Постанова

від 03.02.2019 по справі 910/23396/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2019 р. м. Київ Справа№ 910/23396/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Кондратенко Н.О.за участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 04.02.19розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Київської міської ради та приватного підприємства Паркер Плюсна рішенняГосподарського суду міста Києва від22.05.2018суддяДемидов В.О. м. Київповний текст складений22.05.2018за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Промбуд-М, с. Городок, Рівненський р-н, Рівненська обл.до1) приватного підприємства Паркер Плюс, м. Київ 2) Київської міської ради, м. Київтреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко Наталія Петрівна, м. Київ 2) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шабаніна Олена Геннадіївна, м. Київ 3) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ 4) Компанія АЙРЕД ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (IRED HOLDINGS LIMITED), м. Род-Таун, Тортола, Британські Віргінські острови

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державна організація Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Київза участю Військової прокуратури Центрального регіону України, м. Київпровизнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, визнання договору недійсним

За результати розгляду апеляційних скарг Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбуд-М" (надалі-позивач/ТОВ "Промбуд-М") звернулось з позовною заявою до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Паркет Плюс" (надалі-відповідач 1/ПП "Паркет Плюс") та Київської міської ради (надалі-відповідач 2/Рада), в якому просило суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 28.12.2010 № 521/53333 "Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки ПП "Паркер Плюс" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу в складі об`єктів житлового, офісного, торгово-розважального та соціально-культурного призначення з наземним та підземним паркінгами на вул. Артема, 24-а у Шевченківському районі м. Києва";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, укладений 07.02.2011 між Київською міською радою та ПП "Паркер плюс" щодо купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,611 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019, місцерозташування якої на вул. Січових Стрільців, 24-а (на час укладання вул. Артема, 24-а) у Шевченківському районі м. Києва, нотаріально посвідчений 07.02.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. зареєстрованого в реєстрі за № 43 (надалі-договір купівлі-прожажу від 07.02.2011);

- скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ПП "Паркер Плюс" на земельну ділянку площею 0,611 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019, місцезнаходження якої за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, земельна ділянка 24-а, за Приватним підприємством "Паркер Плюс" РНОНМ 1244078880391 запис про право власності 20336925 від 05.05.2017 ( т. 1, а.с. 20-28).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначає, що під час прийняття спірного рішення Київська міська рада незаконно розпорядилася землями Міністерства оборони України, допустила ряд порушень земельного законодавства. За доводами позивача незаконність прийняття рішення тягне за собою незаконність та недійсність договору купівлі продажу земельної ділянки та реєстрації прав власності на неї.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/23396/17, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.01.2018. Залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Державну організацію Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченко Наталію Петрівну та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шабаніну Олену Геннадіївну.

Державна організація Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою (з самостійними вимогами щодо предмета спору у даній справі) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 28.12.2010 № 521/5333 Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки ПП "Паркер Плюс" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу в складі об`єктів житлового, офісного, торгово-розважального та соціально-культурного призначення з надземним та підземним паркінгами на вул. Артема, 24-а у Шевченківському районі м. Києва.

- визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, укладеного 07.02.2011 відповідачем 2 та відповідачем 1 щодо земельної ділянки площею 0,611 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019, місце розташування: вул. Січових Стрільців, 24-а (на час укладання вул. Артема, 24-а) у Шевченківському районі м. Києва, нотаріально посвідченого 07.02.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрованого в реєстрі за № 43.

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ПП Паркер Плюс (код ЄДРПОУ:36519387) на земельну ділянки площею 0,611 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, земельна ділянка 24-а РНОНМ 1244078880391, запис про право власності 20336925 від 05.05.2017 ( т.2, а.с. 72-80).

В обґрунтування вимог позову, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору зазначає, що Київська міська рада не мала повноважень щодо передачі в оренду або продажу спірної земельної ділянки, оскільки вказана земельна ділянка перебувала в складі земель оборони та в постійному користуванні Міністерства оборони України.

За твердженнями третьої особи були відсутні підстави для передачі земельної ділянки ПП Паркер Плюс, оскільки на момент прийняття спірного рішення Київської міської ради № 521/5333 від 28.12.2010 будь-якого права власності ПП Паркер Плюс на будь-яке нерухоме майно на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Артема, 24-а, зареєстровано не було, що не дозволяло зробити висновок про його наявність, а отже і передавати земельну ділянку в оренду або власність, посилаючись на перехід права власності на майно.

Державна організація Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України також зазначила про безпідставне застосування ст. 120 Земельного кодексу України при прийнятті рішення Київської міської ради № 521/5333 від 28.12.2010, порушення прав та інтересів власників земельної ділянки.

Третя особа вказує про те, що в постанові Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 у справі № 6/565 встановлено перебування будівель, споруд та земельної ділянки за адресою м. Київ, вул. Артема, 24-а на обліку та в користуванні Міністерства оборони України.

Державна організація Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України посилається також на відсутність у Київської міської ради повноважень розпоряджатись земельною ділянкою та допущені нею порушення свідчать про недійсність договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, укладеного 07.02.2011 і незаконність реєстрації на підставі нього права власності ПП Паркер Плюс на земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2018 залучено до участі у справі третю особу з самостійними вимогами на предмет спору - Державну організацію Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

Третя особа приватний нотаріус Шабаніна О.Г., 15.03.2018 через відділ діловодства господарського суду надала письмові пояснення про здійснення нею дій з реєстрації права власності земельної ділянки за відповідачем 1 відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та наданих документів, серед яких була присутня довідка Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради про повне виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 07.02.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 залучено Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Компанію Айред Холдінгс Лімітед (IRED HOLDINGS LIMITED) з місцезнаходженням за адерсою: Британські Віргінські Острови, Женева Плейс, Уотерфронт драйв, поштова скринька 3469, м. Род-Таун, Тортола, та адресою повноважного представника Компанії у місті Києві Симич М.Г. за довіреністю від 28.02.2018; відмовлено у задоволенні клопотання ПП Паркер Плюс від 16.03.2018 про забезпечення судових витрат.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1, зокрема, зазначив про відсутність факту порушення прав позивача.

За твердженнями ПП Паркер Плюс право на спірну земельну ділянку перейшло до нього відповідно до ст.120 Земельного Кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України; Київська міська рада мала повноваження щодо продажу спірної земельної ділянки. Також відповідач 1 посилається на наявність у нього права власності на майновий комплекс по вул. Артема, 24-а, яке було належним чином зареєстроване в БТІ, визнано судом ще в 2009 році і в 2017 році про це право внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приватне підприємство Паркер Плюс вказує на відсутність реєстрації прав на земельну ділянку та майновий комплекс за адресою вул. Артема, 24-а за Державною організацією Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що Київська міська рада, під час прийняття оскаржуваного рішення та укладення спірного договору діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а також відповідно до вимог ст.ст. 120, 123, 141 Земельного Кодексу України. Послався на відсутність факту порушення Київською міською радою суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу позивача, відсутність підстав визнання недійсним договору купівлі продажу земельної ділянки та законність передачі, набуття та реєстрації прав на земельну ділянку за набувачем ПП Паркер Плюс.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, задоволено повністю.

Визнано незаконним, недійсним та скасовано рішення Київської міської ради від 28.12.2010 № 521/5333 Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки приватному підприємству Паркер Плюс для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу в складі об`єктів житлового, офісного, торгово-розважального та соціально-культурного призначення з надземним та підземним паркінгами на вул. Артема, 24-а у Шевченківському районі міста Києва.

Визнано недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 07.02.2011, укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 22883141) та приватним підприємством Паркер Плюс (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 24-а, будівля № З, ідентифікаційний код 36519387) щодо земельної ділянки площею 0,611 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019 місце розташування якої на вул. Січових Стрільців, 24а (на час укладання вул. Артема, 24-а) у Шевченківському районі міста Києва, нотаріально посвідчений 07.02.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. зареєстровано в реєстрі за 43.

Скасовано державну реєстрацію права власності приватного підприємства Паркер Плюс (ідентифікаційний код 36519387) на земельну ділянки площею 0,611 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019 місцезнаходження якої за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, земельна ділянка 24-а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1244078880391, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20336925 від 05.05.2017.

Присуджено до стягнення з приватного підприємства Паркер Плюс (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 24-а, будівля №"З", ідентифікаційний код 36519387) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 28-А, ідентифікаційний код 34578571) 2643,00 грн. судового збору.

Присуджено до стягнення з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 22883141) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 28-А, ідентифікаційний код 34578571) 2 643,00 грн. судового збору ( т. 3, а.с. 90-103).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Промбуд-М" місцевий господарський суд, з посиланням на ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, виходив з того, що позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів рішенням від 28.12.2010 № 521/53333 та договором купівлі-продажу 07.02.2011.

Задовольняючи позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору суд першої інстанції виходив з того, що:

- постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 у справі № 6/565 визнано недійсним договір про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об`єктів житлово-цивільного призначення № 19/5-09/01 від 15.03.2006, та встановлено, що будівлі та споруди військового містечка № 43 та земельна ділянка військового містечка № 43 перебувають на обліку Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України. Адреса земельної ділянки військового містечка № 43: м. Київ, вул. Артема, 24-а.;

- факту відмови Міністерства оборони чи Державної організації Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України від спірної земельної не встановлено;

- одночасна передача в оренду та у власність земельної ділянки спірним рішенням порушує вимоги законодавства.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про визнання незаконним, недійним та скасування рішення Київської міської ради від 28.12.2010 № 521/5333 Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки приватному підприємству Паркер Плюс для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу в складі об`єктів житлового, офісного, торгово-розважального та соціально-культурного призначення з надземним та підземним паркінгами на вул. Артема, 24-а у Шевченківському районі міста Києва.

З огляду на те, що фактична передача земельної ділянки в оренду за умови укладання договору купівлі продажу свідчить про те, що зазначене рішення та договір купівлі продажу не спрямовані на настання реальних правових наслідків, зважаючи також на можливість укладення договору купівлі продажу земельної ділянки тільки на підставі законного та дійсного рішення (ч. 6 ст. 128 Земельного кодексу України), суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у частині визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі - продажу від 07.02.2011.

Крім того, у зв`язку із задоволення позовних вимог в частині визнання недійним договору купівлі-продажу від 07.02.2011, а отже, в порядку ст.ст. 216, 236 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності ПП Паркер Плюс (ідентифікаційний код 36519387) на земельну ділянки площею 0,611 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019 місцезнаходження якої за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, земельна ділянка 24-а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1244078880391, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20336925 від 05.05.2017.

Стосовно поданих відповідачем 1 та відповідачем 2 заяв про застосування строків позовної давності місцевий господарський суд зазначив таке:

- оскільки судом встановлено необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Промбуд-М", то, відповідно питання щодо застосування позовної давності судом не вирішувалося;

- щодо третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору суд дійшов висновку про те, що строк позовної даності пропущений не був.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська міська рада (надалі-скаржник 1) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги Київської міської ради мотивовані тим, що місцевим господарським судом було порушено норми матеріального права, а саме ст.ст. 93, 120, 124, 127, 128, 141 Земельного кодексу України (в редакції на дату прийняття відповідачем 2 Рішення № 521/5333 від 28.12.2010); ст.ст. 203, 215, 216, 638 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 16, 26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні) та порушення норм процесуального права, що виражено у неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин справи.

Скаржник 1 зазначає, що під час прийняття рішення 28.12.2010 № 521/5333 Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки ПП Паркер Плюс для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу в складі об`єктів житлового, офісного, торгово-розважального та соціально-культурного призначення з надземним та підземними паркінгами на вул. Артема, 24-а у Шевченківському районі м. Києва та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки Київська міська рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Відповідач 2 вважає висновки суду першої інстанції щодо порушення Київською міською радою при ухваленні рішення № 521/5333 ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України в редакції від 30.11.2010, ст. 4 Закону України Про використання земель оборони, ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України у частині продажу земель оборони за відсутності рішення щодо вилучення (викупу) Земельної ділянки у Міністерства оборони України помилковими, оскільки право користування земельною ділянкою у Міністерства оборони припинилося, та, відповідно, Київська міська рада мала право розпоряджатися земельною ділянкою.

За твердженням скаржника 1 положеннями ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відтак, за доводами скаржника 1, право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях. Тобто, надання у власність чи користування земельних ділянок на території м. Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.

За доводами скаржника 1 висновок суду про те, що чинним законодавством не передбачена можливість органів місцевого самоврядування передавати громадянам та юридичним особам земельні ділянки одночасно у користування та у власність спростовується тим, що, по-перше, жодним нормативно-правовим актом (чинними на час прийняття оскаржуваного рішення) не передбачено заборону органам місцевого самоврядування передавати громадянам та юридичним особам земельні ділянки одночасно у користування та у власність; по-друге, відповідно до рішення Київської міської ради від 19.07.2005 № 810/3385 "Про затвердження Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві" продаж земельних ділянок згідно з вимогами цього порядку здійснюється без проведення земельних торгів у випадках якщо земельні ділянки відповідно до закону не підлягають продажу на конкурентних засадах. Крім того згідно Порядку продаж земельних ділянок або права їх оренди здійснюється виключно на конкурентних засадах, крім випадків, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/23396/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17 та призначено її до розгляду на 23.07.2018.

Також, не погодившись з прийнятим рішенням, ПП Паркер Плюс (надалі-скаржник 2) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17 в частині задоволення позовних вимог Державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги ПП Паркер-Плюс зводяться до того, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану рішення, через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи; порушення норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 257, 267, 377 Цивільного кодексу України та ст.ст. 120, 141 Земельного кодексу України та порушенням норм процесуального права, а саме-ст.ст. 75, 227 Господарського процесуального кодексу України.

12.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Державної організації Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу Київської міської ради.

У відзиві на апеляційну скаргу Державна організація Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів, викладених у апеляційній скарзі Київської міської ради та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

12.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Державної організації Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу ПП Паркер-Плюс.

У відзиві на апеляційну скаргу Державна організація Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача 1 та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі № 910/23396/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП Паркер Плюс на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17, апеляційні скарги Київської міської ради та приватного підприємства Паркер Плюс на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17 об`єднано в одне апеляційне провадження та призначено їх до розгляду на 23.07.2018.

12.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Державної організації Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якій третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні просить апеляційну скаргу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт-без змін.

17.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ Промбуд-М надійшов відзив на апеляційну скаргу Київської міської ради, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 залишити без змін.

17.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ Промбуд-М надійшов відзив на апеляційну скаргу ПП Паркер-Плюс, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 залишити без змін.

17.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ Промбуд-М надійшов відзив на апеляційну скаргу Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 залишити без змін.

У зв`язку із перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09.1-08/1916/18 від 23.07.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/23396/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 у справі № 910/23396/17 апеляційні скарги Київської міської ради та приватного підприємства Паркер Плюс на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17 прийнято до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Шаптала Є.Ю., розгляд справи призначено на 06.09.2018.

У зв`язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09.1-08/2756/18 від 06.09.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційні скарги Київської міської ради та приватного підприємства Паркер Плюс передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 у справі № 910/23396/17 апеляційні скарги Київської міської ради та приватного підприємства Паркер Плюс прийнято до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Отрюх Б.В., розгляд справи вирішено здійснювати у судовому засіданні, призначеному на 06.09.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 у справі № 910/23396/17 розгляд справи відкладено на 13.09.2018.

10.09.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Симич М.Г. надійшло клопотання, у якому остання повідомляє суд, що Компанія АЙРЕД ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (IRED HOLDINGS LIMITED) (третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача) припинила видану на ім`я Симич М.Г. довіреність та просить суд у подальшому не направляти процесуальні документи на її адресу, а направляти безпосередньо на офіційну адресу самої юридичної компанії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 у справі № 910/23396/17 розгляд справи відкладено на 22.10.2018.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 справу № 910/23396/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 13.11.2018, справу № 910/23396/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі № 910/23396/17 прийнято апеляційні скарги Київської міської ради та приватного підприємства Паркер Плюс на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.; розгляд апеляційних скарг Київської міської ради та приватного підприємства Паркер Плюс на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17 призначено на 26.12.2018.

19.12.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ПП Паркер-Плюс надійшла заява із процесуальних питань.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі № 910/23396/17 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Промбуд-М про відкладення розгляду справи № 910/23396/17; відкладено розгляд апеляційних скарг Київської міської ради та приватного підприємства Паркер Плюс на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17 на 21.01.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 розгляд справи № 910/23396/17 відкладено на 04.02.2019.

30.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ Промбуд-М надійшли пояснення щодо доводів та пояснень апелянтів.

30.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Державна організація Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони Українина ійшли пояснення щодо заяв та доводів апелянтів.

30.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Компанії АЙРЕД ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (IRED HOLDINGS LIMITED) надійшла заява, яка підписана директором вказаної компанії Мохаммад Захуром.

Так, в поданій заяві директор Мохаммад Захур просить апеляційний розгляд вказаної справи провести без участі Компанії АЙРЕД ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (IRED HOLDINGS LIMITED). Крім того, зазначає про те, що Компанія АЙРЕД ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (IRED HOLDINGS LIMITED) підтримує в повному обсязі апеляційні скарги Київської міської ради та приватного підприємства Паркер Плюс на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018, та доводи, викладені у заяві з процесуальних питань відповідача 1 від 18.12.2018.

В судовому засіданні представник скаржника 1 ( Київської міської ради) вимоги апеляційної скарги підтримав та просив апеляційну скаргу задовольнити. Просив рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Також підтримав подану скаржником 2 апеляційну скаргу просив її задовольнити та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Адвокат скаржника 2 ( ПП Паркер Плюс) вимоги апеляційної скарги підтримав з наведених у ній підстав та просив апеляційну скаргу задовольнити. Просив рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17 в частині задоволення позовних вимог Державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Підтримав подану Київською міською радою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Адвокат позивача в судовому засіданні доводи апеляційних скарг Київської міської ради та ПП Паркер Плюс заперечував, з викладених у відзивах на них підстав та просив апеляційній скарги залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт-без змін.

Представник Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у судовому засіданні просив апеляційні скарги Київської міської ради та приватного підприємства Паркер Плюс задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23396/17 в частині задоволення позовних вимог Державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні представник Державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України вимоги апеляційних скарг заперечував, з наведених у відзиві на них підстав. Просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт-без змін.

Прокурор Військової прокуратури Центрального регіону України в судому засіданні просив апеляційні скарги Київської міської ради та приватного підприємства Паркер Плюс залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 залишити без змін.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко Наталія Петрівна та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шабаніна Олена Геннадіївна в судове засідання не з`явилися. Про дату, місце та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Будь-яких заяв/ клопотань про відкладення розгляду справи через відділ забезпечення автоматизованого розподілу контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченко Наталія Петрівна та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шабаніна Олена Геннадіївна не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце (рекомендовані поштові повернення), дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у відсутності Компанії АЙРЕД ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (IRED HOLDINGS LIMITED) та приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Кравченко Наталії та ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши представників учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку, що апеляційні скарги Київської міської ради та приватного підприємства Паркер Плюс підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 28.12.2010 Київською міською радою прийняте рішення № 521/5333 Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки приватному підприємству "Паркер Плюс " для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу в складі об`єктів житлового, офісного, торгово-розважального та соціально-культурного призначення з надземним та підземним паркінгами на вул. Артема, 24-а у Шевченківському районі м. Києва (надалі- Рішення).

Відповідно до п. 2 Рішення ПП "Паркер Плюс" за умови виконання пункту 8 Рішення в короткострокову оренду на 1 рік передана земельна ділянка площею 0,6110 га для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу в складі об`єктів житлового, офісного, торгово-розважального та соціально-культурного призначення з надземним та підземним паркінгами на вул. Артема, 24-а у Шевченківському районі м. Києва. Підставою передачі земельної ділянки у Рішенні вказаний перехід права власності на майно (договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 № 3528557, акт здачі-приймання від 14.09.2009).

Пункт 8.1. Рішення Київської міської ради № 521/5333 передбачав укладання в двотижневий термін договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до п. 5. Рішення земельна ділянка продається приватному підприємству "Паркер Плюс".

07.02.2011 між відповідачем 2 (Київською міською Радою) та відповідачем 1 (ПП Паркер Плюс) був укладений договір купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (надалі - договір купівлі-продажу), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. 07.02.2011, зареєстрований у реєстрі за №43.

05.05.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шабаніною О.Г. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис номер 20336925 про реєстрацію права власності ПП Паркер Плюс на земельну ділянки площею 0,611 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019, за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, земельна ділянка 24-а, реєстраційний номер нерухомого майна 1244078880391.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ПП Паркер Плюс на майновий комплекс площею 3009 кв. м внесено 19.12.2017.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 21.03.2017 між ТОВ Промбуд-М ( позивачем) та Державною організацією Центральне територіальне управління капітального будівництва (третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору) був укладений договір про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 24-а у Шевченківському районі м. Києва ( т. 1, а.с 46-54).

Відповідно до предмету договору (п. 2.1. ) Державна організація Центральне територіальне управління капітального будівництва та ТОВ Промбуд-М зобов`язується збудувати об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: вул. Січових Стрільців, 24, у Шевченківському районі міста Києва.

У п. 3.2. вказаного договору визначено, що Державна організація Центральне територіальне управління капітального будівництва зобов`язується на умовах, визначених цим договором, забезпечити державну реєстрацію права користування земельною ділянкою (оренда), з цільовим призначенням земельної ділянки, яке дозволить сторонам здійснити реєстрацію умов цього договору, у тому числі, здійснювати її забудову, а також утримувати і обслуговувати завершений будівництвом об`єкт.

Із матеріалів справи вбачається, що 15.03.2006 між державою в особі органу, уповноваженого управляти майном Міністерства оборони України, та ТОВ Україна - Метал ЛТД було укладено договір № 19/5-09/01, однією з умов якого була перереєстрація обліку земельної ділянки з права користування Міністерства оборони України на таку, що віднесена до спільної діяльності за цим договором.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 у справі № 6/565 визнано недійсним договір про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об`єктів житлово-цивільного призначення № 19/5-09/01 від 15.03.2006.

У вказаній постанові судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до довідок Київського квартирно-експлуатаційного управління від 16.07.2009 № 303/25-1844 та № 303/25-1843 від 16.07.2009 будівлі та споруди військового містечка № 43 та земельна ділянка військового містечка № 43 перебувають на обліку Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України. Адреса земельної ділянки військового містечка № 43: м. Київ, вул. Артема, 24-а.

Листом № 220/2352 від 01.06.2007 Міністерство оборони повідомило Київську міську раду, що єдиним замовником будівництва житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їхніх сімей є Міністерство оборони України, від імені якого діє Департамент будівництва Міністерства оборони України, яке в подальшому доручає виконання частини функцій замовника регіональному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України. У вказаному листі також було викладено вимогу щодо переоформлення на Міністерство оборони України усіх кадастрових карт. До зазначеного листа додавався Перелік земельних ділянок під житлову забудову, де в п. 28 зазначалась земельна ділянка в/м № 43.

Товариством з обмеженою відповідальністю Промбуд-М до позовної заяви було надано копію витягу з вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2010 у справі № 1-1081/2010 .

В описовій частині якого зазначено, що об`єкти нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Артема, 24-а повернути в оперативне управління Міністерства оборони України.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ТОВ Промбуд-М посилається на те, що під час прийняття спірного рішення Київська міська рада незаконно розпорядилася землями Міністерства оборони України, допустила ряд порушень земельного законодавства, що в свою чергу, вказує на незаконність прийняття рішення тягне за собою незаконність та недійсність договору купівлі продажу земельної ділянки та реєстрації прав власності на неї.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Промбуд-М" місцевий господарський суд, з посиланням на ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, виходив з того, що позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів рішенням від 28.12.2010 № 521/53333 та договором купівлі-продажу 07.02.2011

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Промбуд-М, виходячи з наступних підстав.

Частиною ч. 1 ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі-ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (Роз`яснення Президії Вищого арбітражного суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів № 02-5/35 від 26.01.2000).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем під час розгляду справи не доведено факту порушення його прав та інтересів прийняттям спірного рішення Київської міської ради від 28.12.2010 № 521/5333 Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки приватному підприємству "Паркер Плюс" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу в складі об`єктів житлового, офісного, торгово-розважального та соціально-культурного призначення з надземним та підземним паркінгами на вул. Артема, 24-а у Шевченківському районі м. Києва.

Щодо позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами та висновків суду першої інстанції, за наслідками розгляду цих вимог, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна організація Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою (з самостійними вимогами щодо предмета спору у даній справі) з аналогічними вимогами, викладеними позивачем.

В обґрунтування вимог позову третя особа з самостійними вимогами на предмет спору зазначає, що Київська міська рада не мала повноважень щодо передачі в оренду або продажу спірної земельної ділянки, оскільки вказана земельна ділянка перебувала в складі земель оборони та в постійному користуванні Міністерства оборони України.

За доводами третьої особи були відсутні підстави для передачі земельної

ділянки ПП Паркер Плюс, оскільки на момент прийняття спірного рішення Київської міської ради № 521/5333 від 28.12.2010 будь-якого права власності ПП Паркер Плюс на будь- яке нерухоме майно на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Артема, 24-а, зареєстровано не було, що не дозволяло зробити висновок про його наявність, а отже і передавати земельну ділянку в оренду або власність, посилаючись на перехід права власності на майно.

