Рішення

від 05.02.2019 по справі 560/3648/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3648/18

РІШЕННЯ

іменем України

05 лютого 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участю:секретаря судового засідання Бачка А.М. позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області , ОСОБА_3 адвокатів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області, ОСОБА_3 адвокатів України, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати рішення ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області № 16-7/16 від 27.12.2016 "Про припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1" та рішення ОСОБА_3 адвокатів України № 143 від 08.09.2018 року "Про затвердження висновків спеціальної тимчасової комісії з дослідження порушеного у скарзі ОСОБА_1 питання".

ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області внести відповідні зміни до Єдиного реєстру адвокатів України шляхом виключення з розділу "Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю" наступних відомостей : "Право на заняття адвокатською діяльністю припинено згідно п.6 ч.1 ст.32 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 16.11.2016 на підставі Вироку Хмельницького міськрайонного суду" (http://erau.unba.org.ua/profile/27340).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області № 16-7/16 від 27.12.2016, ОСОБА_1 було припинено право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до пункту 6 частини першої статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Підставою для прийняття відповідного рішення слугувало судове рішення від 13 липня 2016 року ухвалене Хмельницьким міськрайонним судом у формі обвинувального вироку за яким позивача було засуджено за вчинення злочину середньої тяжкості, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Позивач стверджує, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 09 серпня 2017 року, ОСОБА_1, був звільнений від покарання, призначеного вироком Хмельницького міськрайонного суду від 13 липня 2016 року на підставі статті 78 Кримінального кодексу України за збігом іспитового строку, оскільки протягом цього строку виконав покладені на нього обов'язки.

Позивач звернувся до голови ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області з заявою про скасування рішення ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області № 16-7/16 від 27.12.2016 року про припинення його права на заняття адвокатською діяльністю зазначивши, що за умови звільнення ОСОБА_1 від призначеного судом покарання, норми пункту 6 частини першої статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не повинні бути застосовані, оскільки покарання у виді позбавлення волі по суті йому не призначено, однак отримав відповідь голови ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області,в якій зазначено, що заява задоволенню не підлягає, оскільки вирішення даного питання не віднесено чинним законодавством України до компетенції голови ради адвокатів регіону.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звертався до ОСОБА_3 адвокатів України зі скаргами на вищевказане рішення.

Рада адвокатів України ухвалила рішення № 143 від 08.09.2018 "Про затвердження висновків спеціальної тимчасової комісії з дослідження порушеного у скарзі ОСОБА_1 питання" відповідно до якого скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області № 16-7/16 від 27.12.2016 без змін.

Крім того, позивач вважає, що до компетенції ОСОБА_3 адвокатів регіону не відноситься розгляд та вирішення питання про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, оскільки згідно положення 3.1.8 Положення "Про ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області " , затвердженого рішенням ОСОБА_3 адвокатів України №255 від 17 грудня 2013 року до компетенції вказаної ОСОБА_3 відноситься лише ініціювання зазначеного питання перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону, яка приймає відповідне рішення на підставі ст.32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Не погодившись з такими рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Від представника ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області на адресу суду 05.12.2018 надійшов відзив, в якому останній зазначив, що позивачем не наведено в позові жодного правового аргументу, який би доводив відсутність правових підстав для прийняття ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області рішення щодо внесення відомостей про припинення його права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю до Єдиного реєстру адвокатів України, а посилання на порушення ОСОБА_3 п. 3.1.8 Положення про ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області є безпідставне так як ОСОБА_3 має право ініціювати перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю як вид дисциплінарного стягнення у відповідності до ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Посилання ОСОБА_1 у адміністративному позові на ч. 3 ст.88 КК України на думку представника ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області є необґрунтованими та не підлягають застосуванню, адже незважаючи на погашення чи зняття судимості, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо ОСОБА_1 повинно минути 2 (два) роки. Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 13.07.2016 набрав законної сили 16.11.2016. Із зазначеного дня право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 припинилось в силу вимог п.6 ч.1 ст.32 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За наведених обставин представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, які не ґрунтуються на нормах діючого законодавства України, а тому не підлягають задоволенню.

Від представника ОСОБА_3 адвокатів України на адресу суду 10.12.2018 надійшов відзив, в якому останній зазначив, що набрання законної сили обвинувальним вироком Хмельницького міськрайонного суду від 13 липня 2016 року стосовно адвоката ОСОБА_1 за вчинення злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі, відповідно до пункту 6 частини першої статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" є наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідач стверджує, що 15 березня 2018 року від позивача на адресу ОСОБА_3 адвокатів України повторно надійшла скарга на рішення ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області №16-7/16 від 27 грудня 2016 року про припинення адвокату ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю.

Підставою для повторного перегляду рішення ОСОБА_3 адвокатів Хмельницької області, стала та обставина, що 09 серпня 2017 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 на підставі статті 78 КК України звільнено від покарання, призначеного вироком Хмельницького міжрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2016 року, яка набрала чинності 17 серпня 2017 року.

ОСОБА_4 адвокатів України зазначає, що здійснюючи розгляд скарги позивача на рішення ОСОБА_4 адвокатів Хмельницької області № 16-7/16 від 27 грудня 2016 року, ОСОБА_4 адвокатів України діяла у відповідності до положень ст.ст. 6, 17, 32, 55 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положення про ОСОБА_4 адвокатів України, а тому прийняте ОСОБА_4 адвокатів України рішення № 143 від 08 вересня 2018 року є вмотивоване та не порушує право позивача на професію, оскільки він, ще до прийняття оскаржуваного рішення втратив статус адвоката та право на заняття адвокатською діяльністю. Приймаючи рішення № 16-7/16 від 27 грудня 2016 року, ОСОБА_4 адвокатів Хмельницької області діяла у відповідності до наданих Законом повноважень, які містяться в статті 17 та п. 9 частини четвертої статті 48 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Враховуючи наведене ОСОБА_4 адвокатів України просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_4 адвокатів Хмельницької області в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ОСОБА_4 адвокатів України в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, надіслав на адресу суду 04.02.2019 заяву про розгляд справи без участі представника ОСОБА_4 адвокатів України, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вивчивши позовну заяву, відзиви на позовну заяву, а також дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 здійснював адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 213, виданого згідно рішення Хмельницької кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 15.04.1998 року № 48.

ОСОБА_5 Хмельницького міськрайонного суду у формі обвинувального вироку від 13 липня 2016 року стосовно ОСОБА_1, засуджено за вчинення злочину середньої тяжкості, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Вказаний вище вирок суду набрав законної сили 16 листопада 2016 року.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном на один рік.

Рада адвокатів Хмельницької області прийняла рішення №16-7/16 від 27 грудня 2016 року на підставі передбаченій пунктом 6 частини першої статті 32 Закону України №5076-VI від 05.07.2012 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" про припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1, шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №123, виданого ОСОБА_1 10 травня 2007 року на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області №48 від 15 квітня 1998 року.

Відповідно до вказаного рішення ОСОБА_5 адвокатів Хмельницької області вирішила внести відомості про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю до Єдиного реєстру адвокатів України.

Позивач 19 січня 2017 року відповідно до п.11 ч.4 ст.55 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" звернувся до ОСОБА_5 адвокатів України із скаргою на прийняте рішення ОСОБА_5 адвокатів Хмельницької області № 16-7/16 від 27 грудня 2016 року, в якій посилався на його протиправність та просив ОСОБА_5 адвокатів України скасувати рішення регіональної ради адвокатів.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення ОСОБА_5 адвокатів Хмельницької області № 16-7/16 від 27 грудня 2016 року, ОСОБА_5 адвокатів України прийняте рішення № 21 від 04 лютого 2017 року , яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на вказане рішення ОСОБА_5 адвокатів Хмельницької області, у зв'язку із відсутності правових підстав для його скасування.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 серпня 2017 року ОСОБА_1 на підставі статті 78 КК України звільнено від покарання, призначеного вироком Хмельницького міжрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2016 року.

В зв`язку із прийняттям судом вказаної ухвали, позивач повторно звернувся до ОСОБА_5 адвокатів України зі скаргою від 13 березня 2018 року на рішення ОСОБА_5 адвокатів Хмельницької області №16-7/16 від 27 грудня 2016 року, щодо припинення права на зайняття адвокатською діяльністю, на яку отримав відповідь від ОСОБА_5 адвокатів України, в якій зазначено, що 01 червня 2018 року ухвалено рішення №74 "Про створення спеціальної тимчасової комісії з дослідження порушеного у скарзі ОСОБА_1 питання", та вказано, що розгляд висновків комісії перенесено на наступне засідання ОСОБА_5 адвокатів України.

ОСОБА_5 адвокатів України №143 від 08 вересня 2018 року "Про затвердження висновків спеціальної тимчасової комісії з дослідження порушеного у скарзі ОСОБА_1 питання" вирішено скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення ОСОБА_5 адвокатів Хмельницької області №16-7/16 від 27 грудня 2016 року "Про припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1" без змін.

У вказаному вище рішенні зазначено, що у випадку набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката, відповідно до вимог пункту 6 частни 1 статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на заняття адвокатською діяльністю такого адвоката припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та вважається припиненим на підставі вироку суду, про що вносяться відповідні відомості до Єдиного реєстру адвокатів України радою адвокатів регіону.

Не погодившись з оскаржуваними рішеннями відповідачів, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до ст.1 Закону №5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.2 цього Закону, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1,2 ст.6 Закону №5076-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Не може бути адвокатом особа, яка зокрема, має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно п.6 ст.32 Закону №5076-VI, право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.

Частиною 6 статті 32 Закону №5076-VI, особа, стосовно якої прийнято рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, може звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через два роки з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, а з підстави, передбаченої пунктом 6 частини першої цієї статті, - з дня погашення або зняття в установленому законом порядку судимості, але не раніше ніж через два роки з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката.

Відповідно до ч.7 Закону №5076-VI, відомості про припинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Стаття 48 Закону №5076-VI, визначає повноваження ради адвокатів регіону. У відповідності до п.9 ч.4 цієї статті Закону, рада адвокатів регіону забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до ч.2 ст.345 КК України (в редакції від 01.05.2016) умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Згідно ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч.1 ст.78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Аналізуючи норми КК України, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, суд зазначає, що вироком Хмельницького міськрайонного суду від 13.07.2016, який набрав законної сили 16.11.2016, позивач засуджений за вчинення злочину середньої тяжкості, передбаченого ст.345 ч.2 КК України. Відповідним вироком позивачу призначено покарання у вигляді одного року позбавлення волі, однак на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк терміном на 1 рік.

Згідно отриманого вироку суду, ОСОБА_5 адвокатів Хмельницької області на вимогу п.6 ч.1 ст.32 Закону №5076-VI, в установленому порядку рішенням №16-7/16 від 27.12.2016 постановила внести до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1

Позивач посилається на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.08.2017, яка набрала законної сили 17.08.2017 згідно якої останнього було звільнено від відбування покарання, призначеного вироком суду від 13.07.2016 на підставі ст.78 КК України, однак вказана ухвала не відміняє факту призначення позивачу покарання за ч.2 ст.345 КК України, згідно вищевказаного вироку.

Вказана ухвала постановлена судом 09.08.2017, а рішення №16-7/16 прийняте ОСОБА_5 адвокатів Хмельницької області 27.12.2016.

Суд також звертає увагу, що ОСОБА_5 адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та ОСОБА_5 адвокатів України. Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.

Отже, Рада адвокатів Хмельницької області правомірно прийняла рішення №16-7/16 від 27.12.2016 щодо внесення відомостей про припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю до Єдиного реєстру адвокатів України.

Суд також звертає увагу позивача, що ст.75 КК України, жодним чином не відміняє санкцію частини 2 статті 345 КК України, а лише встановлює зміну способу виконання покарання, при цьому п.1 ч.6 ст.32 Закону №5076-VI містить імперативний характер, відповідно до якої право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.

Отже, аналізуючи вказані вище положення чинного на дату прийняття оспорюваного рішення, суд дійшов висновку, що для виконання п.1 ч.6 ст.32 Закону №5076-VI, необхідний лише обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили відносно адвоката, який вчинив тяжкий, особливо тяжкий злочин, злочин середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі. При цьому, стосовно способу виконання вказаної санкції у п.1 ч.6 ст.32 Закону №5076-VI не зазначено.

Відповідно до змісту частини 6 ст.32 Закону №5076-VI особа, стосовно якої прийняте рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстави, передбаченої п. 6 ч. 1 цієї статті, може звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту з дня погашення або зняття в установленому законом порядку судимості, але не раніше ніж через два роки з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката.

Враховуючи зазначене, посилання ОСОБА_1 у адміністративному позові на ч. З ст. 88 КК України є безпідставними, оскільки незважаючи на погашення чи зняття судимості, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо ОСОБА_1 повинно минути два роки. Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 13.07.2016 набрав законної сили 16.11.2016, отже з дати набрання законної сили вироком право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 припинилося.

Суд вважає, що враховуючи вказану вище норму Закону позивач має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту лише після спливу двохрічного терміну з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду, а саме 16.11.2018.

Суд не погоджується із твердженням позивача стосовно перевищення ОСОБА_5 адвокатів Хмельницької області своїх повноважень щодо прийняття рішення №16-7/16 від 27 грудня 2016 року, в частині припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом аналювання свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльністю ОСОБА_1, враховуючи наступне.

Згідно частини 1 статті 50 Закону №5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Частиною 5 статті 50 Закону №5076-VI визначено повноваження кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, зокрема : прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі:

1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

2) визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

3) смерті адвоката;

4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю;

5) встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.2 ст.32 Закону №5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1) порушення присяги адвоката України;

2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;

4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Частиною 3 статті 32 Закону №5076-VI визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється:

1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката;

2) з підстав, передбачених пунктами 2 і 6 частини першої цієї статті, - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;

3) з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

У разі припинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону.

Отже, нормами статті 32 Закону №5076-VI чітко врегульовано випадки, в яких кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, зокрема : 1) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю; 2) встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.

Згідно частини 3 статті 32 Закону №5076-VI визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється: 1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті (подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю), - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката. Тобто в такому випадку рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю приймає рада адвокатів регіону.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №5076-VI особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Статтею 48 Закону №5076-VI визначено повноваження ради адвокатів регіону, в тому числі : виконує інші функції відповідно до цього Закону, рішень конференції адвокатів регіону, ОСОБА_5 адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Таким чином, з системного аналізу норм ст.32 Закону № №5076-VI ( в редакції, яка діяла в період прийняття оспорюваного рішення), суд дійшов висновку, що у разі : подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, смерті адвоката, набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі - рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю приймає рада адвокатів регіону, оскільки саме до її компетенції віднесено видачу вказаного свідоцтва та забезпечення в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до підпункту 3.1.8 пункту 3.1 статті 3 Положення "Про ОСОБА_5 адвокатів Хмельницької області" ОСОБА_5 адвокатів регіону ініціює питання перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону щодо рішення про припинення, зупинення права на здійснення адвокатської діяльності адвокатів регіону, з підстав, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Посилання позивача на порушення ОСОБА_5 адвокатів Хмельницької області пункту 3.1.8 Положення про ОСОБА_5 адвокатів Хмельницької області є безпідставне, оскільки ОСОБА_5 адвокатів Хмельницької області має право ініціювати перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю як виду дисциплінарного стягнення відповідно до ст. 35 Закону №5076-VI.

Практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). Також у рішенні від 13.12.2001 в справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Європейський суд з прав людини зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що приймаючи оскаржувані рішення № 16-7/16 від 27.12.2016 "Про припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1" та №143 від 08.09.2018 "Про затвердження висновків спеціальної тимчасової комісії з дослідження порушеного у скарзі ОСОБА_1 питання", відповідачі діяли виключно в межах наданих повноважень та згідно норм чинного законодавства України, а тому відповідні рішення є правомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_6 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд дійшов висновку, що суб'єкти владних повноважень, які заперечують проти позову, довели, що діяли у межах та у спосіб визначений законом, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 адвокатів Хмельницької області, ОСОБА_6 адвокатів України про визнання протиправними та скасування рішень №16-7/16 від 27 грудня 2016 року, №143 від 08 вересня 2018 року, зобов'язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 лютого 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 (вул. Проскурівська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідачі:Рада адвокатів Хмельницької області (вул. Зарічанська, 5/3, оф. 801,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 39029210) Рада адвокатів України (вул. Кловський узвіз, 7 літ. А, офіс, 6,Київ,01021 , ідентифікаційний код - 38488439)

Головуючий суддя ОСОБА_7