Постанова
від 15.05.2019 по справі 906/1066/18
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року Справа №906/1066/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Миханюк М.В.,

суддя Саврій В.А.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача: Тарасов І.М. (довіреність від 15.05.17р.);

відповідача: Малий М.С. (паспорт №ВН250527 від 28.05.04р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" на рішення господарського суду Житомирської області від 11 лютого 2019 року, суддя Терлецькою-Байдюк Н.Я., м. Житомир, повний текст складено 19 лютого 2019 року, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Науково-виробнича компанія" ВК Система"

до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

про стягнення 855 330,10 грн.

Судом роз`яснено представнику позивача права та обов`язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України. Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило, заяв про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2019 року, ТОВ "НВК "ВК Система" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ДП "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 855 330,15 грн. - заборгованості за Договором №164 від 25 червня 2018 року, де: 819 973,08 грн. - основний борг, 184,21 грн. - пеня, 29 579,03 грн. - інфляційні втрати і 5593,78 грн. - 3% річних, з тих підстав, що відповідач порушив умови даного Договору №164 в частині строків та розміру оплати отриманої продукції.

11 лютого 2019 року, рішенням господарського суду Житомирської області було задоволено позов ТОВ "НВК "ВК Система" до ДП "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 855 330,10 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 599 973,08 грн. - основного боргу, 29 579,03 грн. - інфляційних втрат, 5 593,78 грн. - 3% річних, 184,21 грн. - пені, 9 526,96 грн. - судового збору.

ДП "Житомирський бронетанковий завод" у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати в частині стягнення пені, інфляційних втрат і 3% річних та прийняти нове рішення яким цю частину позову задоволити в розмірі 1% від заявлених позовних вимог, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки незаконність стягнення пені, інфляційних втрат і 3% річних при відсутності доказів настання негативних наслідків понесених позивачем визначені ст. 224 ГК України, а штрафні санкції носять виключно компенсаційний характер.

Також, просить врахувати тяжкий фінансовий стан, який виник в кінці 2017 року, наявність договірних та боргових зобов`язань, нарахування та виплату підприємством податків, зборів та інших обов`язкових платежів, заробітної плати працівникам, а також стратегічну для підтримання обороноздатності країни діяльність підприємства.

ТОВ "НВК "ВК Система" у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає, що дане рішення прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки стягнення 3% річних від простроченої суми, а також інфляційні нарахування не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові, тому їх зменшення не передбачене чинним законодавством.

22 квітня 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито апеляційне провадження за скаргою ДП "Житомирський бронетанковий завод", її розгляд призначено на 15 травня 2019 року.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи і заперечення, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши представників учасників провадження, які з`явились у судове засідання, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

25 червня 2018 року, між ДП "Житомирський бронетанковий завод", як покупцем, та ТОВ "НВК "ВК Система", як постачальником, було укладено Договір №164, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти й оплатити продукцію, вказану у Специфікаціях, на умовах та в строки, передбачені договором. (а.с.10-14)

Відповідно до п.2.1 Договору №164, кількість та номенклатура продукції вказується у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 4.1 Договору №164 визначено, що поставка продукції здійснюється за цінами, визначеними у відповідній Специфікації і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші витрати, пов`язані і поставкою продукції.

Загальна сума договору складається із сум Специфікацій до Договору (п.4.2 Договору №164).

Відповідно до п.5.1 Договору №164, оплата покупцем продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунка).

Згідно п.5.2 Договору №164, покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Порядок, строки оплати та ціна встановлюється Сторонами у відповідній Специфікації.

Датою оплати за Продукцію (партію Продукції) вважається дата списання коштів з поточного рахунку Покупця (п.5.3 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, проте закінчення його строку не звільняє сторони від зобов`язань та відповідальності за порушення зобов`язань, які виникли під час його дії. (п.10.5 Договору №164).

На виконання умов Договору №164, 02 липня 2018 року, між ДП "Житомирський бронетанковий завод" та ТОВ "НВК "ВК Система" була укладена Специфікація №1 (Додаток №1 до Договору №164 від 25 червня 2018 року), за умовами якої вартість продукції, що поставляється, становить 819 973,08 грн., оплата якої повинна відбутися протягом 30 календарних днів по факту поставки продукції на склад Покупця та проходження вхідного контролю. (а.с.15)

11 липня 2018 року, за видатковою накладною №РН-021 ДП "Житомирський бронетанковий завод" отримало зазначений в Специфікації №1 товар - дві трансмісії 765-сб 117 загальною вартістю 819 973,08 грн. (а.с.16)

26 липня 2018 року, згідно акту №724 вхідного контролю та додатку до нього від 31 липня 2018 року, поставлені трансмісії 765-сб 117 пройшли вхідний контроль та визнані придатними до подальшого використання за призначенням. (а.с.63)

03 вересня 2018 року, ТОВ "НВК "ВК Система" направило відповідачу лист №224 щодо виконання оплати прийнятих трансмісій 765-сб117 (зав. №2Э07ВК1001, №2Э07ВК1ОО2) на загальну суму 819 973,08 грн. з ПДВ по Договору №164.

08 вересня 2018 року, ТОВ "НВК "ВК Система", повторно, направило ДП "Житомирський бронетанковий завод" лист №246 щодо виконання зобов`язань по Договору №164 та вимагало підписати Акт звірки розрахунків від 08 жовтня 2018 року, який був отриманий відповідачем 18 жовтня 2018 року.

29 листопада 2019 року, у зв`язку з тим, що відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав, ТОВ "НВК "ВК Система" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ДП "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 855 330,15 грн. - заборгованості за Договором №164 від 25 червня 2018 року, з яких: 819 973,08 грн. - основний борг, 184,21 грн. - пеня, 29 579,03 грн. - інфляційні втрати і 5593,78 грн. - 3% річних.

21 лютого 2019 року, ТОВ "НВК "ВК Система" подало заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило, у зв`язку з частковою сплатою коштів в сумі 220 000,00 грн., за поставлений товар, стягнути з відповідача на користь ТОВ "НВК "ВК Система" 635 330,10 грн., де: 599 973,08 грн. - основна заборгованість, 29 579,03 грн. - інфляційні втрати, 5 593,78 грн. - 3% річних, 184,21 грн. - пені.

Дана заява була прийнята судом до розгляду як заява про зменшення позовних вимог.

11 лютого 2019 року, рішенням господарського суду Житомирської області було задоволено позов ТОВ "НВК "ВК Система" до ДП "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 855 330,10 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 599 973,08 грн. - основного боргу, 29 579,03 грн. - інфляційних втрат, 5 593,78 грн. - 3% річних, 184,21 грн. - пені, 9 526,96 грн. - судового збору.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України за договором поставки продавець, постачальником, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено з матеріалів справи, між ДП "Житомирський бронетанковий завод" та ТОВ "НВК "ВК Система" було укладено Договір №164, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити в передати у власність, а покупець прийняти й оплатити продукцію, зазначену у Специфікаціях, на умовах та в строки, передбачені договором.

02 липня 2018 року, між ДП "Житомирський бронетанковий завод" та ТОВ "НВК "ВК Система" була укладена Специфікація №1 (Додаток №1 до Договору №164 від 25 червня 2018 року), за умовами якої вартість продукції, що поставляється, становить 819 973,08 грн., оплата якою повинна відбутися протягом 30 календарних днів по факту поставки продукції на склад Покупця та проходження вхідного контролю.

11 липня 2018 року, за видатковою накладною №РН-021 ДП "Житомирський бронетанковий завод" отримало зазначений в Специфікації №1 товар - дві трансмісії 765-сб 117 загальною вартістю 819 973,08 грн.

26 липня 2018 року, згідно акту №724 вхідного контролю та додатку до нього від 31 липня 2018 року, поставлені трансмісії 765-сб 117 пройшли вхідний контроль та визнані придатними до подальшого використання за призначенням.

Таким чином, у відповідності з укладеним Договором №164, відповідач отримав належний по якості та кількості товар на загальну суму 819 973,08 грн. і у нього з 26 серпня 2018 року виник обов`язок провести оплату за цей товар.

За приписами ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ст. 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки, ДП "Житомирський бронетанковий завод" розрахувався за отриманий товар частково в сумі 220 000,00 грн., у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 599 973,08 грн., наявність якої відповідач не заперечує, а тому господарським судом першої інстанції вірно було задоволено в цій частині позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивач 599 973,08 грн. боргу за поставлену продукцію.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 184,21 грн. - пені, 29 579,03 грн. - інфляційних, 5593,78 грн. - 3% річних за порушення строків оплати.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України обумовлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ДП "Житомирський бронетанковий завод", оскаржуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнутої пені, інфляційних втрат і 3% річних, не оспорює період їх нарахування і розмір, просить, вважаючи ці суми штрафними санкціями, застосованими щодо нього внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань, врахувати тяжкий фінансовий стан, який виник в кінці 2017 року, наявність договірних та боргових зобов`язань, нарахування та виплату підприємством податків, зборів та інших обов`язкових платежів, заробітної плати працівникам, а також стратегічну для підтримання обороноздатності країни діяльність підприємства та зменшити їх на 99%.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ст. 625 ЦК України, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові та полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові по справі №910/19094/17 від 16 жовтня 2018 року.

Перевіривши правильність зробленого господарським судом розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, судова колегія дійшла висновку, що нарахування проведено відповідного до чинного законодавства, є вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 29 579,03 грн. - інфляційних та 5 593,78 грн. - 3% річних, також, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За п.3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п.7.2 Договору №164, у випадку пропущення строку проведення остаточного розрахунку з оплати продукції, покупець сплачує постачальникові пеню в розміру 0,1% від суми заборгованості, за кожен день невиконання зобов`язань.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, надана можливість суду зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розмір нарахованої і заявленої позивачем пені склав 184,21 грн., тому враховуючи розмір заборгованості відповідача перед позивачем у 819 973,08 грн., на час звернення до суду те, що розмір нарахованої пені складає менше ніж 0,02% від суми заборгованості, а також те, що відповідач сплатив менше третини заборгованості після звернення позивача з позовом, боргові зобов`язання існують більше ніж півроку, судова колегія вважає, що у місцевого господарського суду були відсутні підстави для її зменшення. Нарахування пені є обґрунтованим та вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 184,21 грн. - пені, також, підлягають задоволенню.

Інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 236 ГПК України із всебічним, повним та об`єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційних скарг, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в їх задоволенні, покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 11 лютого 2019 року у справі №906/1066/18 - залишити без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/1066/18 повернути господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "20" травня 2019 р.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Дата ухвалення рішення15.05.2019
Оприлюднено22.05.2019
Номер документу81842466
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —906/1066/18

Постанова від 15.05.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Дужич С.П.

Ухвала від 22.04.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Дужич С.П.

Ухвала від 28.03.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Дужич С.П.

Ухвала від 28.03.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Дужич С.П.

Рішення від 11.02.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Терлецька-Байдюк Н.Я.

Ухвала від 21.01.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Терлецька-Байдюк Н.Я.

Ухвала від 20.12.2018

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Терлецька-Байдюк Н.Я.

Ухвала від 30.11.2018

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Терлецька-Байдюк Н.Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні