Рішення

від 05.02.2019 по справі 357/4496/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/4496/18

2/357/886/19

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 лютого 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - Симбірцева Є.В., Федоренко А.А.,

третьої особи - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський хлібокомбінат , третя особа: ОСОБА_5 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

26 квітня 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський хлібокомбінат , третя особа: ОСОБА_5 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1999 року працювала на Дочірньому підприємстві акціонерного товариства КИЇВХЛІБ Білоцерківський хлібокомбінат. Відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_1 з 03.09.2012 року переведена на посаду техніка-технолога постійно. В 2015 році Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства Київхліб Білоцерківський хлібокомбінат реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю Білоцерківський хлібокомбінат , про що зроблено відмітку в трудовій книжці ОСОБА_1

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №0770607 від 23.01.2018 року, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з впливом аварії на ЧАЕС, на строк до 01 лютого 2021 року. В даній довідці щодо умов та характеру праці зазначено, що ОСОБА_1 може працювати в спеціально створених умовах.

07 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Директора ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат , в якій просила встановити їй скорочений робочий день на посаді техніка-технолога, та не залучати її до праці в нічні зміни.

Однак, 27 березня 2018 року, відбулося засідання профспілкового комітету, на якому було вирішено дати згоду на звільнення ОСОБА_1, техніка-технолога 1 категорії, за п.2. ст. 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я. Того ж дня, 27 березня 2018 року, Т.в.о. директора ОСОБА_5 підписав наказ про звільнення № 98-ос ОСОБА_1.

Однак, вважаю дане рішення необгрунтованим, а наказ про звільнення ОСОБА_1 незаконним.

Так, відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

В даному випадку немає чіткого висновку, де б зазначалося, що ОСОБА_1 протипоказана робота саме на посаді техніка-технолога. При звільненні ОСОБА_1 керівництво Білоцерківського хлібокомбінату керувалось довідкою до акту огляду МСЕК АВ №0770607 від 23.01.2018 р., однак, там лише зазначено, що ОСОБА_1 може працювати в спеціально створених умовах, індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 234 від 23.01.2018 року, де також зазначено, що ОСОБА_1 може працювати в спеціально створених умовах, та відповіддю на запит №61/63 від 05 березня 2018 року КЗКОР Обласне бюро медико-соціальної експертизи , де також немає чіткого висновку, що ОСОБА_1 протипоказана праця на посаді техніка-технолога.

Тобто, прямих протипоказань до роботи техніка-технолога в ОСОБА_1 немає.

Крім того, 26 березня 2018 року ОСОБА_1 Т.в.о. директора ОСОБА_5 було запропоновано посади укладальника-пакувальника 3 р. та підсобним робітником. Однак, в будь-яких медичних документах відсутні рекомендації щодо працевлаштування ОСОБА_1 саме на ці посади. Тобто, керівництво ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат самостійно, на власний розсуд, без медичних рекомендацій запропонувало ОСОБА_1 посади, керуючись лише власними переконаннями.

Крім того, відповідно до ст. 172 КЗпП України у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Тобто, встановлення працівнику підприємства інвалідності, не є показанням до звільнення, а навпаки покладає на роботодавця обов'язок створити для працівника пільгові умови праці.

В ст. 2 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні зазначено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

В ст. 17 даного Закону зазначено, що відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я осіб з інвалідністю.

В даному випадку немає висновку медико-соціальної експертизи, де було б зазначено, що стан здоров'я ОСОБА_1 перешкоджає виконанню її професійних обов'язків.

Також, зазначила, що грубо був порушений порядок звільнення ОСОБА_1 зі сторони відповідача. Так, 26 березня 2018 року її не допустили до виконання обов'язків на своїй посаді, не дозволивши їй пройти на територію підприємства, через що ОСОБА_1 навіть вимушена була звертатися за допомогою до правоохоронних органів. Хоча, відповідно до ст. 43 Кодексу законів про працю України, розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з підстав, передбачених п.2 ст. 40 КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Також в даній статті зазначено, що у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою згодою.

Тому не зрозуміло, на яких підставах ОСОБА_1 не допустили до виконання її трудових обов'язків 26 березня, так як на той час вона офіційно являлася працівником ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат , та незаконно була звільнена 27 березня 2018 року.

Хоча, керівництвом ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат , 26 березня 2018 року складена пропозиція ОСОБА_1 працевлаштуватися на посаді укладальника-пакувальника 3 р. або підсобним робітником, від яких нібито відмовилася ОСОБА_1, та про її відмову від даної пропозиції був складний акт. Хоча фактично ОСОБА_1 даної пропозиції 26 березня не отримувала, а відповідно і не відмовлялася від неї, так як її навіть не допустили до роботи в той день, про свідчить заява ОСОБА_1 до прокуратура та витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань.

Просила суд позовні вимоги задовольнити повністю, скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 № 98-ос від 27 березня 2018 року, поновити ОСОБА_1 на займаній посаді техніка-технолога ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат , стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу ( а. с. 2-8 ).

Зазначена цивільна справа перебувала у провадженні судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранова А.Ю. ( а. с. 1 ).

Розпорядженням за № 788 від 25 жовтня 2018 року було проведено перерозподіл зазначеної цивільної справи у зв'язку із закінченням повноважень в межах 5-ти річного терміну головуючого судді по даній справі ( а. с. 163 ).

Ухвалою судді від 05.11.2018 року було постановлено прийняти до провадження вищезазначену цивільну справу та постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін ( а. с. 165-166 ).

22.11.2018 року судом було отримано відзив на позову заяву, вх. № 38154, в якому відповідач ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи наступним.

Позивач ОСОБА_1 працювала в Товаристві техніком-технологом з 2012 року, однак, за станом здоров'я, внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, висновком МСЕК від 23.01.2018 р. позивачці встановлено втрату професійної працездатності та 2 група інвалідності з переоглядом в 2021 році.

Так, в пункті 13 Обмеження життєдіяльності Індивідуальної програми реабілітації № 234 від 23.01.2018 року (далі - ІПР), вказано вид та ступінь обмежень життєдіяльності позивачки, а саме: обмеження мають виражений характер до самообслуговування, до пересування, до орієнтації, до контролю за своєю поведінкою, до трудової діяльності.

Пункт 14 ІПР Реабілітаційні заходи та їх реалізація , розділ 5 Трудова реабілітація , передбачає докладний опис усіх чинників та елементів майбутньої трудової діяльності Позивачки. При заповнені цього пункту обов'язково вказується: протипоказання за станом здоров'я інваліда до професійної діяльності; показані інваліду умови праці (важкість, напруженість, режим праці та відпочинку, форма організації праці, санітарно-гігієнічні чинники); у разі можливого продовження інвалідом роботи за своєю професією із зменшенням обсягу роботи - необхідні обмеження щодо виконання окремих посадових і функціональних обов'язків, планових завдань; у разі потреби - наводяться особливі вимоги до охорони праці і техніки безпеки (до роботи на висоті), біля механізмів, що рухаються, з енергоустаткуванням та інші; необхідні для виконання роботи за професією спеціальні пристосування (тифлотехнічні, сурдотехнічні та інші засоби) і спеціальні вимоги з організаційно-технічної та ергономічної адаптації робочого місця щодо особливості патології інваліда; раціональне працевлаштування - указується перелік рекомендованих професій і видів праці.

Відтак, за рекомендацією МСЕК, майбутня трудова діяльність позивачки, згідно інформації в розділі Трудова реабілітація , на період встановлення інвалідності, позивачці не визначено перелік робіт та професій, доступних за станом здоров'я та зазначено, що позивачка може працювати в спеціально створених умовах.

Місцем проведення трудової реабілітації визначено ТЦЗ - територіальний центр зайнятості.

Тобто, трудова діяльність в Чорнобильській зоні посиленого радіоекологічного контролю привела до інвалідності і стійкового зниження працездатності позивачки, тому продовження роботи в рамках виробничого підприємства за спеціальністю техніка-технолога до 2021 року є прямою загрозою здоров'ю як позивача так і колективу виробничого підприємства.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про реабілітацію інвалідів в Україні Індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов'язкова для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, організаціями, у яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Стаття 17 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні зазначає, що звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я осіб з інвалідністю.

У відповідності зі статтею 43 Конституції України використання примусової праці забороняється .

Згідно частини 1 та 3 статті 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Частина шоста статті 24 КЗпП України прямо забороняє укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я, а отже, забороняє і продовження такої роботи.

Приймаючи до уваги вимоги діючого законодавства України щодо людей з інвалідністю, враховуючи специфіку підприємства - виробництво хліба та хлібобулочних виробів, для з'ясування усіх чинників та методів трудової реабілітації позивачки, адміністрацією відповідача, було зроблено запит до спеціалізованого закладу, обласного бюро медико-соціальної експертизи від 20.02.2018 № 01-4/71 про надання більш детальних рекомендацій щодо можливості роботи за професією (посадою) технік - технолог. Запит містив стислий опис професіограми та інформацію: щодо нічних робочих змін та проведення більшої частини робочої зміни стоячи на ногах ; використання в роботі хімічних реактивів (фенолфталеїн, розчин гідроксиду натрію); контролю циклу розведення рідких житніх заквасок, перевірку напівфабрикатів (опара, тісто) на вологість, температуру, кислотність (рідкі житні закваски, цукрово-сольовий розчин знаходяться і бродять у великих ємностях, які розташовані на площадці зі сходами, під час бродіння рідких житніх заквасок, накопичуються молочнокислі бактерії які утворюють, окрім молочної кислоти, етанол, диоксид вуглецю); в пічному відділені, перевірку ваги готових гарячих виробів біля печі, контролю пропеченості, перевірку тривалості випікання, контролю температуру пекарних камер, інше.

Відповідно, комунальний заклад Київської обласної ради Обласне бюро медико-соціальної експертизи надав відповідь (лист № 63/61 від 05 березня 2018 р.), якою було роз'яснено, що Індивідуальна програма реабілітації ОСОБА_1 від 23.01.2018 № 234 містить заповнені графи щодо видів та ступеня обмеження життєдіяльності, зокрема, у п. 13.6 ІПР зазначено ступінь обмеження до трудової діяльності у графі 11, тобто обмеження другого ступеня, зокрема і за професією техніка-технолога .

Отже, на підставі викладеного, позивач, за висновками медико-соціальної експертизи, характером та обсягом роботи на харчовому підприємстві, не може працювати техніком - технологом оскільки стан її здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків техніка-технолога.

Враховуючи вищеназвані обставини, у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідачем було прийняте виняткове рішення та запропоновано позивачу продовжити працювати на підприємстві на інших посадах, де передбачається зменшений обсяг роботи (копія пропозиції №01-4/98 від 26.03.2018 р. наявна в матеріалах справи).

Проте, позивачка від запропонованих професій відмовилась (копія акту № 2 від 26.03.2018 р. наявна в матеріалах справи). Ознайомлення відбулося усно, оскільки ставити підпис на листі-пропозиції вакансій позивачка відмовилася.

У статті 43 Кодексу законів про працю України, передбачено, що розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з підстав, передбачених п.2 ст. 40 КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою виборчого органу первинної профспілкової організації, членом якої с працівник.

Так, адміністрація відповідача запросила позивачку на засідання профкому для вирішення питання про її звільнення. Засідання відбулося 27.03.2018 року, про що було складено відповідним протокол, у якому вирішено надати згоду на звільнення ОСОБА_1, техніка-технолога 1 категорії за п 2 ст.40 КЗпП України - виявлена невідповідність займаній посаді за станом здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Таким чином, вважають, дане рішення відповідача є обгрунтованим і порядок звільнення позивача не був порушений. ( а. с. 174-178 ).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, кожний окремо підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представника відповідача ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат Симбірцев Є.В. та Федоренко А.А. заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимог в повному обсязі, оскільки відповідачем при звільненні позивача не було порушено норми закону.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, просив суд відмовити позивачу в задоволенні вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1999 року працювала на дочірньому підприємстві акціонерного товариства Київхліб Білоцерківський хлібокомбінат. Відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_1 з 03.09.2012 року переведена на посаду техніка-технолога постійно.

В 2015 році дочірнє підприємство публічного акціонерного товариства Київхліб Білоцерківський хлібокомбінат реорганізовано у товариство з обмеженою відповідальністю Білоцерківський хлібокомбінат , про що зроблено відмітку в трудовій книжці ОСОБА_1 ( а. с. 23-25 ).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 0770607 від 23.01.2018 року, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з впливом аварії на ЧАЕС, на строк до 01 лютого 2021 року. В даній довідці щодо умов та характеру праці зазначено, що ОСОБА_1 може працювати в спеціально створених умовах ( а. с. 11 ).

Згідно наявної в матеріалах справи Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 234 від 23.01.2018 року, яка видана на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що в пункті 13 Обмеження життєдіяльності Індивідуальної програми реабілітації № 234 від 23.01.2018 року (далі - ІПР), вказано вид та ступінь обмежень життєдіяльності позивачки, а саме: обмеження мають виражений характер до самообслуговування, до пересування, до орієнтації, до контролю за своєю поведінкою, до трудової діяльності.

Пункт 14 ІПР Реабілітаційні заходи та їх реалізація , розділ 5 Трудова реабілітація , передбачає докладний опис усіх чинників та елементів майбутньої трудової діяльності Позивачки. При заповнені цього пункту обов'язково вказується: протипоказання за станом здоров'я інваліда до професійної діяльності; показані інваліду умови праці (важкість, напруженість, режим праці та відпочинку, форма організації праці, санітарно-гігієнічні чинники); у разі можливого продовження інвалідом роботи за своєю професією із зменшенням обсягу роботи - необхідні обмеження щодо виконання окремих посадових і функціональних обов'язків, планових завдань; у разі потреби - наводяться особливі вимоги до охорони праці і техніки безпеки (до роботи на висоті), біля механізмів, що рухаються, з енергоустаткуванням та інші; необхідні для виконання роботи за професією спеціальні пристосування (тифлотехнічні, сурдотехнічні та інші засоби) і спеціальні вимоги з організаційно-технічної та ергономічної адаптації робочого місця щодо особливості патології інваліда; раціональне працевлаштування - указується перелік рекомендованих професій і видів праці ( а. с. 12 ).

Отже, за рекомендацією МСЕК майбутня трудова діяльність позивачки згідно інформації в розділі Трудова реабілітація , на період встановлення інвалідності: позивачці не визначено перелік робіт та професій, доступних за станом здоров'я та зазначено, що позивачка може працювати в спеціально створених умовах. Місцем проведення трудової реабілітації визначено ТЦЗ - територіальний центр зайнятості.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про реабілітацію інвалідів в Україні Індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов'язкова для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, організаціями, у яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Стаття 17 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні зазначає, що звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я осіб з інвалідністю.

У відповідності зі статтею 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.

Згідно частини 1 та 3 статті 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Частина шоста статті 24 КЗпП України прямо забороняє укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я, а отже, забороняє і продовження такої роботи.

Згідно відповіді на запит відповідача комунального закладу Київської обласної ради Обласне бюро медико-соціальної експертизи (лист № 63/61 від 05 березня 2018 р.) вбачається, що Індивідуальна програма реабілітації ОСОБА_1 від 23.01.2018 № 234 містить заповнені графи щодо видів та ступеня обмеження життєдіяльності, зокрема, у п. 13.6 ІПР зазначено ступінь обмеження до трудової діяльності у графі 11, тобто обмеження другого ступеня, зокрема і за професією техніка-технолога ( а. с. 13, 65 ).

Отже, на підставі викладеного, позивач, за висновками медико-соціальної експертизи, характером та обсягом роботи на харчовому підприємстві, не може працювати техніком - технологом оскільки стан її здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків техніка-технолога.

З наявної у матеріалах справи пропозиції від 26.03.2018 року за № 01-4/98 вбачається, що ТОВ Білоцерківській хлібокомбінат пропонувало позивачу ОСОБА_1 продовжити працювати на підприємстві на інших посадах, де передбачається зменшений обсяг роботи, а саме: укладником-пакувальником 3 р. з режимом неповного робочого дня з годинною тарифною ставкою 15,95 грн. та підсобним робітником з режимом неповного робочого дня з окладом 2 493 грн. (а. с. 16 ).

Встановлено, що позивач від запропонованих професій та підпису в пропозиції відмовилась, про що в матеріалах справи свідчить відповідний Акт № 2 від 26.03.2018 року ( а. с. 17 ).

Згідно протоколу засідання профспілкового комітету за № 96 від 27 березня 2018 року вбачається, що профспілкова організація надала згоду на звільнення позивача ( а.с. 18 ).

Наказом від 27 березня 2018 року за № 98-ос позивача ОСОБА_1 було звільнено з 27.03.2018 року, у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, п. 2 ст. 40 КЗпП України ( а. с. 19 ).

Відповідно до статті 43 Кодексу законів про працю України, передбачено, що розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з підстав, передбачених п.2 ст. 40 КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою виборчого органу первинної профспілкової організації, членом якої с працівник.

