Рішення

від 11.02.2019 по справі 826/1897/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 лютого 2019 року № 826/1897/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "ОТІ" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Державної фіскальної служби України провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0086791209, № 0074061520, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "ОТІ" (далі також - позивач, ПАТ "ОТІ") з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач 1, ГУ ДФС) та Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2, ДФС), в якій, ураховуючи заяву про зміну предмету позову, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 17 жовтня 2017 року № 0086791209 (форма Ш ) про сплату штрафу у розмірі 10% у сумі 62 819 грн. 31 коп., застосованого за порушення строку сплати земельного податку з юридичних осіб за затримку на 1,5 календарних днів сплати грошового зобов'язання 628 193 грн. 15 коп.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 22 січня 2018 року № 2057/6/99-99-11-03-01-25;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 02.02.2018 року № 0074061520 (форма Ш ) про сплату штрафу у розмірі 10% у сумі 59 704 грн. 60 коп., застосованого за порушення строку сплати земельного податку з юридичних осіб за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання 597 046 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, яку Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2018 року повернуто без розгляду через недодержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.

Через канцелярію суду 20.02.2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2018 року в задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОТІ відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2018 року позовну заяву залишено без руху.

Позивачем у встановлений строк недоліки позовної заяви усунуто, тому судом визнано подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаною Ухвалою надано відповідачам термін для подання відзиву на позовну заяву з відповідними доказами, позивачу - час для подання відповіді на відзив відповідачів, відповідачам - надано термін для подання заперечень на відповідь на відзив позивача, третій особа надано термін для подання пояснень щодо відзиву відповідача.

Через канцелярію суду 02.05.2018 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, 08.05.2018 року позивачем подано заяву про зміну предмета адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2018 прийнято заяву Приватного акціонерного товариства ОТІ про зміну предмета позову в адміністративній справі №826/1897/18 та зобов'язано відповідачів у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали суду надати свої пояснення, міркування щодо позовної заяви з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно та незаконно прийнято податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 17.10.2017 року № 0086791209 (форма Ш ) про сплату штрафу у розмірі 10% у сумі 62 819 грн. 31 коп., застосованого за порушення строку сплати земельного податку з юридичних осіб за затримку на 1,5 календарних днів сплати грошового зобов'язання 628 193 грн. 15 коп., рішення Державної фіскальної служби України від 22.01.2018 року № 2057/6/99-99-11-03-01-25 та податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 02.02.2018 року № 0074061520 (форма Ш ) про сплату штрафу у розмірі 10% у сумі 59 704 грн. 60 коп., застосованого за порушення строку сплати земельного податку з юридичних осіб за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання 597 046 грн.

Через канцелярію суду 27.06.2018 року від відповідача 1 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній зазначив, що ППР від 17.10.2017 року № 0086791209 відкликане з дати вручення ППР від 02.02.2018 року № 0074061520, а саме з 07.02.2018 року, а рішення та ППР від 02.02.3018 року винесені правомірно та законно, а тому скасуванню не підлягають з обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідачем 2 до матеріалів справи Відзиву або будь-яких інших пояснень по суті вказаної справи не подано.

Згідно частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом встановлено, що 26.09.2017 року Відповідачем 1 проведено камеральна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати земельного податку Позивачем код ЄДРПОУ 21502504 за період з 22.02.2017 року по 26.09.2017 року .

За результатами цієї перевірки було складено Акт № 8928/26-15-12-09- 19/21502504 (надалі - Акт перевірки).

За результатами перевірки було встановлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначеного податкового зобов'язання за земельним податком з юридичних осіб, чим порушені вимоги пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України .

03.10.2017 року, не погоджуючись з висновками перевіряючого, вказаних в Акті перевірки, позивачем подано Заперечення № 151 на Акт перевірки .

20.10.2017 року відповідачем 1 надіслано лист від 12.10.2017 року № 32310/26-15-12-09 - 18 про результати розгляду Заперечення (надалі - Лист), яким залишено без змін висновки, викладені в Акті перевірки.

23.02.2017 року позивачем подано нову уточнюючу декларацію № 9270269730 з плати за землю за 2016 рік, за якою відкориговано свої зобов'язання у бік зменшення на суму 893 976,12 грн.

23.10.2017 року позивачем отримано податкове повідомлення - рішення від 17.10.2017 року № 0086791209 (надалі - ППР) про сплату штрафу у розмірі 10% у сумі 62 819 грн. 31 коп. - за порушення строку сплати земельного податку з юридичних осіб за затримку на 1,5 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 628 193 грн. 15 коп.

31.10.2017 року позивачем оскаржено в адміністративному порядку податкове повідомлення - рішення у відповідача 2 відповідно до статті 56 Податкового кодексу України .

25.01.2018 року позивачем отримано рішення відповідача 2 від 22.01.2018 року № 2057/6/99-99-11-03-01-25, яким останнім частково задоволено вимоги Позивача у частині застосування штрафу у сумі 3 114,71 грн., в іншій частині зазначене ППР залишено без змін.

Позивач не погоджується з Актом перевірки, ППР та Рішенням відповідача 2 про результати розгляду первинної скарги, звернувся із вказаним адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачами у вказаному адміністративному спорі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно зі статтею 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього Кодексу.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Наведені норми вказують, що платник земельного податку - юридичні особи самостійно обчислюють земельний податок на підставі даних державного земельного кадастру з використанням відповідного розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок. У свою чергу контролюючий орган при виникненні сумнів у розмірі задекларованого земельного податку повинен отримати інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що Актом від 26.09.2017 року № 8928/26-15-12-09-19/21502504 Про результати камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати земельного податку Приватним акціонерним товариством ОТІ код ЄДРПОУ 21502504 за період з 22.02.2017 року по 26.09.2017 року, яким встановлено, несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов'язання земельного податку з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 ст. 287 ПК України, на підставі якого прийнято ППР від 17.10.2017 року № 0086791209 про застосування штрафу в розмірі 62 819,31 грн.

За результатами розгляду скарги позивача на вказане ППР, відповідачем 2 прийнято рішення від 22.01.2018 року № 2057/6/99-99-11-03-01-25, яким скасовано ППР ГУ ДФС у м. Києві від 17.10.2017 року № 0086791209 у частині застосування штрафу у сумі 3 114,71 грн.

Враховуючи викладене, відповідачем прийнято нове ППР від 02.02.2018 року № 0074061520 щодо застосування штрафної санкції у розмірі 59 704,60 грн.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що 17.02.2017 року позивачем на розрахунковий рахунок УДКСУ у Святошинському р-ні ГУ сплачено податок на землю за 2016 рік в розмірі 893 976,12 грн., про що і не заперечується відповідачем 1 та зазначається про цю обставину в Листі Про результати розгляду заперечення від 12.10.2017 року № 32310/26-15-12-09-18 .

Суд зазначає, що оскаржувані ППР було винесено на підставі Акту, який винесено відповідачем 1 за результатами проведеної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати земельного податку позивачем за період з 22.02.2017 року по 26.09.2017 року.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази надіслання та прийняття податкових декларацій з плати за землю за вказані періоди, відсутні й докази погашення земельного податку.

Відповідно до наявної в матеріалах справи облікової картки станом на 22.02.2017 року за позивачем рахувався залишок несплаченої пені в розмірі 55 997,06 грн.

Також, суд критично сприймає твердження позивача про те, що останній у зв'язку із проведенням ремонту в канцелярії загубив на деякий час ППР від 02.02.2018 року, а тому дізнався про нього лише коли отримав відзив Відповідача 1.

Зважаючи на вказані обставини та надані докази до матеріалів справи, суд зазначає, що позивачем не надано достатніх та допустимих доказів того, що ним сумлінно та вчасно було сплачено земельний податок за період, який перевірявся відповідачем 1, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79,139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства ОТІ відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Приватне акціонерне товариство ОТІ , 03115, м. Київ, вул. Ф. Пушиної 30/32, код ЄДРПОУ 21502504;

Відповідач 1: Головне управління ДФС у м. Києві, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980;

Відповідач 2: Державна фіскальна служба України, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197.

Суддя Л.О. Маруліна