Ухвала

від 14.02.2019 по справі 923/463/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 923/463/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Ольвія" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 (головуючий суддя Колоколов С.І., судді Принцевська Н.М., Савицький Я.Ф.) та рішення Господарського суду Херсонської області від 26.07.2018 (суддя Сулімовська М.Б.) у справі № 923/463/18

за позовом Виконуючого обов'язки керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

до Фермерського господарства "Ольвія"

про повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2019 Фермерське господарство "Ольвія" подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 та рішення Господарського суду Херсонської області від 26.07.2018 у справі № 923/463/18.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статтям 288, 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018, повний текст якої складений- 10.12.2018, останній день оскарження за приписами статті 288 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням вихідних днів припадає на 02.01.2019 , натомість касаційну скаргу скаржником надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 28.01.2019 , що підтверджується штампом поштового відділення на поштовому конверті.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 надіслано судом 10.12.2018, зареєстровано в реєстрі: 10.12.2018, оприлюднено: 12.12.2018.

Скаржником до матеріалів касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 вказує на ту обставину, що в судовому засіданні, яке відбулось 06.12.2018 Південним-західним апеляційним господарським судом було проголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваної постанови. Скаржник зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови він так і не отримав, а про її прийняття йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв'язку з чим, скаржник вважає, що має право на поновлення строку на касаційне оскарження посилаючись на приписи частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку не є поважними, оскільки скаржник не зазначив, коли саме ознайомився з повним текстом постанови апеляційного суду від 06.12.2018 у справі № 923/463/18, який було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.12.2018, та не наведено об'єктивних обставин, які зумовили подання ним касаційної скарги зі спливом більш як одного місяця з дня набрання законної сили постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 у справі № 923/463/18.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов`язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно з частиною 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005., що дозволяло скаржнику, враховуючи його обізнаність про розгляд зазначеної справи в суді апеляційної інстанції, ознайомитися з повним текстом оскарженої постанови без одержання її копії від суду апеляційної інстанції в максимально стислі строки.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме він не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій і ставить під сумнів їх законність.

Посилання скаржника на те, що про оскаржувану постанову від 06.12.2018 скаржник дізнався тільки із Єдиного державного реєстру судових рішень не розцінюється судом як доказ отримання оскаржуваної постанови, а тому відсутні підстави в даному випадку для поновлення пропущеного процесуального строку на підставі частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, з постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 вбачається, що апеляційним судом розглядалася апеляційна скарга у справі № 923/463/18 саме Фермерського господарства "Ольвія", що свідчить про обізнаність скаржника про наявність апеляційного розгляду у даній справі.

Суд бере до уваги також те, що представник відповідача брав участь у судовому засіданні 06.12.2018 під час проголошення вступної та резолютивної частин оскаржуваної постанови.

Таким чином, наведені скаржником доводи щодо наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 у справі № 923/463/18, є поважними лише у разі підтвердження існування об'єктивних, непереборних обставин, які не залежали від волі заявника, зокрема, щодо неможливості отримати оскаржуване судове рішення раніше, звернувшись до суду.

За таких обставин звернення до суду касаційної інстанції у встановлений строк для касаційного оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 та рішення Господарського суду Херсонської області від 26.07.2018 зі справи № 923/463/18 залежала від суб'єктивних обставин та не мала об'єктивного (незалежно від волі скаржника) характеру.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведенні скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку , або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", які набрали чинності з 15.12.2017.

Приписами частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Верховного Суду України від 26.04.2018 у справі № 910/3513/17, від 30.07.2018 у справі № 911/2740/17 та від 21.01.2019 у справі № 910/21377/17.

Позов у даній справі подано у 2018 року, а предметом спору є вимога про повернення земельної ділянки загальною площею 53,2736 га, вартістю 1 298 301,61 грн, тобто одна вимога майнового характеру.

Враховуючи вартість земельної ділянки площею 53,2736 га, що становить 1 298 301,61 грн обчислення та справляння судового збору за вимогою майнового характеру повинно бути сплачене з урахуванням вартості спірної земельної ділянки.

Таким чином, за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 та рішення Господарського суду Херсонської області від 26.07.2018 у даній справі, скаржник мав сплатити судовий із розрахунку вимоги майнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент подання позову у даній справі, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній після 15.12.2017), на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір виходячи з однієї вимоги майнового характеру з урахуванням вартості земельної ділянки, а саме у розмірі 38 949,04 грн. ( 1 298 301,61 грн х 1,5% = 19 474,52 х 200% = 38 949,04 грн ).

Скаржником на підтвердження сплати судового збору до матеріалів касаційної скарги додана квитанція № 3 від 28.01.2019 про сплату судового збору в розмірі 3 524,00 грн, тобто судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Таким чином, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір в розмірі 35 425,04 грн , який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд. 055)", символ звітності банку: 207 (лист Державної казначейської служби України від 22.06.2018 № 1432/0/1/-18).

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме, для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав, що спричинили його пропуск з доданням відповідних доказів та документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 35 425,04 грн.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 174, 163, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1 . Касаційну скаргу Фермерського господарства "Ольвія" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 та рішення Господарського суду Херсонської області від 26.07.2018 у справі № 923/463/18 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.