Ухвала

від 04.01.2019 по справі 345/2919/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

4 січня 2019 року

м. Київ

справа № 345/2919/18

провадження № 61-49098ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року у справі за позовом першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в

особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Калуської районної державної адміністрації, відділу освіти Калуської районної державної адміністраціїдо ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року перший заступник керівника Калуської місцевої прокуратури

в інтересах держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Калуської районної державної адміністрації, відділу освіти Калуської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 в порядку регресу на користь відділу освіти Калуської районної державної адміністрації майнову шкоду в розмірі 39 097 грн 34 коп.

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області рішенням від 17 серпня 2018 року в задоволенні позову відмовив.

Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 23 листопада 2018 року апеляційну скаргу прокуратури Івано-Франківської області задовольнив. Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 серпня

2018 року скасував та прийняв постанову, якою позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь відділу освіти Калуської районної державної адміністрації майнову шкоду в порядку регресу в розмірі 39 097 грн 34 коп. Стягнув з

ОСОБА_1 на користь прокуратури Івано-Франківської області 2 643 грн понесених судових витрат на оплату судового збору за апеляційну скаргу.

19 грудня 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 23 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2018 року.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) Українине підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,

що вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року становить 1 762 гривні.

У даній справі ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100 =176 200 грн). Тому, відповідно до статті 19 ЦПК України, справа є малозначною.

У касаційній скарзі заявник посилається на незаконність постанови суду апеляційної інстанції, проте касаційна скарга не містить обґрунтувань випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України , за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення(пункт 8).

Зазначене відповідає і Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради

Європи від 7 лютого 1995 року, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини,

яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).

Оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, нею не обґрунтовано, а судом не встановлено, відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Зазначення у постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для розгляду цієї справи судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1на постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 23 листопада 2018 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко