Рішення

від 12.02.2010 по справі 2-85

ГІРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

                                                                       

Справа 2-2976

2010 г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

12 лютого 2010 року

Гірницький  районний суд м.Макіївки Донецької області у складі:

      головуючого судді                                                      Мірошниченко М.А.,

      при секретарі                                                                 Васильєвої Т.В.,

      за  участю:

      представників  прокуратури                                           ОСОБА_1, ОСОБА_2,

      представника ОСОБА_3 міської ради                      ОСОБА_4,

      представника Товариства з обмеженою

      відповідальністю "Амстор"                                          ОСОБА_5,

      представника відповідача  

      ОСОБА_6 ОСОБА_7 Т.М.,

      представника  3- ї особи  приватного

      нотаріуса Донецького міського нотаріального  

      округу ОСОБА_8 ОСОБА_9  І.Л.,        

розглянувши у відкритому судовому зсіданні цивільну справу за позовом Прокурора м.Макіївки, який  діє  в інтересах держави в особі ОСОБА_3 міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", ОСОБА_6, 3-тя особа - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсним договору міни земельними  ділянками та приведення  сторін у первинний стан, -

ВСТАНОВИВ:

    Прокурор  м.Макіївки звернувся до суду з позовом,  в інтересах держави в особі ОСОБА_3 міської ради  до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Амстор", ОСОБА_6, 3-ої особи - приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсним укладеного відповідачами 07.12.2007р. та посвідченого приватним нотаріусом  Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за №5001, договору міни земельними ділянками. Вказує, що за спірним договором відповідач ОСОБА_6 передала у власність ТОВ "Амстор" земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,9173 га у Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області, а ТОВ "Амстор"  передало у власність ОСОБА_6 земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,0070га по вул.Кальміуській, 71 міста Маріуполя Донецької області, чим порушено заборону відчуження земель сільськогосподарського призначення, встановлену пунктом 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України. Позов мотивує також тим, що  Відповідачем 1  змінено цільове  призначення сільськогосподарської земельної ділянки шляхом її забудови.

В зв'язку з тим, що відповідно до результатів обстеження земельної ділянки, розташованої в Гірницькому районі м.Макіївки, встановлено відсутність забудови та використання зазначеної земельної ділянки за цільовим призначенням.

         Прокурор в судовому засіданні змінив підстави позову, про що надав відповідну заяву  / а.с. 35-37 /.

Просив  визнати спірний договір міни  недійсним з підстав порушення земельного законодавства України  при його укладенні, зокрема, п.15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, ст.14 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Вважає, що право на обмін земельних ділянок колишніх членів КСП сторонні особи, в тому  разі ТОВ "Амстор",  не мають, таке право обміну  надане лише  власникам єдиного земельного масиву.  Зазначає, що міна за спірним договором здійснювалась з доплатою, що суперечить приписам законодавства щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення.

Вказує також, що при укладенні відповідачами попереднього договору міни земельних ділянок, відповідачу ТОВ "Амстор" не належало право власності на земельну ділянку, що стала об'єктом спірного договору.  Прокурор  також вказує  на  наявність бур'яну та карантинних рослин на земельній ділянці, тобто фактичне її невикористання.

На думку Прокурора,  укладенням спірного договору та невикористанням відчуженої земельної ділянки сільськогосподарського призначення спричиняється шкода інтересам держави в особі ОСОБА_3 міської ради, чиниться перешкода в забезпеченні  державного контролю за використанням земель, що може потягнути зміну цільового призначення  земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Представник позивача - ОСОБА_3 міської ради  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з посиланням на ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.12, п.15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, ст.14 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", п.п. 1  п."б"  ч.1  ст.33  Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",  вважає, що  ОСОБА_3 міська рада здійснює права власника від імені Українського народу та контроль за використанням земель.

Представник відповідача ТОВ "Амстор"  позов не визнав, вважає спірний договір укладеним  із дотримання усіх вимог чинного законодавства України.  В судовому засіданні представник ТОВ "Амстор"  пояснив, що виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції є одним із статутних видів діяльності товариства, в зв'язку з чим та з метою реалізації затвердженого бізнес-плану,  ним була набута земельна ділянка сільськогосподарського призначення.  

 Вказав, що до використання набутої за спірним договором земельної ділянки не приступив в силу ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, оскільки до цього часу не одержав державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначив, що  ані прокуратурою, ані ОСОБА_3 міською радою перевірки вимог земельного законодавства не проводились, перепон у їх проведенні не чинилось.

 Представником  відповідача ТОВ "Амстор"   також  зазначено про відсутність порушених інтересів держави,  оскільки права та обов'язки за договором  виникли лише у  сторін спірного договору.    

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав, у позові просить відмовити. Вважає позов необґрунтованим, вказує на помилкове тлумачення прокурором земельного законодавства України та на відсутність порушених інтересів держави в особі ОСОБА_3 міської ради. Зазначає, що земельна ділянка у Гірницькому районі міста Макіївки була набута ОСОБА_6 в результаті виділення  земельної частки (паю) в натурі на підставі Рішення ОСОБА_3 міської ради  №39/112 від 23.12.2005р. з отриманням Державного акту про право власності на земельну ділянку.

Третя особа - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справ в його відсутність.

В судове засідання  з'явився представник 3-ї особи ОСОБА_8, позов не визнала, зазначив, що спірний договір посвідчено у відповідності з Законом  та Інструкцією про порядок  вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. N 20/5.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази по справі в їх сукупності, дійшов висновку, що заявлений позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.  

    Судом  встановлені  такі  факти  і  відповідні  їм   правовідносини.

    Судом  установлено, що рішенням ОСОБА_3 міської ради  №39/112 від 23.12.2005р.:

-  затверджено проект землеустрою щодо  організації території земельних часток (паїв) громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП "Грузський" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-  затверджено схему розподілу земельних часток (паїв) колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Грузський";  

- затверджено  протоколи зборів власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) - членів колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Грузський";

- припинено право колективної власності,  вилучено земельні ділянки та передано їх у власність  громадянам - власникам сертифікатів на земельну частку (пай).

Відповідно до витягу з  додатку  №2 до рішення ОСОБА_3 міської ради  №39/112 від 23.12.2005р. / а.с.      /  відповідачу ОСОБА_6  передано у власність земельну ділянку загальною площею  5,9173 га за рахунок земель колишнього КСП "Грузький".

07 серпня 2006 року ОСОБА_3 міським управлінням земельних ресурсів видано державний акт на право власності на земельну ділянку у Гірницькому районі міста Макіївки   загальною площею 5,9173 га (кадастрові номери 1413500000:11:000:1199,  1413500000:11:000:1200) для ведення  товарного сільськогосподарського виробництва Державний акт серія ЯГ №720139 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування  землею, договорів оренди землі за №010616100918  / а.с.19  /.

Таким чином, в силу положень ст.125 Земельного кодексу України у  ОСОБА_6 виникло право власності на земельну ділянку за рахунок земель колишнього КСП "Грузький".

Разом із тим, судом установлено, що 26 березня 2007р. за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_10, в реєстрі за №821, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за №1987559 / а.с.243-244 /,  ТОВ "Амстор" придбано у власність земельну ділянку площею 0,0347га (кадастровий номер 1412300000:04:015:0083) за цільовим призначенням - будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану на території Жовтневого району міста Маріуполя, по вулиці Кальміусскій за номером 71.

 На підставі  вказаного договору купівлі-продажу 12 квітня 2007р. Маріупольським міським управлінням земельних ресурсів   видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серія ЯД №139467, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування  землею, договорів оренди землі за №02.07.162.00016. / а.с.245 / .  

Як вбачається з листа Управління Держкомзему у місті Маріуполі Донецької області вих. №2009/4839 від 28.12.09р. /а.с.246  /, в результаті поділу зазначеної земельної ділянки,  ТОВ "Амстор" 31.10.2007р. було видано Державні акти про право власності на земельні ділянки  окремо на кожну із виділених земельних ділянок, в тому числі Державний акт (серія ЯЕ №701996) про право власності на земельну ділянку, площею 0,0070 га / а.с.192  /,  що є об'єктом спірного договору міни.  

 Крім того, з Державних актів про право власності на земельну ділянку від 12.04.2007р. / а.с.245  /  та від 31.10.2007р. / а.с.192 / , виданих на ім'я ТОВ "Амстор",  вбачається загальна підстава набуття права на землю, що підтверджує  факт перебування землі  у власності ТОВ "Амстор".  

Таким чином , з урахуванням ст.125 Земельного кодексу України, ТОВ "Амстор" набуло  право власності на земельну ділянку 0,0070 га  по вул.Кальміусська, 71  м.Маріуполь 12.04.2007р.

02 липня 2007 року між відповідачами укладено попередній договір міни, що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за №2316   / а.с.71  /.

Згідно попереднього договору сторони зобов'язуються в майбутньому укласти основний договір міни земельними ділянками з доплатою на користь відповідача ОСОБА_11

Згідно п.2.2 Попереднього договору, у рахунок належних платежів та на забезпечення виконання зобов'язання за Основним договором,   ТОВ "Амстор" сплачено на користь ОСОБА_6 30000 (тридцять тисяч) гривень, що  визнається сторонами та підтверджується видатковими розрахунковим касовими ордерами №89 від 03.07.2007р., /а.с.240 /, №91 від 04.07.2007р. /а.с.239 /, №94 від 05.07.2007р. /а.с.238 /.

07 грудня 2007 року між відповідачами  укладено спірний  договір міни, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за  №5001 та  зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за №2552583, про що видано 07.12.2007р. видано витяг №5103087 /а.с.65-67/ .

За спірним договором  відповідач ОСОБА_6 зобов'язується передати у власність ТОВ "Амстор" земельну ділянку площею 5,9173 га (кадастрові номери 1413500000:11:000:1199, 1413500000:11:000:1200) у Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області, що належить  на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого ного 07 серпня 2006р. ОСОБА_3 міським управлінням земельних ресурсів ОСОБА_3 міської ради (серія ЯГ №720139), а ТОВ "Амстор" зобов'язується передати у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0070 га                   / кадастровий номер 1412300000:04:015:0115 / по вул.Кальміусській,71 м.Маріуполя, Жовтневий район, Донецька область, що належить йому на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого 31 жовтня 2007р. Маріупольським міським управлінням земельних ресурсів  / серія ЯЕ №701996 /  з доплатою.  

Із документів, що містяться в справах Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8, які надані суду, вбачається, що  земельна ділянка, відчужувана відповідачем ОСОБА_6 не має  будь-яких заборон, обмежень чи обтяжень, про що свідчать Витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру АБВ №763836; 763535 від 04.12.2007р. / а.с.231  /,  Витяги  з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №15896923 від 07.12.2007р. / а.с.233 / та №15899781 від 07.12.2007р. / а.с.234  /, Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №15896997 від 07.12.2007р. / а.с.235 /.  Згода на відчуження земельної ділянки ОСОБА_6 дана її чоловіком ОСОБА_12, що підтверджується відповідною заявою від  07.12.2007р., посвідченою приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за №4995 / а.с.236 /.

Відсутність заборони відчуження, а також відсутність обмежень та обтяжень Земельної  ділянки ТОВ "Амстор", перевірена нотаріусом, про що свідчать Витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру АБВ №372581 від 05.12.2007р. / а.с. 193  /,  Витяг  з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №15897522 від 07.12.2007р. /а.с.200 /,  Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави №15897706 від 07.12.2007р. / а.с.198 /.  

Судом також  установлено, що спірний договір укладено  в письмовій формі, нотаріально посвідчено,  державну реєстрацію договору здійснено, спірний договір містить істотні умови угоди про перехід права власності на земельні ділянки, встановлені ст.132 Земельного кодексу України.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму  Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" №3 від 28.04.1978р. (із змінами і доповненнями) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Згідно ст.215 Цивільного кодексу України , підставою недійсності  правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.203 Цивільного кодексу України  зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч.3 ст.203 ЦК України  - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, згідно з ч.5 ст.203 ЦК України - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім  того, в судовому засіданні установлено, що земельна ділянка, яка відчужена за спірним договором відповідачем ОСОБА_6, має цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, в редакції  що діяла на момент вчинення спірного правочину,   до 1 січня 2008 року не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується з 01 січня 2008 року за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва.

 Угоди  / у тому числі довіреності /, укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Таким чином , на момент укладення спірного договору було  встановлено заборону  відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,  земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Отже, виключенням із заборони відчуження земельних ділянок, що перебувають у власності громадян  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачами  вчинено правочин, на який не розповсюджується дія п.15 розділу Х "Перехідні положення"  Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.130 Земельного кодексу України  покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути:

а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва;

б) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.

Судом установлено, що відповідно до п.2.2.15. нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", зареєстрованого 06.11.2007р . Виконавчим комітетом Донецької міської ради за № 12661050026000009 /а.с.72-92  _/, яка була  чинна на момент вчинення спірного правочину, та  відповідно до п. 2.2.15.  нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", зареєстрованого 08.10.2008р. Виконавчим комітетом Донецької міської ради за № 12661050029000009          / а.с. 93-114 /,    п. 2.2.15.  нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", зареєстрованого 24.12.2009р. Виконавчим комітетом Донецької міської ради за № 12661050031000009 / а.с. 247-266_/, яка чинна на момент вирішення спору, одним із статутних видів діяльності ТОВ "Амстор" є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції,  в тому числі рослинництво, тваринництво, птахівництво, виробництво продуктів харчування.

Наказом директора ТОВ "Амстор"  №06 від 07.02.007р. / а.с.115 /  затверджено бізнес-план з вирощування сільськогосподарських культур.  

Згідно п.п.1-3 календарного плану бізнес-плану ТОВ "Амстор" з вирощування сільськогосподарських культур /а.с.116-186 / передбачено придбання товариством у  власність  земельних  ділянок з метою виробництва сільськогосподарської продукції.

Таким чином , землі сільськогосподарського призначення правомірно передані у власність ТОВ "Амстор".

Крім того, необхідно зазначити, що в системному аналізі норм ст.22 Земельного кодексу відносно інших положень Земельного кодексу України, вбачається що ст.22 Земельного кодексу України регулює виключно первинну передачу земель із державної чи комунальної власності, тому  не підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами.

Судом не враховуються  доводи Прокурора  про порушення укладенням спірного договору  ст.14 Закону України "Про порядок виділення в натурі /на місцевості / земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", оскільки, зазначена норма закону не містить прямих чи непрямих заборон членам  колишніх колективних сільськогосподарських підприємств на обмін  належних ним земельних ділянок з іншими учасниками  цивільних правовідносин, ніж ті, що визначені ст.1 цього Закону. Крім того, ст. 14 Закону визначає  один  із можливих видів обміну, зокрема, у разі  спільного використання землі  власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та наміру власника земельної ділянки самостійно її використовувати.

Суду відповідних доказів не надано, навпаки, як вбачається із листа Управління земельних ресурсів у м.Макіївка від 07.09.2009р. №2447. / а.с.38-39  /,  та пояснень представника відповідача ОСОБА_6, земельна ділянка відчужена відповідачем  ОСОБА_6 та  суміжні земельні ділянки  не обробляються.

Отже , доводи прокурора щодо незаконного відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої у Гірницькому районі м. Макіївки, на користь відповідача ТОВ "Амстор"  не знайшли підтвердження і спростовуються матеріалами справи.

Обмежень прав щодо відчуження земельної ділянки відповідача ТОВ "Амстор" із цільовим  призначенням -  будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за законодавством України судом не встановлено.  

Суд виходить з положень ст.ст. 8, 14, 41 Конституції України, норми якої  є нормами прямої дії та мають найвищу юридичну силу.

Згідно ст.8 Конституції України  в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

В силу ст. 14 Конституції України  право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.41 Конституції України  кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом ст.ст. 317 - 319 ЦК України  власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення як попереднього, та і спірного договору міни земельними ділянками, відповідачі  набули право власності на них відповідно до закону. Таким чином, укладення спірного договору є вільним волевиявленням власників  щодо розпорядження  належного їм майна,  яке охороняється Конституцією України.

Вільне волевиявлення сторін спірного договору, а також відповідність їх внутрішній волі встановлювалось приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 при посвідчені спірної угоди та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що спірний договір не суперечить актам цивільного законодавства України.

Факт реального настання правових наслідків, обумовлених спірним договором міни земельними ділянками підтверджується наступним.

Як встановлено судом, 07 грудня 2007р. на виконання умов спірного договору, сторони здійснили фактичну передачу відчужуваних земельних ділянок про що складено відповідні акти приймання-передачі / а.с.69-70 /.  

22 січня 2008р. Управлінням земельних ресурсів у м. Маріуполі Донецької області  відповідачу ОСОБА_6  видано Державний акт про право власності на земельну ділянку  / серія ЯЕ №715221, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землею та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01.08.162.00365 /   набуту за спірним договором.

Як установлено судом, а також як свідчать акти обстеження земельних ділянок від 28.09.2009р. / а.с.43,44 / ,   відповідач ТОВ "Амстор" Державний акт про право власності на набуту земельну ділянку не отримав в зв'язку з наявністю судового спору, що розглядається  Господарським судом Донецької області,  справа №41/60пн про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання зареєструвати право власності на земельну ділянку  / а.с.267/ .  

Факт виконання грошових зобов'язань за спірним  договором підтверджується видатковими касовими ордерами №89 від 03.07.2007р., /а.с.240 /, №91 від 04.07.2007р. /а.с.239 / , №94 від 05.07.2007р. /а.с.238 / , №187 від 07.12.2007р. / а.с.241 / .

Таким чином , суд дійшов висновку про спрямованість спірного договору міни земельними ділянками на реальне настання правових наслідків.

Не приймаються судом доводи прокурора про невідповідність законодавству, а саме п.15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, здійснення доплати за договором міни.  

Як встановлено судом, виключенням із заборони відчуження земель для товарного сільськогосподарського виробництва  є міна.  Згідно ст. 715-716 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.  Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

    Згідно ст.632 ЦК України  Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.    

З наданих суду документів вбачається, що грошова оцінка земельної ділянки, що відчужувалась  відповідачем ОСОБА_6 становить 34179,33 грн., що підтверджується довідкою №5537 від 25.12.2007р. ОСОБА_3 міського управління земельних ресурсів /а.с.232 / . Грошова оцінка земельної ділянки, що відчужувалась відповідачем ТОВ "Амстор" становить 4128,60грн, що підтверджується звітом  про експертну грошову оцінку присадибної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, проведену 05.12.2007р. КП "Госпрозрахунковий земельно-кадастровий центр" / а.с. 211-220 /.

    Як вбачається з розділу 2 спірного договору міни сторони дійшли згоди щодо визначення вартості відчужуваних земельних ділянок, погодившись з розміром визначеної грошової оцінки,  а також за домовленістю  визначили розмір  доплати за договором у сумі 30051,00 грн.  

Таким чином, суд доходить висновку  про правомірність здійснення доплати за спірним договором міни.

Доводи прокурора про відсутність права власності відповідача ТОВ "Амстор" на момент укладення попереднього договору спростовуються матеріалами справи , зокрема, договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26.03.2007р. /а.с.243 – 244 / , Державним  актом  про право власності на земельну ділянку серія ЯД №139467 від 12.04.2007р. / а.с.245 / , листом Управління Держкомзему у місті Маріуполі Донецької області вих. №2009/4839 від 28.12.09р.  / а.с. 246 / .

Попередній договір міни земельними ділянками  в судовому порядку не оспорювався та є дійсним в силу ст.204 Цивільного кодексу України.  

Відповідно до листа Управління земельних ресурсів у м.Макіївка від 07.09.2009р. №2447.  /а.с. 38 / , актів обстеження земельних ділянок від 28.09.2009р., складених спеціалістом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області  / а.с.43-44 / ,  земельна ділянка сільськогосподарського призначення, розташована в районі 113-114 км. автошляху Слов'янськ -Донецьк - Маріуполь  в Гірницькому районі  м. Макіївка, вільна від забудови, цільове призначення не змінене, вкриті бур'яном і не обробляються. Як встановлено в судовому засіданні посилання прокурора на зміну цільового призначення ґрунтуються на припущеннях, що є недопустимим  і не приймається судом в силу ст. 60  ЦПК України.  

Крім того, з огляду на ст. 203 ЦК України зміна цільового призначення земельної ділянки не впливає на дійсність правочину.  

Виходячи з викладеного, підстав для визнання договору міни земельними ділянками, укладеного сторонами 07.12.2007р. недійсним, а також застосування наслідків недійсності,  не вбачається.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходить також з наступного.

Статтею  121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

За приписом ст. 45 ЦПК України у  випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами. Тобто, представництво прокуратурою України  інтересів держави є одним із видів представництва в суді. Представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа / представник /  на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи / довірителя / і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави, у випадках передбачених законом. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах.

    Згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. по справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. В їх основі здійснення загальнодержавних  (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.  

 Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурором  пред'явлено  позов в інтересах ОСОБА_3 міської ради, яка, на думку прокурора та позивача,   здійснює права власності від імені Українського народу та контроль за землями.    

    Посилання   прокурора та позивача про порушення загальнодержавних інтересів, що збігаються з інтересами та функціями ОСОБА_3 міської ради є помилковим, оскільки в силу ст.13 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені Українського народу лише  в межах, визначених  Конституцією України.

 Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) встановлені ст.5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".  

Судом установлено, що повноваження наданні ОСОБА_3 міській раді щодо земельної ділянки відповідача ОСОБА_6 реалізовані шляхом прийняття 23.12.2005р. рішення  за №39/112 та  на даний момент  відсутні.

    Як встановлено в судовому засіданні та визнається сторонами, перевірок дотримання вимог земельного законодавства з боку відповідачів  ані прокуратурою, ані ОСОБА_3 міською радою не здійснювалось, відповідних  звернень не надходило, перепон у проведенні перевірок не чинилося.

Не приймаються судом посилання позивача на ст.12 Земельного кодексу України. Відповідно до вказаної норми  закону визначені  повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, а саме:

 а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

 г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

 з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

 і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

    Як вже встановлено судом,  ОСОБА_3 міська рада здійснила надані їй повноваження щодо  виділення в натурі  (на місцевості) земельної ділянки відповідачу ОСОБА_6 Крім того, надані позивачеві повноваження  не дають йому  право втручання у здійснення власником права власності, що прямо заборонено  ст. 319 ЦК України.

    Таким чином,  суд доходить висновку про відсутність порушених прав держави в особі ОСОБА_3 міської ради укладенням спірного договору.  

Виходячи з викладеного, позов Прокурора м.Макіївки в інтересах державі в особі ОСОБА_3 міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Амстор", ОСОБА_6, 3-ої особи - приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсним договору міни земельними ділянками 07.12.2007р., посвідченого приватним нотаріусом  Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за №5001, зареєстрований  в Державному реєстрі правочинів за №2552583, задоволенню не підлягає.

При розподілі судових витрат між сторонами суд виходить з положень ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 8, 13, 14, 19, 121 Конституції України, ст.ст. 203, 204,  215, 317-319, 632, 715, 716 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 125, 126, 130, п.15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 5, 14 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)",  ст.33  Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. по справі №1-1/99, постановою Пленуму  Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" №3 від 28.04.1978р., ст. ст. 3, 15, 45, 60, 88, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Прокурора міста Макіївка в інтересах держави в особі ОСОБА_3 міської ради до  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Амстор", ОСОБА_6, 3-ої особи - приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсним договору міни земельних ділянок, укладеного 07.12.2007р. між  ОСОБА_6 та ТОВ "Амстор", посвідченого приватним нотаріусом  Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за №5001, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за №2552583, та приведення сторін у первісний стан,  відмовити у повному обсязі.

Стягнути на  користь  держави з позивача ОСОБА_3 міської ради  86157,                         м.  Макіївка,   пл.  Совєтська, 1 судовий збір у розмірі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу - 37 грн., всього - 45,5 грн.  

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана через Гірницький  районний  суд  м.  Макіївки до Апеляційного суду  Донецької області, протягом 10 днів з дня його проголошення.    

Апеляційна скарга може бути, подана через Гірницький районний суд до Апеляційного суду Донецької області протягом 20 днів, у випадку подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.

Судя                           ОСОБА_13