Ухвала

від 15.07.2020 по справі 357/4496/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 357/4496/18

провадження № 61-11794св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Білоцерківський хлібокомбінат ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Симбірцева Євгена Вікторовича про роз`яснення та відстрочення або розстрочення виконання постанови Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський хлібокомбінат , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський хлібокомбінат (далі - ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат , товариство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року задоволено. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним наказ від 27 березня 2018 року № 98-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади техніка-технолога І категорії у ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат . Поновлено ОСОБА_1 на посаді техніка-технолога І категорії ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат з 27 березня 2018 року. Стягнуто з ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 99 701,10 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог заяви

У червні 2020 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Симбірцева Є. В. про роз`яснення та відстрочення або розстрочення виконанняпостанови Верховного Суду від 12 лютого 2020 року.

На обґрунтування заяви посилається на те, що за станом здоров`я, внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС, висновком МСЕК від 23 січня 2018 року ОСОБА_1 встановлено втрату професійної працездатності та ІІ групу інвалідності з переоглядом у 2021 році. Відповідно до листа від 05 березня 2018 року № 63/61 Комунального закладу Київської обласної ради Обласне бюро медико-соціальної експертизи індивідуальна програма реабілітації ОСОБА_1 від 23 січня 2018 року № 234 містить заповнені графи щодо видів та ступеня обмеження життєдіяльності, зокрема, у пункті 13.6 індивідуальної програми реабілітації зазначено ступінь обмеження до трудової діяльності у графі II, тобто обмеження другого ступеня, зокрема і за професією техніка-технолога. Отже, ОСОБА_1 за висновками медико-соціальної експертизи, характером та обсягом роботи на харчовому підприємстві, не може працювати техніком-технологом І категорії - стан її здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків техніка-технолога І категорії. Майбутня трудова діяльність позивача згідно з інформацією у розділі Трудова реабілітація наступна - за рекомендацією МСЕК, на період встановлення інвалідності, ОСОБА_1 не визначено перелік робіт та професій, доступних за станом здоров`я, та зазначено, що ОСОБА_1 може працювати в спеціально створених умовах. Місцем проведення трудової реабілітації визначено Територіальний центр зайнятості. Отже, трудову реабілітацію ОСОБА_1 до 23 січня 2021 року здійснює саме Територіальний центр зайнятості, а не підприємство ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат . На підприємстві харчової промисловості ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат технік-технолог І категорії, зобов`язаний відповідно до законодавства щорічно проходити медичні огляди. Форму № 1-ОМК, підписану керівником та засвідчену печаткою закладу охорони здоров`я, в медичний пункт підприємства ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат ОСОБА_1. не надавала з березня 2018 року до тепер. Таким чином, поновлення на роботі ОСОБА_1 з метою виконання постанови Верховного Cуду можливе лише виключно шляхом порушення вимог законодавства України, а саме: висновку медико-соціальної експертизи щодо обмежень (обмеження мають виражений характер до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, трудової діяльності) до роботи ОСОБА_1 , зокрема на посаді техніка-технолога І категорії; відсутності медичного висновку про відповідність виконуваній роботі за станом здоров`я працівника, ОСОБА_1 на посаді техніка-технолога І категорії, яка зобов`язана відповідно до законодавства проходити щорічні медичні огляди за формою № 1-ОМК. Отже, підприємство не може допустити особу до виконання обов`язків на посаді техніка-технолога І категорії в силу прямої заборони індивідуальної програми реабілітаціїта неможливості особи виконувати функціональні обов`язки та працювати згідно з графіком роботи, визначеним для техніка-технолога І категорії. Крім того, постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року № 83 втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, тому її положення не можна застосовувати до правовідносин у цій справі.

З огляду на зазначене, заявник просить суд роз`яснити резолютивну частину постанови Верховного Суду від 12 лютого 2020 року стосовного того як підприємство має виконати рішення суду щодо поновлення на роботі ОСОБА_1 , якщо обмеження особи з інвалідністю ІІ ступеня зазначені у пункті 13 індивідуальної програми реабілітації, у тому числі і до трудової діяльності, не змінені та є чинними, що виключає допущення такої особи до виконання трудових обов`язків техніка-технолога І категорії ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат . Яким чином ТОВ Білоцерківський хлібокомбінат має виконати рішення суду за умови, що місцем проведення трудової реабілітації визначено Територіальний центр зайнятості.

Правове обґрунтування та висновки Верховного Суду

Перевіривши доводи заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Симбірцева Є. В. , Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлено до примусового виконання.

За змістом зазначеної норми незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Постанова Верховного Суду, про роз`яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, ця постанова є мотивованою і зрозумілою, тому відсутні підстави для роз`яснення цього судового рішення.

Посилання заявника на те, що йому не зрозуміло, як саме має виконуватись постанова Верховного Суду від 12 лютого 2020 року, є безпідставним, оскільки порядок виконання судових рішень про поновлення на роботі визначений Законом України Про виконавче провадження .

Також представник ОСОБА_2 - адвокат Симбірцев Є. В.порушує питання про відстрочення або розстрочення виконання постанови Верховного Суду від 12 лютого 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

З огляду на викладене вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції та належить до компетенції суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Оскільки Верховний Суд переглядав зазначену справу як суд касаційної інстанції, а також враховуючи, що правових підстав для роз`яснення постанови касаційного суду не встановлено, вимога представника ОСОБА_2 - адвоката Симбірцева Є. В. про відстрочення або розстрочення виконання постанови Верховного Суду від 12 лютого 2020 року задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 271, 435 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Симбірцева Євгена Вікторовича про роз`яснення постанови Верховного Суду від 27 листопада 2019 року та відстрочення або розстрочення її виконання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко