Постанова

від 06.02.2019 по справі 2-693/2010

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

06.02.19

22-ц/812/131/19Провадження №22-ц/812/131/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 лютого 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Бондаренко Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання: Лівшенком О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу № 2-693/2010 за апеляційною скаргою

Акціонерного товариства УкрСиббанк

на ухвалу, постановлену Южноукраїнським міським судом Миколаївської області під головуванням судді Савіна О.І. в приміщенні цього суду 05 листопада 2018 року за заявою

ОСОБА_1

про скасування заходів забезпечення позову

Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк

до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Заявник зазначав, що ухвалою суду першої інстанції від 18 листопада 2010 року його було обмежено у праві виїзду за кордон у зв'язку з розглядом зазначеної справи.

23 березня 2016 року Южноукраїнським міським судом у іншій справі ухвалено рішення за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ УкрСиббанк про визнання договору поруки недійсним. Вказаним рішенням суд відмовив Банку у задоволенні позову в частині стягнення з нього заборгованості за кредитним договором та задовольнив його зустрічний позов про визнання договору поруки недійсним.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 вважав що не має зобов'язань, перед ПАТ УкрСиббанк , а тому просив суд скасувати заходи забезпечення позову, у вигляді обмеження у праві виїзду за кордон у даній справі.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 листопада 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову в частині обмеження у праві виїзду його за кордон, без вилучення паспортного документу.

В апеляційній скарзі АТ УкрСиббанк просить ухвалу суду скасувати посилаючись на її не незаконність та необґрунтованість, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 не виконано.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Районний суд скасовуючи заходи забезпечення позову в частині обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1, як на правову підставу посилався на положення ч. 1 ст. 158 ЦПК України, та обґрунтовував свої висновки тим, що ОСОБА_1, як боржник за рішенням суду не має зобов'язань перед ПАТ УкрСиббанк .

Проте такий висновок суду не ґрунтується на процесуальних нормах та не відповідає наявним матеріалам справи.

Так, з матеріалів даної справи вбачається, що 30 квітня 2010 року ПАТ УкрСиббанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту (справа №2-693/10). Одночасно позивач звернувся з заявою про забезпечення позову та просив обмежити відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 в обмеженні у праві виїзду за межі України (а.с. 2-3, 37-38).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 травня 2010 року, заява ПАТ УкрСиббанк в частині обмеження відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортних документів, була задоволена (а.с. 39).

18 листопада 2010 року у справі було постановлено судове рішення про задоволення позовних вимог за яким в тому числі із ОСОБА_4 стягнуто в солідарному порядку кредитну заборгованість на користь банку в розмірі 21100, 45 доларів США з визначенням на той час гривневого еквівалента на час ухвалення рішення (а.с. 69-70). Дане рішення суду не скасовано та є таким, що набрало законної сили.

В подальшому 23 березня 2016 року у іншій справі за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ УкрСиббанк про визнання договору поруки недійсним (справа № 486/420/15-ц), було ухвалено судове рішення, яким частково задоволено позов ПАТ УкрСиббанк про стягнення заборгованості за кредитним договором та задоволено зустрічний позов про визнання договору поруки з ОСОБА_1 недійсним.

Згідно ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до положень ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Положеннями ч.ч. 1, 7, 8 ст. 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача(стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Таким чином збереження заходів забезпечення позову за вказаною процесуальною нормою пов'язане з виконанням рішення суду.

В той же час ОСОБА_1 в клопотанні до суду про скасування заходів забезпечення позову не посилався на стан виконання рішення, а посилався на інші обставини.

В судовому засіданні питання щодо виконання рішення суду за позовом ПАТ Укрсиббанк також не досліджувалось.

В оскаржуваній ухвалі, районний суд послався на наявність іншого судового рішення яким договір поруки з ОСОБА_1 визнано недійсним, а тому останній не має зобов'язань перед Банком. Проте, суд не звернув уваги що в даній справі зобов'язання ОСОБА_1 на даний час випливають не з договору поруки, а саме з рішення суду. Доводи ж боржника ОСОБА_1, викладені в клопотанні, можуть бути підставою для перегляду судового рішення від 18 листопада 2010 року та, як наслідок - припинення зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Частиною 1 статті 258 ЦПК України, передбачено, що судовими рішеннями є, ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи наведені обставини, а також порушення судом норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Оскільки клопотання ОСОБА_1 містить обґрунтування, які за правилами ст. 158 ЦПК України не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства УкрСиббанк задовольнити.

Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 листопада 2018 року скасувати.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 травня 2010 року про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в частині обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту 11 лютого 2019 року.

Судді: Т.З. Бондаренко

В.І.Темнікова

Т.В.Крамаренко