ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
02.04.2019Справа № 908/1831/18
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко Г. П.,
за участю секретаря - Коваленко О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали господарської справи
До Держави України в особі
1) Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13)
2) Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6)
3) Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області (86065, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. 5)
Про стягнення 2400000,00 грн збитків та іміджевих втрат
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 (заступник директора, наказ № 1/19-к від 08.01.2019);
Від відповідача - 1: Столярчук Д. В., довіреність № б/н від 28.12.2018;
Від відповідача - 2: не прибув;
Від відповідача - 3: Бережна Д. М., довіреність № 2 від 10.01.2019;
Вільний слухач: ОСОБА_1
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
13.09.2018 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" до Держави України в особі: відповідачів 1 - Міністерства юстиції України, 2 - Державної казначейської служби України, 3 - Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області про стягнення 2 400 000, 00 грн шкоди.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути 2 400 000,00 грн матеріальної шкоди та іміджевих витрат, завданих протиправними рішеннями, діями/бездіяльністю органів державної влади.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.09.2018 справу було передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Донецької області.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.10.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" до Держави України в особі Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області про стягнення 2 400 000 грн направлено за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання письмової заяви із належним нормативно-правовим обґрунтуванням необхідності та підстав залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог; нормативно-правового, обґрунтованого розрахунку суми, яку позивач просить стягнути з відповідачів.
26.11.2018 від позивача до суду надійшло клопотання про усунення перешкод у доступі до суду, в яких позивач знехтував вимогами суду щодо подання обґрунтування та підстав, встановлених ст. 50 ГПК України щодо залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідачів - Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради, а також не конкретизував розрахунок розміру шкоди, при цьому в позовній заяві зазначено, що розмір шкоди є приблизним 2 400000,00 грн, та не зазначив, з яких підстав не було проведено експертизу позивачем самостійно для визначення розміру шкоди. Разом з тим, позивач, посилався на своє право на доступ до суду та наполягав на відкритті провадження у справі за поданою позовною заявою.
Не зважаючи не те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, на які вказував суд в ухвалі від 16.11.2018, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи №908/1831/18 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.01.2019.
02.01.2019 від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, в якій позивач просив суд прийняти її до розгляду, а також клопотання про надання дозволу направляти на адресу суду та іншим учасникам докази в електронній формі, про відкладення розгляду справи та про направлення інформації та судових рішень на електронну адресу позивача.
03.01.2019 від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач - 2 просив відмовити в задоволенні позову, з підстав його недоведеності та необґрунтованості.
08.01.2019 від Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач - 3 просив відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2019 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" про зміну підстав позову від 27.12.2018, яка надійшла до суду 02.01.2019 та відкладено підготовче засідання у справі на 05.02.2019. В ухвалі від 08.01.2019 позивачеві, також, роз'яснено порядок його дій, необхідний для отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
23.01.2019 від позивача надійшла заява про вступ у справу в якості представника, в якій останній просив допустити в якості представника позивача заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" ОСОБА_1 на підставі виданої довіреності, а також розв'язати клопотання та долучити до матеріалів справи докази (письмові в ото та відео) в електронній формі.
31.01.2019 від Міністерства юстиції України надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову, в якому відповідач - 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/1831/18 до судового розгляду по суті на 05.03.2019. В судовому засіданні 05.02.2019 судом розглянуто заяву позивача про вступу справу в якості представника позивача заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" ОСОБА_1 та дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є уповноваженим представником позивача, і тому заніс останнього до протоколу судового засідання в якості вільного слухача. ОСОБА_1 приймав участь в судовому засіданні 05.02.2019 у статусі вільного слухача. Також в судовому засіданні 05.02.2019 суд на місці ухвалив не приймати до розгляду докази, подані позивачем.
06.02.2019 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, письмове опитування відповідачів, залучення третьої особи та відкладення підготовчого засідання.
11.02.2019 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді Господарського суду міста Києва Бондаренко Г.П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" про відвід судді Бондаренко Г.П. необґрунтованою, провадження у справі зупинено до вирішення питання про заявлений відвід судді Бондаренко Г. П.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2019 (суддя Усатенко І.В.) відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" про відвід судді Бондаренко Г. П.
07.03.2019 судом поновлено провадження у справі та призначено судове засідання по суті на 02.04.2019, про що постановлено ухвалу від 07.03.2019, невід'ємною частиною якої є ухвала про виправлення описки від 02.04.2019.
02.04.2019 через відділ канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява про вступ у справу в якості представника, в якій позивач просив суд: (1) допустити до участі в справі № 908/1831/18 в якості представника позивача; (2) всю кореспонденцію, що пов'язано з даною справою направляти на електронну адресу через систему Електронний суд : E-mail: 2314705674@mail.gov.ua; (3) розв'язати клопотання та долучити до матеріалів даної справи докази (письмові в фото та відео) в електронній формі, які зберігаються на двох дисках, враховуючи технічні проблеми з направленням їх на електронну адресу суду, що були надані суду у якості додатку до заяви від 21.01.2019; (4) долучити нові докази, що надаються суду в додатку до заяви.
В судове засідання 02.04.2019 відповідач - 2 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Позивач, відповідач - 1 та відповідач - 3 в судове засідання 02.04.2019 прибули.
Розглянувши заяву позивача в частині долучення до матеріалів справи доказів суд відмовив в її задоволенні з тих підстав, що позивачем не заявлено про поновлення строку для подання доказів та пропуском строку подання вказаних доказів, встановлених ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень п. 4) ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви .
Відповідно до положень ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, згідно наведених процесуальних норм, позивач зобов'язаний подати усі наявні у нього докази на підтвердження викладених ним обставин справи разом із позовною заявою, тобто строк встановлений законом для подання доказів - разом із позовною заявою.
Докази додані позивачем до заяви від 21.01.2019 та до заяви від 02.04.2019 були подані позивачем суду після спливу строків для подання доказів встановлених законом (з пропущенням процесуального строку).
Частиною 8 ст. 80 ГПК України внормовано, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються , крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи (ч. 10 ст. 80 ГПК України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст. 119 ГПК України).
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В своїх заявах, поданих суду 23.01.2019 та 02.04.2019 про приєднання доказів до матеріалів справи, позивач не просив про продовження процесуального строку для подання доказів та не зазначав поважних причин його пропуску.
З огляду на викладене суд постановив відхилити заяву позивача щодо долучення до матеріалів справи доказів (вимоги 3, 4) та не приймати їх до розгляду.
Представник позивача був допущений Судом до участі у справі в судовому засіданні 02.04.2019, з огляду на те, що в даному судовому засіданні ним були надані суду докази на підтвердження його повноважень на здійснення самопредставництва юридичної особи, які в судовому засіданні 05.02.2019 представником позивача суду не надавалися.
В судовому засіданні 02.04.2019 позивачем заявлялося усне клопотання про не допуск до участі в судовому засіданні представників відповідачів, в якому позивачу було відмовлено, як в необґрунтованому.
Щодо поданого позивачем 06.02.2019 клопотання про долучення доказів, письмове опитування відповідачів, залучення третьої особи та відкладення підготовчого засідання, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 90 ГПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Статтею 161 ГПК України (ч. 2) внормовано, що заявами по суті по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Отже, для позивача першою завою по суті є позовна заява, в якій позивачем не було поставлено запитань іншим учасникам справи, тобто відповідним правом позивач не скористався. Право позивача ставити запитання іншому учаснику справи в інших заявах по суті, ніж позовна заява, ст. 90 ГПК України не передбачено, відтак у позивача на даній стадії судового розгляду відсутнє право поставити запитання іншому учаснику справи, а у інших учасників справи відсутній відповідний обов'язок надати на них відповідь.
Статтею 50 ГПК України внормовано, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже треті особи можуть бути залучені до участі у справі до закінчення підготовчого провадження у справі, за умови надання суду обґрунтування на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 16.11.2018 пропонував позивачу надати обґрунтування необхідності та підстав залучення до участі у справі в якості третьої особи Комунальне підприємство "Служба єдиного замовника", проте позивач відповідним правом не скористався. Залучення до участі у справі третіх осіб на стадії розгляду справи по суті процесуальним законом не передбачено, відповідно у суду відсутні процесуальні підстави для задоволення клопотання позивача, у відповідній частині.
В своєму клопотанні про долучення доказів, письмове опитування відповідачів, залучення третьої особи та відкладення підготовчого засідання, поданому суду 06.02.2019, позивач не просив про продовження процесуального строку для подання доказів та не зазначав поважних причин його пропуску, відповідно у суду відсутні процесуальні підстави для задоволення клопотання позивача, у відповідній частині.
Позивач свої позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі, а відповідачі - 1, 3 проти задоволення позовних вимог заперечили.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши долучені до матеріалів справи докази, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, позивач є суб'єктом господарської діяльності, який здійснює, в тому числі, діяльність у сфері дротового електрозв'язку (код 61.10) та має відокремлений підрозділ - Філію Товариства з обмеженою відповідальністю Онлайн Україна в м. Авдіївка, яка розташована за адресою 86060, Донецька область, місто Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. 3А.
Позивач зазначає також, що має ліцензію НР № 1341-п провайдера програмної послуги Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення та що він зареєстрований в Національному реєстрі операторів і провайдерів України з правом надання послуг в містах Донецької області, однак відповідних доказів суду надано не було.
За твердженням позивача, робітники Комунального підприємства Служба єдиного замовника Авдіївської міської ради на виконання рішення відповідача - 3 від 02.08.2018, що оформлене протоколом № 1 (в матеріали справи позивачем не надане), в період з 29.08.2018 по 19.09.2018 здійснили втручання в господарську діяльність позивача, шляхом демонтажу телекомунікаційного обладнання, належного на праві власності позивачу, чим останньому завдано збитків.
На підтвердження відповідних тверджень позивачем були додані до позовної заяви наступні докази: (1) акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, 9 квартал, б. 2 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю Онлайн Україна в м. Авдіївка ОСОБА_6 та адміністратора Раімова А. З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 28 944, 00 грн; (2) акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, 9 квартал, б. 10 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю Онлайн Україна в м. Авдіївка ОСОБА_6 та адміністратора Раімова А. З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 36 012, 00 грн; (3) акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, пр. Центральний, б. 7 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю Онлайн Україна в м. Авдіївка ОСОБА_6 та адміністратора Раімова А. З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 18 893, 00 грн; (4) акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, пр. Центральний, б. 27 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю Онлайн Україна в м. Авдіївка ОСОБА_6 та адміністратора Раімова А. З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 28 944, 00 грн; (5) акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, вул. Гагарина, б. 25 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю Онлайн Україна в м. Авдіївка ОСОБА_6 та адміністратора Раімова А. З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 19 515, 00 грн; (6) акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, кв. Ювілейний, б. 3 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю Онлайн Україна в м. Авдіївка ОСОБА_6 та адміністратора Раімова А. З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 35 469, 00 грн; (7) акт про виявлення недостачі необоротних активів після інвентаризації, складений в м. Авдіївка, б. Шевченко, б. 8 технічний поверх комісією в складі директора Філії Товариства з обмеженою відповідальністю Онлайн Україна в м. Авдіївка ОСОБА_6 та адміністратора Раімова А. З. про виявлення недостачі необоротних активів і капітальних інвестицій за період з 29.08.2018 по 04.09.2018 вартістю 31 743, 00 грн; (8) довідку за підписом директора філії Товариства з обмеженою відповідальністю Онлайн Україна в м. Авдіївка ОСОБА_6 про втрачений прибуток за ненадані послуги споживачам в слідстві демонтажу обладнання за період з 29.08.2018 по 04.09.2018, відповідно до якої встрачений прибуток позивача за період з 29.08.2018 по 05.09.2018 складає 54 061, 35 грн; (9) 4 фото, 2 із зображенням дротів білого кольору, і 2 із зображенням людей на вулиці, зазначені фото підписані: признание воров и повредждение телекомуникацион…автор: Онлайн Україна Авдіївка, просмотры: 13 .
На переконання позивача, в період з 29.08.2018 по 19.09.2018 з боку Держави відбулося порушення норми прямої дії - ст. 41 Конституції України та Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, чим позивачу було завдано збитків.
Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідачів про стягнення з Держави України справедливої сатисфакції в розмірі 2 400 000, 00 грн за рахунок Бюджету України на відшкодування позивачу матеріальної шкоди та іміджевих втрат, завданої протиправними рішеннями, діями, бездіяльністю органів державної влади.
Відповідачі - 1, 3 проти задоволення позовних вимог заперечують з підстав їх недоведеності та необґрунтованості.
Відповідач - 2 своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі докази, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) внормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до положень ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи; б) наявність шкоди (збитків) та її розмір; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі, якби право позивача не було порушене. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті для їх одержання.
Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували: факти неправомірної поведінки відповідачів - 1, 2, 3 по відношенню до позивача; факти виникнення між позивачем та відповідачем - 3 будь - яких правовідносин, в тому числі орендних; факти розміщення (монтування) позивачем, належного йому, телекомунікаційного обладнання за адресами: м. Авдіївка, 9 квартал, б. 2 технічний поверх, м. Авдіївка, 9 квартал, б. 10 технічний поверх, м. Авдіївка, пр. Центральний, б. 7 технічний поверх, м. Авдіївка, пр. Центральний, б. 27 технічний поверх, м. Авдіївка, вул. Гагарина, б. 25 технічний поверх, м. Авдіївка, кв. Ювілейний, б. 3 технічний поверх, м. Авдіївка, б. Шевченко, б. 8 технічний поверх; факти перебування на балансі позивача телекомунікаційного обладнання, щодо нестачі, якого складені акти наявні в матеріалах справи та відомості щодо його балансової та/або ринкової власності; факти належності телекомунікаційного обладнання, щодо нестачі, якого складені акти наявні в матеріалах справи, позивачу на праві приватної власності; факти наявності станом на 28.08.2018 у позивача на обслуговуванні 1 500 абонентів в м. Авдіївка; факти відмови абонентів позивача від подальшого обслуговування внаслідок дій відповідачів - 1, 2, 3.
Положеннями ст. 77 ГПК України внормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У свою чергу, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Тобто рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем в матеріали справи докази - акти, довідка та фото не відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності, оскільки такі докази: складені самим позивачем, відповідно на підставі них не можна встановити дійсні обставини справи; не є первинними документами в розмінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , відповідно не можуть підтверджувати тих обставин справи на які посилається позивач, зокрема, щодо належності йому такого обладнання, його монтування за певними адресами, наявності у позивача на обслуговуванні 1 500 абонентів, тощо; не доводять всіх обставин, які входять в предмет доказування по даній справі.
Отже, позивачем не надано суду доказів ні неправомірності поведінки відповідачів - 1, 2, 3 по відношенню до позивача, ні наявності шкоди (збитків) та її розміру, ні причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів - 1, 2, 3 та завданою позивачу шкодою.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій, покладений процесуальним законом (ч. 4 ст. 13 ГПК України) на таку сторону. При цьому, рішення у справі не може ґрунтуватися на припущеннях.
За відсутності вищезазначених умов, які є обов'язковими для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Суд також звертає увагу позивача на наступне.
Статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.
Для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини, який далі називається "Суд". Він функціонує на постійній основі (ст. 19 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Отже, справедлива сатисфакція може бути надана тільки Європейським судом з прав людини, за умови визнання таким Судом фактів порушення Конвенції або протоколів до неї Високою Договірною Стороною.
До компетенції національних судів, в тому числі господарських, визнання фактів порушення Конвенції або протоколів до неї, як і надання справедливої сатисфакції не відноситься.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку визначеному ГПК України сторонами доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними належними, допустимими та достовірними доказами, а відтак є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування шкоди, яка заподіяна у вищезазначений спосіб, не є об'єктом справляння судового збору. Відповідно у суду відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат на оплату судового збору, у відповідності до положень ст. 129 ГПК України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у відповідності до положень ст. 129 ГПК України, покладаються судом на позивача, з огляду на відмову у позові.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Україна" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Правди, буд. 80-А; поштова адреса: 86065, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. 3-А; ідентифікаційний код 37295458) до Держави України в особі Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код 00015622), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6; ідентифікаційний код 37567646) та Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області (86065, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. 5; ідентифікаційний код 39831182) про стягнення 2 400 000,00 грн збитків та іміджевих втрат відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 12.04.2019.
Суддя Г. П. Бондаренко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2019 |
Оприлюднено | 15.04.2019 |
Номер документу | 81111287 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондаренко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні