Постанова

від 04.02.2019 по справі 403/150/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2019 року м. Кропивницький

справа № 403/150/18

провадження № 22-ц/4809/227/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л. (суддя-доповідач)

суддів: Суровицької Л.В., Черненка В.В.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Устинівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2018 року, у складі головуючого судді Атаманової С.Ю., у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина степу , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Фермерське господарство Абара Геннадій Анатолійович про визнання дій державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Басай О.В. неправомірними, скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов'язання державного виконавця виконати ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14.06.2018 року у справі № 403/150/18,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю (даліТОВ) Агрофірма Перлина степу (стягувач за виконавчим документом), в порядку ст.447 ЦПК України звернулося до суду зі скаргою на дії, рішення державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) Басай О.В., що полягають у неправомірному поверненні стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документа - ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14.06.2018 року про забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки належної ОСОБА_2, постановленої у цивільній справі №403/150/18 за позовом ТОВ Агрофірма Перлина степу до ОСОБА_2 та Фермерського господарства Абара Геннадій Анатолійович про визнання договору оренди землі недійсним та визнання поновленим договору оренди землі.

В обґрунтування скарги, представник заявника зазначав про те, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 14.09.2018 року, складеного державним виконавцем Басай О.В. з посиланням на ч.1 ст.157 ЦПК України, п.3 ч.1, ч.2 ст.4, ч.4 ст.63 Закону України Про виконавче провадження є необгрунтованим, оскільки ухвала суду від 14.06.2018 року відповідає вимогам для виконавчого документу, передбаченим ст.4 вказаного Закону. Державний виконавець не був позбавлений можливості довести до відома боржників ОСОБА_2 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович резолютивну частину даної ухвали суду та відповідно до ст.18 Закону Про виконавче провадження зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень; неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в тому числі здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням.

Крім того, в порушення вимог ст.ст.42, 43 Закону державним виконавцем при винесенні повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа останньому не було повернуто сплачений ним авансовий внесок за організацію та проведення виконавчих дій по примусовому виконанню ухвали суду про забезпечення позову від 14.06.2018 року, а саме повідомлення було отримане представником ТОВ Агрофірма Перлина степу лише 18.09.2018 року, що свідчить про порушення державним виконавцем Басай О.В. строків повернення виконавчого документу стягувачу.

Представник заявника, просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Басай О.В., що полягають у неправомірному поверненні стягувачу без прийняття до виконання ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області про забезпечення позову від 14.06.2018 року у цивільній справі №403/150/18, як виконавчого документа; скасувати повідомлення державного виконавця Басай О.В. від 14.09.2018 року за №3665 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов'язати державного виконавця Басай О.В. виконати дане судове рішення.

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2018 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Басай О.В. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №3665 від 14.09.2018 року по примусовому виконанню ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14.06.2018 року про забезпечення позову у цивільній справі №403/150/18 за позовом ТОВ Агрофірма Перлина степу до ОСОБА_2 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович про визнання договору оренди землі недійсним та визнання поновленим договору оренди землі.

Ухвалою скасовано винесене державним виконавцем Басай О.В. повідомлення №3665 від 14.09.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов'язано державного виконавця Басай О.В. виконати ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14.06.2018 року про забезпечення позову у цивільній справі №403/150/18 на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України Про виконавче провадження та резолютивною частиною ухвали суду від 14.06.2018 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду Устинівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що суд неповно з'ясував фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Посилається на те, що поданий на виконання виконавчий документ (ухвала Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2018 року) не відповідає вимогам закону.

ТОВ Агрофірма Перлина Степу подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ДВС, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судом першої інстанції було встановлено, що в провадженні Устинівського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу до ОСОБА_2 та Фермерського господарства Абара Геннадій Анатолійович про визнання недійсним договору оренди землі та визнання поновленим договору оренди землі.

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2018 року в порядку забезпечення позову заборонено суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 6,5118 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2, виданого 10 грудня 2001 року Степанівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області.

Відповідно до роз'яснень п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову за № 9 від 22 грудня 2006 року, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

При розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд має враховувати те, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а цивільним - процесуальним кодексом України визначено ознаки обов'язковості судових рішень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (ст.1, ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження ).

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

29 серпня 2018 року представником ТОВ Агрофірма Перлина Степу подано до Устинівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області письмову заяву про прийняття до примусового виконання ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2018 року про забезпечення позову (а.с. 45-46).

Частиною 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом; Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; юридичну особу - боржника припинено; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч.ч. 1, 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження ).

Державним виконавцем Устинівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Басай О.В. 14 вересня 2018 року повернуто стягувачу ТОВ Агрофірма Перлина Степу ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2018 року про забезпечення позову без прийняття її до виконання з підстав, що в ухвалі про забезпечення позову визначено боржником державних реєстраторів, але не зазначено відомості про їх найменування, місцезнаходження та інші відомості, відповідно до вимог до виконавчого документа; виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт - ч. 4 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження ; виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону- п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження . Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Закону України Про виконавче провадження .

Встановлено, що в ухвалі Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2018 року про забезпечення позову зазначено найменування сторін: позивач (стягувач): ТОВ Агрофірма Перлина степу , місцезнаходження: вул. Суворова, 23, с. Степанівка Устинівського району Кіровоградської області, 28611; відповідач (боржник): ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: с. Степанівка Устинівського району Кіровоградської області, 28611; відповідач (боржник): Фермерське господарство Абара Геннадій Анатолійович , місцезнаходження: вул. Молодіжна,10 с. Седнівка Устинівського району Кіровоградської області, 28620 та інші відомості, які відповідають вимогам до виконавчого документа.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову за формою та змістом відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України Про виконавче провадження .

Підстави відмови у відкритті виконавчого провадження визначені ст.ст. 4, 26 Закону України Про виконавче провадження .

Як підстава повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання державним виконавцем Басай О.В. у повідомленні про від 14 вересня 2018 року зазначено, що у разі якщо рішення ухвалено проти кількох відповідачів, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, що не відповідає вимогам Закону.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом на підставі положень п. 2 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження , відповідно яких підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, що державний виконавець Басай О.В. при поверненні виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання діяв в порушення положень ст.ст. 4, 26 Закону України Про виконавче провадження , коли органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок виконання судових рішень визначений Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною другою статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За відсутності підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачених у ст.ст. 4, 26 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25 квітня 2012 року).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року).

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до вимог ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про те, що державним виконавцем не було вжито передбачених законодавством дій, спрямованих на примусове виконання ухвали суду.

Внаслідок незаконних дій державного виконавця Басай О.В. щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, порушується право стягувача ТОВ Агрофірма Перлина Степу щодо завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржена ухвала суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до вимог ст. ст. 374, 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

11.02.2018 року - складено постанову.

Головуючий суддя: О.Л. Дуковський

Судді: Л.В. Суровицька

В.В. Черненко