перетин держаного кордону України.

Судом зазначено, що незважаючи на те, що боржник обізнаний про свої обов`язки та про наявність виконавчого провадження, останнім не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, а навпаки вчиняються дії, що ускладнюють та унеможливлюють його виконання.

Вказані висновки суду спростовуються матеріалами справами враховуючи наступне.

Із наданих звітів про використання коштів, виданих на відрядження вбачається, що перетинання кордону за період з 2016 по 2018 рр. ОСОБА_1 здійснювалося цілком із службовою метою за кошти підприємства ТОВ «Чернігівська будівельно-інвестиційна компанія» (копії авіа/залізничних, рахунки на проживання в готелях м. Москви, м. Ростов-на-Дону, м. Ялти додаються).

Також, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, головний державний виконавець Кравчук A.C., у якості аргументів щодо підтвердження ухилення боржника від виконання рішення суду надає інформацію про невиконання Боржником вимог державного виконавця від 11.10.2017 р., від 24.03.2017 р., від 07.05.2018 р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вимога від 11.10.2017 р. за № 19393306/16, що направлена на адресу: АДРЕСА_3 не отримана боржником, так як повернута з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Вимога від 24.03.2017 р. за № 19393306/16 не отримана боржником, оскільки взагалі відсутнє підтвердження її направлення. Також вимога продубльована під тим самим номером, що і вимога від 11.10.2017 р., що на думку апелянта, підтверджує існування всього однієї вимоги, а інші були умисно зроблені державним виконавцем з метою штучного збільшення кількості вимог і, як наслідок, спотворення факту невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за ними.

Вимога від 07.05.2018 р. за № 19393306/1-20.1 не отримана боржником, бо повернута з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

На підставі викладеного, зазначені вимоги ОСОБА_1 не міг фактично виконати через необізнаність в їх існуванні.

Вимога ВПВР від 21.11.2017 р. за № 193 була отримана представником ОСОБА_1 - адвокатом Степанчук О.М., яка діяла на підставі Договору про надання правової допомоги та ордеру.

На момент отримання зазначеної вимоги, ОСОБА_1 знаходився у службовому відрядженні та згідно даних Державної прикордонної служби України повернувся з Автономної Республіки Крим 29.11.2017 р.

На виконання зазначеної вимоги, боржник заповнив декларацію про доходи та майно станом на 05.12.2017 р., підписав її і надав ОСОБА_10 доручення передати їх головному державному виконавцю Медведєву О.В. та проінформувати його про свою діяльність щодо вирішення усіх питань по борговим зобов`язанням перед комерційними банками ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Альфа-Банк» та закриття протягом 2016-2017 рр. майже 30 виконавчих проваджень, відкритих відносно ОСОБА_1

ОСОБА_10 , 05.12.2017 р. особисто прибула до головного державного виконавця Медведева О.В. та передала йому Декларацію про доходи та майно боржника ОСОБА_1 .

Проте ОСОБА_11 , маючи номери мобільних телефонів представника боржника та самого ОСОБА_1 , ніяких додаткових вимог не висував.

Відповідно до ч. 3 розділу XIVІнструкції з організації примусового виконання рішень Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. №2832/5 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання. У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу. Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику.

Отже, вказана норма закону є імперативною та у разі відсутності поважних причин невиконання боржником вимог державного виконавця, останній зобов`язаний винести постанову про накладення штрафу на боржника та встановити новий строк для виконання

А оскільки в матеріалах ЗВП № 56640809 відсутні постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1 , що підтверджує відсутність в його діях умисного ухилення від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахування викладених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню із ухваленням нового судового рішення про залишення без задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 380-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 17 серпня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення у справі.

Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кравчук Алли Сергіївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Мотивований текст постанови виготовлено 7 лютого 2019 року.

Головуючий суддя: М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв