Рішення

від 11.02.2019 по справі 915/781/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ====================================================================== ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ 11 лютого 2019 року                                                Справа № 915/781/18                                                                     За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іматек-Еско» (01011, м.Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 31751854), до відповідача: Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (54018, м.Миколаїв, пр. Богоявленський, 42А, код ЄДРПОУ 31821381), Суддя Ткаченко О.В. Без виклику  представників учасників справи. СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості за договором постачання в сумі 423648,0 грн. 25.07.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Іматек-Еско» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом б/н від 18.07.2018р. до Державного підприємства НВГК «Зоря»-«Машпроект» про стягнення заборгованості за договором постачання від 09.02.2017р. №1747 у загальній сумі 423648,0 грн. Рішенням суду від 24.01.2019р. позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, стягнуто з ДП НВГК «Зоря»-«Машпроект» на користь ТОВ «Іматек-Еско» 423648,0 грн. основного боргу та 6354,72 судового збору. У позовній заяві товариство «Іматек-Еско» також просило стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати за надання правової допомоги в сумі 23000,0 грн. 23.10.2018р. позивач надав суду копію платіжного доручення №219 від 22.10.2018р. про фактичну оплату послуг за надання правової допомоги в сумі 15000,0 грн. В судовому засіданні представник позивача просив суд стягнути з відповідача понесені витрати на надання правової допомоги в сумі 23000,0 грн., зазначаючи, що копії відповідних платіжних доручень були направлені на адресу суду. Також в судовому засіданні представник позивача зазначив, що додатково протягом 5 днів після ухвалення судового рішення у даній справі ним буде наданий суду відповідний акт приймання-передачі наданих послуг по договору про надання юридичних послуг. 25.01.2019р. від позивача до суду надійшли копії платіжних доручень №135 від 18.07.2018р. на суму 8200,0 грн. та №219 від 22.10.2018р. на суму 15000,0 грн. в обґрунтування розміру фактично сплачених сум за надання правової допомоги. Окрім цього, 31.01.2019р. від позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи, в обґрунтування розміру фактично наданих та сплачених сум за надання правової допомоги, акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання юридичних послуг від 16.07.2018р. від 31.12.2018р. Відповідно до приписів ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву  про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й  судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Відповідач у відзиві на позов №17/1-6435 від 10.09.2018р. проти стягнення витрат на правову допомогу заперечував, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині, мотивуючи це тим, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Позивач, за твердженням відповідача, не надав доказів про оплату послуг на правничу допомогу, які б підтверджували, що ним понесено/або буде понесено витрати саме в сумі 23000,0 грн. В подальшому, відповідач надав суду клопотання від 26.11.2018р. №17/1-9019 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. На думку відповідача, позивачем не доведено факту належного та допустимого надання правничої допомоги саме на суму 23000,0 грн. і дана сума є неспівмірною. Розглянувши наявні в матеріалах справи клопотання та заперечення сторін, висловлені в ході розгляду справи, з огляду на відсутність додаткових пояснень, зауважень та заперечень суд вважає за можливе розглянути питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу без виклику представників сторін. Відповідно до ч. 1   ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2  ст. 126 ГПК України  передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Крім цього п.2 ч. 2  ст.126 ГПК України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до п.1 ч.2  ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Згідно з нормами ч. ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Матеріалами справи підтверджено належність понесення позивачем даних судових витрат саме при розгляді даної справи відповідно до умов договору про надання юридичних послуг від 16.07.2018р. №33 Позивачем надано суду копії платіжних доручень №135 від 18.07.2018р. на суму 8200,0 грн. та №219 від 22.10.2018р. на суму 15000,0 грн., оплата за якими була здійснена за правову допомогу згідно з договором №33 від 16.07.2018р. Отже, фактично, позивачем сплачено 23200,0 грн. витрат на надання правової допомоги. В подальшому, позивачем надано суду копію акту приймання-передачі наданих послуг  до договору про надання юридичних послуг від 16.07.2018р., з якого вбачається, що  на виконання умов договору адвокатське бюро надало клієнтові юридичні  послуги з ознайомлення з документами по справі, підготовку позовної заяви та представництво інтересів клієнта в 3 судових засіданнях в Господарському суді Миколаївської області та 1 судовому засіданні в Господарському суді м.Києва у справі №915/781/18. За надання юридичних послуг клієнт сплатив адвокатському бюро 23200,0 грн. та сторони не мають одна до одної претензій з приводу виконання умов договору. Вказаний акт приймання-передачі наданих послуг підписаний належним чином представником адвокатського бюро та ТОВ «Іматек-Еско» без зауважень та заперечень. Відповідно до п.6.5 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97). Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. З огляду на те, що у позовній заяві було вказано орієнтовну суму витрат на правову допомогу, а фактично позивачем понесено таких витрат на 200 грн. більше заявленої орієнтовної суми з наданням відповідних підтверджуючих документів такої сплати, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача 23200,0 грн. понесених позивачем витрат на надання правової допомоги.   Позивачем надано належні докази в підтвердження його витрат на надання правової допомоги, а саме: договір про надання правничої (правової) допомоги №33 від 16.07.2018., платіжні доручення №135 від 18.07.2018р. – 8200,00 грн., платіжне доручення №219 від 22.10.2018р. – 15000,0 грн. та акт приймання-передачі наданих послуг по договору від 31.12.2018р. Суд також зазначає, що розмір витрат на надання правової допомоги 23200,0 грн. є співмірний зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також предметом позовних вимог, тому судові витрати позивача на професійну правничу слід покласти на відповідача (ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект»).. Керуючись ст.ст. 123, 126, 129,  221, 241, 244,  ГПК України, господарський суд, -                                                           В И Р І Ш И В: Стягнути з Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», (54018, м.Миколаїв, пр. Богоявленський, 42А, код ЄДРПОУ 31821381), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іматек-Еско» (01011, м.Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 31751854),  23200,0 грн.  витрат на професійну правничу  допомогу. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили. Додаткове рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень. Додаткове рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України. Суддя                                                          О.В. Ткаченко