ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 19.02.2019Справа № 908/1831/18 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Онлайн Україна” у справі За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Онлайн Україна” До Держави України в особі 1) Міністерства юстиції України 2) Державної казначейської служби України 3) Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області Про стягнення 2 400 000,00 грн збитків та іміджевих втрат Суддя Усатенко І.В. Представники сторін: не викликались. ВСТАНОВИВ: 13.09.2018 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Онлайн Україна” до відповідачів: Держави України в особі: 1 – Міністерства юстиції України, 2 – Державної казначейської служби України, 3 – Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області про стягнення 2 400 000,00 грн. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.09.2018 справу було передано за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.10.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Онлайн Україна” до Держави України в особі Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області про стягнення 2400000 грн. направлено за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва. 11.02.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Онлайн Україна” надійшла заява про відвід судді Бондаренко Г.П. Згідно положень ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Онлайн Україна” суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на що матеріали справи № 908/1831/18 передано для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду заяви про відвід судді Бондаренко Г.П. За наслідками проведення автоматизованого розподілу справи № 908/1831/18, визначено суддю Усатенко І.В. для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Онлайн Україна” про відвід судді Бондаренко Г.П. Частинами 7 та 8 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Враховуючи викладене, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Онлайн Україна” про відвід судді Бондаренко Г.П у справі № 908/1831/18 суд дійшов наступних висновків. Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до частин 1- 4 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Подана заява про відвід судді Бондаренко Г. П. обґрунтована тим, що: 16.01.2019 за допомогою системи “Електронний суд” заявник намагався передати на електронну адресу суду всі необхідні документи та докази по справі, крім того – заяву про вступ у справу в якості представника позивача заступника директора ТОВ “Онлайн Україна” Алексєєва С. О., проте спроби передачі даних документів були марними та вищезазначену заяву було направлено на адресу суду в поштовому вигляді. У даній заяві, заявник просив допустити до участі у справі в якості представника ТОВ “Онлайн Україна” заступника директора Алексєєва С. О., всю кореспонденцію направляти на електронну адресу та долучити до матеріалів справи докази, проте дана заява взагалі не була розглянута до 05.02.2019; підготовче судове засідання, призначене на 05.02.2019 о 15:00 год. розпочалося з затримкою о 16:45; заступника директора ТОВ “Онлайн Україна” Алексєєва С. О. судом не було допущено до участі у справі в якості представника позивача на підставі чинної довіреності; на думку позивача дії судді 05.02.2019 містили ознаки расової дискримінації за національним походженням; крім того заявник вважає, що до Алексеєва С. О. було застосовано дискримінацію за статевою ознакою; представники відповідачів брали участь у судовому засіданні 05.02.2019 на підставі довіреностей, адже останні не є адвокатами, проте Алексеєва С. О. не було допущено для представлення інтересів позивача у суді; також позивач зазначає, що існують і інші обставини поведінки судді Бондаренко Г. П. під час розгляду цієї справи, які не дозволяють їй довіряти, свідчать про її відверту упередженість та необ'єктивність та надавання переваги представникам відповідачів у даному процесі. Статтею 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Щодо твердження позивача про те, що за допомогою системи “Електронний суд” заявник намагався передати на електронну адресу суду всі необхідні документи та докази по справі, проте спроби передачі даних документів були марними, суд зазначає, що відповідно до Листа Державної судової адміністрації від 22.12.2018 № 15-27366/18 “Про тестування підсистеми “Електронний суд”, відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 N 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" (Наказ N 628) у місцевих та апеляційних судах (далі - суди) розпочинається експлуатація підсистеми "Електронний суд" в тестовому режимі. Тобто, починаючи з дати прийняття наказу, судам необхідно керуватися вимогами розділу XI Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 N 30 (у редакції рішення Ради суддів України 02.03.2018 N 17 (Рішення N 17), зі змінами), далі - Положення. Звертаємо увагу судів на те, що згідно з вищезазначеним розділом Положення приймання та реєстрація надісланих учасниками судового процесу процесуальних документів повинна здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в Електронному суді, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Приймання та реєстрація процесуальних документів, надісланих з електронної пошти з доменним іменем "@mail.gov.ua" або з будь-яких інших доменних імен, не здійснюється. У заявленому клопотанні позивач просив направляти всю кореспонденцію, що пов'язана з даною справою на електронну адресу позивача через систему “Електронний суд”, а саме 2314705674@mail.gov.ua. Отже, усі документи, які направлялися позивачем через дане доменне ім'я не підлягали прийманню та реєстрації, а тому