Ухвала

від 15.02.2019 по справі 580/43/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №580/43/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/62/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - особисте зобов`язання

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 15 січня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та зобов`язано його прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора та суду.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 певні обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

з участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

До Лебединського районного суду Сумської області з клопотанням, погодженим із начальником Лебединського відділу Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_10 , звернувся старший слідчий СВ Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за таких обставин. 06 січня 2019 року близько 01 години, ОСОБА_7 разом з невстановленими особами, перебуваючи в громадському місці біля приміщення розважального закладу « МІХ Клуб» за адресою вул. Т.Шевченка, 17 в м. Лебедин, Сумської області, безпричинно затіяв словесну суперечку з ОСОБА_12 , яку намагався припинити ОСОБА_13 , однак ОСОБА_14 разом з невстановленими особами, замість припинення словесної суперечки, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, застосовуючи фізичну силу, діючи спільно, спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , в тому числі із застосуванням предмету заздалегідь спеціально пристосованого до нанесення тілесних ушкоджень.

Слідчий вважав, що є достатні підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, тому з метою уникнення від відповідальності, він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та незаконно впливати на свідків кримінального провадження, а тому застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 15 січня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із зобов`язанням прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора та суду, а також покладено на нього певні обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, посилаючись на її необґрунтованість, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, прокурор просить дану ухвалу скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб.

За змістом доводів апеляційної скарги прокурор зазначив, що в судовому засіданні було наведено підстави, що свідчать про неможливість запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного.

На його думку, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання виключається, адже підозрюваний ОСОБА_7 не буде ізольований від суспільства, а тому матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може впливати, з метою зміни свідчень, на свідків, які на даний час не всі допитані.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і прохали ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали за клопотанням слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 177 КПК України, метою та підставою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.ч. 1,2,4ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх доказів вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у даному кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не в повній мірі дотримані.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження за даним фактом 06 січня 2019 року до ЄРДР за № 12019200090000010 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України, а 12 січня 2019 року правову кваліфікацію кримінального правопорушення було змінено на ч.4 ст. 296 КК України.

13 січня 2019 року об 11 годині ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, а 14 січня 2019 року о 10 годині 50 хвилин йому повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні наступними доказами а саме: протоколом огляду території місцевості від 06.01.2019 р., протоколами допиту потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_12 від 12.01.2019 р., протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.01.2019 р., протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 14.01.2019 р., заявою ОСОБА_7 від 06.01.2019 р. про добровільну видачу співробітникам Лебединського ВП предмет у вигляді трубки, виготовленої з металу та пластику, яким він причинив тілесні ушкодження потерпілим.

Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнів у суду щодо їх достатності, не викликала.

Крім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 7 років, йому відомо яке покарання може загрожувати у випадку доведення його вини за цей злочин, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідка з метою зміни їх показань.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 ніде не працює, на обліку в центрі зайнятості як безробітний не перебуває, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, нерухоме майно за ним не зареєстроване, має закордонний паспорт і неодноразово виїздив за кордон на тривалий час, що свідчить про відсутність міцних соціально-побутових зв`язків, а також по місцю проживання характеризується посередньо, відносно оточуючих поводить себе інколи агресивно.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що застосовуючи щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, слідчий суддя не в повній мірі врахував обставини, визначені в ст. 178 КПК України, тому на думку колегії суддів пропорційним такому ступеню небезпеки, ризики якого є у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є необхідним запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вказаний запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваною процесуальних обов`язків. З цією метою колегія суддів вважає доцільним покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляції прокурора про те, що лише запобіжний захід - тримання під вартою зможе запобігти існуючим у кримінальному провадженні ризикам, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 з`являвся як до суду першої інстанції на розгляд клопотання, так і до апеляційного суду на розгляд апеляційної скарги, що на думку колегії суддів свідчить про те, що наміру переховуватись від органів досудового розслідування останній не має.

Згідно до принципів та положень вітчизняного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, викладена позиція прокурора є неприйнятною, оскільки зазначені ним відомості можуть обґрунтовувати лише підставу застосування запобіжного заходу як такого, а тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, визначені у ст. 177 КПК України, та при розгляді такого клопотання, обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 необхідно задовольнити частково, та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Керуючись ст.194, ст. ст.181, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 15 січня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання - скасувати і постановити нову ухвалу.

Клопотання старшого слідчого СВ Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання по АДРЕСА_1 .

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити до 14 березня 2019 року включно.

Покласти на ОСОБА_7 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

1) прибувати до слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні за кожним їх викликом;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) носити електронний засіб контролю;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну .

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_11 .

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,