Рішення

від 14.02.2019 по справі 403/150/18

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/150/18 провадження № 2/403/3/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Гарбар С.І.,

з участю:

представника позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_1 степу до ОСОБА_3, Фермерського господарства Абара Геннадій Анатолійович та ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди землі, визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису) та визнання поновленим договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_1 степу (далі - ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу ), з урахуванням поданої під час підготовчого провадження у справі та прийнятої до судового розгляду заяви про уточнення позовних вимог, звернувся до суду з позовом до відповідачів: ОСОБА_3, Фермерського господарства Абара Геннадій Анатолійович (далі - ФГ Абара Геннадій Анатолійович ) та ОСОБА_6 про: 1) визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович 12.04.2017 року, згідно якого право оренди зареєстровано державним реєстратором 20.04.2017 року, номер запису про інше речове право: 20123114; 2) визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису), укладеного 02.05.2018 року між відповідачем ОСОБА_3 та ОСОБА_6, право користування за яким зареєстровано 05.05.2018 року, номер запису про інше речове право: 26074358; 3) визнання поновленим договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 20.10.2011 року, зареєстрованого 07.03.2012 року за №352580004001258.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 20.10.2011 року між ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу та відповідачем по справі ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у Устинівському районі Кіровоградської області, про що 07.03.2012 року внесений запис до Державного реєстру земель за №352580004001258. Згідно умов вказаного договору, відповідач по справі ОСОБА_3 передала належну їй на праві власності земельну ділянку площею 6,51 га в оренду позивачу строком на 5 років, починаючи з дня державної реєстрації. Відповідно до п.3.3 договору оренди землі орендар після закінчення дії договору має переважне право на поновлення його дії на новий строк та в цьому разі повинен письмово повідомити орендодавця про свій намір продовжити дію договору.

26.10.2016 року позивач ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу направив на адресу відповідача лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі від 20.10.2011 року разом з проектом додаткової угоди до договору оренди землі, однак відповідач не повідомила позивача протягом місяця про прийняте нею рішення щодо поновлення вказаного договору оренди землі.

Позивач належним чином виконував умови договору оренди землі і після закінчення строку його дії продовжував користуватись земельною ділянкою та виконувати свої обов'язки по договору - сплачувати орендну плату та податок на землю.

Через певний час позивачу стало відомо, що відповідач по справі ОСОБА_3 уклала 12.04.2017 року договір оренди належної їй земельної ділянки строком на 10 років з іншим орендарем - відповідачем ФГ Абара Геннадій Анатолійович , державна реєстрація права оренди земельної ділянки здійснена 20.04.2017 року, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого переважного права, як попереднього орендаря, на поновлення договору оренди землі від 20.10.2011 року, порушеного, на його думку, укладеним відповідачами договором оренди землі, шляхом визнання його недійсним.

Разом з тим, під час підготовчого провадження у справі представником відповідача ОСОБА_3 були подані до суду копії додаткової угоди від 16.02.2018 року про дострокове розірвання договору оренди землі, укладеного між відповідачами 12.04.2017 року, та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення 16.03.2018 року державної реєстрації припинення іншого речового права за номером: 20123114 (права оренди земельної ділянки ФГ Абара Геннадій Анатолійович ).

В подальшому, зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.05.2018 року, позивач дізнався про укладення 02.05.2018 року відповідачем ОСОБА_3 договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису) з іншим правокористувачем ОСОБА_6, за яким право користування земельною ділянкою, належною на праві власності ОСОБА_3, зареєстровано 05.05.2018 року державним реєстратором за ОСОБА_6, номер запису про інше речове право: 26074358.

За вказаних обставин, посилаючись на положення ст.33 Закону України Про оренду землі позивач зазначає, що має переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки, і договір оренди землі, укладений 20.10.2011 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 має бути поновленим, оскільки до закінчення строку дії договору оренди землі позивач надіслав орендодавцю лист-повідомлення про свій намір поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди до нього, після закінчення строку дії договору оренди землі позивач продовжував користуватись земельною ділянкою і відповідач ОСОБА_3 протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не звернулася до позивача з листом-повідомленням про заперечення у його поновленні. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що укладенням договору оренди землі від 12.04.2017 року між ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович , та після його розірвання укладенням договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису) від 02.05.2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, відповідачі порушили його переважне право, як попереднього добросовісного орендаря, на поновлення договору оренди землі від 20.10.2011 року, а тому укладені між відповідачами договори, виходячи з положень ст.ст.203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник позивача викладені в позовній заяві вимоги, з урахуванням їх уточнення під час підготовчого провадження, підтримала повністю, прохала суд позов задоволити. Додатково зазначила, що укладені відповідачами договір оренди землі від 12 квітня 2017 та договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб від 02 травня 2018 року, підлягають визнанню недійсними згідно положень ст.ст.203, 215 ЦК України, як такі, що суперечать актам цивільного законодавства, зокрема, вимогам ст.33 Закону України Про оренду землі , якою встановлено переважне право позивача, як орендаря, який належно виконував обов'язки за умовами договору, на його поновлення після закінчення строку, на який договір був укладений.

В судові засідання під час підготовчого провадження та по розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_3 жодного разу не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином в порядку, передбаченому ст.128 Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України). Про причини неявки суд не повідомила. Заяв та клопотань в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду від відповідача по справі на дату проведення судового засідання також не надходило (а.с.74-75, 136, 152, 178, 183-184, 196, 221-222 Том 1, а.с.4-5, 168, 172-173, 231, 235-236 Том 2, а.с.9, 36, 39-40, 53, 71-72, 92, 128, 152-153, 177-178, 203, 213-214, 247 Том 3, а.с.6-7 Том 4).

Згідно відзиву на позовну заяву, поданого представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 під час підготовчого провадження в порядку ст.178 ЦПК України, остання вважала позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу порушують права власника земельної ділянки, є незаконними та безпідставними. Заперечуючи проти наведених позивачем обставин, представник відповідача зазначила про те, що ОСОБА_3 до закінчення строку дії договору оренди, укладеного нею з ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 20.10.2011 року та зареєстрованого у відділі Держкомзему у Устинівському районі 07.03.2012 року, відповідно до п.п.3.2, 12.2 вказаного договору, 07.07.2016 року та 12.09.2016 року надіслала позивачу лист-повідомлення, в якому зазначила про відсутність у неї наміру в подальшому продовжувати орендні відносини з товариством; здійснення нею після закінчення строку дії договору, як власником земельної ділянки, дій щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прохання не здійснювати обробіток земельної ділянки (оранка, культивація, посів озимих культур та олійних) з метою безперешкодного повернення її власнику. Оскільки відповідач змінила місце проживання, лист-повідомлення позивача про продовження договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди на її адресу не надходив. Разом з тим, не отримавши від ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, представником відповідача ОСОБА_3 відповідно до ст.ст.764, 777 ЦК України, ст.33 Закону України Про оренду землі 29.11.2016 року був повторно направлений на адресу позивача лист про небажання продовжувати орендні відносини з товариством після закінчення строку дії договору оренди. Таким чином, позивач був належним чином повідомлений відповідачем про відсутність у відповідача наміру продовжувати орендні відносини, і дії щодо укладення та реєстрації договору оренди землі між ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович були здійснені після припинення права оренди позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , а тому позовні вимоги про поновлення договору оренди та порушення переважного права позивача, як орендаря, є необґрунтованими. Також представник зазначила про те, що після реєстрації 20.04.2017 року договору оренди землі, укладеного ОСОБА_3 з ФГ Абара Геннадій Анатолійович , останнім були вчинені дії щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та здійснена її оранка, що підтверджується актами на списання дизельного палива. Крім того, у зв'язку з укладенням відповідачами ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович додаткової угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 16.02.2018 року та припинення на її підставі іншого речового права 16.03.2018 року, позовна вимога про визнання недійсним вказаного договору є недоцільною, оскільки відсутній предмет спору (а.с.79-82 Том 1).

В судових засіданнях під час підготовчого провадження представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 (повноваження підтверджені довіреністю) приймала участь у вирішенні питань, пов'язаних з підготовкою справи до розгляду по суті, подавала заяви про виклик свідків, приєднання до матеріалів цивільної справи копій документів та витребування доказу. Про дату, час та місце проведення підготовчих засідань була повідомлена у передбаченому законом порядку (а.с.78, 125, 127-128, 169-171 Том 1, а.с.2, 157-158, 206, 208, 209-210 Том 2, а.с.13, 41, 57, 109 Том 3). В судові засідання по розгляду справи по суті представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомила. Заяв та (або) клопотаньпро розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду від представника відповідача на дату проведення судового засідання не надходило (а.с.164, 206, 249 Том 3, а.с.3 Том 4).

В судові засідання під час підготовчого провадження та по розгляду справи по суті відповідач ФГ Абара Геннадій Анатолійович не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду від відповідача по справі на дату проведення судового засідання також не надходило (а.с.76, 155, 223 Том 1, а.с.1, 170 Том 2, а.с.14, 38, 58, 106, 160, 205 Том 3, а.с.4 Том 4).

В судових засіданнях під час підготовчого провадження представник відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович - ОСОБА_4 (повноваження підтверджені довіреністю) приймала участь у вирішенні питань, пов'язаних з підготовкою справи до розгляду по суті, подавала заяви про виклик свідків, приєднання до матеріалів цивільної справи копій документів та витребування доказу. Про дату, час та місце проведення підготовчих засідань була повідомлена у передбаченому законом порядку (а.с.78, 125, 127-128, 169-171 Том 1, а.с.2, 157-158, 206, 208, 209-210 Том 2, а.с.13, 41, 57, 109 Том 3). В судові засідання по розгляду справи по суті представник відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович - ОСОБА_4 не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомила. Заяв та (або) клопотаньпро розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду від представника відповідача на дату проведення судового засідання не надходило (а.с.164, 206, 250 Том 3, а.с.3 Том 4).

Представник відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович - ОСОБА_7 (повноваження підтверджені довіреністю та угодою про надання правової допомоги) в судові засідання під час підготовчого провадження та по розгляду справи по суті не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомляв. Заяв та клопотань в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду на дату проведення судового засідання не надходило (а.с.169, 232 Том 2, а.с.12, 59-60, 61-62, 108, 165, 209 Том 3, а.с.15-16 Том 4).

Згідно відзиву на позовну заяву, наданого представником відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович 09.07.2018 року під час підготовчого провадження з порушенням встановленого судом строку на його подання, останній вважав позовні вимоги ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу безпідставними та прохав відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що відповідачем ОСОБА_3, шляхом написання нею рукописного тексту, було попереджено позивача, як орендаря, про небажання продовжувати орендні відносини та зазначено про запропоновані іншим орендарем більш вигідніші умови договору оренди, зокрема, орендну плату в розмірі 15% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Натомість позивачем після надсилання орендодавцем листа-попередження, без врахування його змісту, був надісланий проект додаткової угоди, та повідомлено в такий спосіб орендодавця про намір продовжувати орендні відносини, порушивши при цьому баланс захисту прав, про який йдеться в постанові від 18.01.2018 року у справі №910/12017/17. Оскільки орендар не врахував пропозицію орендодавця та не обговорив запропоновані нею істотні умови договору, його переважне право припиняється. За даної обставини відповідач ОСОБА_3 прийняла запропоновані іншим орендарем більш вигідніші для неї умови, уклавши договір оренди земельної ділянки з ФГ Абара Геннадій Анатолійович та виконавши при цьому всі вимоги в розумінні ст.33 Закону України Про оренду землі щодо переважного права попереднього орендаря (а.с.198-199 Том 2).

В судові засідання під час підготовчого провадження та по розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_6 не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомила. Представника для участі у судовому засіданні не направила. Відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач по справі ОСОБА_6 у встановлений судом строк на подала. Заяв та клопотань, в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду від відповідача по справі на дату проведення судового засідання також не надходило (а.с.234 Том 2, а.с.34-34а, 64-65, 91, 94-95, 129, 131-132, 167-168, 202, 221-222, 248 Том 3).

З огляду на неявку в судове засідання відповідачів та їх представників, суд, відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

На виконання вимог п.2 ч.3 ст.265 ЦПК України суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи.

Ухвалою судді від 27.03.2018 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі задоволено клопотання представника позивача про витребування від відповідачів ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович , а також від державного реєстратора Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області належним чином засвідчених копій договору оренди землі від 12.04.2017 року, за яким право оренди земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_3, було зареєстроване 20.04.2017 року за ФГ Абара Геннадій Анатолійович , номер запису про інше речове право: 20123114 (а.с.66-70 Том 1).

Ухвалою суду від 20.04.2018 року у зв'язку з передачею реєстраційної справи на зберігання за місцезнаходженням земельної ділянки як об'єкта нерухомого майна, задоволено клопотання представника позивача про витребування від Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області належним чином засвідченої копії договору оренди землі, укладеного 12.04.2017 року між ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович , за яким право оренди земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_3, зареєстровано 20.04.2017 року за ФГ Абара Геннадій Анатолійович , номер запису про інше речове право: 20123114 (а.с.129-131 Том 1).

Ухвалою суду від 04.05.2018 року у зв'язку із тимчасовим блокуванням доступу строком на 4 місяці державного реєстратора Устинівської районної державної адміністрації до Державного реєстру прав, задоволено клопотання представника позивача про витребування від Устинівської селищної ради Устинівського району Кіровоградської області належним чином засвідченої копії договору оренди землі, укладеного 12.04.2017 року між ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович , за яким право оренди земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_3, зареєстровано 20.04.2017 року за ФГ Абара Геннадій Анатолійович , номер запису про інше речове право: 20123114 (а.с.144-146 Том 1).

Ухвалою суду від 22.05.2018 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання з метою уточнення позовних вимог відповідно до п.3 ч.2 ст.197 ЦПК України (а.с.172-174 Том 1).

Ухвалою суду від 14 червня 2018 року задоволено заяву представника позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу про забезпечення позову до ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович про визнання договору оренди землі недійсним та визнання договору оренди землі поновленим шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 6,5118 га, кадастровий номер 3525888300:02:000:0070, розташованої на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, яка належить відповідачу ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІ-КР №027556, виданого 10.12.2001 року Степанівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області (а.с.7-10, 147-152 Том 2).

Ухвалою суду від 15.06.2018 року задоволено клопотання представника відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович про відкладення підготовчого засідання та надання йому часу для ознайомлення з матеріалами цивільної справи, підготовки відповідних запитів з метою надання суду доказів (а.с.154, 159-160 Том 2).

Ухвалою суду від 09.07.2018 року відповідно до вимог ч.ч.3 ст.49, ч.ч.2, 4 ст.51, ч.2 ст.197 ЦПК України задоволено заяву представника позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу про прийняття до судового розгляду позовної заяви зі зміненим предметом позову в частині пред'явлення позовної вимоги про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису), укладеного 02.05.2018 року між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_6, згідно якого право користування земельною ділянкою, належною на праві власності ОСОБА_3 зареєстровано 05.05.2018 року державним реєстратором за правокористувачем ОСОБА_6, номер запису про інше речове право: 26074358, а також клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_6 (а.с.197-203, 218-220 Том 1, а.с.211-214 Том 2).

Ухвалою суду від 09.07.2018 року задоволено клопотання представника позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу про витребування від відповідачів ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович , а також від державного реєстратора Бобринецької державної нотаріальної контори Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області належним чином засвідчених копій договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису), укладеного 02.05.2018 року між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_6, згідно якого право користування земельною ділянкою, належною на праві власності ОСОБА_3 зареєстровано 05.05.2018 року державним реєстратором за правокористувачем ОСОБА_6, номер запису про інше речове право: 26074358. В задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_4 про витребування від ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу листа-повідомлення, надісланого відповідачем 12.09.2016 року відмовлено (а.с.204-206 Том 1, а.с.208, 215-217 Том 2).

Ухвалою суду від 01.08.2018 року задоволено клопотання представника позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу про повторне витребування від відповідачів ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович , а також від державного реєстратора Бобринецької державної нотаріальної контори Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області належним чином засвідчених копій договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису), укладеного 02.05.2018 року між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_6, згідно якого право користування земельною ділянкою, належною на праві власності ОСОБА_3 зареєстровано 05.05.2018 року державним реєстратором за правокористувачем ОСОБА_6, номер запису про інше речове право: 26074358 (а.с.239-242 Том 2).

Ухвалою суду від 07.11.2018 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_4 в частині виклику в судове засідання по розгляду справи свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та відмовлено у виклику в якості свідка гр.-нки ОСОБА_10 (а.с.78 Том 1, а.с.206 Том 2, а.с.112-116 Том 3).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-КР №027556, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №70 від 10 грудня 2001 року, відповідачу по справі ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 6,51 га, кадастровий номер 3525888300:02:000:0070 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.10, 103-104 Том 1).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 15.06.2018 року, державна реєстрація земельної ділянки площею 6,5118 га з кадастровим номером 3525888300:02:000:0070, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, була проведена 07.03.2012 року (а.с.194-196 Том 2).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 12.04.2017 року, державна реєстрація земельної ділянки площею 6,5118 га з кадастровим номером 3525888300:02:000:0070, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 була проведена 12.04.2017 року (а.с.88-93 Том 1).

Відповідно до договору оренди землі, укладеного між сторонами по справі 20.10.2011 року, відповідач ОСОБА_3, як орендодавець, надала, а позивач по справі ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , як орендар, прийняв у строкове, оплатне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення №89 згідно кадастрового плану, загальною площею 6.51 га, яка знаходиться на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.7-8 Том 1).

Передача вказаної земельної ділянки позивачу, як орендарю, підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду згідно договору оренди землі від 20.10.2011 року, що був складений за участі сторін договору (а.с.9, 102 Том 1).

Згідно п.3.1 договору оренди землі строк його дії становить 5 років, починаючи з дня державної реєстрації договору в порядку, передбаченому законодавством (а.с.7 Том 1).

Згідно п.14.3 договору оренди землі договір набуває чинності з моменту його реєстрації відповідно до чинного законодавства України (а.с.8 зворот Том 1).

Судом встановлено, що вказаний договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему у Устинівському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.03.2012 року за №352580004001258 (а.с.8 зворот Том 1).

За змістом п.3.2 договору оренди землі якщо жодна із сторін протягом місяця після закінчення строку дії договору письмово не заявить про намір його припинити, договір автоматично продовжується на строк, передбачений п.3.1 договору (а.с.7 Том 1).

Відповідно до п.3.3 договору оренди землі орендар, після закінчення строку дії договору, має переважне право на поновлення його дії на новий строк. В цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про свій намір продовжити дію договору (а.с.7 Том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, до закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного з відповідачем ОСОБА_3 20.10.2011 року, позивач, з метою скористатися своїм переважним правом щодо його поновлення, 26.10.2016 року направив відповідачу, за адресою її місця проживання, вказаною у договорі оренди землі, лист-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди землі, до якого було додано проект додаткової угоди, що підтверджується фіскальним чеком про оплату пріоритетного цінного листа від 26.10.2016 року, описом вкладень до нього та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які були отримані особою на прізвище Паршук 29.10.2016 року (а.с.11-14 Том 1).

Згідно довідки №482/02-21/1, виданої 11.06.2018 року Степанівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області, до складу сім'ї ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, входять: дочка ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, та мати ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.197 Том 2).

Факт отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу разом з проектом додаткової угоди представником відповідача по справі ОСОБА_3 - ОСОБА_4, виходячи зі змісту поданого останньою до суду відзиву на позовну заяву, заперечується у зв'язку із зміною відповідачем місця проживання.

Судом по справі також встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_3 12.09.2016 року направила позивачу лист-повідомлення, що підтверджується фіскальним чеком про оплату цінного листа від 12.09.2016 року та описом вкладень до нього (а.с.84 Том 1).

Оригіналу або копії листа-повідомлення, направленого 12.09.2016 року на адресу ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , відповідачем ОСОБА_3 та її представником суду надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження отримання позивачем зазначеного листа-повідомлення, а також жодного доказу на підтвердження складання та направлення відповідачем ОСОБА_3 позивачу ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу 07.07.2016 року листа-повідомлення про відсутність у неї намірів продовжувати орендні відносини з товариством, про що було зазначено представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у відзиві на позовну заяву (а.с.80 Том 1).

Представником позивача не заперечувався факт отримання у вересні 2016 року листа-повідомлення ОСОБА_3 та на підтвердження вказаної обставини суду була надана копія листа-повідомлення на одному аркуші, датованого 31.08.2016 року (а.с.247 Том 2).

Крім того, представником відповідача ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву зазначено про повторне направлення відповідачем 29.11.2016 року на адресу позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу рекомендованого листа про небажання продовжувати орендні відносини, що підтверджується підписом про вручення поштового відправлення 01.12.2016 року гр.ОСОБА_13 та завіреною копією журналу про вручення поштових відправлень (а.с.80 Том 1).

Разом з тим, оригіналу вказаного-листа повідомлення або його копії, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 01.12.2016 року уповноваженій особі ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу ОСОБА_13, який був направлений позивачу 29.11.2016 року, відповідачем та її представником суду надано не було, з доданої до відзиву на позовну заяву ксерокопії фіскального чеку (а.с.84 Том 1) неможливо встановити дату його видачі, найменування поштового відправлення, оплату якого було проведено, його персональний номер та найменування адресата і самого оригіналу фіскального чеку відповідачем та його представником суду для огляду також надано не було.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості надати оцінку належності, як доказів, доданих представником відповідача ОСОБА_3 до відзиву на позовну заяву копій відповідей Кіровоградської дирекції ПАТ Укрпошта від 07.09.2017 року №277/26-04 та від 12.10.2017 року №277/26-04 разом з доданою копією витягу з книги ф.8 щодо вручення цінних листів з повідомленням, відправлених 29.11.2016 року на ім'я ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу (вул.Суворова, 23 с.Степанівка Устинівського району Кіровоградської області) та вручених 15.12.2016 року уповноваженій особі на отримання пошти Саченко (а.с.120, 121-122, 123 Том 1), оскільки із зазначених в них 17 номерів цінних листів з повідомленням, за відсутності інших письмових доказів, неможливо встановити номер зареєстрованого поштового відправлення, за яким ОСОБА_3 було направлено позивачу ТОВ Агрофірма-Перлина степу другий лист-повідомлення, та взагалі відношення хоча б одного номеру із наведеного переліку до обставин, що мають значення для розгляду справи.

Представником позивача у відповіді на відзив від 22.05.2018 року та в судовому засіданні не заперечувався факт отримання від відповідача по справі ОСОБА_3 листа-повідомлення, датованого 25.11.2016 року, та на підтвердження вказаної обставини був наданий його оригінал для огляду судом.

Як вбачається зі змісту листа-повідомлення відповідача по справі ОСОБА_3 від 25.11.2016 року, дослідженого судом, остання зазначила про те, що 07.03.2017 року закінчується термін дії договору оренди земельної ділянки, а тому вона не має намірів продовжувати орендні відносини з товариством, прохає не здійснювати обробіток земельної ділянки з метою безперешкодного повернення її власнику та зазначає, що після закінчення строку дії договору нею, як власником, будуть здійснені дії щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та здійснюватиметься власний обробіток землі (а.с.165 Том 1).

На підтвердження отримання вказаного листа-повідомлення представником позивача надана суду копія адресної сторони поштового конверта, в якому лист-повідомлення від 25.11.2016 року надійшов до позивача (оригінал досліджений в судовому засіданні), та з якого вбачається найменування відправника ОСОБА_3 та одержувача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , відтиск поштового штемпеля з датою 29.11.2016 року, штриховий кодовий ідентифікатор реєстрованого відправлення з повідомленням 25006 2137259 9 (а.с.166 Том 1).

Заперечень щодо належності та допустимості, як письмового доказу, наданого представником позивача листа-повідомлення ОСОБА_3 від 25.11.2016 року та його змісту, а також доказів на їх обгрунтування, відповідачем ОСОБА_3 та її представником під час підготовчого провадження і розгляду справи по суті суду надано не було.

Судом також встановлено, що напротязі періоду дії договору оренди земельної ділянки, належної відповідачу ОСОБА_3, та після закінчення строку дії такого, тобто після 07.03.2017 року, позивач ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору виконувало свої обов'язки орендаря, в тому числі, використовувало земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, сплачувало відповідачу орендну плату, а також єдиний (фіксований) податок, що в ході судового розгляду було підтверджено, зокрема, даними видаткових касових ордерів від 17.11.2015 року та від 23.05.2017 року, а також платіжної відомості про видачу орендної плати за 2016 рік, в яких містяться підписи відповідача, про виплату їй ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу орендної плати за користування земельною ділянкою: за 2015 рік - в розмірі 5858 грн. 74 коп., за 2016 рік - в розмірі 6777 грн. 89 коп. та за 2017 рік - в загальному розмірі 15 000 грн.00 коп. (а.с.16, 18, 167, 168 Том 1); повідомленням Устинівського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 05.02.2018 року за вих.№122/10 про включення земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 до податкової декларацій з єдиного податку четвертої групи за 2017 рік і сплату позивачем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу єдиного податку 4-ої групи в повному обсязі за І-ІV квартали 2017 року (а.с.17 Том 1); актом обстеження земельної ділянки від 03 березня 2017 року, проведеного за заявою директора ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , відповідно до якого земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 6,51 га, яка знаходиться на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, та право оренди якої здійснюється відповідно до договору оренди від 07.03.2012 року №352580004001258 між ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу та ОСОБА_3, засіяна озимим ячменем та знаходяться в доброму стані (а.с.28 Том 1); актом від 07.07.2017 року, складеного за участі працівників ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу та представника Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області про те, що на земельній ділянці площею 6,51 га, яка належить на праві власності ОСОБА_3 на вказану дату працює сільськогосподарська техніка та працівники ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , які здійснюють збір врожаю озимого ячменю (а.с.29 Том 1); двома актами на списання засобів захисту рослин та мінеральних добрив ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу за травень 2017 року, в одному з яких під №3 зазначені: культура - ячмінь, № поля - 3, а в іншому під №1 зазначена культура - ячмінь, № поля - 3 (а.с.25, 26 Том 1); шляховим листом трактора від 03.05.2017 року про внесення добрив та гербіцидів по посівах озимого ячменю, в тому числі, на полі №3 (а.с.23 Том 1); шляховим листом трактора від 04.05.2017 року про внесення гербіцидів по посівах озимого ячменю, в тому числі, на полі №3 (а.с.24 Том 1); шляховим листом трактора №151 від 04.05.2017 року про внесення гербіцидів по посівах озимого ячменю, в тому числі, на полі №3 (а.с.20 Том 1); шляховим листом трактора №187 від 28.05.2017 року про внесення добрив та ядохімікатів (гербіцидів), в тому числі, на полі №3 (а.с.19 Том 1); шляховим листом трактора від 07.07.2017 року про скошування озимого ячменю, в тому числі, на полі №3 (а.с.22 Том 1); шляховим листом трактора від 29.08.2017 року про тюкування соломи, в тому числі, на полі №3 (а.с.21 Том 1); повідомленням Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області від 21.02.2018 року про те, що відповідно до схем розміщення земельних ділянок, розташованих на території Степанівської сільської ради, затверджених сесією сільської ради №112 від 05 грудня 2001 року та погоджених головою Устинівської РДА, відділом земельних ресурсів та відділом охорони культурної спадщини, земельна ділянка площею 6,51 га, кадастровий номер 3525888300:02:000:0070, що належить власнику ОСОБА_3, розташована на полі №3 (а.с.27 Том 1).

З огляду на викладене, судом під час розгляду справи, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, який передбачає, крім іншого, розгляд судом справи на підставі доказів, поданих її учасниками, за відсутності заперечень відповідача ОСОБА_3 та її представника, викладених у відзиві на позовну заяву та доданих до нього письмових доказах, не встановлено обставин звернення відповідача ОСОБА_3 до позивача, як в період дії договору оренди землі від 20.10.2011 року, так і після закінчення його дії, з приводу невиконання чи неналежного виконання ним умов договору оренди землі, в тому числі, щодо несвоєчасної або не в повному обсязі виплати орендної плати.

Крім того, судом по справі також встановлено, що 12.04.2017 року відповідач ОСОБА_3 уклала договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки з відповідачем ФГ Абара Геннадій Анатолійович . Право оренди земельної ділянки зареєстроване державним реєстратором Долинської міської ради Кіровоградської області 20.04.2017 року, номер запису про інше речове право: 20123114 (а.с.94-97, 100, 158-159 Том 1).

Згідно умов договору оренди землі, укладеного між відповідачами по справі 12.04.2017 року, ОСОБА_3, як орендодавець, надала, а ФГ Абара Геннадій Анатолійович в особі голови ОСОБА_14А, як орендар, прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 6.5118 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3525888300:02:000:0070. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 212667 грн. (а.с.94, 158 Том 1).

Відповідно до п.п.8, 9 договору оренди землі від 12.04.2017 року договір укладено на 10 років. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 17 018 грн. (а.с.94, 158 Том 1).

Згідно п.п.17, 18 договору оренди землі від 12.04.2017 року передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Інші умови передачі земельної ділянки в оренду відсутні (а.с.95, 158 зворот Том 1).

Відповідно до наданого представником відповідача ОСОБА_3 акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, складеного 07.08.2017 року в с.Степанівка представниками ТОВ Інститут дослідження проблем оточуючого середовища України інженерами-землевпорядниками ОСОБА_15, ОСОБА_16, межі земельної ділянки за кадастровим №3525888300:02:000:0070, закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками третього виду у кількості 4 шт. Межові знаки пред'явлені та передані на зберігання ОСОБА_3 (а.с.113 Том 1).

Як вбачається зі змісту зазначеного вище акту, не дивлячись на зазначення в ньому присутності під час його складання власників суміжних земельних ділянок та відсутності у них претензій до існуючих меж, підписи останніх, під вказаним актом відсутні.

Відповідачем по справі ОСОБА_3 належних доказів замовлення та оплати саме нею робіт щодо встановлення меж належної їй на праві власності земельної ділянки в натурі (на місцевості) суду надано не було.

Згідно повідомлення Устинівського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області за №65/10 від 23.01.2018 року земельні ділянки, в тому числі і відповідача ОСОБА_3, включені до податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи за 2017 рік і ФГ ОСОБА_14А. сплачено єдиний податок за І-ІV квартали 2017 року (а.с.112 Том 1).

Згідно повідомлення Устинівського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області №947/10 від 19.04.2018 року земельна ділянка (пай) ОСОБА_3 включена до податкових декларацій з єдиного податку 4-ої групи за 2018 рік і ФГ Абара Геннадій Анатолійович сплачено єдиний податок ІV групи за І квартал 2018 року, а за ІІ-ІV квартали період сплати не настав (а.с.126 Том 1).

Судом по справі також встановлено, що відповідно до акту на списання дизельного палива ФГ Абара Геннадій Анатолійович , використаного для обробітку (оранки) земельних ділянок по Степанівській сільській раді від 14.08.2017 року, в період часу з 07.08.2017 року по 10.08.2017 року було проведено оранку шести земельних ділянок, в тому числі ОСОБА_3 площею 6,5118 га, внаслідок чого було використано 885 л. дизельного палива (а.с.114 Том 1).

Зі змісту відомостей №21/2 від 07.08.2017 року, №22/2 від 08.08.2017 року, №23/2 від 09.08.2017 року, №24/2 від 10.08.2017 року вбачається видача дизельного пального в загальній кількості 885 л. (а.с.115-118 Том 1).

Також під час підготовчого провадження у справі представником відповідачів були подані письмові докази в належним чином засвідчених копіях, а саме: 1) додаткова угода про дострокове розірвання договору оренди землі від 16.02.2018 року, згідно умов якої відповідачі ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович за згодою сторін припинили дію договору оренди землі, укладеного між ними 12.04.2017 року та зареєстрованого 20.04.2017 року реєстратором Долинської міської ради за №20123114; 2) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 20.03.2018 року, зі змісту якого вбачається проведення 16.03.2018 року державної реєстрації припинення іншого речового права - права оренди земельної ділянки ФГ Абара Геннадій Анатолійович за номером запису: 20123114 (а.с.86, 111 Том 1).

Судом по справі також встановлено, що 02 травня 2018 року між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був укладений договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), згідно умов якого ОСОБА_3, як власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зберігаючи за собою право розпорядження нею, передала емфітевту ОСОБА_6 право володіння та цільового користування земельною ділянкою площею 6,5118 га, кадастровий номер 3525888300:02:000:0070, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованою на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.19-20 Том 3).

Відповідно до п.п.2.1, 2.3 договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 02 травня 2018 року, передача емфітевтичного права відбувається за 200000 (двісті тисяч) гривень, які власник отримав до підписання цього договору у повній сумі, а емфітевтичне право за цим договором встановлюється на 20 (двадцять) років (а.с.19 Том 3).

Згідно п.п.7 п.4.1 договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 03 травня 2018 року підставою припинення емфітевтичного права є визнання цього договору недійсним (а.с.20 Том 3).

Державна реєстрація речового права - права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) на підставі вказаного вище договору була проведена державним реєстратором Бобринецької державної нотаріальної контори Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області за правокористувачем (емфітевтом) ОСОБА_6 05 травня 2018 року, номер запису про інше речове право: 26074358 (а.с.213 Том 1).

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним учасниками судового процесу, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. При цьому об'єктом захисту є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, що пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково, викликане поведінкою іншої особи.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересу, крім інших, можуть бути визнання права та визнання правочину недійсним.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що звернення позивача по справі ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди землі на новий строк, шляхом визнання недійсними: 1) договору оренди землі, укладеного між відповідачами ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович 12.04.2017 року, та після його розірвання відповідачами 2) договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладеного 02.05.2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 під час підготовчого провадження у справі, здійснено у конкретний спосіб, визначений ЦК України, та обумовлене невизнанням відповідачем ОСОБА_3, як орендодавцем, переважного права позивача, як орендаря, передбаченого п.3.3 договору оренди землі від 20.10.2011 року, та ст.33 Закону України Про оренду землі , внаслідок чого відповідачем спочатку був укладений договір оренди землі з ФГ Абара Геннадій Анатолійович щодо тієї самої земельної ділянки, а в подальшому, після звернення позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу до суду про визнання вказаного правочину недійсним, - договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з іншим правокористувачем ОСОБА_6 та, як наслідок, недотриманням відповідачами при укладенні оспорюваних договорів загальних вимог, додержання яких є необхідним для правомірності правочину.

Згідно положень ст.93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до роз'яснень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ч.3 ст.215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на викладене, зі змісту оспорюваних договору оренди землі від 12.04.2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович , а також договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладеного 02.05.2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, судом встановлено, що позивач ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу не є стороною зазначених договорів. Разом з тим, позивач, як орендар тієї самої земельної ділянки, що є об'єктом оренди та емфітевтичного права по договорах від 12.04.2017 року та 02.05.2018 року відповідно, має право на оспорювання цих договорів, оскільки дані правочини, порушують його переважне право на використання спірної земельної ділянки у передбаченому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно положень ст.2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

У відповідності до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За загальним правилом, встановленим ст.31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Разом з тим, ст.33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Зазначене переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинною на час виникнення переважного права у орендаря) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі відповідно до положень ст.33 Закону України Про оренду землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Судом встановлено, що пунктами 3.2, 3.3 договору оренди землі від 20.10.2011 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_3 та позивачем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , визначені умови поновлення вказаного договору оренди землі.

Так, п.3.2 вказаного договору передбачено, що якщо жодна із сторін протягом місяця після закінчення строку дії договору письмово не заявить про намір його припинити, договір автоматично продовжується на строк, передбачений п.3.1 договору, тобто на 5 років.

Орендар, після закінчення строку дії договору, має переважне право на поновлення його дії на новий строк. В цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про свій намір продовжити дію договору (п.3.3 договору).

Зазначені вище положення ст.33 Закону України Про оренду землі та п.п.3.2, 3.3 договору оренди землі від 20.10.2011 року узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст.777 ЦК України, відповідно до якої законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Таким чином, права наймача, що встановлені ст.777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

У випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір.

Зазначені правові позиції висловлені в постановах Верховного Суду України від 12.10.2016 року у справі №6-1282цс16 та від 23.11.2016 року у справі №6-2540цс16, і відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України мають враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Судом по справі встановлено, що 26.10.2016 року позивач ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу з метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі від 20.10.2011 року, тобто більш ніж за чотири місяці до закінчення строку його дії, що відповідає п.3.3 договору, направив відповідачу ОСОБА_3 на адресу, вказаною нею в договорі оренди землі, лист-повідомлення про свій намір поновити договір оренди разом з проектом додаткової угоди, які були отримані особою на прізвище Паршук 29.10.2016 року. Зі змісту листа-повідомлення вбачається пропозиція позивача, як орендаря, у разі наявності заперечень у ОСОБА_3, як орендодавця, щодо умов поновлення договору (додаткової угоди), погодити їх з ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу (а.с.11-14 Том 1).

Факт отримання листа-повідомлення позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу про його намір укласти договір оренди на новий строк (поновити договір оренди землі) разом з проектом додаткової угоди представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, виходячи зі змісту поданого останньою до суду відзиву на позовну заяву, заперечується у зв'язку зі зміною відповідачем місця проживання.

Даючи оцінку вказаній обставині, суд приходить до наступного висновку.

Згідно запису в паспорті відповідача по справі ОСОБА_3, місце проживання останньої зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.105 Том 1).

Вказана адреса зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_3 відповідає також відомостям, зазначеним в довіреності від 12.03.2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Кіровоградської області, якою відповідач уповноважує ОСОБА_4 бути її представником в судових установах загальної юрисдикції, та розділу 16 договору оренди землі від 20.10.2011 року, укладеного між ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу та відповідачем ОСОБА_3, де адресою місцезнаходження останньої, як орендодавця, зазначено с.Степанівка Устинівського району Кіровоградської області (а.с.8 зворот, а.с.85 Том 1).

Таким чином, позивач, бажаючи скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, 26.10.2016 року направив відповідачу ОСОБА_3 лист-повідомлення разом з проектом додаткової угоди на адресу, вказаною нею, як орендодавцем, у договорі оренди землі від 20.10.2011 року: с.Степанівка Устинівського району Кіровоградської області, що відповідає її зареєстрованому місцю проживання, тобто вчинив всі передбачені законом, необхідні дії з метою доведення свого наміру до відповідача.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14 Том 1), направлені відповідачу ОСОБА_3 позивачем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди були отримані 29.10.2016 року особою на прізвище Паршук .

Згідно довідки №482/02-21/1, виданої 11.06.2018 року Степанівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області, до складу сім'ї ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, входять: дочка ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, та мати ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.197 Том 2).

Відповідно до ст.6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до п.99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 9 (з наступними змінами), рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.

З огляду на викладене, враховуючи, що лист-повідомлення з проектом додаткової угоди були направлені позивачем на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_3 та вручені повнолітньому члену її сім'ї - матері ОСОБА_12, яка проживає разом з нею за вказаною адресою, суд приходить до висновку, що факт отримання відповідачем ОСОБА_3 зазначених вище документів не був спростований нею та її представником під час судового розгляду справи по суті належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст.77-79 ЦПК України.

Крім того, доказів повідомлення позивача про зміну відповідачем, як орендодавцем, свого місця проживання ОСОБА_3 та її представником суду також надано не було.

При цьому суд звертає увагу, що з адресної сторони поштового конверта, наданого представником позивача на підтвердження надходження до нього листа-повідомлення ОСОБА_3 від 25.11.2016 року про відсутність у неї, як в орендодавця, наміру продовжувати орендні відносини з товариством, вбачається адреса та найменування відправника: ОСОБА_3, с.Степанівка Устинівський район Кіровоградська область (а.с.166 Том 1), а не адреса іншого місця проживання відповідача. Крім того, в укладеному між відповідачами по справі ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович договорі оренди землі від 12.04.2017 року, що мав місце пізніше в часі - після закінчення строку дії договору від 20.10.2011 року, укладеного між ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу та відповідачем ОСОБА_3, місцем проживання останньої, як орендодавця, також було зазначено: с.Степанівка Устинівського району Кіровоградської області (а.с.97, 159 зворот Том 1).

Також, як вбачається з доданих представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 до відзиву на позовну заяву копій опису вкладень та фіскального чеку, датованих 12.09.2016 року, на підтвердження направлення позивачу першого листа-повідомлення, їх оформлення здійснювалось в Устинівському відділенні зв'язку (а.с.84 Том 1).

Таким чином, за відсутності наданих відповідачем ОСОБА_3 та її представником доказів на підтвердження обставини не отримання відповідачем, як орендодавцем, надісланого їй позивачем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, суд приходить до висновку про дотримання позивачем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , як орендарем, який виявив намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі від 20.10.2011 року на новий строк, вимог ч.ч.2, 3 ст.33 Закону України Про оренду землі щодо своєчасного повідомлення відповідача ОСОБА_3, як орендодавця, про такий намір.

Судом по справі також встановлено, що 12.09.2016 року відповідачем ОСОБА_3 позивачу ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу був направлений лист-повідомлення, що підтверджується відповідною поштовою документацією, зокрема, фіскальним чеком та описом вкладень до нього (а.с.84 Том 1).

Оригіналу або копії листа-повідомлення відповідача ОСОБА_3, направленого 12.09.2016 року на адресу ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , про її небажання продовжувати орендні відносини з позивачем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , прохання не здійснювати обробіток земельної ділянки з метою безперешкодного повернення її власнику та здійснення нею після закінчення строку дії договору дій щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), про що було безпосередньо зазначено представником відповідача ОСОБА_4 у відзиві на позовну заяву, як про зміст вказаного листа-повідомлення, під час судового розгляду даної цивільної справи відповідачем ОСОБА_3 та її представником суду надано не було.

Представник позивача в судовому засіданні визнала факт отримання у вересні 2016 року ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу листа-повідомлення відповідача ОСОБА_3 та на підтвердження даної обставини, а також змісту вказаного листа-повідомлення надала суду оригінал, доданої до відповіді на відзив копії листа-повідомлення, датованого 31.08.2016 року (а.с.247 Том 2).

Зі змісту наданого представником позивача листа-повідомлення ОСОБА_3 від 31.08.2016 року, викладеного рукописним текстом, вбачається, що остання, посилаючись на пункт 8.2 підпункт 8.2.1 договору, укладеного між нею та ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу 20 жовтня 2011 року, згідно якого орендар має право передавати об'єкт оренди в суборенду, письмово повідомивши про це орендодавця (власника земельної ділянки), вказує на неповідомлення її письмово керівництвом агрофірми та направлення листа-повідомлення відповідно до договору оренди. Крім того, відповідачем ОСОБА_3 зазначено про відсутність у неї намірів після закінчення 07 березня 2017 року строку дії даного договору продовжувати орендні відносини з товариством; прохання не здійснювати обробіток земельної ділянки (оранка, культивація, посів озимих культур та олійних) з метою безперешкодного повернення її власнику та здійснення нею, як власником, після закінчення строку дії договору дій щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також власного обробітку (а.с.247 Том 2).

Разом з тим, представником відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович під час підготовчого провадження у справі була надана суду копія листа-повідомлення, датованого 28.08.2016 року, за підписом відповідача ОСОБА_3, яким остання, посилаючись на ст.33 Закону України Про оренду землі , повідомляє директора ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу ОСОБА_17 про те, що вона має договірні відносини з товариством щодо оренди належної їй на праві власності земельної ділянки, та після закінчення строку дії договору має намір укласти договір оренди земельної ділянки з іншим орендарем на більш вигідних для неї умовах, що полягають у збільшенні орендної плати до 15% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та прохає розглянути її пропозицію і врахувати істотну умову при здійсненні свого переважного права на укладення договору на новий строк (а.с.200 Том 2).

При цьому в додатках до відзиву на позовну заяву представником відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович зазначено про надання суду саме копії вказаного вище листа-попередження, оскільки оригінал був надісланий орендарю, та на підтвердження даної обставини надано поштову документацію, яка є ідентичній тій, що вже була раніше надана представником відповідача ОСОБА_3 на підтвердження надсилання нею, як орендодавцем, 12.09.2016 року листа-повідомлення позивачу ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу зовсім іншого змісту, ніж той, що зазначений у копії листа-повідомлення від 28.08.2016 року (а.с.201 Том 2).

Представник позивача в судовому засіданні заперечила факт отримання ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу листа-повідомлення відповідача ОСОБА_3, датованого 28.08.2016 року, зазначивши про те, що додана до відзиву представником відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович його копія не відповідає дійсному змісту того листа-повідомлення від 31.08.2016 року, оригінал якого був отриманий позивачем у вересні 2016 року.

Даючи оцінку наданому представником позивача оригіналу листа-повідомлення ОСОБА_3 від 31.08.2016 року та наданій представником відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович копії листа-повідомлення , датованого 28.08.2016 року, за підписом відповідача ОСОБА_3, які є відмінними за своїм змістом та датою складення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (змагальність сторін).

Згідно положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (диспозитивність цивільного судочинства).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Таким чином, відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, з урахуванням змісту спірних правовідносин сторін, позивачем ТОВ Агрофірма Перина степу має бути доведено: 1) дотримання передбаченої ч.ч.2, 3 ст.33 Закону України Про оренду землі процедури повідомлення відповідача ОСОБА_3, як орендодавця, про свій намір скористатися переважним правом, як орендаря, на укладення договору оренди землі від 20.10.2011 року на новий строк; 2) належне виконання обов'язків орендаря за умовами цього договору; 3) продовження користування земельною ділянкою, що є об'єктом оренди після закінчення строку договору оренди від 20.10.2011 року та 4) відсутність протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Натомість відповідач по справі ОСОБА_3, як власник земельної ділянки та орендодавець, заперечуючи проти позовних вимог ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , має довести: 1) повідомлення нею позивача, як попереднього орендаря, про свій намір укласти договір оренди землі з іншим орендарем; або 2) про неможливість продовження договірних відносин у зв'язку з наміром здійснювати після закінчення строку дії договору власний обробіток земельної ділянки, що є об'єктом оренди, з наданням відповідних доказів на підтвердження цього; або 3) вжиття після отримання направленого позивачем листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди дій, спрямованих на узгодження з позивачем, як орендарем, умов договору оренди землі, у разі, якщо запропоновані останнім в проекті додаткової угоди умови не влаштовували відповідача ОСОБА_3, як орендодавця (зокрема, направлення листа відповідного змісту із зазначенням пропозицій щодо цих умов); або 4) повідомлення позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , як орендаря, протягом місяця після закінчення строку договору оренди землі від 20.10.2011 року про свої заперечення у його поновленні.

Як вбачається з письмових доказів, безпосередньо досліджених судом під час розгляду справи відповідно до положень ч.1 ст.229 ЦПК України, що також не заперечувалось представником відповідача ОСОБА_3 у поданому до суду відзиві на позовну заяву, та не було спростовано відповідачами належними та допустимими доказами в ході судового розгляду, позивачем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , як орендарем, був дотриманий передбачений ч.ч.2, 3 ст.33 Закону України Про оренду землі порядок повідомлення відповідача ОСОБА_3, як орендодавця, про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк.

Натомість відповідачем ОСОБА_3 та її представником не були доведені належними та допустимими в розумінні ст.ст.76, 77 ЦПК України доказами обставини: 1) повідомлення відповідачем ОСОБА_3 позивача, як попереднього орендаря, про її намір, як орендодавця, укласти договір оренди належної їй земельної ділянки, що є об'єктом оренди за договором від 20.10.2011 року, з іншим орендарем; 2) вчинення відповідачем ОСОБА_3 дій з метою узгодження умов, за яких можливе укладення договору оренди з ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу на новий строк, після отримання 29.10.2016 року надісланого позивачем проекту додаткової угоди; 3) здійснення ОСОБА_3 власного обробітку належної їй на праві власності земельної ділянки, замовлення та оплати проектних робіт щодо виготовлення та встановлення її межових знаків в натурі (на місцевості); 4) повідомлення позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу протягом одного місяця після 07.03.2017 року про свої заперечення у поновленні договору оренди землі від 20.10.2011 року.

При цьому суд не приймає до уваги при вирішенні спору надані представником відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович на підтвердження дотримання відповідачем ОСОБА_3 вимог ст.33 Закону України Про оренду землі : копії листа-повідомлення, датованого 28.08.2016 року за підписом відповідача ОСОБА_3; пропозиції ФГ Абара Геннадій Анатолійович , адресованої відповідачу ОСОБА_3 щодо укладення договору оренди землі та проекту договору оренди землі (а.с.200, 202, 204-205 Том 2), виходячи з того, що: 1) у відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_3 на обгрунтування заперечень проти вимог ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу безпосередньо зазначає про зміст листа-повідомлення, направленого позивачу 12.09.2016 року, та додає до відзиву копії поштової документації на підтвердження вказаної обставини, яким не суперечить оригінал листа-повідомлення відповідача ОСОБА_3 від 31.08.2016 року, наданий представником позивача. Натомість зміст копії листа-повідомлення відповідача ОСОБА_3 від 28.08.2016 року, наданої представником ФГ Абара Геннадій Анатолійович , з додаванням до неї тих самих копій опису вкладень та фіскального чеку, що раніше були надані представником відповідача ОСОБА_3 на підтвердження направлення позивачу ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу листа-повідомлення зовсім іншого змісту, не відповідають письмовим поясненням представника відповідача ОСОБА_3, викладеним у відзиві на позовну заяву; 2) відповідачами по справі не була спростована достовірність листа-повідомлення відповідача ОСОБА_3, датованого 31.08.2016 року та наданого позивачем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу як такого, що був отриманий ним згідно направленого відповідачем ОСОБА_3 12.09.2016 року на його адресу цінного листа з повідомленням, як і не було надано доказів на підтвердження направлення позивачу саме листа-повідомлення від 28.08.2016 року, копія якого була надана представником відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович , що з огляду на вимоги змагальності та диспозитивності, а також передбачену ст.33 Закону України процедуру поновлення договору оренди землі, покладає обов'язок доказування даної обставини саме на відповідача ОСОБА_3; 3) відповідачами не було надано суду жодних доказів на підтвердження дати направлення та дати отримання відповідачем ОСОБА_3 пропозиції ФГ Абара Геннадій Анатолійович щодо укладення з нею договору оренди земельної ділянки, так само, як і дати повідомлення відповідачем ОСОБА_3 про погодження проекту такого договору, оскільки надана суду копія пропозиції містить лише зазначені в ній вихідні номер та дату, що відповідно підтверджує обставину її складання, однак не факт направлення та отримання вказаної пропозиції ОСОБА_3, в тому числі і до отримання листа-повідомлення ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу про його намір поновити договір оренди землі від 20.10.2011 року на новий строк; 4) надані представником відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович копії: листа-повідомлення від 28.08.2016 року, адресованого позивачу в особі директора ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , пропозиції ОСОБА_3 укласти новий договір оренди землі з фермерським господарством та проекту цього договору мають суперечливий зміст, оскільки відповідач ОСОБА_3, зазначаючи в листі-повідомленні від 28.08.2016 року про свій намір укласти договір оренди землі з іншим орендарем із встановленням орендної плати в розмірі 15% від нормативної грошової оцінки землі та пропонуючи позивачу, як попередньому орендарю, розглянути вказану пропозицію і врахувати її при здійсненні свого переважного права на поновлення договору, укладає в подальшому 12.04.2017 року договір оренди землі з ФГ Абара Геннадій Анатолійович з орендною платою у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки землі, яка і була з самого початку визначена у проекті вказаного договору, наданому представником фермерського господарства до суду. Крім того, як вбачається із зазначеного вище проекту договору оренди землі, дата направлення та отримання якого відповідачем ОСОБА_3 не була доведена представником ФГ Абара Геннадій Анатолійович жодним письмовим доказом, нормативна грошова оцінка земельної ділянки ОСОБА_3 становить 212 тис.667 грн., що згідно визначеного в ньому розміру орендної плати 8% від наведеної оцінки складає суму 17018 грн. (а.с.204-205 Том 2). Разом з тим, за змістом оспорюваного договору оренди землі від 12.04.2017 року наведений в ньому розмір нормативної грошової оцінки землі 212 тис.667 грн., за відсутності належного обгрунтування відповідачами іншого розміру, відповідав саме 2017 року, а не 2016 року, що безпосередньо підтверджується уточненим розрахунком проіндексованої нормативно-грошової оцінки належної ОСОБА_3 земельної ділянки №89 станом на 01.01.2016 року, яка складає 210478 грн. 00 коп., та вказує на складення проекту договору оренди землі не раніше 01.01.2017 року, а не в 2016 році (а.с.248 Том 2).

Будь-яких доказів з приводу того, яким чином пропозиція відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович щодо орендної плати в розмірі 15% змінилась на 8% від нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням якої між відповідачами і був укладений оспорюваний договір оренди від 12.04.2017 року, та доказів повідомлення відповідачем ОСОБА_3 позивача по справі ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) про прийнятність для неї, як орендодавця, з урахуванням такої зміни, розміру орендної плати саме як 8 % від нормативної грошової оцінки землі, відповідачами ОСОБА_3, ФГ Абара Геннадій Анатолійович та їх представниками суду під час розгляду справи надано не було, що свідчить про недобросовісну поведінку ОСОБА_3, як власника земельної ділянки та орендодавця, по відношенню до попереднього орендаря - ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу .

Крім того, даючи оцінку встановленій під час судового розгляду обставині направлення відповідачем ОСОБА_3 позивачу ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу листа-повідомлення від 12.09.2016 року про відсутність у неї, як власника земельної ділянки, наміру поновлювати договір оренди землі у зв'язку з закінченням строку його дії, суд зазначає про те, що вона мала місце до 26.10.2016 року, тобто до дати направлення позивачем відповідачу ОСОБА_3 листа-повідомлення з проектом додаткової угоди відповідно до п.3.3 укладеного між ними договору оренди землі та ст.33 Закону України Про оренду землі і відповідно до закінчення строку дії договору оренди землі, а тому, виходячи з положень ст.11 ЦК України, ст.2 Закону України Про оренду землі , відповідно до яких права та обов'язки сторін виникають з актів цивільного законодавства й укладеного договору, та ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , не створює будь-яких прав та обов'язків для сторін у розумінні ст.33 Закону України Про оренду землі , що відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом України в постанові від 18.10.2017 року у справі №6-1634цс17, який згідно ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Також представником позивача у відповіді на відзив від 22.05.2018 року та в судовому засіданні не заперечувався факт отримання ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу від відповідача по справі ОСОБА_3 листа-повідомлення, датованого 25.11.2016 року (а.с.165 Том 1), та на підтвердження вказаної обставини був наданий його оригінал для огляду судом.

Як вбачається зі змісту листа-повідомлення відповідача по справі ОСОБА_3 від 25.11.2016 року, дослідженого судом, остання зазначила про те, що 07.03.2017 року закінчується термін дії договору оренди земельної ділянки, а тому вона не має намірів продовжувати орендні відносини з товариством, прохає не здійснювати обробіток земельної ділянки з метою безперешкодного повернення її власнику та зазначає, що після закінчення строку дії договору нею, як власником, будуть здійснені дії щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та здійснюватиметься власний обробіток землі (а.с.165 Том 1).

Заперечень щодо належності та допустимості, як письмового доказу, наданого представником позивача листа-повідомлення ОСОБА_3 від 25.11.2016 року та його змісту, а також доказів на їх обгрунтування, відповідачем ОСОБА_3 та її представником під час підготовчого провадження і розгляду справи по суті суду надано не було. Доводів щодо причин не подання до суду копії чи оригіналу вказаного листа-повідомлення для дослідження судом останніми також не наведено.

На підставі викладеного, виходячи із засад змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, враховуючи, що представником відповідача ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву підтверджений факт направлення 29.11.2016 року у відповідь на отриманий від ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 20.10.2011 року, листа-повідомлення про небажання відповідача, як орендодавця, продовжувати орендні відносини з товариством, суд приходить до висновку про належність наданого представником позивача листа-повідомлення від 25.11.2016 року, як доказу.

Даючи оцінку вказаному листу-повідомленню, суд приходить до наступного висновку.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі встановлює чітку процедуру, за умови дотримання якої можлива реалізація переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі.

Зокрема, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.ч.2, 3 ст.33 Закону).

Відповідно до ч.4 ст.33 Закону України Про оренду землі при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до вимог ч.5 ст.33 Закону України орендодавець після отримання пропозиції орендаря поновити договір оренди землі та проекту додаткової угоди, у місячний строк має розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди і у випадку наявності у нього наміру в подальшому здавати земельну ділянку в оренду узгодити з орендарем істотні умови договору або висловити свої заперечення щодо його поновлення.

З огляду на викладене, думка орендодавця з приводу поновлення договору оренди землі є обов'язковою і суттєвою для подальших взаємовідносин між сторонами договору, а питання щодо підтвердження факту отримання орендодавцем вказаного вище листа-повідомлення є суттєвим для вирішення спору про переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк.

З урахуванням викладеного, відповідач ОСОБА_3 після отримання пропозиції ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу поновити договір оренди землі від 20.10.2011 року та проекту додаткової угоди, у місячний строк мала розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди і у випадку наявності у неї наміру в подальшому здавати земельну ділянку в оренду узгодити з орендарем істотні умови договору або висловити свої заперечення щодо його поновлення.

Судом по справі встановлено, що вбачається із змісту листа-повідомлення відповідача, направленого на адресу позивача, що відсутність у відповідача ОСОБА_3 наміру продовжувати орендні відносини з позивачем по справі ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , була обгрунтована необхідністю здійснення нею, як власником земельної ділянки, дій щодо встановлення меж належної їй земельної ділянки в натурі (на місцевості) та здійснення власного обробітку.

Таким чином, у наданому представником позивача листі-повідомленні від 25.11.2016 року, достовірність якого не була спростована відповідачами в ході судового розгляду, взагалі відсутні відомості про результати розгляду відповідачем ОСОБА_3, як орендодавцем, істотних умов, запропонованих позивачем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу в проекті додаткової угоди до договору оренди землі від 20.10.2011 року, не повідомлено про її заперечення у поновленні договору у зв'язку із недосягненням згоди щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, а тому, на думку суду, вказані обставини, підтверджують, що сторони не обговорювали предмет поновлення договору оренди землі в розумінні ст.33 Закону України Про оренду землі та відповідно до п.3.3 укладеного між ними договору оренди землі.

При цьому суд приходить до висновку про безпідставність посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на положення ст.ст.764, 777 ЦК України та ч.5 ст.33 Закону України Про оренду землі при обґрунтуванні дотримання відповідачем ОСОБА_3 порядку повідомлення позивача про відсутність у неї наміру продовжувати з товариством орендні відносини на новий строк, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно ч.1 ст.777 ЦК України умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

За змістом ч.5 ст.33 Закону України Про оренду землі орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору, і за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, зазначені вище правові норми передбачають наявність або відсутність саме домовленості сторін щодо умов договору, за яких він має бути поновленим, в тому числі і істотних, яка в свою чергу передбачає повідомлення іншою стороною - орендодавцем про свою згоду або заперечення саме щодо запропонованих орендарем умов. Натомість відповідачем було повідомлено про небажання продовжувати орендні відносини у зв'язку із закінченням строку дії договору та здійсненням власного обробітку землі. З огляду на викладене, у разі виявлення орендарем наміру реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди землі шляхом направлення відповідного листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, починає діяти процедура, передбачена ст.33 Закону України Про оренду землі , дотримання обов'язкових умов якої сторонами договору є необхідним при вирішенні питання про наявність чи відсутність підстав для поновлення договору оренди землі з орендарем чи визнання поведінки орендодавця недобросовісною. Оскільки сторонами договору оренди землі від 20.10.2011 року дійсно не узгоджувались нові істотні умови договору у зв'язку з відсутністю будь-яких повідомлень з цього приводу відповідача ОСОБА_3 після отримання від позивача проекту додаткової угоди, суд приходить до висновку про безпідставність посилання представника відповідача про недосягнення домовленостей між позивачем та відповідачем, як сторонами договору оренди землі від 20.10.2011 року, в розумінні ст.33 Закону України Про оренду землі з урахуванням повідомлення відповідачем ОСОБА_3 позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу лише про її небажання продовжувати з ним орендні відносини із зазначенням відповідних підстав.

Крім того, з урахуванням характеру спірних правовідносин, важливим є також з'ясування питання про те, з якою саме метою використовувалась земельна ділянка, належна на праві власності відповідачу ОСОБА_3, що є предметом договору оренди землі від 20.10.2011 року, після закінчення строку його дії.

Відповідачем ОСОБА_3 та її представником не було надано суду жодного належного та допустимого в розумінні ст.ст.77-79 ЦПК України доказу на підтвердження використання відповідачем належної їй на праві власності земельної ділянки (кадастровий номер 3525888300:02:000:0070) для власного обробітку землі після закінчення строку дії договору оренди землі від 20.10.2011 року, укладеного з позивачем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , зокрема, після 07.03.2017 року, а також доказів на підтвердження вчинення нею особисто, як власником земельної ділянки, дій, спрямованих на встановлення її меж в натурі (на місцевості), зокрема, документів на підтвердження оплати вартості таких робіт.

Крім того, з досліджених письмових доказів, зокрема, змісту направленого позивачу ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу листа-повідомлення ОСОБА_3 від 25.11.2016 року про відсутність у неї наміру продовжувати орендні відносини з товариством, судом встановлено, що відповідач, як орендодавець, після отримання 29.10.2016 року від позивача проекту додаткової угоди до договору оренди землі від 20.10.2011 року, не повідомляла останнього про свій намір укласти договір оренди з іншим орендарем та в подальшому також не вчиняла дій, спрямованих на таке повідомлення.

Належних доказів на спростування зазначеної обставини відповідач та її представник суду не надали.

Разом з тим, після закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного між відповідачем ОСОБА_3 з ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу 20.10.2011 року, відповідач уклала договір оренди землі з ФГ Абара Геннадій Анатолійович .

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 року у справі №6-219цс14, аналіз правових норм ст.33 Закону України Про оренду землі дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст.3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

З огляду на викладене, виходячи з приписів ч.4 ст.33 Закону України Про оренду землі орендар втрачає переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк лише у випадках, коли між ним і орендодавцем не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору або коли власник землі в подальшому використовує земельну ділянку особисто, тобто не передає її в оренду.

Відповідно до правових позицій, висловлених в постановах Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі №6-1282цс16 та від 23 листопада 2016 року у справі №6-2540цс16, а також в постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-2539цс16 за відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено ст.777 ЦК України та ст.33 Закону України Про оренду землі , буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною .

З урахуванням викладеного, судом при розгляді справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не намагалася узгодити з позивачем умови укладення додаткової угоди до договору оренди землі, оскільки не зверталася до позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , як орендаря, з пропозиціями щодо істотних умов договору після отримання 29.10.2016 року листа-повідомлення ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу про поновлення вказаного договору разом з проектом додаткової угоди, як і не вказала, які саме умови укладеного між ними договору оренди землі від 20.10.2011 року не влаштовують її як орендодавця; неправдиво зазначила про те, що має намір здійснювати власний обробіток землі та попередньо не повідомила позивача про свій намір укласти новий договір оренди з новим орендарем, проте знову передала земельну ділянку в оренду іншому орендарю ФГ Абара Геннадій Анатолійович після закінчення строку дії укладеного з ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу договору, що свідчить про порушення відповідачем ОСОБА_3, як власником землі, вимог, встановлених ст.777 ЦК України та ст.33 Закону України Про оренду землі , а її поведінка відносно попереднього орендаря - позивача по справі ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу є недобросовісною, оскільки останній був позбавлений в процесі виявлення наміру відповідача ОСОБА_3 на укладення нового договору оренди землі врахувати наміри орендодавця та запропонувати свої умови договору з урахуванням отриманих власником землі пропозицій від інших орендарів.

При цьому суд звертає увагу на те, що на час направлення листа-повідомлення про закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки та відсутність намірів відповідача ОСОБА_3 продовжувати орендні відносини з позивачем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу від 25.11.2016 року, вже діяли норми ст.33 Закону України Про оренду землі , якими встановлюється інший порядок узгодження питання щодо поновлення договору оренди землі, ніж вказано в п.п.12.2 укладеного між сторонами договору оренди землі від 20.10.2011 року, на який посилається представник відповідача ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву.

Разом з тим, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Вказана правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду України від 13.04.2016 року у справі №6-2027цс15 та від 23.03.2016 року у справі 6-146цс16, а також відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 18.01.2018 року у справі №702/624/15-ц і відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, судом по справі встановлено, що позивач належно виконував свої обов'язки за договором оренди землі від 20.10.2011 року, зокрема, щодо виплати відповідачу, як орендодавцю, орендної плати у строки, передбачені п.4.3 вказаного договору; до закінчення строку дії договору 07.03.2017 року, завчасно, відповідно до п.3.3 договору оренди землі та ч.2 ст.33 Закону України Про оренду землі вчинив дії, спрямовані на реалізацію свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк; після закінчення строку дії договору оренди землі від 20.10.2011 року позивач не повернув відповідачу, як орендодавцю, земельну ділянку, а продовжував користуватись нею для здійснення господарської діяльності, що підтверджується: актами обстеження земельної ділянки від 03.03.2017 року та від 07.07.2016 року, відповідно до яких земельна ділянка ОСОБА_3 була засіяна озимим ячменем і збір врожаю проводився позивачем у липні 2017 року (а.с.28, 29 Том 1) ; актами на списання засобів захисту рослин та мінеральних добрив ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу за травень 2017 року (а.с.25, 26 Том 1); шляховими листами трактора від 03.05.2017 року, від 04.05.2017 року, №151 від 04.05.2017 року, №187 від 28.05.2017 року, від 07.07.2017 року, від 29.08.2017 року (а.с.23, 24, 20, 19, 22, 21 Том 1).

При цьому надані представником відповідача ОСОБА_3 докази на підтвердження використання ФГ Абара Геннадій Анатолійович земельної ділянки площею 6,5118 га (кадастровий номер 3525888300:02:000:0070), належної на праві власності відповідачу ОСОБА_3, не спростовують доводів позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу про використання саме ним вказаної земельної ділянки протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди землі від 20.10.2011 року, укладеного між ним та відповідачем ОСОБА_3, а також в подальшому.

Так, наданий представником відповідача примірник акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, складений 07.08.2017 року (а.с.113 Том 1), підтверджує лише, що межі земельної ділянки за кадастровим №3525888300:02:000:0070 площею 6,5118 га, наданої власнику земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, були закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками третього виду у кількості 4 шт. та передані на зберігання ОСОБА_3, що не спростовує факту використання позивачем земельної ділянки відповідача після закінчення строку дії укладеного між ними договору.

При цьому, надаючи оцінку наданої представником відповідача копії вказаного вище акту від 07.08.2017 року, як доказу, суд приходить до висновку про те, що він жодним чином не підтверджує обставини замовлення та оплати саме відповідачем ОСОБА_3 проектних робіт з метою виготовлення і встановлення межових знаків належної їй земельної ділянки в натурі (на місцевості) з огляду на: 1) не надання суду доказів того, що замовником виготовлення проектно-технічної документації є відповідач ОСОБА_3 та саме нею проведено оплату їх вартості; 2) зазначення представником відповідача ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву про здійснення саме ФГ Абара Геннадій Анатолійович дій, спрямованих на встановлення меж належної ОСОБА_3 земельної ділянки в натурі (на місцевості), зокрема, виготовлення технічної документації; 3) не відповідність нормативним вимогам вказаного в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання запису Замовник , оскільки, як вбачається зі змісту додатку №2 до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками , зазначений акт має містити підписи виконавця робіт, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок та власника (користувача) земельної ділянки, а не замовника, що відповідає п.3.12 даної Інструкції.

Також суд звертає увагу, що з наданої суду копії акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 07.08.2017 року, вбачається закріплення межовими знаками меж земельної ділянки ОСОБА_3 за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок та без зазначення у вказаному акті відомостей про їх належне повідомлення про час проведення таких робіт в порядку, передбаченому п.3.12 Інструкції, що в сукупності встановлених судом обставин свідчить про складання вказаного вище акта з порушенням нормативних вимог та його неналежність і недопустимість як доказу на підтвердження вчинення саме відповідачем ОСОБА_3 дій, спрямованих на виготовлення та встановлення межових знаків належної їй на праві власності земельної ділянки.

Згідно акту №2 на списання дизельного палива, використаного для обробітку (оранки) земельних ділянок по Степанівській сільській раді, складеного 14.08.2017 року за участі голови ФГ Абара Геннадій Анатолійович та керівника сільськогосподарської дільниці ОСОБА_8, в період часу з 07.08.2017 року по 10.08.2017 року було проведено оранку шести земельних ділянок площею 41,2704 га, в тому числі і земельної ділянки ОСОБА_3 (а.с.114 Том 1).

Вказаний акт та додані до нього відомості про видачу дизельного пального (а.с.115-118 Том 1) також не спростовують факт перебування земельної ділянки ОСОБА_3 у користуванні позивача після закінчення строку дії договору від 20.10.2011 року, оскільки як із самого акту, складеного лише 14.08.2017 року, тобто через п'ять місяців після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 20.10.2011 року, так і відомостей до нього, не вбачається, що новий орендар ФГ Абара Геннадій Анатолійович здійснював обробіток земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 до цього часу.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п.6.2 договору оренди землі від 20.10.2011 року щодо передачі об'єкта оренди орендарю, сторонами по справі ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу та ОСОБА_3 був складений акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду (а.с.9, 102 Том 1), що підтверджується їх підписами. Натомість під час судового розгляду сторонами по справі не було надано суду доказів зворотної передачі земельної ділянки площею 6,51 га за №89 від орендаря орендодавцю ОСОБА_3, як це передбачено п.6.4 зазначеного договору.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду землі об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом, тобто даним випадком охоплюється передача земельної ділянки орендодавцем орендарю. Разом з тим, норма ст.34 Закону України Про оренду землі передбачає, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Відповідно до п.6.4 договору оренди землі від 20.10.2011 року повернення об'єкта оренди орендодавцю здійснюється в такому ж порядку, як і його передача в оренду. Згідно п.п.6.1, 6.2 вказаного договору об'єкт оренди передається в оренду без розроблення проекту відведення. Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється за актом прийому-передачі (а.с.7 зворот Том 1). Таким чином, у разі закінчення строку дії договору оренди землі від 20.10.2011 року, належна відповідачу ОСОБА_3 земельна ділянка площею 6,51 га повинна була бути переданою останній в порядку, передбаченому умовами договору, однак доказів такої передачі відповідачем по справі ОСОБА_3 суду надано не було, як і не надано доказів звернення до позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу з відповідними заявами про дотримання умов, передбачених п.п.6.2, 6.4 договору у разі її заперечення, як орендодавця, проти продовження дії укладеного між ними договору оренди землі.

Відповідно до змісту ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі відповідач ОСОБА_3 могла заперечувати проти подальшого використання земельної ділянки орендарем та поновлення договору лише протягом одного місяця після спливу строку договору.

Натомість судом по справі встановлено, що відповідач ОСОБА_3 протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного з ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , тобто до 07.04.2017 року, не повідомила позивача, як орендаря, про наявні у неї, як власника, заперечення щодо продовження використання позивачем належної їй земельної ділянки, як і не повідомляла позивача про укладення нею договору оренди землі з іншим орендарем ФГ Абара Геннадій Анатолійович та проведення державної реєстрації його речового права.

Відсутність повідомлення відповідачем ОСОБА_3 позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу про її намір укласти договір оренди землі з іншим орендарем була підтверджена і показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, яка працює заступником головного бухгалтера в ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , та яку було викликано за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3. Так, свідок показала суду, що відповідач ОСОБА_3 особисто отримала орендну плату за 2017 рік в розмірі 15000 грн. за користування земельною ділянкою, що перебуває в оренді в ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , та не повідомляла її про намір укласти договір оренди землі з іншим орендарем. Жодних претензій відповідач ОСОБА_3 протягом строку дії договору оренди землі не висловлювала. Заперечень відповідача з приводу продовження використання ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу належної їй земельної ділянки після 07.03.2017 року також не надходило. Про те, що відповідач по справі ФГ Абара Геннадій Анатолійович орендує земельну ділянку ОСОБА_3 вона дізналася після повідомлення сільської ради.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 10 квітня 2018 року справі №594/376/17-ц ОСОБА_18 Верховного Суду дійшла висновку про те, що правовий аналіз норм ст.33 Закону України Про оренду землі , дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст.3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Подальша практика Верховного Суду, з урахуванням наведеної вище постанови, свідчить про обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність в орендаря переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк та порушення цього права у зв'язку з укладенням орендодавцем договору оренди з іншим орендарем та визнання договору недійсним на підставі ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України за умови встановлення факту належного виконання попереднім орендарем умов договору оренди, дотримання ним строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, не надіслання орендодавцем у встановлений законом строк заперечень щодо продовження дії договору та продовження використання орендарем виділеною земельною ділянкою (постанови Верховного Суду від 17.05.2018 року у справі №709/1872/16-ц та від 23.05.2018 року у справі №379/672/16-ц).

Позивачем були надані суду докази направлення відповідачу листа-повідомлення разом з проектом додаткової угоди з дотриманням процедури та строків, передбачених ч.ч.2, 3 ст.33 Закону України Про оренду землі , та продовження користування належною ОСОБА_3 земельною ділянкою після 07 березня 2017 року. Натомість відповідачем по справі ОСОБА_3, виходячи зі змісту відзиву на позовну заяву її представника та доданих до нього документів, не був спростований факт отримання нею листа-повідомлення ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу разом з проектом додаткової угоди до договору оренди землі, як і не надано належних та допустимих доказів повідомлення нею позивача, як орендаря, про наявні у неї, як орендодавця, заперечення щодо поновлення договору оренди землі від 20.10.2011 року протягом місяця після закінчення строку його дії, тобто в період до 07.04.2017 року.

За встановлених судом обставин, переважне право ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , як орендаря, було порушене, а договір оренди землі від 20.10.2011 року вважається поновленим відповідно до ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, на підставі викладеного, судом встановлено, що ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу згідно з вимогами ст.33 Закону України Про оренду землі , є добросовісним орендарем, який: з метою скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди, завчасно, з дотриманням вимог п.п.3.3 договору та ст.33 Закону України Про оренду землі направив відповідачу на адресу, зазначену в договорі оренди землі, лист-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди, до якого було додано проект додаткової угоди; протягом дії строку договору оренди земельної ділянки, належної на праві власності відповідачу ОСОБА_3 та після закінчення строку дії такого, тобто після 07 березня 2017 року, належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору виконував свої обов'язки орендаря, використовував земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, за що сплатив відповідачу орендну плату. Натомість відповідач по справі ОСОБА_3, повідомивши ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , як орендаря, який належним чином виконував умови договору оренди, про відсутність у неї наміру продовжувати орендні відносини з товариством, мотивуючи своє рішення бажанням здійснювати власний обробіток землі, уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з іншим орендарем - ФГ Абара Геннадій Анатолійович , що свідчить про недобросовісну поведінку відповідача ОСОБА_3, як орендодавця по відношенню до попереднього орендаря - позивача по справі ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , якому не було відомо про намір відповідача, як орендодавця, укласти новий договір оренди з іншим орендарем, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості реалізувати своє переважне право, як попередній наймач (орендар).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України (ст.4 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким чином, до актів цивільного законодавства належить і Закон України Про оренду землі .

Процедура поновлення договору оренди землі визначена ст.33 Закону України Про оренду землі .

Згідно положень ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом (ч.2 ст.31 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом (ч.2 ст.412 ЦК України).

Однією з підстав припинення емфітевтичного права, передбаченою укладеним між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 договором про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 02 травня 2018 року, є визнання його недійсним (п.п.7 п.4.1 договору).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про порушення відповідачами переважного права позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , як попереднього добросовісного орендаря, на пролонгацію договору оренди землі від 20.10.2011 року, у зв'язку з чим це право відповідно до ст.3 ЦК України підлягає захисту шляхом: 1) визнання договору оренди землі від 12.04.2017 року, укладеного між відповідачами ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович , а також договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, укладеного 02.05.2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 недійсними, оскільки вони суперечать положенням ст.33 Закону України Про оренду землі , як акту цивільного законодавства , та 2) визнання договору оренди землі від 20.10.2011 року, укладеного між позивачем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу та відповідачем ОСОБА_3, - поновленим, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Такі способи захисту порушеного права ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , як попереднього орендаря, який належно виконував обов'язки за умовами договору оренди землі від 20.10.2011 року, на його укладення на новий строк (поновлення договору оренди землі) відповідають п.п.1, 2 ч.2 ст.16 ЦК України та не суперечать принципу непорушності права приватної власності відповідача ОСОБА_3, виходячи з того, що предметом позову є переважне право орендаря земельної ділянки та дотримання процедури здійснення цього права відповідно до положень ст.777 ЦК України та ст.33 Закону України Про оренду землі , а не питання дотримання чи порушення прав власника землі.

Крім того, укладаючи договір оренди землі, власник повинен усвідомлювати всі можливі правові наслідки його укладення, які передбачені законом, та розуміти, що орендар має право на захист свого права, в тому числі від порушень з боку орендодавця - власника землі, з урахуванням того, що свобода договору не є абсолютною, вона існує в рамках нормативно-правових актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості.

При цьому, суд не приймає до уваги при вирішенні спору аргументи представника відповідача ОСОБА_3, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 12.04.2017 року, достроково розірваного відповідачами ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович згідно укладеної між ними додаткової угоди, у зв'язку з відсутністю предмету спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.651, ч.ч.2, 3 ст.653 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Відповідно до п.33 договору оренди землі, укладеного 12.04.2017 року між відповідачами ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович , дія договору припиняється шляхом його розірвання, в тому числі, за взаємною згодою сторін (а.с.96, 159 Том 3).

Згідно умов додаткової угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 16.02.2018 року, відповідачі по справі ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович за згодою сторін припинили дію договору оренди землі, укладеного між ними 12.04.2017 року та зареєстрованого 20.04.2017 року реєстратором Долинської міської ради за №20123114 (а.с.111 Том 1).

Як вбачається зі змісту витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 20.03.2018 року державним реєстратором Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, 16.03.2018 року була проведена державна реєстрація припинення іншого речового права - права оренди земельної ділянки ФГ Абара Геннадій Анатолійович , яке виникло на підставі договору оренди землі від 12.04.2017 року щодо земельної ділянки площею 6.5118 га, кадастровий номер 3525888300:02:000:0070 за номером запису: 20123114 (а.с.86 Том 1).

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Разом з тим, розірвання договору оренди землі від 12.04.2017 року, дійсність якого оспорюється позивачем, не може свідчити про відсутність спору про право. Це пояснюється тим, що на відміну від визнання договору недійсним, розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його положення щодо зобов'язань сторін, передбачені для застосування на випадок розірвання договору. Натомість недійсний договір є недійсним з моменту його укладення і не створює для його сторін інших правових наслідків ніж ті, які пов'язані з його недійсністю.

Крім того, правові наслідки розірвання договору оренди землі, передбачені ч.3 ст.32 Закону України Про оренду землі або договором, є відмінними від правових наслідків визнання договору недійсним, які передбачені ст.216 ЦК України та ч.4 ст.21 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, навіть у випадку розірвання договору оренди землі за згодою його сторін, позивач не позбавлений права доводити його недійсність з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі №229/2962/17 відповідно до ч.ч.2, 3, 4 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

На відміну від визнання договору недійсним, розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання.

Отже, факт розірвання договору сторонами не виключає визнання його недійсним у зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства.

Наведений вище висновок узгоджується із правовим висновком щодо застосування норм права, викладеним ОСОБА_18 Палатою Верховного Суду в пунктах 55-57 постанови від 27.11.2018 року у справі №905/1227/17, згідно якого, враховуючи, що предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Звідси апеляційний суд обґрунтовано розглянув позов прокурора про недійсність договору оренди спірних приміщень, незважаючи на те, що ця угода припинена за домовленістю сторін. За таких обставин ОСОБА_18 Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 918/144/15 (щодо неможливості визнання недійсним договору оренди, який сторони розірвали, оскільки предмет спору припинив існування).

Судом по справі встановлено, що додаткова угода про дострокове розірвання договору оренди землі від 16.02.2018 року була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права лише 16.03.2018 року, тобто на момент звернення позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу до суду з даним позовом (лютий 2018 року) спірний договір оренди землі від 12.04.2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович , був чинний.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною ОСОБА_17 України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом ст.13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Європейський суд з прав людини у п.145 рішення від 15.11.1996 року, постановленого у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (заява № 22414/93) зазначив, що суть ст.13 Конвенції зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії у рішенні від 17 липня 2008 року Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

На підставі викладеного, обгрунтовуючи висновок про належність обраного позивачем способу захисту, передбаченого п.2 ч.2 ст.16 ЦК України, суд виходить із того, що заявлена позивачем вимога - визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі від 12.04.2017 року відповідає змісту порушеного права позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу та характеру правопорушення як на момент укладення даного правочину, так і на дату звернення позивача до суду з відповідним позовом, а тому порушене переважне право позивача, як попереднього орендаря земельної ділянки, підлягає захисту шляхом визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович 12.04.2017 року, не дивлячись на його розірвання останніми.

Крім того, відхиляючи аргументи, наведені представником відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович , викладені у відзиві на позовну заяву, щодо: порушення позивачем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу , як орендарем, балансу захисту прав, про який йдеться у постанові Верховного Суду від 18.01.2018 року у справі №910/12017/17, у зв'язку з надсиланням позивачем відповідачу ОСОБА_3, як орендодавцю, проекту додаткової угоди без врахування надісланого останньою листа та виконання відповідачем ОСОБА_3 всіх вимог в розумінні ст.33 Закону України Про оренду землі щодо переважного права попереднього орендаря, суд виходить з наступного.

В постанові від 18.01.2018 року Верховний Суд зазначає про те, що порушенням переважного права орендаря буде також укладення договору з новим орендарем на умовах, які були б прийнятними для попереднього орендаря. Сторони попереднього договору оренди, і в першу чергу орендодавець, має право на перегляд умов попереднього договору при укладенні нового. Це право прямо передбачено ч.1 ст.777 ЦК України. Але ці нові умови мають бути доведені в чіткій та конкретній формі попередньому орендарю, щоб останній міг зробити такий же чіткий та конкретний вибір: прийняти ці умови і скористатися своїм переважним правом на укладення нового договору або відмовитися від таких умов і на цьому його переважне право припиняється. Баланс захисту прав орендодавця та орендаря в тому і полягає, що: 1) власник-орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду, та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк; 2) орендар, який належно виконував свої обов'язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами.

Ст.33 Закону України Про оренду землі , яка має назву Поновлення договору оренди землі , встановлює чітку процедуру, за умови дотримання якої можлива реалізація переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі.

Зокрема, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.ч.2, 3 ст.33 Закону).

Відповідно до ч.4 ст.33 Закону України Про оренду землі при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до вимог ч.5 ст.33 Закону України орендодавець після отримання пропозиції орендаря поновити договір оренди землі та проекту додаткової угоди, у місячний строк має розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди і у випадку наявності у нього наміру в подальшому здавати земельну ділянку в оренду узгодити з орендарем істотні умови договору або висловити свої заперечення щодо його поновлення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч.6 ст.33 Закону).

З огляду на вказані правові норми, суд приходить до висновку про те, що посилання представника ФГ Абара Геннадій Анатолійович на виконання відповідачем ОСОБА_3 вимог ст.33 Закону України Про оренду землі є безпідставним та таким, що не відповідає правовідносинам, які склалися між сторонами, та змісту направленого нею позивачу листа-повідомлення від 25.11.2016 року, оскільки відповідач не розглядала запропоновані позивачем істотні умови договору, викладені в проекті додаткової угоди, та не повідомляла його про свої заперечення у поновленні договору у зв'язку із недосягненням згоди щодо орендної плати чи інших істотних умов договору.

При цьому суд, вказуючи на безпідставність посилання представника ФГ Абара Геннадій Анатолійович про виконання відповідачем ОСОБА_3 вимог ст.33 Закону України Про оренду землі , звертає також увагу і на ту обставину, що передбачена вказаною статтею процедура поновлення договору оренди землі передбачає чітку послідовність дій сторін договору: спочатку направлення орендарем листа-повідомлення з проектом додаткової угоди орендодавцю у визначений договором строк, а вже потім їх розгляд орендодавцем та узгодження ним з орендарем істотних умов договору або висловлення свого заперечення щодо його поновлення.

Про дотримання саме такої послідовності дій сторін договору при вирішенні питання про баланс захисту прав орендодавця та орендаря зазначено і в постанові Верховного Суду від 18.01.2018 року у справі №910/12017/17, на яку посилається представник ФГ Абара Геннадій Анатолійович , а тому надана ним копія листа-повідомлення відповідача ОСОБА_3 від 28.08.2016 року жодним чином не підтверджує виконання нею, як власником земельної ділянки, вимог ч.5 ст.33 Закону України щодо розгляду надісланих орендарем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу листа-повідомлення з проектом додаткової угоди та узгодження з останнім істотних умов договору або висловлення свого заперечення щодо його поновлення, з урахуванням того, що зазначені лист-повідомлення та проект додаткової угоди були отримані відповідачем ОСОБА_3 лише 29.10.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу при пред'явлені позову до суду був сплачений судовий збір в сумі 3524 грн. 00 коп. за дві позовні вимоги немайнового характеру про: визнання договору оренди землі від 12.04.2017 року недійсним та поновлення договору оренди землі від 20.10.2011 року , що підтверджується оригіналом платіжного доручення №289 від 23 лютого 2018 року (а.с.1 Том 1), та при поданні до суду позовної заяви зі зміненими вимогами - судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп. за третю позовну вимогу немайнового характеру - визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), що підтверджується оригіналом платіжного доручення №447 від 24 травня 2018 року (а.с.217 Том 1).

На підставі викладеного, враховуючи задоволення судом позову в повному обсязі, на користь позивача по справі ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу підлягають стягненню понесені ним судові витрати у виді судового збору в загальному розмірі 5286 грн.00 коп., які були сплачені позивачем при подачі позову до суду та підтверджені належними письмовими доказами по справі, а саме: 1762 грн. 00 коп. з відповідача ОСОБА_3, 1762 грн. 00 коп. з відповідача ФГ Абара Геннадій Анатолійович та 1762 грн. 00 коп. з відповідача ОСОБА_6, оскільки солідарне стягнення судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Крім того, за змістом ч.ч.7, 8 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Згідно ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2018 року було задоволено заяву представника позивача ТОВ Агрофірма ОСОБА_1 степу про забезпечення позову до ОСОБА_3 та ФГ Абара Геннадій Анатолійович про визнання договору оренди землі недійсним та визнання договору оренди землі поновленим шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 6,5118 га, кадастровий номер 3525888300:02:000:0070, розташованої на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, яка належить відповідачу ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІ-КР №027556, виданого 10.12.2001 року Степанівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області (а.с.147-152 Том 2).

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним продовжити дію заходу забезпечення позову згідно ухвали суду від 14 червня 2018 року протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.3, 5, 12, 13, 76, 77, 79, 81, 89, 95, 133, 141, 158, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_1 степу до ОСОБА_3, Фермерського господарства Абара Геннадій Анатолійович та ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди землі, визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису) та визнання поновленим договору оренди землі - задоволити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 12 квітня 2017 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Абара Геннадій Анатолійович , право оренди якого зареєстроване державним реєстратором Долинської міської ради Кіровоградської області 20 квітня 2017 року, номер запису про інше речове право: 20123114.

Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладений 02 травня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, щодо земельної ділянки площею 6.5118 га, кадастровий номер 3525888300:02:000:0070, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, право володіння та цільового користування якою зареєстроване державним реєстратором Бобринецької державної нотаріальної контори Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області за правокористувачем (емфітевтом) ОСОБА_6 05 травня 2018 року, номер запису про інше речове право: 26074358.

Визнати поновленим договір оренди землі, укладений 20 жовтня 2011 року між ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_1 степу та ОСОБА_3, зареєстрований у відділі Держкомзему у Устинівському районі Кіровоградської області 07 березня 2012 року, запис в Державному реєстрі земель за №352580004001258.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_1 степу в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1762 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Стягнути із Фермерського господарства Абара Геннадій Анатолійович на користь ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_1 степу в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1762 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_1 степу в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1762 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Вжитий ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2018 року захід забезпечення позову у виді заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 6,5118 га, кадастровий номер 3525888300:02:000:0070, розташованої на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, яка належить відповідачу ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІ-КР №027556, виданого 10.12.2001 року Степанівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області, продовжує діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_1 степу , місцезнаходження: вул.Суворова, буд.№23 с.Степанівка Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28611, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 36390157.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, поштовий індекс 28611, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Фермерське господарство Абара Геннадій Анатолійович , місцезнаходження: вул.Молодіжна, буд.№10 с.Седнівка Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28620, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35712274.

Відповідач: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, кв.№4 м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, поштовий індекс 50000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повне рішення суду складено 21 лютого 2019 року.

Головуючий С.Ю.Атаманова