дані документи до матеріали справи не надходили та не приєднувалися. Щодо тверджень заявника про те, що заява про вступ у справу в якості представника, яка надійшла до суду 23.01.2019 не була судом розглянута до 05.02.2019 суд зазначає, що відповідно до Господарського процесуального кодексу України відсутні встановлені законом підстави для розгляду такої заяви та вона не потребує вчинення окремої процесуальної дії судді поза межами судових засідань. Крім того, щодо поданих заявником компакт-дисків в якості доказів по справі суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви або у разі пропущення встановленого строку для подання доказів звернутися до суду із заявою учасника справи про поновлення пропущеного процесуального строку на підставі ст. 119 ГПК України, що останнім здійснено не було. Щодо тверджень позивача про недопущення Алексєєва С. О. до судового засідання 05.02.2019 суд зазначає, що відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до ст. 131-2 Конституції, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV “Перехідні положення” Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах – з 01.01.2020. Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Частинами 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Отже, із вищезазначеного вбачається, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення або через представника (адвоката). Відповідно до довіреності, наданої Алексеєвим С. О. разом з поданим клопотанням до суду, останній не є керівником (директором) позивача, а являється його заступником. Крім того, доказів на підтвердження того, що останній є адвокатом ним не подано. Верховний Суд (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватися як у порядку самопредставництва, так й іншими особами як представниками юридичної особи за довіреністю. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначено законодавством чи установчими документами. Відповідно, особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва. З огляду на викладене представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник у порядку самопредставництва. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16. Відповідно до довіреності, наданої Алексеєвим С. О. разом з поданим клопотанням до суду, останній не є керівником (директором) позивача, а є його заступником. Крім того, позивачем чи заступником директора ТОВ “Онлайн Україна” Алексєєвим С.О. не було надано суду належних та допустимих доказів того, що згідно з законом, статутом чи іншими установчими документами ТОВ “Онлайн Україна” заступник директора є керівником чи членом виконавчого органу, уповноваженим діяти від імені товариства, в тому числі як представник у судах (само представництво). Крім того, доказів на підтвердження того, що Алексеєв С.О. є адвокатом, суду не подано. Отже, судом було встановлено, що Алексєєв С. О. не діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Онлайн Україна” в порядку самопредставництва, оскільки відповідно до Витягу з ЄДРПОУ особою, уповноваженою представляти товариство є Бережанський Сергій Олександрович, про що і було роз'яснено громадянину Алексеєву С.О. після початку судового засідання та запропоновано бути присутнім в судовому засіданні в якості вільного слухача (секретар занесла Алексєєва С.О. до протоколу судового засідання в якості вільного слухача у справі ). Щодо допущення представників відповідача, а саме Держави України в особі Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області до участі у справі для представлення інтересів даних осіб суд зазначає, що відповідно до Перехідних положень Конституції України представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Отже, особи, які брали участь у судовому засіданні 05.02.2019, представляючи інтереси відповідача, є належними представниками Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області. Інші доводи, викладені в заяві про відвід (початок розгляду справи із запізненням у зв'язку з великим навантаженням, твердження позивача про расову, національну чи статеву дискримінацію) є нічим іншим як необґрунтованими припущеннями позивача. При цьому, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. За таких обставин, доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Бондаренко Г. П. від розгляду справи № 910/908/1831/18 не підтверджуються матеріалами справи та зводяться до незгоди з процесуальними діями судді щодо не допуску наналежного представника позивача до участі у справі, а наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді, не встановлено. В свою чергу, частиною 4 ст. 35 ГПК України обумовлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя. Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Відмова суду у допуску до участі у судовому засіданні особи у якості представника сторони без наявності у нього необхідного обсягу повноважень, підтверджених належними та допустимими доказами, не свідчить про упередженість судді. Таким чином, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Онлайн Україна” про відвід судді Бондаренко Г.П, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування не можуть бути, в розумінні процесуального Закону, підставою для відводу судді Бондаренко Г.П. Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Онлайн Україна” про відвід судді Бондаренко Г.П. у справі № 908/1831/18 відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню. Суддя Усатенко І.В.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2019 |
Оприлюднено | 19.02.2019 |
Номер документу | 79896349 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Усатенко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні