Ухвала

від 13.06.2019 по справі 560/3648/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 560/3648/18

13 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Охрімчук І.Г. Моніча Б.С.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Хмельницької області, Ради адвокатів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії -,

В С Т А Н О В И В :

постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Хмельницької області, Ради адвокатів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - скасовано. Прийнято нову постанову якою: позовну вимогу щодо визнання протиправним та скасування рішення Ради адвокатів Хмельницької області №16-7/16 від 27.12.2016 "Про припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Сподаренко Олександра Миколайовича" - залишено без розгляду; в задоволенні позовних вимог, щодо визнання протиправним та скасування рішення Ради адвокатів України №143 від 08.09.2018 року "Про затвердження висновків спеціальної тимчасової комісії з дослідження порушеного у скарзі Сподаренка О.М. питання" та зобов`язання Ради адвокатів Хмельницької області внести відповідні зміни до Єдиного реєстру адвокатів України шляхом виключення з розділу "Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю" наступних відомостей: "Право на заняття адвокатською діяльністю припинено згідно п.6 ч.1 ст.32 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 16.11.2016 на підставі Вироку Хмельницького міськрайонного суду" (http://erau.unba.org.ua/profile/27340) - відмовлено.

27 травня 2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, яким, вирішити питання про судові витрати у даній справі. При цьому ОСОБА_1 в заяві навів дані про понесені ним судові витрати під час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви - відшкодуванню заявникові судових витрат необхідно відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З аналізу наведеної норми адміністративного процесуального законодавства вбачається, що застосування інституту ухвалення додаткового судового рішення полягає в усуненні неповноти судового рішення.

Відповідно до ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із ч.ч.1,3,6 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, судові витрати сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягають відшкодуванню у випадку ухвалення судом рішення на її користь.

Відповідно ж до рішень судів як першої так і апеляційної інстанції, при тому, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, останні винесено не на користь позивача.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що заява позивача про вирішення питання про судові витрати у даній справі шляхом ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат - задоволенню не підлягає.

За приписами частин 4, 5 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, у зв`язку із чим заяву позивача слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Охрімчук І.Г. Моніч Б.С.