Ухвала

від 25.08.2020 по справі 923/463/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/463/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Ольвія" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 (головуючий суддя Колоколов С.І., судді Принцевська Н.М., Савицький Я.Ф.) та рішення Господарського суду Херсонської області від 26.07.2018 (суддя Сулімовська М.Б.) у справі № 923/463/18

за позовом Виконуючого обов`язки керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

до Фермерського господарства "Ольвія"

про повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2020 Фермерське господарство "Ольвія" повторно надіслало безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 та рішення Господарського суду Херсонської області від 26.07.2018 у справі № 923/463/18 після повернення вперше поданої касаційної скарги на зазначені судові рішення ухвалою Верховного Суду від 11.03.2019 на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Перевіривши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

В свою чергу, принцип правової визначеності є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018, повний текст якої складений- 10.12.2018, останній день оскарження за приписами статті 288 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням вихідних днів припадає на 02.01.2019 , натомість касаційну скаргу скаржником повторно подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 31.07.2020 , що підтверджується штампом поштового відділення на поштовому конверті.

Водночас, Фермерське господарство "Ольвія" 28.01.2019 вже подавало касаційну скаргу на зазначені судові рішення, проте ухвалою Верховного Суду від 11.03.2019 повернуто касаційну скаргу Фермерського господарства "Ольвія" у справі № 923/463/18 на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що вимоги ухвали Верховного Суду від 14.02.2019 про залишення касаційної скарги без руху в частині надання документу, що підтверджує сплату (доплату) судового збору в розмірі 35 425,04 грн скаржником вказаний недолік касаційної скарги був невиконаний.

Ухвалу Верховного Суду від 11.03.2019 отримано скаржником 22.03.2019 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Проте, касаційну скаргу після усунення недоліків повторно подано до Верховного Суду - 31.07.2020 , тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскарженої постанови (10.12.2018).

До матеріалів касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 вказує на ту обставину, що строк на касаційне оскарження було пропущено через примусове вилучення спірної земельної ділянки, що у свою чергу потягло відсутність коштів на оплату судового збору. Саме примусове вилучення земельної ділянки є тією обставиною непереборної сили, яка завадила звернутися до Суду із касаційною скаргою, та надає право на звернення із касаційною скаргою після спливу одного року з дня ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Колегія суддів вважає, що наведені підстави для поновлення процесуального строку не є поважними, оскільки доводи щодо неможливості вчасної сплати судового збору за подання касаційної скарги у зв`язку із вилученням спірної земельної ділянки, не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск строку встановленого на касаційне оскарження.

Поновлення скаржнику пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності, порушуватиме права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У даному випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, визнаються судом неповажним.

Враховуючи те, що касаційна скарга була подана поза межами присічного строку встановленого частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, а доказів в обґрунтування виключних випадків пропуску строку на звернення з касаційною скаргою, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, заявник не навів, а також те, що обставини, викладені в клопотанні про поновлення процесуального строку не є підставою для поновлення пропущеного скаржником строку на подання касаційної скарги, суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Разом з тим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи викладене, колегія суддів відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Ольвія" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 та рішення Господарського суду Херсонської області від 26.07.2018 у справі № 923/463/18, оскільки вона подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення апеляційного господарського суду, а підстави пропуску строку на касаційне оскарження не відповідають пунктам 1, 2 частини 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 119, 234, 288, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 923/463/18 за касаційною скаргою Фермерського господарства "Ольвія" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 та рішення Господарського суду Херсонської області від 26.07.2018 у вказаній справі.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.