Ухвала

від 19.02.2019 по справі 902/245/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" лютого 2019 р. Cправа № 902/245/16

Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали у справі

за заявою : Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД ЛТД" (код ЄДРПОУ 39335020, просп. Повітрофлотський, 48/2, м. Київ, 03186)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нова справа" (код ЄДРПОУ 31363286, вул. М. Оводова, 46, м. Вінниця, 21050)

про банкрутство

без виклику представників сторін

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа №902/245/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нова справа" про визнання банкрутом.

Постановою суду від 08.02.2017 року визнано боржника - ТОВ "Торгівельна фірма "Нова справа" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором - арбітражного керуючого Терещука О.В..

Також, ухвалою суду від 12.02.2019 року продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "Торгівельна фірма "Нова справа" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Терещука О.В. у даній справі до 05.03.2019 року та призначено до розгляду звіти арбітражного керуючого (ліквідатора) Терещука О.В. на 05.03.2019 року.

14.02.2019 року від ТОВ "Регно Дистриб'юшн" до суду надійшла заява б/н від 08.02.2019 року (вх. № 02.1-36/108/19) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії по справі № 902/245/16.

Ухвалою суду від 15.02.2019 року вищевказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.03.2019 року.

18.02.2019 року від ТОВ "Регно Дистриб'юшн" до суду надійшла заява б/н від 08.02.2019 року (вх. № 02.1-36/112/19) про забезпечення шляхом заборони вчиняти певні дії по справі № 902/245/16.

Суд, дослідивши заяву ТОВ "Регно Дистриб'юшн" б/н від 08.02.2019 року (вх. № 02.1-36/112/19) про забезпечення шляхом заборони вчиняти певні дії, проаналізувавши норми діючого законодавства України, дійшов висновку про її повернення заявнику, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч.5 ст. 139 ГПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2019 року ТОВ "Регно Дистриб'юшн" звернулось до суду з заявою б/н від 08.02.2019 року (вх. № 02.1-50/17/19) про забезпечення шляхом заборони вчиняти певні дії.

В якості доказів сплати судового збору за подання заяви б/н від 08.02.2019 року (вх. № 02.1-50/17/19) заявником додано платіжне доручення № 431 від 11.02.2019 року про сплату 960,50 грн. судового збору та зарахування якого до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується випискою від 12.02.2019 року.

Судом було розглянуто заяву ТОВ "Регно Дистриб'юшн" б/н від 08.02.2019 року (вх. № 02.1-50/17/19) про забезпечення шляхом заборони вчиняти певні дії та ухвалою від 15.02.2019 року відмовлено в її задоволенні.

При цьому, судом встановлено, що заявником не надано належних доказів сплати судового збору за подання до суду заяви б/н від 08.02.2019 року (вх. № 02.1-36/112/19) про забезпечення шляхом заборони вчиняти певні дії, що надійшла до суду 18.02.2019 року.

Так, до згаданої заяви додано ксерокопію платіжного доручення № 431 від 11.02.2019 року про сплату 960,50 грн. судового збору, яке раніше вже подавалось заявником до заяви б/н від 08.02.2019 року (вх. № 02.1-50/17/19) про забезпечення шляхом заборони вчиняти певні дії, яка як зазначено вище, розглянута судом.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору за подання заяви б/н від 08.02.2019 року (вх. № 02.1-36/112/19) про забезпечення шляхом заборони вчиняти певні дії, суд дійшов висновку про її повернення заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 18, 139, 140, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Регно Дистриб'юшн" б/н від 08.02.2019 року (вх. № 02.1-36/112/19) про забезпечення шляхом заборони вчиняти певні дії по справі № 902/245/16 на 2-х аркушах разом з додатками на 2-х аркушах повернути заявнику.

2. Копію ухвали направити рекомендованим листом.

Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала підписана суддею - 19.02.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 5 прим.:

1- до справи;

2 - ТОВ "Торгівельна фірма "Нова справа" (21050, м. Вінниця, вул. М. Оводова, 46);

3 - Арбітражному керуючому Терещуку О.В. (АДРЕСА_1);

4 - ТОВ "Регно Дистриб'юшн" (вул. О.Луцького, 14, м. Львів, 79039);

5 - Всеукраїнській універсальній багатогалузевій товарній біржі (вул. Магістратська, буд. 156, кв. 5, м.Вінниця, 21020).