Державна організація Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України також зазначила про безпідставне застосування ст. 120 Земельного кодексу України при прийнятті рішення Київської міської ради № 521/5333 від 28.12.2010, порушення прав та інтересів власників земельної ділянки.

Третя особа з самостійними вимогами також зазначає, що в постанові Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 у справі № 6/565, встановлено перебування будівель, споруд та земельної ділянки за адресою м. Київ, вул. Артема, 24-а на обліку та у користуванні Міністерства оборони України.

Крім того, третя особа з самостійними вимогами відзначає, що відсутність у Київської міської ради повноважень розпоряджатись земельною ділянкою та допущені нею порушення свідчать про недійсність договору купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення укладеного 07.02.2011 і незаконність реєстрації на підставі нього права власності ПП Паркер Плюс на земельну ділянку.

Я вбачається з оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи Державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що будівлі та споруди,

розміщені на земельній ділянці за адресою м. Київ, вул. Артема, 24-а перебувають на обліку та в користуванні Міністерства оборони України, а земельна ділянка за зазначеною адресою, на момент прийняття спірного рішення, перебувала в складі земель оборони та в постійному користуванні

Міністерства оборони України.

Суд першої інстанції зазначив, що вказані обставини встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 у справі № 6/565, у вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2010 у справі № 1-1081/2010.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає дані висновки суду першої інстанції помилковими, з огляду на таке.

Так, на розгляді у Київському апеляційному господарському суді перебувала справа № 6/565 за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України до товариства з обмеженою відповідальністю Україна-Метал ЛТД та Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове), третя особа відповідача приватне підприємство "Паркер плюс" про визнання недійсними договорів № 19/5-09/01 від 15.03.2006 та № 19/05-09/01 від 24.03.2006.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2010 у справі № 6/565 було встановлено, що на час розгляду справи відповідно до довідок Київського квартирно-експлуатаційного управління від 16.07.2009 № 303/25-1844 та № 303/25-1843 від 16.07.2009 будівлі та споруди військового містечка №43 та земельна ділянка військового містечка № 43 перебувають на обліку Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.

При цьому, цією ж постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2010 у справі № 6/565 було також встановлено, що на даний час (на час розгляду справи) майно перебуває у приватного підприємства Паркер плюс.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 у справі № 11/315 за позовом приватного підприємства "Паркер плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Агропромсервіс-А", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватне підприємство "Макс-медіа груп", Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Міністерство оборони України, Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, за участю Військової прокуратури Центрального регіону України, про визнання права власності та усунення перешкод було задоволено позов повністю.

Зазначеним рішенням Господарський суд міста Києва, зокрема, визнав право власності приватного підприємства Паркер плюс на об`єкт нерухомого майна майновий комплекс загальною площею 3 009,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, будинок № 24-а та складається з: будівля (літ.Б) площею 11,40 кв.м, будівля (літ. В) площею 77,10 кв.м, будівля (літ. Г) площею 149,90 кв.м, будівля (літ. Д) площею 485,60 кв.м, будівля (літ. Е) площею 180,70 кв.м, будівля (літ. Ж) площею 28,90 кв.м, будівля (літ. З) площею 2075,40 кв.м.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 у справі № 11/315 в частині визнання права власності приватного підприємства Паркер плюс на об`єкт нерухомого майна було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009.

Судовими рішеннями у справі № 11/315 було встановлено, що 14.07.2009 ПП „Макс-медіа груп та ПП „Паркер плюс укладений договір купівлі-продажу ВКТ № 137452, за умовами якого ПП „Паркер плюс придбано у власність нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Артема, 24-а, на території військового містечка № 43 (будівля аг. пл. 11,4 кв.м. (літ. Б), будівля загальною площею 77,1 кв.м. (літ. В), будівля загальною площею 149,9 кв.м. (літ. Г), будівля загальною площею 485, 6 кв.м. (літ. Д),будівля загальною площею 180,7 кв.м. (літ Е), будівля загальною площею 28,9 кв.м. (літ Ж), будівля загальною площею 2075,4 кв.м. (літ. З).

Вказаний договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за № 3528557. Право власності на вказане майно було зареєстроване у Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Вартість майна в повному розмірі оплачено позивачем.

Із обставин, встановлених судовими рішеннями у справі № 11/315 вбачається, що на кінець 2009 року ПП „Паркер плюс було власником нерухомого майна майнового комплексу загальною площею 3 009,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, будинок № 24-а.

Тобто, на час розгляду справи № 6/565 та винесення постанови Київським апеляційним господарським судом від 18.02.2010, судовими рішеннями у справі № 11/315 підтверджувалось та визнавалось право власності ПП „Паркер плюс нерухомого майна майнового комплексу загальною площею 3 009,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, будинок № 24-а.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлені обставини у постанові Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2010 у справі № 6/565, а саме, наявність довідок Київського квартирно-експлуатаційного управління від 16.07.2009 № 303/25-1844 та від 16.07.2009 № 303/25-1843 про те, що будівлі та споруди військового містечка № 43 та земельна ділянка військового містечка № 43 перебувають на обліку Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України не можуть спростовувати рішення суду, зокрема, у справі № 11/315.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що як договір купівлі-продажу ВКТ № 137452 від 14.07.2009, за яким ПП „Паркер плюс придбало нерухоме майно майновий комплекс загальною площею 3 009,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, будинок № 24-а, так і рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 у справі № 11/315 в частині визнання права власності ПП Паркер плюс на вказаний об`єкт нерухомого майна є чинними, а тому презюмуються.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання третьої особи з самостійними вимогами про те, що на час прийняття Київською міською радою спірного рішення від 28.12.2010 № 521/5333 будь-якого права власності у ПП Паркер Плюс (відповідача 1) на будь-яке нерухоме майно на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Артема, 24-а не було.

Також суд апеляційної інстанції вважає хибними аналогічні висновки суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача 1 права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, № 24-а.

Оскільки, як зазначалось вище, як договором купівлі-продажу ВКТ № 137452 від 14.07.2009, який є чинним, так і судовими рішеннями у справі № 11/315 підтверджується, визнається право ПП „Паркер плюс на нерухоме майно майновий комплекс загальною площею 3 009,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, будинок № 24-а.

При цьому, суд апеляційної інстанції керується приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України та відсутністю у матеріалах справи належних та допустимих доказів недійсності зазначеного вище договору купівлі-продажу, чи нечинності судових рішень у справі № 11/315, як станом на час прийняття Київською міською радою спірного рішення, так і станом на даний час.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність у матеріалах справи № 910/23396/17 належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів того, що нерухоме майно майновий комплекс загальною площею 3 009,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, № 24-а, на момент прийняття Київською міською радою спірного рішення, належало третій особі з самостійними вимогами чи Міністерству оборони України.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що третьою особою з самостійними вимогами не доведено, що на момент прийняття Київською міською радою спірного рішення від 28.12.2010 № 521/5333 на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, № 24-а були розташовані об`єкти (майновий комплекс загальною площею 3 009,00 кв.м) нерухомого військового майна.

Також суд апеляційної інстанції вважає хибним посилання суду першої інстанції на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2010 у справі № 1-1081/2010, оскільки зазначений вирок не є обов`язковим для господарського суду у розумінні ч. 6 ст. 75 ГПК України, так як предметом розгляду даної справи № 910/23396/17 не є вимоги про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту "а" статті 169 Земельного кодексу УРСР від 1922 землевпорядні дії проводяться в порядку, зокрема, відведення земель, що надаються в користування державним організаціям, установам і підприємствам, містам і населенням міського типу, а також на особливих умовах (оренди, концесії та ін.), іншим установам, суспільствам і особам.

Землевпорядні дії виконуються під загальним спостереженням, керівництвом і контролем Народного Комісаріату Землеробства, місцевими землевпорядними установами через уповноважених на те землемірів-землевпорядників (стаття 170 Земельного кодексу УРСР від 1922).

У статті 180 Земельного кодексу УРСР від 1922 було встановлено, що справи про землевпорядженню проводяться в наступній поступовості: 1) порушення землевпорядну справи; 2) підготовка землевпорядної справи, складання землевпорядного проекту й пред`явлення його учасникам землевпорядження; 3) затвердження проекту землевпорядження й приведення його й виконання із установленням на місці прикордонних межових знаків; 4) складання й видача сторонам землевпорядних документів.

Відповідно до статті 191 Земельного кодексу УРСР від 1922 виконання проекту землевпорядження полягає в закріплені на місцевості границь землекористування постійними межовими знаками, з державним гербом У. С. С. Р. на них.

Стаття 193 Земельного кодексу УРСР від 1922 передбачала, що при остаточному затвердженні проектів землеустрою землеустрійними установами складаються і, після державного запису утворених землекористувань (земельної реєстрації), видаються учасникам землеустрою належно засвідчені документи.

Відповідно до статті 196 вказаного Кодексу державна земельна реєстрація поділялась на основну, що полягала в первісному заповненні карт та реєстрів, та поточну, ціллю якої було своєчасне внесення в акти реєстрації тих змін в правовому, господарському та природному стані земельних ділянок, які виникали з часом. У названих документах повинні бути означені кордони, місце розташування, простір і склад землекористувань, а також їх назви, найменування землекористувачів, час виконання землеустрою і його підставу, умови землекористування та інші істотні відомості, що містяться в постанові про затвердження проекту землеустрою. Землевпорядні плани, акти і діловодства зберігаються при землевпорядних установах.

У статті 197 частини IV Земельного кодексу УРСР від 1922 було передбачено, що земельна реєстрація ведеться по кожній волості окремо і при цьому складаються наступні акти: загальна карта землекористувань волості; карта окремих селищ; загальний реєстр (список) землекористувачів волості; садибних ділянок всіх селищ волості; реєстр земельних товариств волості.

При цьому Розділ ІІ постанови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету та Ради народних комісарів УРСР "Про земельні розпорядки в смузі міст і містечок" від 23.10.1925 передбачав, що усі без винятку земельні й лісові дільниці в межах міської смуги й смуги містечок належить реєструвати. Реєстрацію земельних дільниць покладається на органи комунального господарства й відомості, які містяться в актах реєстрації й у виданих з них витягах і викопійовках, мають приймати всі установи й особи як правдиві доти, доки противне не буде доведене судовим порядком.

Таким чином, Земельний кодекс УРСР від 29.11.1922 передбачав обов`язковість оформлення, держаної реєстрації та видачі землекористувачам правопідтверджуючих документів на землю, а Постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету та Ради народних комісарів УРСР "Про земельні розпорядки в смузі міст і містечок" від 23.10.1925 також було передбачено, що всі земельні ділянки в межах міської смуги підлягали державній реєстрації, що засвідчувалось актами реєстрації, такими як загальний реєстр (список) землекористувачів волості, та витягами з них.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 11.07.2018 у справі № 912/1604/17.

Наведений висновок Верховного Суду підлягає застосуванню судом на підставі п.п. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до п.п. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Земельний кодекс УРСР від 1970 також передбачав обов`язковість видачі землекористувачам правопідтверджуючих документів на землю.

Так, згідно зі статтею 20 Земельного кодексу УРСР від 1970, відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі. Право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад депутатів трудящих.

Статтею 22 Земельного кодексу УРСР від 1970 передбачалось, що приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Земельний кодекс України від 1990 також передбачав обов`язковість видачі землекористувачам правопідтверджуючих документів на землю.

Так, відповідно до частини 1 статті 23 Земельного кодексу України від 1990 право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Статтею 22 Земельного кодексу України від 1990 передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Земельний кодекс України від 2001 також передбачав та передбачає обов`язковість видачі землекористувачам правопідтверджуючих документів на землю.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України від 2001 (в редакції, чинній станом на 28.12.2010) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частинами 1-4 статті 126 Земельного кодексу України від 2001 (в редакції, чинній станом на 28.12.2010) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Із вищенаведених приписів законодавства вбачається, що право власності на земельну ділянку чи право постійного користування земельною ділянкою повинні бути підтверджені відповідними державними актами.

Судом апеляційної інстанції встановлено відсутність у матеріалах справи № 910/23396/17 належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів, зокрема, державних актів чи інших належних землевпорядних документів, які підтверджують, що земельна ділянка площею 0,611 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, № 24-а (вул. Січових Стрільців, 24-а), на момент прийняття Київською міською радою спірного рішення, є землями оборони та перебувала у постійному користуванні чи у власності третьої особи з самостійними вимогами чи у Міністерства оборони України.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено недоведеність (ненадання відповідних доказів) третьою особою з самостійними вимогами, що на момент прийняття Київською міською радою спірного рішення від 28.12.2010 № 521/5333 на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, № 24-а були розташовані об`єкти (майновий комплекс загальною площею 3 009,00 кв.м) нерухомого військового майна та сама земельні ділянка площею 0,611 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, № 24-а (вул. Січових Стрільців, 24-а) є землями оборони та перебувала у постійному користуванні чи у власності третьої особи з самостійними вимогами чи у Міністерства оборони України.

Тобто, третьою особою з самостійними вимогами не доведено, яким чином прийняття спірного рішення Київської міської ради від 28.12.2010 № 521/5333 порушувало чи порушує її права та інтереси чи права та інтереси Міністерства оборони України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що третьою особою з самостійними вимогами не доведено факту порушення її прав та інтересів прийняттям спірного рішення Київської міської ради від 28.12.2010 № 521/5333.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог третьої особи з самостійними вимогами підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові у зв`язку з необґрунтованістю.

Щодо проданої заяви відповідачів про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до абзаців першого і другого пункту 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку необґрунтованість заявлених Державною організацією Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України позовних вимог, а тому відсутні підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 ГПК правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок доказування і подання доказів визначено ст. 77 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Нормами ст.ст. 78, 79 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на наявні у справі матеріали, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Державної організації Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції помилково визнав встановленими недоведені обставини справи та зробив висновки, які не відповідають обставинами справи, а також неправильно застосував норми матеріального права, що згідно з п. 1-4 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю та ухвалення в апеляційному порядку нового рішення про відмову у позові.

Оскільки доводи, викладені в апеляційних скаргах підтвердилися під час розгляду даної справи, тому апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Судовий збір за подачу апеляційних скарг у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на Державну організацію Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Київської міської ради та приватного підприємства Паркер Плюс задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.18 у справі № 910/23396/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог Державної організації Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України та ухвалити в цій частині нове рішення, яким Державній організації Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання незаконним, недійсним та скасування рішення Київської міської ради від 28.12.2010 за № 521/5333 Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки приватному підприємству "Паркер Плюс" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу в складі об`єктів житлового, офісного, торгово-розважального та соціально-культурного призначення з надземним та підземним паркінгами на вул. Артема, 24-а у Шевченківському районі м. Києва відмовити повністю.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/23396/17 залишити без змін.

Стягнути з Державної організації Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 28-А, ідентифікаційний код 34578571) на корить приватного підприємства Паркер Плюс (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 24-а, будівля № "З", ідентифікаційний код 36519387) 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Справу № 910/23396/17 повернути до Господарського суду міста Києва

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Доручити Господарському суду міста Києва у порядку ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано судом -13.02.2019.

Головуючий суддяТ.І. Разіна

СуддіЮ.Б.Михальська

А.І. Тищенко