Рішення

від 21.01.2019 по справі 0440/6609/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року Справа № 0440/6609/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства „ТРИАДА» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування пунктів припису, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „ТРИАДА» (далі - ПП „ТРИАДА» , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить: визнати незаконними та скасувати п.1-14, 16-20 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 23.08.2018 року №4-8721-5-3.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач здійснює оптову торгівлю металами та металевими рудами. В переліку видів діяльності, визначених частинами 2 та 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля такий вид діяльності відсутній. Матеріали перевірки не містять даних, які б дали змогу обладнання, яке перебуває в приміщеннях позивача ідентифікувати як стаціонарне джерело забруднення. На сьогоднішній день відсутній нормативно-правовий акт, який би регламентував порядок здійснення первинного обліку в сфері охорони атмосферного повітря. До повноважень відповідача не входить контроль за здійсненням розрахунку податкового зобов'язання з екологічного податку. У позивача відсутні стаціонарні джерела викидів, що виключає необхідність складання та подання звітності. ПП ТРИАДА не є водокористувачем у розумінні норм Водного кодексу України. В акті перевірки та в приписі не вказано, які саме відходи виявлені, їх обсяг, чи перебувають вони на обліку підприємства. За відсутності нормативного регулювання, позивач позбавлений можливості виконати вимоги статті 17 Закону України Про відходи та провести паспортизацію відходів. Терміни виконання пунктів 13 та 14 припису є необгрунтованими. Протягом року з моменту утворення відходів позивачем будуть укладені договори з відповідними підприємствами та здійснено їх передачу. Відсутній нормативно-правовий акт, який би регламентував методологію проведення моніторингу місць зберігання та утворення відходів. Повноваження відповідача не передбачають контроль у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки.

Ухвалою суду від 17.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі з проведенням підготовчого засідання.

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області надано до суду відзив на позов, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначив, що ПП ТРИАДА допущено порушення вимог Законів України „Про охорону навколишнього природного середовища» , „Про охорону атмосферного повітря» , „Про відходи» , „Про об'єкти підвищеної небезпеки» , Водного кодексу України, а тому оскаржувані пункти припису є правомірними та скасуванню не підлягають.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій підтримав, доводи, викладені у позовній заяві.

16.10.2018 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.11.2018 року для надання представнику відповідача часу для ознайомлення з відповіддю на відзив. 01.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 27.11.2018 року. В судове засідання 27.11.2018 року представники позивача не з'явились, надали суду клопотання про відкладення судового розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника позивача. Судом відкладено судовий розгляд справи на 05.12.2018 року. В судовому засіданні 05.12.2018 року оголошено перерву до 11.12.2018 року для забезпечення явки в судове засідання інспектора, який проводив перевірку. В судове засідання 11.12.2018 року представник відповідача не з'явилась, надала суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні. Доказів на підтвердження поважності причини неявки в судове засідання представником відповідача надано не було. В судовому 11.12.2018 року визнано неповажною причину неявки представника відповідача та інспектора в судове засідання та оголошено перерву до 04.01.2019 року. В судове засідання, призначене на 04.01.2019 року представник відповідача та інспектор не з'явились, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному. В судовому засіданні 04.01.2019 року оголошено перерву до 14.01.2019 року. В судове засідання, призначене на 14.01.2019 року представник відповідача та інспектор не з'явились, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному. В судовому засіданні 14.01.2019 року оголошено перерву до 21.01.2019 року.

01.11.2018 року представником відповідача надано суду заперечення на відповідь на відзив, в яких представником відповідача конкретизовано суть встановлених порушень та правове обгрунтування пунктів припису.

В судовому засіданні 21.01.2019 року представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі; представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП „ТРИАДА» зареєстровано як юридична особа 21.05.2001 року. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля металами та металевими рудами.

ПП „ТРИАДА» на підставі договору оренду від 07.05.2018 року №2/7-05 здійснює підприємницьку діяльність в орендованому приміщенні по вул. Любарського, 126 у місті Дніпрі, яке складається з офісних приміщень загальною площею 41,0 м.кв. та складського приміщення загальною площею 999 кв.м.

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області протягом 13-17.08.2018 року проведено планову перевірку ПП „ТРИАДА» , за наслідком якої складено акт №421/5/18 від 17.08.2018 року, в якому встановлені наступні порушення:

- фактично за вищевказаною адресою підприємством здійснюється складування металевої продукції (труб). В цеху в наявності наступне обладнання для обробки різки металу, а саме, дискова пила та стрічкопильний верстат. Проектна документація з розділом ОВНС, погоджена у відповідності до вимог законодавства на підприємстві відсутня;

- вищезазначене обладнання є джерелами утворення викидів забруднюючих речовин. Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутня, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній, статзвітність по формі 2-ТП (повітря) не складається, журнали первинної облікової документації у сфері охорони атмосферного повітря не ведуться, розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку не здійснюється;

- журнали первинного обліку у сфері охорони водних ресурсів не ведуться;

- інвентаризація відходів, що утворюються при діяльності підприємства відсутня, норми утворення, склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього природного середовища не визначено, технічні паспорти відходів відсутні, статзвітність щодо поводження з відходами не ведеться, декларація про утворення відходів не складається. Первинний поточний облік кількості відходів, які утворюються на підприємстві (за формою 1-ВТ) ведеться не в повному обсязі та не у відповідності до вимог затвердженої Інструкції;

- на момент перевірки договори на передачу відходів для подальшої утилізації та видалення відсутні. Акти виконаних робіт відсутні. Інформація і документи щодо місць видалення відходів підприємства на розгляд не надано;

- моніторинг місць утворення і зберігання відходів не здійснюється;

- матеріали ідентифікації підприємства, як об'єкта підвищеної небезпеки по формі ОПН-1 та плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій відсутні.

23.08.2018 року посадовою особою відповідача винесено припис №4-8721-5-3, в якому позивача зобов'язано вчинити наступні дії:

1. До 01.12.2018 року розробити та погодити у встановленому законодавством порядку проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування в цеху обладнання для обробки різки металу;

2. До 01.12.2018 року розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

3. До 01.12.2018 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

4. До 23.08.2018 року не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин без дозволу на викиди;

5. До 01.10.2018 року організувати ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря;

6. До 20.11.2018 року забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов'язання з екологічного податку;

7. До 20.01.2019 року забезпечити складання та подання статистичної звітності;

8. До 01.10.2018 року організувати ведення первинного обліку в частині охорони водних ресурсів;

9. До 01.12.2018 року розробити інвентаризацію відходів;

10. До 01.12.2018 року визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, та ступінь їх небезпечності для навколишнього середовища та здоров'я людини;

11. До 01.12.2018 року розробити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства;

12. До 01.12.2018 року розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) та погодити у відповідності до вимог законодавства;

13. До 20.01.2019 року забезпечити складання та подання статистичної звітності у сфері поводження з відходами;

14. До 20.01.2019 року забезпечити складання та подання декларації про утворення відходів;

15. До 01.11.2018 року організувати ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ в повному обсязі та у відповідності до вимог законодавства;

16. До 01.11.2018 року вжити заходи до максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів;

17. До 01.11.2018 року забезпечити зберігання та видалення відходів у відповідності до вимог законодавства;

18. До 01.12.2018 року запровадити здійснення моніторингу місць утворення та зберігання відходів;

19. До 01.12.2018 року провести ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки;

20. До 01.12.2018 року розробити та погодити згідно вимог законодавства плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій.

Позивач, не погоджуючись з пунктами 1-14, 16-20 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 23.08.2018 року №4-8721-5-3 звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних пунктів припису суд виходить з наступного.

Так, пунктом 1 припису зобов'язано ПП „ТРИАДА» до 01.12.2018 року розробити та погодити у встановленому законодавством порядку проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування в цеху обладнання для обробки різки металу. В обгрунтування порушення зазначено стаття 51 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» .

В судовому засіданні встановлено, що під час здійснення роздрібної торгівлі металами, позивач застосовує для різки металу дискову пилу та стрічкопильний верстат.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 частини 3 статті 3 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» передбачено, що друга категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає виробництво та обробку металу.

На підставі пункту 28 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 р. № 808, установки для поверхневого оброблення металів відносяться до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Статтею 51 Закону України »Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

З системного аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що наявне в цеху позивача обладнання для різки металу відноситься до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, внаслідок чого позивачем мають бути виконані вимоги статті 51 Закону України »Про охорону навколишнього природного середовища» щодо розроблення та погодження у встановленому законодавством порядку проектної документації з розділом ОВНС на влаштування в цеху обладнання для обробки різки металу.

Пунктами 2, 3, 4 та 5 припису зобов'язано ПП „ТРИАДА» до 01.12.2018 року розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; до 23.08.2018 року не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин без дозволу на викиди; до 01.10.2018 року організувати ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря. В обгрунтування порушення зазначено статті 10, 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря» .

Відповідно до статті 1 Закону України „Про охорону атмосферного повітря» , викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема,:

- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

- заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

- забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

- забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

- використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

- здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Частиною 1 статті 11 України „Про охорону атмосферного повітря» визначено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року № 1598 затверджено Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню. Так, до Переліку небезпечних забруднюючих речовин віднесено метали та їх сполуки.

Пунктами 1.3 та 1.4 розділу 1 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02. 1995 року №7 передбачено, що застосування даної Інструкції обов'язкове при проведенні інвентаризації викидів забруднюючих речовин виробничими об'єднаннями і промисловими підприємствами, організаціями і установами (далі - підприємства), які мають викиди забруднюючих речовин в атмосферу, незалежно від відомчого підпорядкування і форм власності; інвентаризація включає в себе характеристику технології, газоочисних установок з точки зору утворення і відведення

забруднюючих речовин, визначення параметрів стаціонарних джерел

викидів, а також характеристику неорганізованих джерел; інвентаризація викидів забруднюючих речовин може проводитись як в повному обсязі, так і вибірково по визначенню параметрів окремих джерел утворення або викидів, визначенню якісних і кількісних характеристик окремих забруднюючих речовин, що відводяться в атмосферне повітря при експлуатації технологічного обладнання.

Отже, в судовому засіданні знайшли підтвердження доводи відповідача, що розташоване в цеху позивача обладнання для різки металу є джерелом утворення викидів забруднюючих речовин; у ПП „ТРИАДА» відсутні інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, первинний облік у сфері охорони атмосферного повітря.

Таким чином, в діях позивача мають місце порушення статті 10, 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря» , які повинні бути усунуті.

Пунктом 6 припису зобов'язано ПП „ТРИАДА» до 20.11.2018 року забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов'язання з екологічного податку. В обгрунтування порушення зазначено стаття 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря» та стаття 24 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» .

На підставі статті 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Відповідно до статті 24 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» об'єкти, що шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку; підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі; збір, обробка і подання відповідним державним органам зведеної статистичної звітності про обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин, використання природних ресурсів, виконання завдань по охороні навколишнього природного середовища та іншої інформації, ведення екологічних паспортів здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Пунктом 250.3 статті 250 Податкового кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.

Відповідно до пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на статтю 24 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» в спірних правовідносинах є помилковим, оскільки остання передбачає подання статистичної, а не податкової звітності.

Також, суд зазначає, що стаття 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря» містить лише декларативну норму щодо обов'язку суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря сплачувати екологічний податок.

Проте, порядок, строки подання звітності та інші питання адміністрування екологічного податку визначаються виключно Податковим кодексом України.

Враховуючи ту обставину, що відповідач не є уповноваженим визначати строки сплати екологічного податку, суд вважає пункт 6 припису передчасним та таким, що підлягає скасуванню.

Пунктом 7 припису зобов'язано ПП „ТРИАДА» до 20.01.2019 року забезпечити складання та подання статистичної звітності. В обгрунтування порушення зазначено стаття 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря» та стаття 24 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» .

На підставі статті 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:

- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

- заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

- забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

- забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

- використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

- здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Зазначена стаття не містить вимог щодо подання статистичної звітності, а тому посилання в даному пункті припису на неї є помилковим.

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря від 13.12.2001 року №1655 встановлено, що форми і строки надання державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря затверджуються Держстатом за погодженням з Мінприроди.

Відповідно до статті 5 Закону України Про державну статистику державна статистична діяльність проводиться органами державної статистики згідно з цим Законом та відповідно до завдань, віднесених до їх компетенції, на засадах професійної незалежності та самостійності; втручання будь-яких державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, об'єднань громадян, посадових та інших осіб у державну статистичну діяльність, зокрема, з питань змісту статистичної інформації, вибору джерел її отримання, статистичної методології, форм і термінів збирання та поширення даних статистичних спостережень тощо, забороняється.

Таким чином, відповідач не є уповноваженою особою, яка має право встановлювати строки та порядок подання статистичної звітності.

За наведених обставин, вимога пункту 7 припису виходить за межі повноважень відповідача, є протиправною та підлягає скасуванню.

Пунктом 8 припису зобов'язано ПП „ТРИАДА» до 01.10.2018 року організувати ведення первинного обліку в частині охорони водних ресурсів. В обгрунтування порушення зазначено стаття 24 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» та стаття 44 Водного кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що первинний облік ПП „ТРИАДА» в частині охорони водних ресурсів полягає у розміщенні в приміщенні позивача засобів обліку води.

Відповідно до статті 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

На підставі 7 частини 1 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

З дослідженої в судовому засіданні копії договору оренди нежитлових приміщень №2/07-05 від 07.05.2018 року вбачається, що усі експлуатаційні витрати (опалення, користування водою, газом, ….) враховані (окремо) до сплати за комунальні послуги.

Таким чином, вторинним водокористувачем, на якого розповсюджуються норми статті 44 Водного кодексу України в приміщенні, де проводить господарську діяльність позивач, є власник приміщення, з яким укладено договір про водопостачання, а ПП „ТРИАДА» відповідно до умов договору оренди відшкодовує власнику приміщення вартість отриманих послуг, в тому числі і за користування водою.

Отже, вимоги пункту 8 припису є безпідставними та підлягають скасуванню.

Пунктами 9, 10, 11 та 12 припису зобов'язано ПП „ТРИАДА» до 01.12.2018 року розробити інвентаризацію відходів, визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, та ступінь їх небезпечності для навколишнього середовища та здоров'я людини, розробити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства; розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) та погодити у відповідності до вимог законодавства. В обгрунтування порушення зазначено статті 7, 17, 26 Закону України „Про відходи» , постанова Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 року №2034.

Статтею 1 Закону України „Про відходи» надано визначення терміни „відходи» , до яких належать будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх

утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

На підставі статті 7 Закону України „Про відходи» у сфері поводження з відходами встановлюються такі нормативи: граничні показники утворення відходів у технологічних процесах; питомі показники утворення відходів, використання та втрат сировини у технологічних процесах; інші нормативи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України „Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема,:

- визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

- на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку (пункт г)частини 1);

Частиною 1 статті 26 Закону України „Про відходи» визначено, що державному обліку та паспортизації підлягають в обов'язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 року № 2034 затверджено Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів.

Пунктами 9 та 10 Порядку встановлено, що паспортизація відходів ведеться підприємствами з метою їх вичерпної ідентифікації та визначення оптимальних шляхів поводження з ними; паспортизація відходів передбачає складення і ведення паспортів відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 "Класифікатор відходів" та номенклатури відходів; форми паспортів відходів та інструкції щодо їх ведення розробляються Мінприроди за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади і затверджуються ним за

погодженням з МОЗ; контроль за веденням підприємствами первинного обліку

відходів та за їх паспортизацією здійснюється Держекоінспекцією та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами відповідно до їх компетенції.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено долученими до матеріалів справи доказами, що внаслідок господарської діяльності позивача утворюються відходи, зокрема, стружки металевої. Позивачем зберігаються зазначені відходи в окремому контейнері, проте вищезазначені вимоги статей 7, 17 та 26 Закону України „Про відходи» у визначених межах не виконуються.

Пунктом 13 припису зобов'язано ПП „ТРИАДА» до 20.01.2019 року забезпечити складання та подання статистичної звітності у сфері поводження з відходами. В обгрунтування порушення зазначено стаття 17 Закону України „Про відходи» та стаття 24 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» .

Відповідно до пункту г) частини 1 статті 17 Закону України „Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Наказом Державної служби статистики України Про затвердження форм державних статистичних спостережень із екології, лісового та мисливського господарства № 243 від 19.08.2014 року затверджена форма статистичної звітності № 1-відходи "Утворення та поводження з відходами за 20__ рік" , якою передбачено, що вона подається не пізніше 28 лютого.

Представник відповідача в судовому засіданні не змогла пояснити суду на підставі якої норми посадова особа Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області зобов'язує позивача подати статистичну звітність не у строки, визначені законодавством, а саме до 20.01.2019 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що встановлюючи інші строки подання статистичної звітності, ніж ті, що визначені чинним законодавством, відповідач діяв поза межами наданих повноважень, а тому пункт 13 припису є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 14 припису зобов'язано ПП „ТРИАДА» до 20.01.2019 року забезпечити складання та подання декларації про утворення відходів. В обгрунтування порушення зазначено стаття 17 Закону України „Про відходи» .

Частина 2 статті 17 Закону України „Про відходи» встановлює, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000, зобов'язані щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.

На підставі пункту 3 Порядку подання декларації про відходи та її форми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 118 від18.02.2016 року суб'єкти господарювання у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів становить від 50 до 1000 умовних одиниць, щороку подають декларацію про відходи (далі - декларація) за формою згідно з додатком до постанови; Декларація подається один раз на рік до 20 лютого року, що настає за звітним.

Представник відповідача в судовому засіданні не змогла пояснити суду на підставі якої норми посадова особа Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області зобов'язує позивача подати декларацію про відходи не у строки, визначені законодавством, а саме до 20.01.2019 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що встановлюючи інші строки подання декларації про відходи, ніж ті, що визначені чинним законодавством, відповідач діяв поза межами наданих повноважень, а тому пункт 14 припису є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктами 16, 17 та 18 припису зобов'язано ПП „ТРИАДА» до 01.11.2018 року вжити заходи до максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, забезпечити зберігання та видалення відходів у відповідності до вимог законодавства; до 01.12.2018 року запровадити здійснення моніторингу місць утворення та зберігання відходів. В обгрунтування порушення зазначено статті 17, 29, 31, 33, 34 Закону України „Про відходи» .

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України „Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема,:

- забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

- здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;

- не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

- не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;

- здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;

Частина 4 статті 17 Закону України „Про відходи» встановлює, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

З метою визначення та прогнозування впливу відходів на навколишнє природне середовище, своєчасного виявлення негативних наслідків, їх відвернення та подолання виробники відходів, їх власники, а також центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюють моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів (стаття 26 Закону України „Про відходи» ).

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України „Про відходи» зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

З огляду на те, що на час перевірки позивача, договори на передачу відходів для подальшої утилізації та видалення, не були укладені, інформації та документів, щодо місць видалення відходів фахівцям відповідача надано не було, суд вважає, що вимоги пунктів 16, 17 та 18 припису є правомірними.

Пунктом 19 припису зобов'язано ПП „ТРИАДА» до 01.12.2018 року провести ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки. В обґрунтування порушення зазначено стаття 9 Закону України „Про об'єкти підвищеної небезпеки» .

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України „Про об'єкти підвищеної небезпеки» суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

На підставі пункту 15 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Уніфікованою формою акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) № 483 від 02.10.2012 року не передбачено вимог щодо перевірки додержання суб'єктами господарювання норм Закону України „Про об'єкти підвищеної небезпеки» .

Таким чином, вимога пункту 19 припису виходить за межі наданих відповідачу повноважень, а отже, підлягає скасуванню.

Пунктом 20 припису зобов'язано ПП „ТРИАДА» до 01.12.2018 року розробити та погодити згідно вимог законодавства плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій. В обгрунтування порушення зазначено стаття 66 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» .

Згідно зі статтею 66 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» при проектуванні й експлуатації господарських та інших об'єктів, діяльність яких може шкідливо впливати на навколишнє природне середовище, розробляються і здійснюються заходи щодо запобігання аваріям, а також ліквідації їх шкідливих екологічних наслідків.

Враховуючи те, що у ПП ТРИАДА відсутні плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій, а господарська діяльність позивача може шкідливо впливати на навколишнє природне середовище, суд погоджується з правомірністю даного пункту припису.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за наслідком розгляду справи в судовому засіданні, встановлено, що в порушення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в частині пунктів 6, 7, 8, 13, 14 та 19 оскаржуваний припис винесено не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені законами України; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено та непропорційно.

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог частково.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1762 грн.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню пропорційно задоволених позовних вимог сплачений судовий збір у розмірі 881,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „ТРИАДА» (адреса: 49038, м. Дніпро, вулю Любарського, 126; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 31468024) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (адреса: 49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37988899) про визнання протиправними та скасування пунктів припису - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункти 6, 7, 8, 13, 14, 19 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 23.08.2018 року №4-8721-5-3.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Присудити на користь Приватного підприємства „ТРИАДА» за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 04.02.2019 року (у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді).

Суддя ОСОБА_4