Відповідно до п. 21 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 р. № 4, від 26 жовтня 1995 р. № 18, від 25 травня 1998 р. № 15 при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити залежну дисципліну праці у відповідній структурі.

Пунктом 24 зазначеної Постанови передбачено, що працівник, який відмовився від переведення на більш легку роботу, якої він відповідно до медичного висновку потребував за станом здоров'я, не може бути звільнений за п. 3 чи п. 4 ст. 40 КЗпП. Власник або уповноважений ним орган можуть у зв'язку з цим розірвати трудовий договір за п. 2 ст. 40 КЗпП, якщо наявні передбачені ним умови.

Звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я можливе у разі наявності відповідного медичного висновку. Такий медичний висновок згідно зі ст. 69 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 р. дають медико-соціальні експертні комісії, які встановлюють ступінь та причину інвалідності, визначають для інвалідів роботи і професії, доступні їм за станом здоров'я, перевіряють правильність використання праці інвалідів згідно з висновком експертної комісії та сприяють відновленню працездатності інвалідів.

Пункт 2 ст. 40 КЗпП, який дає право звільнити працівника у разі неможливості перевести його на іншу роботу, частково суперечить ст. 170 КЗпП, яка передбачає, що працівників, які потребують за станом здоров'я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку. Ця стаття нічого не говорить про звільнення. Однак зрозуміло, що якщо у власника підприємства немає можливості перевести працівника на легшу роботу відповідно до медичного висновку, він підлягає звільненню за п. 2 ст. 40 КЗпП.

Частина 2 ст. 40 передбачає, що звільнення працівника на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП допускається, якщо неможливо перевести працівника, з його згоди, на іншу роботу. Якщо звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП було проведено без пропозиції обійняти іншу наявну посаду на підприємстві (у першу чергу по спеціальності, у другу - будь-яку іншу роботу), у працівника є достатньо підстав для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.

Окрім того, звільнення за вказаною статтею підпадає під дію ст. 43 КЗпП. Для звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП необхідна попередня згода профспілкового органа - зрозуміло, що за винятком випадків, для яких звільнення можливе без попередньої згоди профспілкового органа (ст. 43і КЗпП).

При звільненні працівника за п. 2 ст. 40 КЗпП йому виплачується вихідна допомога у розмірі не меншому середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в судовому зсіданні під час розгляду справи не знайшло своє підтвердження того, що позивач неправомірно була звільнена з боку відповідача, а тому вимоги позивача в частині скасування наказу та поновлення на роботі є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Навпаки, встановлено, що відповідач пропонував інші посади, однак позивач від запропонованих посад відмовилася, що не спростовано позивачем під час розгляду справи.

Посилання позивача в судовому засіданні на лист КЗ КОР Обласне бюро МСЕ від 13.12.2018 № 331/317, в якому повідомлено ОСОБА_1, що остання може працювати в своїй професії в створених умовах, в даному випадку створені умови це комплекс заходів, що забезпечують необхідні для особи з інвалідністю умови та режими праці: введення додаткових перерв в процесі роботи для прийому медичних препаратів, то дані докази не можуть бути прийняті судом до увагу, так як даний лист був датований майже через рік після звільнення, а предметом позову є правовідносини сторін, які мали місце саме на час припинення трудових відносин.

Отже, при розгляді справи про поновлення на роботі та скасування наказу про звільнення судом в першу чергу перевіряється чи мали законні підстави такого звільнення, чи дотримався відповідач вимог чинного законодавства при винесенні відповідного рішення.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з боку відповідача не було порушеного норм чинного законодавства при звільненні позивача, а тому вимоги в частині скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі є такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки, відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог в частині скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, не підлягають задоволенню вимоги позивача ОСОБА_1 і в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

У відповідності до вимог ст.133 та ст. 141 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідача судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 24, 40, 43 КЗпП України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 77, 81, 82, 133, 141, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів (із змінами і доповненнями ), суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський хлібокомбінат , третя особа: ОСОБА_5 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: 09100, АДРЕСА_1 );

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Білоцерківський хлібокомбінат (адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Голубина, буд. 11, ЄДРПОУ: 00378632 );

Третя особа: ОСОБА_5 ( адреса знаходження: АДРЕСА_2

Повне судове рішення складено 11 лютого 2019 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов