Ухвала

від 08.02.2019 по справі 464/2560/18

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/2560/18

пр.№ 1-кс/464/20/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.02.2019 слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі скаржника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_4 поданої в інтересах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого в ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_5 щодо неповернення тимчасово вилученого майна,

в с т а н о в и в :

Адвокат ОСОБА_4 06.12.2018року звернуласяв судзі скаргоюна постановустаршого слідчогов ОВСдругого відділурозслідування кримінальнихпроваджень слідчогоуправління фінансовихрозслідувань ГУДФС уЛьвівській області ОСОБА_5 від 26.11.2018про відмовув задоволенніклопотання проповернення тимчасововилученого майна. В обґрунтування скарги покликається на те, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 14 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №3201814000000033 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.212 КК України. За фабулою кримінального провадження «невстановлені особи в період 2017-2018 років організували групу людей з метою переміщення останніми через державний кордон України подрібнених партій товару без сплати відповідних митних платежів та податків для подальшої реалізації таких товарів на території України фізичними особам, підприємствам, установам та організаціям з метою отримання прибутку», ОСОБА_3 жодного відношення до розслідуваного злочину не має, тією особою, яка організувала переміщення через державний кордон України подрібнених партій товару без сплати відповідних митних платежів та податків, не являється, безпосередньо переміщення таких товарів через державний кордон України не здійснював, та зазначені товари, які переміщувались через державний кордон України у вищевказаний спосіб, не купував. Натомість в ході розслідування зазначеного кримінального провадження було отримано ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 26.10.2018 про надання дозволу на проведення обшуку в торгівельних павільйонах АДРЕСА_1 , на підставі якої проведено обшук та складено протокол обшуку. Також починаючи з 07.11.2018 до 4 години ранку 09.11.2018 проводився обшук у складських приміщеннях за адресою АДРЕСА_2 . В ході обшуку складських приміщень були вилучені оригінали документів та майно, яке належить ФОП ОСОБА_3 . Слідчим або прокурором клопотання про арешт вищевказаного майна у відповідності до ч.5 ст.171 КПК України не подавали, а тому це майно підлягає поверненню власнику. Адвокатом ОСОБА_4 подано клопотання про повернення майна, яке вилучено під час обшуку, що відбувався під керівництвом слідчого ОСОБА_5 , в період з 07.11.2018 до 09.11.2018 на території складських приміщень за адресою АДРЕСА_2 . 26.11.2018 слідчим ОСОБА_5 винесено постанову про повну відмову у задоволенні вказаного клопотання, оскільки слідчий вважає, що в ухвалі слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 26.10.2018 прямо надано дозвіл на відшукання майна, а тому, таке майно не вважається тимчасово вилученим.

Скаржник та його представник при розгляді скарги вимоги такої підтримали, дали пояснення аналогічні змісту скарги, просять таку задоволити.

Слідчий управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Львівській області ОСОБА_5 заперечив, щодо задоволення такої скарги.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали скарги, вважаю, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018140000000033 від 14.03.2018.

Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 26.10.2018 (справа №464/2560/18, пр.№1-кс/464/2501/18) надано дозвіл на проведення обшуку в складських приміщеннях за адресою:м.Львів,вул.Кульпарківська,93А,корпус 4б,які належитьна правівласності ТзОВ«МВЗ» (ЄДРПОУ30919237),з метоювиявлення тавилучення товарів:автозапчастин,паливно-мастильнихматеріалів,автомобільних шинта дисків в асортименті іноземного виробництва, інших товарів, які ввезенні на територію України подрібненими паріями без сплати відповідних митних платежів, а також чорнових записів в паперовій та електронній формах на відповідних носіях, робочих зошитів, документів TAX FREE, VAT (повернення ПДВ), договорів, рахунків фактур, чеків та накладних СПД нерезидентів (продавців продукції), не облікованих (не задекларованих) готівкових коштів та цінностей здобутих злочинним шляхом, що можуть мати силу доказів у справі і вказувати на місцезнаходження всіх учасників злочинної діяльності.

У ході проведення обшуків вилучено, зокрема, оригінали договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, накладних згідно переліку, зазначеного в протоколі обшуку від 07.11.2018. Також були вилучені автомобільні шини у кількості 455 штук, які належать ФОП ОСОБА_3 .

Разом з тим, згідно з ч.1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, виходячи з положень ст.ст.84,86 КПК України, порядок отримання доказів передбачає дотримання наступних вимог: 1) належний суб`єкт отримання доказів; 2) законність процесуального джерела доказів; 3) належність процесуального порядку отримання; 4) належність фіксації ходу і результатів слідчих дій (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій.

Постановою старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління ФР ГУ ДФС у Л/о ОСОБА_5 від 26.11.2018 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про повернення вилученого майна, вилученого в ході обшуків 07.11.2018 - 08.11.2018 за адресами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 по кримінальному провадженні №32018140000000033 від 14.03.2018, в якому зазначено, що в ході проведення вищезазначених обшуків виявлено та вилучено документи, предмети та речі, на які згідно резулютивної частини ухвал слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 26.10.2018 прямо надано дозвіл на їх відшукання, а тому вони не вважаються тимчасово вилученим майном.

Частина 1ст.212 КК Українипередбачає відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

За вимогами ч.7ст.236 КПК Українипредмети, які вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Під час розгляду скарги судом встановлено, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку в складських приміщеннях за адресою:м.Львів,вул.Кульпарківська,93А,корпус 4б,які належитьна правівласності ТзОВ«МВЗ» (ЄДРПОУ30919237),з метоювиявлення тавилучення товарів:автозапчастин,паливно-мастильнихматеріалів,автомобільних шинта дисків в асортименті іноземного виробництва, інших товарів,які ввезенніна територіюУкраїни подрібненимипаріями безсплати відповіднихмитних платежів,а такожчорнових записівв паперовійта електроннійформах навідповідних носіях,робочих зошитів,документів TAXFREE,VAT(поверненняПДВ),договорів,рахунків фактур,чеків танакладних СПД нерезидентів(продавцівпродукції),не облікованих(незадекларованих)готівкових коштівта цінностейздобутих злочиннимшляхом,що можутьмати силудоказів усправі івказувати намісцезнаходження всіхучасників злочинноїдіяльності і є тимчасово вилученим в порядку ч.7ст.236 КПК України. Як вбачається з вищевказаної ухвали суду дозвіл на надання обшуку надавався в складських приміщеннях за адресою АДРЕСА_3 , які належать на праві власності ТзОВ «МВЗ», при цьому в ухвалі не зазначено будь-яких даних про ФОП ОСОБА_3 . Ухвала на проведення обшуку в складських приміщеннях по АДРЕСА_2 , які орендує ФОП ОСОБА_3 не надавалася.

З пояснень слідчого встановлено, що ФОП ОСОБА_3 під час проведення обшуку надано ряд документів, які підтверджують придбання ним товарів на території України. Будь-яких доказів, які б підтверджували про те, що ФОП ОСОБА_3 є причетним до невстановлених осіб, які в період 2017-2018 років організували групу людей з метою переміщення останніми через державний кордон України подрібнених партій товару без сплати відповідних митних платежів та податків для подальшої реалізації таких товарів на території України фізичним особам, підприємствам, установам та організаціям з метою отримання прибутку в ході розгляду скарги слідчим не представлено.

Відповідно дост. 167 КПКУтимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тобто, вилучене майно, відповідно достатті 167 КПК Українимає статус - тимчасового вилученого майна і питання тимчасово вилученого майна слід було вирішити відповідно доглави 17 КПК Україниз дотриманням вимогстатті 22 КПК України.

Частиною другоюст. 168 КПК Українипередбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Згідност. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті171,частиною шостою статті173цьогоКодексу; 4) у разі скасування арешту.

При цьому, в частині 5ст. 171 КПК Українивказано, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Як встановлено в судовому засіданні на підставі ухвали слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 26.10.2018 вилучено оригінали документів та майно, яке належить ФОП ОСОБА_3 , слідчий не звернувся з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно та ним не доведено, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям передбаченим у частині 2статті 167 КПК України, томувищевказане майно підлягає поверненню скаржникові.

Враховуючи вищевикладене, вимога про зобов`язання старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області ОСОБА_5 повернути ФОП ОСОБА_3 , усе майно, яке було вилучене під час обшуку, що відбувався в період з 07.11.2018 09.11.2018 на території складських приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , яке перелічене в протоколі обшуку від 07.11.2018-08.11.2018 - підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2ст.307 КПК Україниухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги. Даний перелік є вичерпним.

Главою 26 КПК Українивизначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

Частиною 1ст.303 КПК Українивизначено які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамист.169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки;

7) рішення слідчого прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченимиглавою 39 цього Кодексу, - з чітким колом суб`єктів відповідно до оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності.

Зазначений перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.

Тому скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді за правилами ст.ст.314-316 КПК України.

Вимоги адвоката ОСОБА_4 , викладені у скарзі, щодо скасування постанови про повну відмову в задоволені клопотання про повернення вилученого майна -не входять до переліку дій та рішень слідчого, які можуть бути оскаржені до слідчого судді в порядку, передбаченому ч.1ст.303 КПК України.

Таким чином, вимога про визнання бездіяльності незаконною виходить за межі компетенції слідчого судді, яка визначена чиннимКПК України, а тому скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.84,86,98,303,304,306,307,309,369,372 КПК України,-

п о с т а н о в и в:

Скаргу адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково.

Зобов`язати старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_5 повернути ФОП ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , усе майно, яке було вилучене під час обшуку, що відбувався в період з 07.11.2018 09.11.2018 на території складських приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , яке перелічене в протоколі обшуку від 07.11.2018-08.11.2018.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний тест ухвали проголошений 08 лютого 2019 року о 15 год. 30 хв. в залі судового засідання в приміщенні Сихівського районного суду м. Львова.

Слідчий суддя ОСОБА_1