Постанова

від 24.01.2019 по справі 910/4240/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2019 р. Справа№ 910/4240/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Чорної Л.В.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 24.01.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокбрідж"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 31.07.2018 (повне рішення складено 10.08.2018)

у справі №910/4240/18 (суддя О.В. Гулевець)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокбрідж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європромкомплект"

про стягнення 183 837, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БРОКБРІДЖ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" про стягнення 183837,00 грн. заборгованості за договором транспортного експедирування №3925 від 06.09.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортного експедирування №3925 від 06.09.2017 в частині оплати за надані позивачем послуги з перевезення вантажу згідно із замовленням №3925-1 від 13.09.2017.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2018 у справі №910/4240/18 відмовлено в позові повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог роздруківка електронної переписки, копія договору №3925 від 06.09.2017 та замовлення №3925-1 від 13.09.2017 не приймаються судом в якості доказів в розумінні ст. ст.73-74, ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними належними доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокбрідж" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято при невідповідності висновків, викладених у ньому, обставинам справи. Крім того, судом першої інстанції не досліджено належним чином докази, надані позивачем на підтвердження його позовних вимог.

Скаржник зазначає, що між сторонами був укладений договір транспортного експедирування з подальшим оформленням заявки (замовлення) №3951-1 від 13.09.2017, при цьому належне виконання позивачем своїх зобов'язань підтверджується авіаційною накладною 080 HKG 3314 5700, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідач зазначає, що договір транспортного експедирування №3925 від 06.09.2017 між сторонами не укладався, а надані позивачем інші докази на підтвердження позовних вимог не підтверджують факт укладення такого договору та надання послуг відповідачу.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

В обґрунтування заявленого позову позивач стверджує, що із застосуванням засобів електронного зв'язку, між Товариством з обмеженою відповідальністю "БРОКБРІДЖ" як експедитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" як клієнтом укладено договір транспортного експедирування №3925 від 06 вересня 2017 року.

Відповідно до п. 1.1. договору експедитор взяв на себе зобов'язання за дорученням клієнта та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторське обслуговування, пов'язане з організацією перевезень вантажів клієнта морським, повітряним та автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні, а також організацією митного оформлення вантажу клієнта, відповідно до узгоджених сторонами заявок.

Пунктом 1.2. договору визначено, що заявкою є форма доручення клієнта, а саме завдання або вказівки клієнта експедитору щодо організації транспортно-експедиторського обслуговування, викладені у письмовому вигляді, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування, вид, розміри, вага вантажу; сума, що підлягає сплаті експедитору; пункти відправлення та призначення; дата завантаження, розвантаження або термін перевезення; тип, кількість, державні номери транспортних засобів; умови перевезення.

Заявка, що була передана за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти має силу оригіналу, за умови її підписання та оформлення відповідно до п. 1.4. цього договору. Заявка має бути повністю заповнена, за підписом і печаткою клієнта (п. 1.5., п. 1.4.).

Згідно із п. 3.1. договору платежі та взаємні розрахунки за виконання доручення клієнта виконуються відповідно до рахунку, виставленого експедитором.

Рахунки експедитора підлягають оплаті протягом 3 (трьох) календарних днів з дати виставленого рахунку, якщо інше не погоджено сторонами у заявці (п. 3.2.).

Згідно із наданою позивачем копією замовлення №3925-1 від 13.09.2017 до договору №3925 від 06.09.2017 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні, позивач мав надати відповідачу транспортно-експедиторські послуги щодо організації перевезення повітряним транспортом вантажу LED Solar Powered Marine Lanterns у кількості 21 картонного контейнера (вантаж) у міжнародному сполученні по маршруту Китай - Україна.

На підтвердження виконання послуг із перевезення вантажу за замовленням №3925-1 від 13.09.2017 до договору №3925 від 06.09.2017 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні, позивачем надано копію авіаційної накладної 080 HKG 3314 5700, копію підтвердження про надходження вантажу від 03.10.2017, складеного ДП Міжнародний аеропорт "Бориспіль", копію інвойсу № 1 від 17.07.2017, копію пакувального листа № 1 від 12.09.2017, копію рахунку на оплату №171661 від 19.09.2017 та копію акту надання послуг №171661 від 04.10.2017 на суму 175092,25 грн., а також копію рахунку на оплату №171661/1 від 26.12.2017 та копію акту надання послуг №171661/1 від 26.12.2017 на суму 183837,00 грн.

Мотиви рішення суду першої інстанції

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог документи не приймаються судом в якості доказів в розумінні ст. ст.73-74, ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними належними доказами.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками, вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 173, абз. 4 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 175, ч. 1, 7 ст. 179 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникли між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності на підставі господарського договору, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарсько-договірним зобов'язаннями та регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, а господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 32 Господарського кодексу України , глави 61 Цивільного кодексу України та Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Відповідно до ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

У відповідності до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

З матеріалів справи слідує, що укладенню договору передувала переписка із застосуванням електронної пошти. На підтвердження зазначеного позивачем подано роздруківку листування між працівниками позивача і відповідача (а.с. 20-22, том І).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання договору №3925 від 06.09.2017 позивачем надано наступні документи:

- копія заявки (замовлення) № 3925-1 від 13.09.2017;

- копія авіаційної накладної 080 HKG 3314 5700 та копія супровідного листа з Міжнародного аеропорту Бориспіль на підтвердження належного надання позивачем відповідачу транспортно-експедиторських послуг щодо організації перевезення вантажів повітряним транспортом;

- копія довідки позивача в митні органи вих. № 171661 від 19.09.2017 щодо вартості наданих послуг з перевезення вантажу, страхування вантажу, винагороди експедитора;

- копія договору про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезень вантажів авіаційним транспортом в міжнародному сполученні № 2/2 від 01.02.2015 між позивачем та BROKBRIDGE SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDALNOSCIA, з копіями додаткових угод до нього, копія акту виконаних робіт № 171661 від 04 жовтня 2017 року, що підтверджує залучення позивачем іноземного підприємства BROKBRIDGE SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDALNOSCIA для організації перевезення вантажів на замовлення відповідача;

- копія підтвердження про надходження вантажу від 03.10.2017, складеного ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль , щодо вантажу, доставленого з м. Варшава, Республіка Польща, на замовлення відповідача;

- копія документу Cargo transportation insurance policy No. 1210274109 на підтвердження належного страхування вантажу, щодо якого позивачем надавались транспортно-експедиторські послуги на замовлення відповідача;

- копія інвойсу № 1 від 17.07.2017 щодо вартості вантажу, наданого відповідачем позивачеві для забезпечення належного виконання договору;

- копія пакувального листа № 1 від 12.09.2017 до договору № Ukr_1/2017 від 03 липня 2017 року, наданого відповідачем позивачеві для забезпечення ідентифікації вантажу та належного виконання договору;

- копія рахунку № 171661 від 19 вересня 2017 року, копія Акту надання послуг № 171661 від 04 жовтня 2017 року.

Крім того, до суду апеляційної інстанції позивачем подано наступні документи, які судом долучено до матеріалів справи:

- листи (вих.. №26/9/2017-1 від 26.09.2017, №27/9/2017-1 від 27.09.2017, №02/10/2017-1 від 02.10.201703/10/2017-1 від 03.10.2017, №04/10/2017-1 від 04.10.2017), надані позивачу Київською митницею ДФС у відповідь на адвокатський запит№12/06 від 12.06.2018. За змістом цих листів ТОВ Європромкомплект до Київської митниці ДФС, в яких ТОВ Європромкомплект інформує Київську митницю ДФС, що на їхню адресу за авіанакладною 080 - 3314 5700 від 13.09.2017 надійшов вантаж. Загальна кількість вантажу, що очікується за цією авіа накладною, становить 21 місце вагою 1266 кг. І просить надати дозвіл на часткове оформлення партії вантажу, що вже надійшла до ДП МА Бориспіль за авіа накладною 080 - 3314 5700 від 13.09.2017 (інвойс № 1 від 17.07.2017). Дані листи підписані директором ТОВ Європромкомплект Комковим Є.О. та скріплені печаткою.

- декларації митної вартості UA125100/2017/324374 від 27.09.2017, UA 125100/2017/324495 від 28.09.2017, UA 125100/2017/324710 від 01.10.2017, UA 125100/2017/324890 від 02.10.2017, UA 125100/2017/325053 від 03.10.2017, UA 25100/2017/325188 від 04.10.2017.

- заяви про надання дозволу фізичного огляду товарів від 27.09.2017, 28.09.2017, 01.10.2017, 02.10.2017, 03.10.2017, 04.10.2017.

Як вказувалось вище, факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ч. 13 ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторські послуги ).

Відтак, авіаційна накладна 080 НКG 3314 5700 підтверджує надання позивачем для відповідача транспортно-експедиторських послуг щодо організації перевезення вантажів повітряним транспортом.

Відповідно до ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Проаналізувавши подані відповідачем докази, судова колегія дійшла до висновку, що вони є належними і в сукупності підтверджують укладення договору транспортного експедирування №3925 від 06 вересня 2017 року, надання позивачем відповідачу послуг експедирування, отримання відповідачем вантажу та споживання відповідних послуг з перевезення вантажу.

При цьому доказів оплати наданих позивачем послуг не надано.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає доведеним неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг у строки та порядку, визначені умовами договору, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним договором, яка підлягає стягненню.

З огляду на викладене, висновок Господарського суду міста Києва про відсутність належних та допустимих доказів вчинення сторонами дій, спрямованих на набуття цивільних прав та обов'язків за договором №3925 від 06.09.2017 не відповідає дійсним обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, з урахуванням того, що судом апеляційної інстанції встановлено порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати позивачем послуг з експедирування, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 183837 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 30000, 00 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч.ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено ст. 129 Господарського процесуального кодексу України .

Згідно із частинами 4, 8, 14 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом з тим, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених ТОВ Брокбрідж витрат подано наступні докази:

- договір про надання правової допомоги № 01/01/18-Ап від 06.03.2018;

- додаток №1 до договору про надання правової допомоги № 01/01/18-Ап від 06.03.2018;

- виписку по рахунку від 12.03.2018 щодо перерахування передплати в розмірі 30000,00 грн. за договором про надання правової допомоги № 01/01/18-Ап від 06.03.2018.

Втім, не надано акту приймання-передачі наданих послуг, розрахунку таких витрат, а, отже, неможливо визначити обсяг наданих адвокатським об'єднанням послуг та виконаних робіт саме в межах справи №910/4240/18, що має наслідком відмову в задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову слід здійснити перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 267, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокбрідж" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2018 у справі №910/4240/18 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2018 у справі №910/4240/18 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європромкомплект" (02125, м. Київ, вул. Віталія Шимановського, 2/1, оф. 528, код ЄДРПОУ 39064716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокбрідж" (04205, м. Київ, просп.. Оболонський, 35, код ЄДРПОУ 36698701) 183 837 (сто вісімдесят три тисячі вісімсот тридцять сім) грн. заборгованості, 2 758 (дві тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. судового збору за подання позовної заяви, 4 137 (чотири тисячі сто тридцять сім) грн. витрат по сплаті судового забору за подання апеляційної скарги.

В задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 30000,00 грн. відмовити.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 910/4240/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст складено: 08.02.2019.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Л.В. Чорна