Постанова

від 11.06.2019 по справі 908/1831/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2019 р. Справа№ 908/1831/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Буравльова С.І.

Зубець Л.П.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

Представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: Палінчак А.О, (довіреність б/н від 14.01.2019);

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: Бережна Д.М. (довіреність №2 від 10.01.2019);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2019

у справі № 908/1831/18 (суддя Бондаренко Г.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністб "Онлайн Україна"

до Держави Україна в особі:

1.Міністерства юстиції України.

2.Державної казначейської служби України.

3.Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області

про стягнення 2400000, 00 грн. збитків та іміджевих втрат

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі №908/1831/18 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ойлайн Україна до Держави України в особі Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України та Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області про стягнення 2 400 000,00 грн. збитків та іміджевих втрат відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- позивачем не надано суду доказів ні неправомірності поведінки відповідачів 1, 2, 3 по відношенню до позивача, ні наявності шкоди (збитків) та її розміру, ні причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів - 1, 2, 3 та завданою позивачу шкодою;

- відповідно до положень ч.4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням стороною процесуальних дій, покладений процесуальним законом на таку сторону.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Північний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2019р. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач, зазначає про те, що:

- з боку Держави сталося порушення норм прямої дії ч.4 ст. 13; ст. 41 і ст. 42 Конституції України, ч.1 ст. 6 та ч.1 ст. 31 ГК України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Прротоколу №1 до Конванції;

- у позивача є право власності на майно та мало місце втручання в його мирне володіння майном з боку Держави в особі органів, що є учасниками в даній справі;

- відбулось не тільки втручання Держави в господарську діяльність позивача, а й здійснення заходів по перешкоджанню законній господарській діяльності;

- ОСОБА_1 було позбавлено права надати суду наказ №1/19к від 08.01.2019 року та Положення про дирекцію ТОВ Онлайн Україна , затверджене рішенням зборів учасників, що оформлено протоколом №3 від 20.06.2018, як належні докази на підтвердження права на самопредставництво;

- суддя відмовила в долученні письмових доказів ( довідки та висновку експерта), тому що підготовче засідання закінчено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Онйлайн Україн , розгляд справи призначено на 22.05.2019.

Від відповідача 3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 3 простить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ Онлайн Україн без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 3 зазначає про те, що:

- обставини, про які зазначає апелянт не були доведені позивачем в судовому засіданні, а надані докази в матеріалах справи не відповідають вимогам статтей 76, 77, 78 ГПК України;

Від відповідача 1 (14.05.2019) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 1 зазначає про те, що:

- позивачем не доведено, якими саме діями чи бездіяльністю Міністерства юстиції України порушено його права, оскільки за завдану шкоду має відповідати винна особа, встановлена судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 відкладено розгляд апеляційної скарги на 11.06.2019, зобов`язано ТОВ Онлайн Україна надати письмові пояснення щодо представництва інтересів ТОВ Онлайн Україна ОСОБА_1 ( в судовому засіданні 22.05.2019 встановлено, що довіреність ТОВ Онлайн Україна , яка видана ОСОБА_1, не містить дати її видання, тому ОСОБА_1 не допущено як належного представника ТОВ Онлайн Україна ).

10.06.2019 від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить ухвалити рішення про часткове задоволення апеляційної скарги , скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 та ухвалити нове рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

У клопотанні позивач зазначає про те, що сталася технічна помилка при наданні юридичною особою судам довіреності в якій не зазначається дата її складання, оскільки серед декілька виготовлених екземплярів суду через неуважність була надана довіреність без дати складення, але зі строком її дії і це при тому, що є примірники довіреності саме з датою її складання.

В судове засідання апеляційного господарського суду 11.06.2019 не з`явились позивач та відповідач 2.

Враховуючи те, що позивач та відповідач 2 про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019), явка представників сторін не визнана обов`язковою, неявка представників позивача та відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи по суті, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представників позивача та відповідача 2.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідачів 1,3 судовою колегією встановлено.

Господарським судом міста Києва встановлено, що позивач є суб`єктом господарської діяльності, який здійснює, в тому числі, діяльність у сфері дротового електрозв`язку (код 61.10) та має відокремлений підрозділ - Філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" в м. Авдіївка, яка розташована за адресою 86060, Донецька область, місто Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. 3А.

Позивач зазначає також, що має ліцензію НР № 1341-п провайдера програмної послуги Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення та що він зареєстрований в Національному реєстрі операторів і провайдерів України з правом надання послуг в містах Донецької області, однак відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає про те, що робітники Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради на виконання рішення відповідача - 3 від 02.08.2018, що оформлене протоколом № 1 (в матеріали справи позивачем не надане), в період з 29.08.2018 по 19.09.2018 здійснили втручання в господарську діяльність позивача, шляхом демонтажу телекомунікаційного обладнання, належного на праві власності позивачу, чим останньому завдано збитків.

На підтвердження доводів, викладених в позовній заяві позивачем додані до позовної заяви наступні докази: акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, 9 квартал, б. 2 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" в м. Авдіївка МелешкоО.М . та адміністратора Раімова А.З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 28 944, 00грн.; акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, 9 квартал, б. 10 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" в м. Авдіївка Мелешко О. М. та адміністратора Раімова А. З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 36012,00грн; акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, пр. Центральний, б. 7 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" в м. Авдіївка Мелешко О.М. та адміністратора Раімова А.З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 18 893, 00грн.; акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, пр. Центральний, б. 27 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" в м. Авдіївка Мелешко О.М. та адміністратора Раімова А.З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 28944грн.; акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, вул.Гагарина, б.25 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" в м. Авдіївка Мелешко О.М. та адміністратора Раімова А.З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 19515,00грн; акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, кв. Ювілейний, б. 3 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" в м. Авдіївка Мелешко О.М. та адміністратора Раімова А.З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 35 469, 00грн.; акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, бульвар Шевченко, б. 8 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" в м. Авдіївка Мелешко О.М. та адміністратора Раімова А.З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 31743,00грн.; довідку за підписом директора філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" в м. Авдіївка Мелешко О.М. про втрачений прибуток за ненадані послуги споживачам в слідстві демонтажу обладнання за період з 29.08.2018 по 04.09.2018, відповідно до якої втрачений прибуток позивача за період з 29.08.2018 по 05.09.2018 складає 54 061,35грн.; 4 фото: 2 із зображенням дротів білого кольору, і 2 із зображенням людей на вулиці, зазначені фото підписані: "признание воров и повредждение телекомуникацион…автор: Онлайн Україна Авдіївка, просмотры: 13".

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідачів про стягнення з Держави України справедливої сатисфакції в розмірі 2 400 000грн. за рахунок Бюджету України на відшкодування позивачу матеріальної шкоди та іміджевих втрат, завданої протиправними рішеннями, діями, бездіяльністю органів державної влади.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:

- в період з 29.08.2018 по 19.09.2018 з боку Держави відбулося порушення норми прямої дії - ст. 41 Конституції України та Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, чим позивачу було завдано збитків.

Зазначені доводи апеляційної скарги не можуть бути покладені в основу рішення, з огляду на наступне.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи; б) наявність шкоди (збитків) та її розмір; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі, якби право позивача не було порушене. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті для їх одержання.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду проте, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували: факти неправомірної поведінки відповідачів - 1, 2, 3 по відношенню до позивача; факти виникнення між позивачем та відповідачем - 3 будь - яких правовідносин, в тому числі орендних; факти розміщення (монтування) позивачем, належного йому, телекомунікаційного обладнання за адресами: м. Авдіївка, 9 квартал, б. 2 технічний поверх, м. Авдіївка, 9 квартал, б. 10 технічний поверх, м. Авдіївка, пр.Центральний, б.7 технічний поверх, м. Авдіївка, пр.Центральний, б.27 технічний поверх, м. Авдіївка, вул . Гагарина , б. 25 технічний поверх, м. Авдіївка, кв. Ювілейний, б. 3 технічний поверх, м. Авдіївка, б. Шевченко, б. 8 технічний поверх; факти перебування на балансі позивача телекомунікаційного обладнання, щодо нестачі, якого складені акти наявні в матеріалах справи та відомості щодо його балансової та/або ринкової вартості; факти належності телекомунікаційного обладнання, щодо нестачі, якого складені акти наявні в матеріалах справи, позивачу на праві приватної власності; факти наявності станом на 28.08.2018 у позивача на обслуговуванні 1500 абонентів в м.Авдіївка; факти відмови абонентів позивача від подальшого обслуговування внаслідок дій відповідачів - 1, 2, 3.

Положеннями ст.77 ГПК України внормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Посилання позивача на надані до матеріалів справи докази - акти, довідка та фото не можуть братись до уваги, оскільки не відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності, оскільки такі докази складені самим позивачем, відповідно на підставі них не можна встановити дійсні обставини справи; не є первинними документами в розмінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно не можуть підтверджувати тих обставин справи на які посилається позивач, зокрема, щодо належності йому такого обладнання, його монтування за певними адресами, наявності у позивача на обслуговуванні 1 500 абонентів, тощо.

Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не надано суду доказів ні неправомірності поведінки відповідачів - 1, 2, 3 по відношенню до позивача, ні наявності шкоди (збитків) та її розміру, ні причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів - 1, 2, 3 та завданою позивачу шкодою.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 було позбавлено права надати суду наказ №1/19к від 08.01.2019 року та Положення про дирекцію ТОВ Онлайн Україна , затверджене рішенням зборів учасників, що оформлено протоколом №3 від 20.06.2018, як належні докази на підтвердження права на самопредставництво не приймаються до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

Щодо доводів позивача про те, що суддя відмовила в долученні письмових доказів ( довідки та висновку експерта), тому що підготовче засідання закінчено, судова колегія зазначає про обґрунтованість такого висновку суду, оскільки позивачем, відповідно до вимог господарського процесуального кодексу не було заявлено про поновлення строку для подання доказів та пропуском строку подання доказів.

Крім того, місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено про те, що відповідно до положень ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій, покладений процесуальним законом (ч. 4 ст. 13 ГПК України) на таку сторону. При цьому, рішення у справі не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.

Для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини, який далі називається "Суд". Він функціонує на постійній основі (ст. 19 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Отже, справедлива сатисфакція може бути надана тільки Європейським судом з прав людини, за умови визнання таким Судом фактів порушення Конвенції або протоколів до неї Високою Договірною Стороною.

До компетенції національних судів, в тому числі господарських, визнання фактів порушення Конвенції або протоколів до неї, як і надання справедливої сатисфакції не відноситься.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку визначеному ГПК України сторонами доказів.

Враховуючи викладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення 2400000,00 збитків та іміджевих витрат не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2019 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі №908/1831/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №908/1831/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 19.06.2019

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді С.І. Буравльов

Л.П. Зубець