Рішення

від 11.02.2019 по справі 906/1066/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА Господарський суд Житомирської області

---

---

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20, E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" лютого 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1066/18 Господарський суд Житомирської області у складі: судді Терлецької-Байдюк Н.Я. секретар судового засідання: Стретович Н.К. за участю представників сторін: від позивача: Тарасов І.М. - довіреність від 15.05.2017; від відповідача: Філімончук Г.М. - наказ №17.ОД від 11.02.2019;        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ВК Система" (м. Васильків Київська область)   до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (смт. Новогуйвинське Житомирський район Житомирська область) про стягнення 855330,10 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ВК Система" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 855330,15грн. заборгованості за договором №164 від 25.06.2018, з яких: 819973,08грн. - основний борг, 184,21грн. - пеня, 29579,03грн. - інфляційні, 5593,78грн. - 3% річних. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору №164 від 25.06.2018 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати отриманої продукції. В судовому засіданні, що відбувалось 21.02.2019, представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої повідомив, що 11.12.2018 ДП "Житомирський бронетанковий завод" провело часткову оплату власних зобов'язань по договору поставки №164 від 25.06.2018 на загальну суму 20000,00грн., та 28.12.2018 -  на загальну суму 200000,00грн. В зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "НВК "ВК Система" 635330,100грн., з яких: 599973,08грн. - основна заборгованість, 29579,03грн. - інфляційні, 5593,78грн. - 3% річних, 184,21грн. - пеня. Дана заява з врахуванням приписів ст.46 ГПК України прийнята судом до розгляду та ухвалено розгляд справи здійснювати з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про зменшення позовних вимог та письмовому поясненні від 11.02.2019. Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував факт виконання ТОВ "Науково-виробнича компанія "ВК Система" зобов'язань по договору в частині поставки продукції та її отримання підприємством. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ: Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2018 між Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" (покупець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “ВК Система” укладений договір №164 (а.с.10-14), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти й оплатити продукцію, вказану у Специфікаціях, надалі - "Продукція", на умовах та в строки, передбачені договором (п.1.1 договору). За умовами п.1.2 договору постачальник гарантує, що продукція є новою, придатною для використання за призначенням, стосовно неї відсутні права третіх осіб, пов'язаних з її наймом, знаходженням у власності, заставі, користуванні, а також з інтелектуальною власністю тощо. Згідно п.1.3 договору продукція використовується покупцем на виконання останнім умов Державних контрактів за державним оборонним замовленням та інших договорів, укладених з Міністерством оборони України на 2018 рік, для проведення ремонту військової техніки. У випадку необхідності залучення представництва замовника, для проведення контролю якості та вартості окремої продукції, що поставляється по договору, сторони у відповідних Специфікаціях вносять необхідні умови, щодо участі та контролю представниками замовника (умови зазначені у відповідних Специфікаціях є пріоритетними над умовами Договору) (п.1.4 договору). Відповідно до п.2.1 договору кількість та номенклатура продукції вказується у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору . Якість, комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати нормам, чинним стандартам (ТУ, ГОСТ, технічною документацією) для даного виду продукції. Постачальник гарантує, що продукція, яка є предметом поставки за договором, придатна для використання за призначенням та повністю відповідає умовах договору, щодо якості та номенклатурі (п.2.2 договору). Згідно п. 2.4 договору якість продукції, що є предметом Договору, перевіряється відділом технічною контролю покупця, результати перевірки оформляються Актом вхідною контролю на кожну окрему партію продукції. У разі виявлення недоліків під час приймання продукції по якості, номенклатурі, комплектності умовам Договору, Постачальник усуває виявлені недоліки, доукомплектовує Продукцію за місцем розташування Покупця (за письмовою згодою Покупця) протягом 15 календарних днів з моменту отримання від Покупця відповідної вимоги. В разі неможливості усунути виявлені недоліки, Продавець здійснює заміну продукції на таку, що відповідає вимогам Договору, протягом 30 календарних днів з моменту отримання від Покупця відповідної Вимоги. Продукція, відносно якої проводиться заміна, вважається не поставленою та зберігається в умовах не змішування з інтими однорідними вантажами. Витрати по заміні продукції здійснюються власними силами та за власний рахунок постачальника,  в тому числі витрати, пов'язані з транспортуванням продукції (п.2.5 договору). Умови і строки поставки продукції визначені п.3 договору. Так, згідно п.3.1 договору поставка продукції здійснюється силами та за рахунок Постачальника, можливо через Перевізника на склад в місці знаходження Покупця (або на інших умовах, обговорених Сторонами), в строки/терміни встановлені Сторонами у відповідній Специфікації. Моментом поставки Продукції ( партії Продукції) та передача її Покупцю є дата підписання Сторонами видаткової накладної. Постачання продукції здійснюється партіями. Асортимент та кількість кожної партії повинні відповідати Продукції, визначеної Специфікацією. Постачальник зобов'язаний Повідомити Покупця про прогнозовану дату поставки Продукції не пізніше 3 (трьох) днів до дати поставки (п.3.2 договору). Відповідно до п.3.3 договору право власності на Продукцію переходить до Покупця з моменту підписання представниками Сторін видаткової накладної. Пунктом 4.1 договору визначено, що поставка Продукції здійснюється за цінами, визначеними у відповідній Специфікації і включають всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші витрати, пов'язані і поставкою продукції. Загальна сума договору складається із сум Специфікацій до Договору (п.4.2 договору). Забезпечення виконання умов Договору з боку Постачальника зазначається у Специфікації (п.4.3 договору). Відповідно до п.5.1 договору оплата покупцем Продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі (якщо Постачальник не повідомить Покупцеві реквізитів іншого рахунка). Згідно п.5.2 договору покупець здійснює оплату Продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Порядок, строки оплати та ціна встановлюється Сторонами в відповідній Специфікації. Датою оплати за Продукцію (партію Продукції) вважається дата списання коштів з поточного рахунку Покупця (п.5.3 договору). За умовами п.6.1 договору постачальник зобов'язаний поставити Продукцію, яка є предметом Договору, в строки та на умовах визначених Договором, а також інших документів, які є його невід'ємною частиною. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження продукції, право власності на продукцію переходять до покупця після підписання видаткової накладної (п.6.3 договору). Даний  договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від зобов'язань та відповідальності за порушення зобов'язань (у тому чисті гарантійних), які виникли під час дії договору (п.10.5 договору). На виконання умов договору 02.07.2018 між Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “ВК Система” була укладена специфікація № 1 (додаток №1 до Договору №164 від 25.06.2018) (а.с.15). За умовами Специфікації № 1 до Договору №164 від 25.06.2018 р. продукція, що поставляється це - “Трансмісія 765-сб 117” у кількості 2 шт. на загальну суму 819 973,08 грн. Пунктом 3 даної специфікації сторонами узгоджена умова оплати: 30 календарних днів по факту поставки продукції на склад Покупця та проходження вхідного контролю. Видатковою накладною № РН-021 від 11 липня 2018 року Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" було отримано Трансмісія 765-сб 117 у кількості 2 (дві) шт. на загальну суму 819 973,08 грн. (а.с.16). Актом №724 вхідного контролю від 26.07.2018, та додатком від 31.07.2018 року до Акту №724 вхідного контролю від 26.07.2018, Трансмісії 765-сб 117 у кількості 2 шт., поставленні у відповідності до видаткової накладної № РН-021 від 11 липня 2018 року по договору №164 від 25.06.2018, пройшли вхідний контроль, та визнані придатними до подальшого використання за призначенням (а.с.63). Враховуючи, умови оплати, визначені п.3 специфікації №1, останній день для проведення оплати за поставлену продукцію є 30 серпня 2018 року. Проте відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті товару не виконав. Як вбачається з матеріалів справи, листом № 224 від 03 вересня 2018 року ТОВ “Науково-виробнича компанія “ВК Система” зверталось до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" з питання виконання зобов'язань по Договору №164 від 25.06.2018 р., а саме, провести оплату прийнятих трансмісій 765-сб117 в кількості 2 одиниці (зав. №№ 2Э07ВК1001, 2Э07ВК1ОО2), на загальну суму 819973,08 (вісімсот дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят гривень) 08 копійок з ПДВ. Повторним листом № 246 від 08 вересня 2018 року ТОВ “Науково-виробнича компанія “ВК Система” звернулось до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" з питання виконання зобов'язань по Договору №164 від 25.06.2018 та підписати Акт звірки розрахунків від 08 жовтня 2018 року. Даний лист був отриманий ДП "Житомирський бронетанковий завод" 18 жовтня 2018 року. Оскільки відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив, позивач звернувся з даним позовом до суду. З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків. Між сторонами фактично укладено договір поставки, а відтак - виникли відносини, які підпадають під правове регулювання статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Так, відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин. Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Основні зобов'язання, що виникли у позивача внаслідок укладення договору, це поставка і передача товару, у відповідача - прийняття товару та оплата його вартості. Як зазначалося вище, позивач поставив товар на загальну суму 819973,08 грн., у відповідача виник обов'язок його оплатити. Втім, останній розрахувався за отриманий товар частково в сумі 220000,00грн., у зв'язку з чим на день розгляду справи заборгованість становить у сумі 599973,08грн., яку відповідач не заперечує. Кінцеві розрахунки здійснюються впродовж 30 банківських днів по факту поставки продукції на склад покупця та проходження вхідного контролю. Оскільки продукція прийнята відповідачем без зауважень, вимога позивача про стягнення 599973,08грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 184,21грн. - пені,   29579,03грн. - інфляційних, 5593,78грн. - 3% річних за порушення строків оплати. Статтею 610 ЦК України обумовлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно п.7.2 договору у випадку пропущення строку проведення остаточного розрахунку з оплати продукції, покупець сплачує постачальникові пеню в розміру 0,1 % від суми заборгованості, за кожен день невиконання зобов'язань. Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом. Факт прострочення оплати відповідачем суми основного боргу матеріалами справи доведений. Перевіривши розрахунок пені, інфляційних та 3% річних, наведений в тексті позовної заяви (а.с.5), суд дійшов висновку, що їх нарахування є обґрунтованим та вірним, тому позовні вимоги в частині стягнення 184,21грн. - пені, 29579,03грн. - інфляційних та 5593,78грн. - 3% річних також підлягають задоволенню. Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Отже, враховуючи вище викладене у сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Згідно зі ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.      11.02.2019 від представника позивача надійшла заява про повернення судового збору у сумі 3300,00грн. з державного бюджету на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України  "Про судовий збір" в зв"язку із зменшенням позовних вимог. Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Враховуючи викладене, в зв"язку із зменшенням суми позовних вимог судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 3300,00грн., підлягає поверненню.      Керуючись ст.ст.73,74, 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд ВИРІШИВ: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю" Науково-виробнича компанія" ВК Система" задовольнити. 2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська область, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби народів, 1, код ЄДРПОУ 07620094) - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю" Науково-виробнича компанія" ВК Система" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Тракторна, буд.9-А, код ЄДРПОУ 35511869): - 599973,08грн. - основний борг, -   29579,03грн. - інфляційні, -     5593,78грн. - 3% річних, -       184,21грн. - пені, -     9526,96грн. - судового збору. 3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю" Науково-виробнича компанія" ВК Система" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Тракторна, буд.9-А, код ЄДРПОУ 35511869) з Державного бюджету України: 3300,00грн. -  судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №1458 від 21.11.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено:  19.02.19 Суддя                                                                     Терлецька-Байдюк Н.Я.   Віддрукувати: 1 - в справу 2, 3 - сторонам (рек. з  повід.)