СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
УХВАЛА
"13" лютого 2019 р. Справа № 922/1319/18
Суддя Сіверін В.І.
без повідомлення учасників справи,
розглянувши заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" (вх. №492 від 11.02.2019) про відвід судді Склярук О.І. у справі №922/1319/18 з розгляду апеляційної скарги ТОВ "БОТІК" (вх. № 900 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2018 у справі
за позовом ТОВ Компанія "БОТІК", с.Веселе,
до:
1) ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Добрий Господар", с. Картамиш,
2) ТОВ "Траст Маркет Груп", с. Оліївка,
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Добрий господар" (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Маркет Груп" (другий відповідач), в якому просив суд визнати недійсним договір прямого лізингу від 11 серпня 2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Добрий господар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Маркет Груп".
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2018 у справі №922/1319/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Добрий Господар" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Маркет Груп" про визнання недійсним договору залишені без задоволення.
Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 за апеляційною скаргою позивача відкрито апеляційне провадження.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2018 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Дучал Н.М., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про виклик та допит свідків та оголошено перерву у судовому засіданні до 31 січня 2019 року.
31.01.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" звернувся до суду з заявою про відвід головуючого судді Склярук О.І.
В обґрунтування заяви про відвід судді позивач зазначає, що ним 22.01.2019 року було, зокрема, заявлено клопотання про призначення технічної експертизи документа, проте, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 судом вищезазначене клопотання позивача не вирішено. Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник вважає, що оголошення судом перерви без розгляду клопотання стосовно призначення технічної експертизи документа - є порушенням права на справедливий, неупереджений розгляд справи судом у розумні строки та свідчить про перешкоджання у реалізації процесуальних прав, що на його думку є підставою для відводу головуючої судді Склярук О.І.
Відповідно до частини 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 року заявлений судді Склярук О.І. відвід визнано необґрунтованим та зупинено провадження у справі №922/4111/17.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви позивача про відвід судді Склярук О.І. визначено суддю Сіверіна В.І.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ Компанія "БОТІК" про відвід судді Склярук О.І., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Суд керується частиною 1 статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя колегії об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Згідно із частиною 1, 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, №2453-VI, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За положеннями ч.3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Суд зазначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Надаючи оцінку доводам заявника, суд зазначає, що вони не містять належних і допустимих посилань, у розрізі приписів ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, з якими законодавець пов'язує можливість відводу судді (суддів) від розгляду справи. Проаналізувавши доводи заяви про відвід головуючого судді Склярук О.І., слід відмітити, що вони зводяться до незгоди заявника з оголошенням перерви у розгляді справи № 922/1319/18 без розгляду заявленого позивачем клопотання про призначення технічної експертизи документа.
В цьому аспекті слід зазначити, що чинний Господарський процесуальний кодекс України не містить безальтернативних вимог щодо обов'язкового вирішення клопотання сторони про призначення експертизи саме в тому судовому засіданні, в якому таке клопотання заявлено.
Суд вважає заявлений головуючому судді Склярук О.І. відвід є необґрунтованим, оскільки наведені у його обґрунтування доводи не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді.
З огляду на те, що обставин, які відповідно до вимог статей 35, 36 господарського процесуального кодексу України є підставою для відводу судді не встановлено, суд дійшов висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" про відвід судді Склярук О.І. задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 35, 38, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" (вх. №492 від 11.02.2019) про відвід судді Склярук О.І. у справі №922/1319/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 13.02.2019 року.
Суддя В.І. Сіверін
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2019 |
Оприлюднено | 14.02.2019 |
Номер документу | 79804285 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Сіверін Володимир Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні