Постанова

від 31.01.2019 по справі 910/13464/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2019 р. Справа№ 910/13464/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

секретар судового засідання : Цибульський Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 31.01.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Комунального підприємства "Київпастранс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 07.06.2018

у справі №910/13464/15 (суддя Мандриченко О.В.)

за скаргою Комунального підприємства "Київпастранс"

до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про скасування постанови про накладення штрафу від 02.03.2018,

винесену Дніпровським районним відділом державної виконавчої

служби міста Києва Головного територіального управління юстиції

у місті Києві

за позовом Київської міської організації Українського товариства сліпих

до Комунального підприємства "Київпастранс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Київблагоустрій"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Київська міська організація українського товариства сліпих (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" (далі - відповідач), яким просить зобов'язати відповідача усунути порушення облаштування зупинок громадського транспорту по вул. Попудренка біля станції метро "Дарниця" у місті Києві та привести їх у відповідність до вимог діючих державних і галузевих будівельних норм і правил.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2016 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі №910/13464/15 позов задоволено повністю: зобов'язано КП "Київпастранс" усунути порушення облаштування зупинок громадського транспорту по вул. Попудренка у місті Києві біля станції метро "Дарниця" шляхом приведення зупинок у відповідність до: пп. 3.7.4 п. 3 Державного стандарту України 3587-97 "Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди"; п. п. 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198; пп. 5.3.3.2 п. 5 Галузевих будівельних норм України "Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування".

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 у справі №910/13464/15 касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі № 910/13464/15 - залишено без змін.

На виконання вищевказаного рішення у даній справі 11.11.2016 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

24.04.2018 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Київпастранс" надійшла скарга на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції в місті Києві, в якій скаржник просить скасувати постанову про накладення штрафу від 02.03.2018, винесену Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 07.06.2018 у справі №910/13464/15 у задоволенні скарги Комунального підприємства "Київпастранс" на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач (Комунальне підприємство "Київпастранс") звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що оскаржувана ухвала незаконна, необґрунтована та така, що винесена при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи.

Зокрема в своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що відповідно до пункту 2 рішення Київської міської ради від 17.03.2016 237/237 Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві Департаменту доручено не проводити демонтаж тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, власники яких сплачують пайову участь до міського бюджету відповідно до рішення Київської міської ради від 04.09.2014 №62/62. Враховуючи вищевикладене, часткове виконання відповідачем наказу Господарського суду міста Києва від 11.11.2016 у справі №910/13464/15 неможливе з незалежних від підприємства обставин.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/13464/15 - залишено без руху та роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

10.08.2018 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додане клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, відкрито апеляційне провадження у справі №910/13464/15 та призначено справу до розгляду на 02.10.2018.

02.10.2018 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 без змін.

02.10.2018 в судовому засіданні оголошено перерву на 11.10.2018.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Згідно п. 8 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

25.06.2018 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу - Північний апеляційний господарський суд, ідентифікаційний код 42262953.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання п. 4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації від 20.09.2018 №475, за актом прийняття-передачі судових справ від 04.10.2018 справу №910/13464/15 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київпастранс" передано до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2018 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/13464/15 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 прийнято справу №910/13464/15 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київпастранс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., суддів: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І. Розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Київпастранс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/13464/15 призначено на 20.12.2018.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №910/13464/15 у зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018, для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Київпастранс" сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Мартюк А.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 прийнято справу №910/13464/15 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київпастранс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., судді Мартюк А.І., Пашкіна С.А. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.01.2019.

В судове засідання 31.01.2019 з'явилися представники сторін.

В судовому засіданні 31.01.2019 представник відповідача (скаржника) підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив оскаржувану ухвалу скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

В судовому засіданні 31.01.2019 представник позивача заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/13464/15 - без змін.

Представники третьої особи, Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в судове засідання 31.01.2019 не з'явилися. Про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третьої особи, Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності третьої особи, Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та їх повноважних представників за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 31.01.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як зазначалось раніше, Київська міська організація українського товариства сліпих (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" (далі - відповідач), яким просить зобов'язати відповідача усунути порушення облаштування зупинок громадського транспорту по вул. Попудренка біля станції метро "Дарниця" у місті Києві та привести їх у відповідність до вимог діючих державних і галузевих будівельних норм і правил.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2016 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 позов задоволено повністю: зобов'язано КП "Київпастранс" усунути порушення облаштування зупинок громадського транспорту по вул. Попудренка у місті Києві біля станції метро "Дарниця" шляхом приведення зупинок у відповідність до: пп. 3.7.4 п. 3 Державного стандарту України 3587-97 "Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди"; п. п. 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198; пп. 5.3.3.2 п. 5 Галузевих будівельних норм України "Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування".

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 у справі №910/13464/15 касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі № 910/13464/15 - залишено без змін.

На виконання вищевказаного рішення 11.11.2016 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

До Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Київпастранс" надійшла скарга на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просить скасувати постанову про накладення штрафу від 02.03.2018, винесену Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

В обґрунтування своєї скарги, відповідач (Комунальне підприємство "Київпастранс") зазначає, що останній не є суб'єктом владних повноважень та відповідно не наділений владними управлінськими функціями стосовно переміщення, демонтажу, вилучення тимчасових споруд (малих архітектурних форм). Отже, на думку скаржника, привести зупинки громадського транспорту по вул. Попудренко у місті Києві, у відповідність до вимог чинного законодавства, як цього вимагає Київська міська організація українського товариства сліпих, силами КП Київпастранс не є можливим.

Відмовляючи в задоволенні скарги Комунального підприємства "Київпастранс" суд першої інстанції керувався тим, що дії державного виконавця, щодо накладення на боржника штрафу здійснені у відповідності до норм Закону, в межах наданих повноважень, у спосіб та порядок передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 вказаної статті).

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державним виконавцем Дніпровського РВДВС міста Києва Малковою М.В. 10.04.2017 відкрито виконавче провадження ВП № 53697173 з примусового виконання наказу № 910/13464/15 від 11.11.2016, виданого Господарським судом міста Києва.

Пунктом 2 вищевказаної постанови про відкриття виконавчого провадження передбачено обов'язок боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Державним виконавцем 27.04.2017 здійснено вихід на зупинку громадського транспорту по вул. Попудренка у м. Києві біля станції метро "Дарниця" з метою перевірки виконання рішення боржником, під час якого державним виконавцем встановлено, що рішення суду боржником не виконано, про що складено відповідний акт, який наявний в матеріалах справи.

В матеріалах справи міститься акт складений державним виконавцем, з якого вбачається, що державним виконавцем 10.05.2017 повторно здійснено вихід на зупинку громадського транспорту по вул. Попудренка у м. Києві біля станції метро "Дарниця" з - метою перевірки виконання рішення боржником та встановлено, що рішення боржником не виконано.

10.05.2017 державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн., у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду, в якій повторно вказано боржнику на необхідність виконання рішення протягом 10 робочих днів.

Водночас з постановою про накладення штрафу, боржнику направлена вимога державного виконавця про направлення повноважного представника для проведення виконавчих дій на зупинці громадського транспорту по вул. Попудренка у м. Києві біля станції метро "Дарниця" - 25.05.2017 о 17 год. 00 хв.

Заступником начальника Відділу Бутом Д.В. було здійснено вихід на зупинку громадського транспорту по вул. Попудренка у місті Києві біля станції метро "Дарниця", під час якого було встановлено, що рішення суду не виконано, а на зупинці громадського транспорту біля метро Дарниця по вул. Попудренка знаходяться три споруди, які не приведені боржником у відповідність до рішення суду.

23.08.2017 державним виконавцем направлено виклик керівнику КП Київпастранс з'явитись на прийом до державного виконавця та надати пояснення щодо невиконання рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.09.2017 державним виконавцем здійснено вихід за адресою: місто Київ, вул. Попудренка, зупинка громадського транспорту біля станції метро Дарниця , під час якого в присутності представника боржника Циганова А.О. та представника стягувача Бойчук І.B. встановлено, що на зупинці громадського транспорту знаходиться одна споруда, яка не приведена у відповідність до рішення суду боржником. Державним виконавцем було складено акт 08.09.2017 о 17 год. 03 хв., в якому зазначено, що дві споруди відсутні на зупинці громадського транспорту, а отже рішення суду виконано частково.

29.09.2017 державним виконавцем повторно направлено виклик керівнику КП Київпастранс з'явитись на прийом до державного виконавця, водночас зобов'язано надати пояснення керівника КП Київпастранс або особи, що виконує обов'язки керівника КП Київпастранс за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання.

11.01.2018 державним виконавцем направлена вимога боржнику про необхідність виконання рішення протягом 10 робочих днів.

Державним виконавцем 07.02.2018 було здійснено вихід за адресою: місто Київ, вул. Попудренка біля станції метро Дарниця , під час якого було встановлено, що зупинка громадського транспорту не приведена у відповідність до норм, визначених у рішенні суду. На зупинці знаходиться одна споруда, яка не приведена у відповідність, тобто, рішення боржником не виконано.

02.03.2018 у зв'язку з невиконанням рішення суду державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 10 200, 00 грн., в якій вказано боржнику на необхідність виконання рішення протягом І0 робочих днів.

З вищевикладеного вбачається, що на момент винесення оскаржуваної постанови від 02.03.2018 на зупинці за адресою: місто Київ, вул. Попудренка біля станції метро Дарниця знаходиться одна споруда, яка не приведена у відповідність до норм, визначених у рішенні суду, а тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі 910/13464/15 частково не виконане.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим, на шкоду одній зі сторін.

Ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тобто, законодавчо закріплено імперативний обов'язок державного виконавця (усіх рівнів відповідно до визначеної структури) дотримуватись вимог Закону під час здійснення заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Частиною другою статті 63 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону України Про виконавче провадження вказано: у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже законодавчо визначено імперативну норму щодо накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду, тобто державний виконавець фактично позбавлений можливості вчиняти дії у будь-який інший не визначений Законом спосіб.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що дані зупинкові комплекси встановлені згідно умов Інвестиційного договору №7 фінансування утримання зупинок громадського транспорту, розміщення зупинкових комплексів та додаткових павільйонів для пасажирів від 25 лютого 2010 року, укладеного відповідно до Розпорядження КМДА від 22.05.2010 №756. Пунктом 1.4 вказаного договору передбачено, що павільйон для пасажирів зупинкового комплексу передається у власність територіальної громади міста Києва і залишається у володінні та користуванні замовника, таким чином, власниками зупинкового комплексу є Інвестор та КМДА, а тому КП Київпастранс не вправі розпоряджатися зазначеними павільйонами та приймати будь-які рішення щодо них.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів зазначає наступне.

Судовим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі №910/13464/15, на виконання якого виданий судовий наказ, було встановлено, що інвестиційний договір №7 від 25.02.2010, на який посилається скаржник, був укладений між КП Київпастранс , КП Київське інвестиційне агентство та ТОВ Хай ТЕК БУД строком на три роки. Водночас, з матеріалів справи не вбачається, що дія цього договору продовжувалась, а отже колегія суддів відхиляє вищевказане твердження скаржника з огляду на те, що Інвестиційний договір втратив чинність, а павільйон встановлений за кошти інвестора був переданий у власність громади міста Києва і залишився у господарському віданні замовника, а згідно з п.6.4 Інвестиційного договору після закінчення строку дії договору інвестор протягом п'яти календарних днів зобов'язаний був за власний рахунок здійснити демонтаж торгових павільйонів встановлених зупинок комплексів та звільнити місце зупинки.

Також твердження скаржника про те, що рішенням Київської міської ради від 17.03.2016 №237/237 КП Київпастранс доручено не проводити демонтаж тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, власники яких сплачують пайову участь до міського бюджету відповідно до рішення Київської міської ради від 04.09.2014 №62/62, а отже, часткове виконання відповідачем наказу неможливе з незалежних від підприємства обставин - відхиляється колегією суддів з огляду на те, що на момент прийняття рішення Київською міською радою від 17.03.2016 №237/297 та рішення Київської міської ради від 04.09.2014 Інвестиційний договір №7 вже втратив свою дію, оскільки не був пролонгований сторонами, що було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2016, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016.

Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не спростовують викладених в ухвалі обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали господарського суду першої інстанції, а дії державного виконавця, щодо накладення на боржника штрафу здійснені у відповідності до норм Закону, в межах наданих повноважень, у спосіб та порядок передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України.

Частиною 1 статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін проти України"). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/13464/15 - відсутні.

Ч. 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника (Комунальне підприємство "Київпастранс").

Керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 76, 129, 255, 270, 271, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/13464/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/13464/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/13464/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови складено 11.02.2019