Ухвала

від 18.04.2019 по справі 2-693/2010

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

18.04.19

22-ц/812/775/19

Справа № 2-693/2010

Провадження № 22-ц/812/775/19

У х в а л а

18 квітня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі судді Шаманської Н.О., вивчивши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 травня 2010 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2010 року ПАТ УкрСиббанк звернулось з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Одночасно подало заяву про забезпечення позову, в якій просило обмежити відповідачів у праві виїзду за межі України до повного виконання зобов'язань без вилучення паспортного документу, накласти арешт на все виявлене рухоме та нерухоме майно, належне відповідачам, кошти, які містяться на їх рахунках у фінансових установах.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 травня 2010 року заяву задоволено частково. Обмежено відповідачів у праві виїзду за межі України до повного виконання зобов'язань без вилучення паспортного документу. В іншій частині заяви відмовлено.

25 березня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду , яка містить і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій зазначав, що ОСОБА_1 про наявність цивільної справи та оскаржувану ухвалу дізнався лише у 2018 році.

Оскільки до Миколаївського апеляційного суду надійшла лише апеляційна скарга без справи у паперовому вигляді, вирішити питання про дотримання строків на апеляційне оскарження або наявність підстав для його поновлення виявилось неможливо. У зв'язку з цим ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 2 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та витребувано з Южноукраїнського міського суду Миколаївської області дану цивільну справу.

15 квітня 2019 року до Миколаївського апеляційного суду надійшла цивільна справа.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.294 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що 25 жовтня 2010 року ОСОБА_1 був повідомлений про судове засідання, призначене на 18 листопада 2010 року з розгляду даної цивільної справи (а.с. 61). 18 листопада 2010 року він звернувся до суду першої інстанції з заявою про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що визнає позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 66).

18 листопада 2010 року рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ухвалено рішення у справі. Копію рішення ОСОБА_1 отримав 22 грудня 2010 року, що підтверджується його підписом на зворотньому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.73).

Отже, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, визнавав позов та отримував копію рішення ще у 2010 році.

Згідно ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

-подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;

-пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Апеляційна скарга та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить посилань на обставини непереборної сили, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження ухвали суду понад 8 років.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі Устименко проти України Європейський суд з прав людини зазначив: Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом1 статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу "Rob oto res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia) . Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року (Ponomaryov v. Ukraine).

Враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана з пропуском строку на апеляційне оскарження понад 8 років та відсутність обставин, передбачених пунктами 1, 2 ч.2 ст. 358 ЦПК України, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ч.2 ст. 358 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 травня 2010 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду ОСОБА_5