Ухвала

від 14.02.2019 по справі 913/662/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та призначення справи

до судового розгляду по суті

14 лютого 2019 року м. Харків Справа №913/662/18

Провадження №14/913/662/18

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А.,

за участі секретаря судового засідання Рвачова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АЛЕКСПРО , м. Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СТАЛЬ-ІНВЕСТ , м.Лисичанськ

про стягнення 236792 грн. 39 коп.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АЛЕКСПРО (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СТАЛЬ-ІНВЕСТ (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки №СТИ18АП від 22.08.2018 в розмірі 236792 грн. 39 коп., з яких:

- 205403 грн. 01 коп. - основний борг;

- 18197 грн. 50 коп. - пені;

- 1510 грн. 45 коп. - 3% річних;

- 11681 грн. 43 коп. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №СТИ18АП від 22.08.2018 в частині оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.12.2018 відкрито провадження у справі №913/662/18. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 23.01.2019 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.01.2019 відкладено підготовче засідання на 14.02.2019 о 10 год. 00 хв.

Позивач у судове засідання 14.02.2019 не прибув. Проте, на адресу суду надіслав додаткові документи для огляду в судовому засіданні та долучення до матеріалів справи. Зокрема, позивачем надано відповідь на відзив, в якій він зазначив, у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує, що він отримав від позивача товар згідно договору поставки № СТИ18АП від 22.08.2018 (далі - Договір) та не сплатив вартість товару у повному обсязі. Відповідач у своєму відзиві стверджує, що у нього не має обов'язку сплачувати поставлений товар у зв'язку з неналежним виконанням позивачем умов вищевказаного договору та порушенням позивачем законодавства України, що регулює бухгалтерський облік. Як зазначив позивач, такі твердження відповідача не відповідають нормам чинного законодавства України.

Стосовно твердження відповідача про відсутність відтиску його власної печатки на видаткових накладних позивач зазначив наступне.

Товар було відвантажено уповноваженій особі відповідача безпосередньо зі складу позивача. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88), на яке посилається відповідач, не встановлює обов'язок позивача отримати відтиск печатки підприємства-одержувача товару на видатковій накладній підприємства - постачальника товару. Проте, приписами абзацу 3 п. 2.5 Положення №88 встановлено обов'язок відповідача документально підтвердити повноваження особи, яка в інтересах юридичної особи одержує товарно-матеріальні цінності згідно з договором. Такі повноваження підтверджуються зокрема довіреністю. Саме це і вбачається з комплекту документів, які були додані до позовної заяви стосовно поставок товару згідно видаткових накладних №22082 від 29.08.2018, №22083 від 29.08.2018 та №06097 від 06.09.2018, які відбулися на підставі Договору. Повноваження особи, що отримала товар, підтверджені довіреністю відповідача № 62 від 28.08.18 на отримання від ТОВ АЛЕКСПРО цінностей за рахунком-фактурою № 22082 від 22.08.2018 та довіреністю № 66/2 від 06.09.2018 на отримання від ТОВ АЛЕКСПРО цінностей за рахунком-фактурою № 06097 від 06.09.2018.

Таким чином, поставка та документальне оформлення товару, що підтверджується видатковими накладними №22082 від 29.08.2018, №22083 від 29.08.2018 та №06097 від 06.09.2018 відбулися у повній відповідності до законодавства України, а твердженні відповідача не відповідають обставинам справи.

Щодо відсутності у відповідача обов'язку по сплаті товару у зв'язку з відсутністю рахунків на оплату товару позивач зазначив наступне.

Згідно п. 4.1 Договору оплата товару відповідачем (покупець за Договором) здійснюється на підставі рахунку позивача (продавець за Договором) шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно п.2.5 Договору разом з товаром позивач (продавець за Договором) надає відповідачу (покупець за Договором) комплект товаросупроводжувальних документів, а саме: видаткову накладну, сертифікат якості, рахунок та товарно-транспортну накладну на товар. Цим же пунктом Договору передбачено, що доказом отримання вказаних вище документів є підпис представника відповідача (покупець за Договором) у видатковій накладній позивача (продавець за Договором). Тобто, під час отримання товару представник відповідача своїм підписом підтвердив отримання комплекту товаросупроводжувальних документів, передбачених Договором, у повному обсязі, включаючи рахунки на оплату товару.

Крім того, як вбачається із довіреностей №62 від 22.08.2018 та №66/2 від 06.09.2018 , відповідач отримав відповідні рахунки №22082 від 22.08.2018 та №06097 від 06.09.2018 та зробив посилання на ці рахунки в довіреностях.

Більш того, відповідач частково оплатив товар, поставлений позивачем, а також зробив в платіжному дорученні на оплату товару посилання на рахунок позивача №22082 від 22.08.2018, як це вбачається з банківської виписки АТ КБ Приватбанк від 20.11.2018.

Таким чином, вищевказані рахунки наявні у відповідача, що, відповідно, не може бути підставою для невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті товару, отриманого від позивача за Договором поставки.

Щодо відсутності копій рахунків у матеріалах справи, то це пояснюється тим, що згідно п. 2.6 договору поставки № СТИ18АП від 22.08.2018 саме видаткова накладна є документом, що підтверджує виникнення обов'язку відповідача (покупець за Договором) з оплати партії товару. А отже, рахунок у даному випадку є документом другорядним.

Крім того, позивач зазначив, що твердження відповідача про відсутність у нього передбаченого договором документу, що підтверджує якість товару, тобто сертифікату якості, є хибним, оскільки згідно п.2.5 Договору позивач надає відповідачу разом з товаром комплект товаросупроводжувальних документів, а саме: видаткову накладну, сертифікат якості, рахунок та товарно-транспортну накладну на товар. Цим же пунктом Договору передбачено, що доказом отримання вказаних вище документів є підпис представника відповідача у видатковій накладній позивача. Тобто, під час отримання товару представник відповідача своїм підписом у видатковій накладній позивача підтвердив отримання комплекту товаросупроводжувальних документів, передбачених Договором, у повному обсязі, включаючи сертифікат якості.

Таким чином, невиконання відповідачем власного зобов'язання з оплати отриманого від позивача товару на підставі хибного твердження відповідача про відсутність у нього сертифікату якості є прямим порушенням умов Договору та приписів ст. 525 ЦК України про недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Щодо тверджень відповідача, що до позовної заяви не було додано належним чином засвідчену копію Статуту підприємства позивача у відповіді на відзив позивачем зазначено наступне.

Стосовно посилання відповідача на приписи ч. 2 ст. 57 ГК України та ч. 1 ст. 88 ЦК України: з метою встановлення наявності у директора підприємства достатніх повноважень на укладання Договору та, відповідно, відсутності підстав для визнання Договору недійсним , позивач зазначив, що згідно ст. 161 ГПК України учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи. Питання дійсності або недійсності договору не є предметом даного позову та не відноситься до суті справи. Відповідач в своєму відзиві не заперечує фактів отримання відвантаженого позивачем товару, надання повноважень на отримання товару зі складу позивача відповідній особі згідно оформлених відповідачем довіреностей №62 від 22.08.2018 та №66/2 від 06.09 2018, часткової оплати відповідачем товару, отриманого згідно видаткової накладної позивача №22082 від 29.08.2018 на підставі рахунку №22082 від 22.08.2018 та інші. Тобто, відповідач своїми діями сам фактично визнає договір поставки дійсним.

До того ж, ані частина 2 ст. 57 Господарського кодексу України, ані частина 1 ст. 88 Цивільного кодексу України, на які посилається відповідач в своєму відзиві, не містять будь-яких вимог стосовно визначення обсягу повноважень керівника або обсягу обмеження його повноважень, як це стверджує відповідач.

Крім того, позивач повідомив суду, що на електронну скриньку його менеджера з електронної скриньки відповідача було надіслано лист ТОВ СТАЛЬ-ІНВЕСТ вих. №22-1/11 від 22.11.2018, підписаний директором ТОВ СТАЛЬ-ІНВЕСТ . У вказаному листі ТОВ СТАЛЬ-ІНВЕСТ визнало свою заборгованість перед ТОВ АЛЕКСПРО в сумі 205403,01 грн. та зобов'язалось найближчим часом її погасити, але станом на 07.02.2019 вказана заборгованість не погашена. З урахуванням вищевикладеного, позивач підтримує позовні вимоги.

До відповіді на відзив відповідача позивач надав рахунки №22082 від 22.08.2018 та № 06097 від 06.09.2018, копію Статуту ТОВ АЛЕКСПРО а також роздруківку скриншоту вхідних електронних листів та роздруківку листа ТОВ СТАЛЬ-ІНВЕСТ вих. №22-1/11 від 22.11.2018.

Суд відповідь позивача на відзив відповідача розглянув, прийняв до уваги та долучив до матеріалів справи разом з доданими до неї документами.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні 14.02.2019 свого повноважного представника не скористався, заперечення у встановлений судом строк не надав. Проте, на адресу суду надіслав клопотання б/н від 07.02.2019, в якому повідомив, що керівник ТОВ СТАЛЬ-ІНВЕСТ не має можливості з'явитись в судове засідання 14.02.2019 у зв'язку з тим, що перебуває у службовому відрядженні та просить відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

З метою повного з'ясування обставин справи та для надання можливості сторонам подати по справі необхідні докази і клопотання, суд ухвалою від 28.12.2018 призначив підготовче засідання у даній справі та, в подальшому, відклав підготовче засідання ухвалою від 21.03.2019 у справі №913/662/18.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості відкласти підготовче засідання.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 120, 177, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Закрити підготовче провадження у справі №913/662/18 та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.02.2019 о 10 год. 00 хв.

2. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: (https://court.gov.ua/FAIR).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 14.02.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.А. Лісовицький