Рішення

від 08.02.2019 по справі 916/1703/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ        "08" лютого 2019 р.м. Одеса  Справа № 916/1703/18 Господарський суд Одеської області у складі: судді                                                    В.С. Петрова при секретарі судового засідання     Г.С. Граматик     за участю представників:         від позивача   –    Недяк А.В.,         від відповідачів: 1) Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради – Рашкован О.О., 2) Теплодарської міської ради – не з'явився, від третьої особи – не з'явився,          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства „Тайфун” до Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради та Теплодарської міської ради, третя особа, яка  не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство „Юнігаз”, про встановлення сервітуту, - ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство “Тайфун” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління майна та інвестицій Теплодарської міської про встановлення безоплатного і безстрокового сервітуту на частину під'їзної колії протяжністю 432 м від станції Вигода – 20671м, яка входить до складу “Залізничного комплексу”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, та належить Теплодарській міській раді Одеської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.08.2005р. САА №712102, виданого виконавчим комітетом Теплодарської міської ради Одеської області, в обсязі права безперешкодного користування нею, шляхом подання та прибирання залізничних вагонів через неї на залізничну колію позивача, посилаючись на наступне. ПП “Тайфун” є власником комплексу будівель та споруд № 8, що являє собою Газонаповнювальну станцію місткістю 1000 м. куб. (адміністративна будівля площею 42 кв. м.; будівля насосно-компресорної площею 201 кв. м.; ємності для зберігання зрідженого газу місткістю 100 куб. м. кожна у кількості 10 одиниць; ваговий комплекс, повірений державним центром стандартизації та метрології України; під'їзна залізнична колія), який розташований за адресою: Одеська область, Біляївський район, Березанська сільська рада та належить ПП “Тайфун” на підставі свідоцтва про право власності серія ЯЯЯ № 513976, виданого виконавчим комітетом Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області 28 травня 2008 року, зареєстрованого Комунальним підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”, витяг № 19125818 від 09 червня 2008 року /в електронному реєстрі/. Так, позивач зазначає, що під'їзна колія ПП “Тайфун” безпосередньо не з'єднана із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією, тому сполучення із загальною мережею залізниць повинно здійснюватись через залізничну частину під'їзної колії протяжністю 432 метри, від станції Вигода - 20671 м, яка входить до складу “Залізничного комплексу”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, та належить Теплодарській міській раді Одеської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.08.2005 року САА № 712102, видане виконавчим комітетом Теплодарської міської ради Одеської області. За ствердженнями позивача, газонаповнювальна станція розрахована та пристосована на приймання скрапленого газу, який надходить залізничним транспортом у залізничних цистернах з магістральної залізничної гілки, а із залізничної естакади скраплений газ зливається із залізничних цистерн до зливних резервуарів, які пристосовані до приймання скрапленого газу саме з залізничних цистерн, які подаються на залізничну естакаду, тому повноцінне функціонування цілісного майнового комплексу ПП “Тайфун” не можливо без доставки скрапленого газу залізничним транспортом. Наразі позивач зауважив, що 15.04.2014 року між Управлінням майна та інвестицій ТМР в Одеській області (орендодавець) та ПП “Тайфун” (орендар) було укладено договір № 7/2014 оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар та знаходиться на балансі Управління майна та інвестицій - ділянка з/д колій протяжністю 500м та площею території 2750кв.м. згідно технічного паспорту із складу “Під'їзної колії від станції “Вигода”. Ринкова вартість об'єкту оренди згідно незалежної оцінки від 31.03.2014 року складала 108000,00 грн. Проте, як зазначає позивач, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 р. по справі № 916/855/16 було визнано недійсним на майбутнє договір оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар від 15.04.2014 р., укладений між Управлінням майна та інвестицій ТМР в Одеській області та Приватним підприємством “Тайфун”. Між тим під час дії вказаного договору оренду ПП “Тайфун” вчасно та в повному обсязі виконувало взяті на себе обов'язки. Водночас, як вказує позивач, на час перегляду справи № 916/855/16 у судах касаційної інстанції, між ПП “Тайфун” та відповідачем було укладено договір № 1-07/2016 від 29.07.2016 р. про встановлення сервітуту, проте за ініціативою відповідача на підставі додаткової угоди від 31.01.2017 р. він був припинений. З метою врегулювання правовідносин щодо користування з/д колією з боку ПП “Тайфун” на адресу відповідача було направлено пропозицію укласти договір про встановлення сервітуту, де додатком додавався проект договору про встановлення сервітуту. За наслідками розгляду вказаної пропозиції з боку відповідача на адресу позивача було надіслано лист від 21.07.2018 р. за вих. № 01-08/317, зі змісту якого було відмовлено у наданні сервітуту на право користування колією з тих підстав, що об'єкт комунального майна, до складу якого також входить під'їзна колія, пропонується на конкурсній основі у платне орендне користування. Посилаючись на ст. 401, ч. 5 ст. 403 ЦК України позивач зазначає, що користування майном на підставі договору оренди та на підставі сервітуту, це не тотожні та не рівноцінні поняття, оскільки сервітут за своєю правовою природою обмежує власника речі у вчиненні перешкод для її використання іншою особою, без зміни речових прав власника щодо самої речі, а згідно договору оренди річ переходить у користування від власника цього майна, до орендаря, тобто орендар починає фактично володіти річчю, а також відповідач не позбавлений можливості передати колію на підставі договору оренди іншій особі, оскільки це не заборонено законом та відповідає праву власника майна на розпорядження своєю річчю. Також позивач звертає увагу суду на те, що на вказані обставини було прямо зазначено в проекті договору про встановлення сервітут, де в п. 1.2 було передбачено: „Сторони погоджуються, що укладення договору про встановлення Сервітуту не тягне за собою фактичну передачу частини нерухомого майна в користування Набувачеві сервітутних прав, а лише обумовлює надання певного обсягу речових прав щодо користування частиною нерухомого майна для задоволення потреб Набувача сервітутних прав, які не можуть бути задоволені іншим чином”. Крім того, посилаючись на ст. 402 ЦК України позивач наголошує на тому, що він намагався у позасудовій порядку вирішити вказану проблему, проте з боку відповідача було відмовлено в укладанні договору сервітуту, з чого вбачається, що єдиний можливій спосіб захистити права та інтереси позивача, це звернення до суду з відповідним позовом, оскільки ПП “Тайфун” не може використовувати своє майно та отримувати залізничні вагони на свою колію до місць навантаження-вивантаження інакше, як шляхом проїзду через частину під'їзної залізничної колії, що належить Теплодарській міській раді Одеської області, в доведення чого, по справі буде заявлено клопотання про призначення відповідної експертизи. При цьому позивач зазначає, що вимоги до змісту сервітуту містяться у ст. 403 ЦК України, де зазначається, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Згідно ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо). Так, з урахуванням норм діючого законодавства та обставин, що склалися, позивач вважає за доцільне встановити ПП “Тайфун” безоплатний і безстроковий сервітут на частину під'їзної колії протяжністю 432 м від станції Вигода - 20671 м, яка входить до складу “Залізничного комплексу”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, та належить Теплодарській міській раді Одеської області на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.08.2005 року САА № 712102, видане виконавчим комітетом Теплодарської міської ради Одеської області, в обсязі права безперешкодного користування нею, шляхом подання та прибирання залізничних вагонів через неї на залізничну під'їзну колію ПП “Тайфун”. Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2018 р. (суддя Д'яченко Т.Г.) позовну заяву ПП “Тайфун” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1703/18, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 01.10.2018 р. 26.09.2018 р. відповідачем - Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на таке. 13.07.2018 р. на адресу Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради від ПП “Тайфун” надійшла пропозиція від 12.07.2018р. укласти договір про встановлення сервітуту та предметом проекту договору було: встановлення речового права набувача сервітутних прав та уповноважених ним осіб на строкове користування частиною залізничної під'їзної колії протяжністю 432 м від станції Вигода - 20671 м, яка входить до складу “Залізничного комплексу” за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона (далі - об'єкт) та належить Теплодарській міській раді Одеської області. Строк сервітутних прав - 35 календарних місяців (п. 1.2 проекту договору), також ПП “Тайфун” запропонувало сплачувати на користь відповідача компенсаційний платіж у розмірі 3150,00 грн. (п. 3.1. проекту договору). Однак, як вказує відповідач, в своєму позові ПП “Тайфун” просить встановити безстроковий та безоплатний сервітут на об'єкт, відтак проект запропонованого відповідачу договору про встановлення сервітуту повністю суперечить вимогам ПП “Тайфун”, заявленим в позовній заяві. 21.07.2018 р. Управління майна та інвестицій повідомило ПП “Тайфун”, що пропозиція встановлення сервітуту виключає можливість передати об'єкт в користування на конкурсній основі та в свою чергу збільшити надходження до місцевого бюджету, у зв'язку з чим відмовлено у прийнятті пропозиції ПП “Тайфун” укласти договір про встановлення сервітуту. При цьому відповідач вказує, що 14.08.2018 р. відбувся конкурс на право оренди вищезазначеного об'єкту. В конкурсі приймали участь 6 претендентів, в тому числі ПП “Тайфун”. Стартовий розмір орендної плати за об'єкт становив 7494,72 грн., з яким погодились всі учасники конкурсу (в тому числі і представник ПП “Тайфун”). В наступному місячний розмір орендної плати збільшувався комісією. На пропозиції - 15994,72 грн. представник ПП “Тайфун” зауважив, що не погоджується з ним, тому в подальшому не приймав участі у конкурсі на право оренди. 14.08.2018 р. переможцем конкурсу на право оренди об'єкту визначено ПП “Юнігаз” з місячним розміром орендної плати 85994,72 грн. До того ж відповідач зазначає, що 23.08.2018 р. між Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради та ПП “Юнігаз” укладено договір оренди № 28/2018, предметом якого є строкове платне користування частиною залізничної під'їзної колії протяжністю 432 м від станції Вигода - 20671 м, яка входить до складу “Залізничного комплексу” за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, ціль використання майна: за призначенням. Так, відповідач зазначає, що відповідно до п. 1.5 Положення управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради, затвердженого рішенням Теплодарської міської ради від 25.01.2018 р. № 379-VII, управління від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, зважаючи на що Управління майна та інвестицій діяло в інтересах територіальної громади м. Теплодар, оскільки було заінтересовано у встановленні якнайбільшого розміру плати за користування комунальним майном, що в результаті дало можливість збільшити надходження до місцевого бюджету. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що згідно п. 1.1 Розділу 1 “Загальні дані” Технічного паспорту залізничного під'їзного шляху ПП “Тайфун” при станції Вигода Одеської з.д. від 2007 р. залізничний під'їзний шлях ПП “Тайфун” примикає стрілочним переводом до під'їзного шляху ТОВ ППС “Тракт”, який в свою чергу примикає стрілочним переводом № 7 до прийомно-відправного шляху № 3 ст. Вигода. Згідно п. 2.2. Розділу 2 “Технічна характеристика під'їзної залізничної колії” Технічного паспорту залізничної під'їзної колії ПП “Тайфун” при станції Вигода Одеської області від 2014 р. під'їзна залізнична колія ПП “Тайфун” примикає стрілочним переводом № 7 до колії № 3 станції Вигода Одеської залізниці. В п. 2.2 Розділу 2 “ Характеристика під'їзної колії” Інструкції про порядок обслуговування та організації руху на під'їзній колії ПП “Тайфун” 2014 р. під'їзна залізнична колія ПП “Тайфун” примикає стрілочним переводом № 7 до колії № 3 станції Вигода. Таким чином, за ствердженнями відповідача, відповідно до вказаних технічних паспортів та інструкції (які були долучені позивачем до позовної заяви) під'їзна колія ПП “Тайфун” не примикає до частини під'їзної колії від станції Вигода протяжністю 432 м та належить Теплодарській міській раді, а примикає до під'їзного шляху ТОВ ППС “Тракт” та до колії № 3 станції Вигода Одеської залізниці, отже у позивача існують інші способи задоволення потреби у використанні свого майна. Також відповідач зазначає, що матеріали позовної заяви не містять доказів звернення позивача до безпосереднього власника об'єкту - Теплодарської міської ради Одеської області, позивачем не було вжито вичерпаних заходів щодо задоволення потреби в отриманні права користування об'єктом шляхом встановлення сервітуту. Наразі Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради зазначає, що позивач, по-перше, не обґрунтовує необхідність встановлення саме безоплатного, безстрокового сервітуту, по-друге, за приписами ст. 1,           16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Згідно звіту незалежної оцінки від 06.08.2018 р. ринкова вартість об'єкту комунальної власності: частина “Під'їзної колії від станції “Вигода” протяжністю 432 м” складає 749472,00 грн., тому відповідач стверджує, що встановлення безоплатного права на користування позивачем об'єктом суперечить приписам чинного законодавства та призведе до порушення самих принципів здійснення прав та обов'язків органу місцевого самоврядування доцільно, економно, ефективно розпоряджатися комунальним майном. 27.09.2018 р. до господарського суду Одеської області від Приватного підприємства “Юнігаз” надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2018 р.  до участі у справі № 916/1703/18 залучено Приватне підприємство “Юнігаз” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, при цьому підготовче засідання відкладено на 22.10.2018 р. 22.10.2018 р. представником позивача до господарського суду подана уточнена позовна заява про встановлення сервітуту, в якій заявник просить суд встановити Приватному підприємству “Тайфун” безоплатний і безстроковий сервітут на частину під'їзної колії протяжністю 432 м від станції Вигода – 20671м, яка входить до складу “Залізничного комплексу”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, та належить Теплодарській міській раді Одеської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.08.2005 р. САА №712102, виданого виконавчим комітетом Теплодарської міської ради Одеської області, в обсязі права безперешкодного користування нею, шляхом подання та прибирання залізничних вагонів через неї на залізничну колію позивача. Також у вказаній заяві ПП “Тайфун” просив суд залучити до участі у справі у якості співвідповідача – Теплодарську міську раду, яка є власником під'їзної колії протяжністю 432 м від станції Вигода – 20671м, яка входить до складу “Залізничного комплексу”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.08.2005р. САА №712102. Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.10.2018 р. у справі № 916/1703/18  уточнену позовну заяву ПП “Тайфун” від 22.10.2018 р. прийнято до розгляду, залучено Теплодарську міську раду до участі у справі в якості співвідповідача, також продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 28.11.2018р., при цьому підготовче засідання відкладено на 14.11.2018 р.   У зв'язку зі перебуванням судді Д'яченко Т.Г. на тривалому лікарняному з 05.11.2018 р. на підставі розпорядження керівника апарату суду № 674 від 06.11.2018 р. було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 916/1703/18, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С. Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2018 р. справу № 916/1703/18 за позовом Приватного підприємства “Тайфун” до Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради та Теплодарської міської ради, третя особа, яка  не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство “Юнігаз”, про встановлення сервітуту прийнято до провадження судді Петрова В.С., при цьому підготовче засідання призначено на 29 листопада 2018 р. 13.11.2018 р. відповідачем – Теплодарською міською радою надано до суду відзив на позовну заяву, в якому міськрада заперечує проти задоволення позовних вимог. Зокрема,  посилаючись на п. 2.33 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”, Теплодарська міська рада вказує, що  ПП “Тайфун” не зверталось до Теплодарської міської ради з приводу встановлення сервітуту на частину під'їзної колії протяжністю 432 м від станції Вигода - 20671 м, яка входить до складу “Залізничного комплексу”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона та належить Теплодарській міській раді Одеської області згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.08.2005 р. САА № 712102. В ході підготовчого провадження 03.01.2019 р. позивачем була подана до суду уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить встановити ПП “Тайфун” платний сервітут з компенсаційним платежем у розмірі 3150,00 грн. в місяць строком на 35 місяців з часу набранням рішенням суду чинності на частину під'їзної колії протяжністю 432 м та площею 2160 кв.м, від станції Вигода, яка входить до складу “Залізничного комплексу”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, та належить Теплодарській міській раді Одеської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.08.2005 року САА № 712102, видане виконавчим комітетом Теплодарської міської ради Одеської області, в обсязі права безперешкодного користування нею шляхом подання та прибирання залізничних вагонів через неї на залізничну під'їзну колію ПП “Тайфун”. Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.01.2019 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1703/18 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 24 січня 2019 р. 23.01.2019 р. відповідачем – Теплодарською міською радою подано до господарського суду клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи документами у зв'язку із завантаженістю. Так, у судовому засіданні господарського суду 24 січня 2019 року по справі № 916/1703/18 було протокольно оголошено перерву до 05 лютого 2019 року, про що під розписку повідомлено представників сторін. 04.02.2019 р. позивачем подано до господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю представника прийняти участь у судовому засіданні через знаходження у відпустці. У судовому засіданні господарського суду 05 лютого 2019 року по справі № 916/1703/18 було протокольно оголошено перерву до 08 лютого 2019 року, про що під розписку повідомлено представників сторін. 08.02.2019 р. позивачем надано до суду письмові пояснення стосовно правової природи залізничної колії, в яких позивач вказує, що залізничні колії за своєю правовою природою є нерухомим майном. Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, відповідач - Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради проти задоволення позовних вимог заперечував. Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача - Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків. Як вбачається із матеріалів справи, на підставі розпорядження Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області № 198 від 02.08.2005 р. Теплодарській міській раді Одеської області було видано свідоцтво № 712102 від 02.08.2005 р. про право власності на “Залізничний комплекс” в цілому загальною площею 878,8 кв.м, тепловозне депо – 389,6 кв.м; допоміжний комплекс тепловозного депо – 219,4 кв.м; службово-технічний будинок – 269,8 кв.м; під'їзна колія від станції Вигода – 20671 м; під'їзна колія до бази ВРП – 5111 м; внутрішньо майданчикові залізничні колії – 13763 м, які складаються з: залізнична колія № 1, 2 проммайданчика; внутрішньо майданчикова з/колія ділянка № 1 колія № 3; залізнична колія будбази ділянка № 3, 4; залізнична колія будбази ділянка № 3, 4, 5, що розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майна Теплодарського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості № 7845452 від 02.08.2005 р. за Теплодарською міською радою Одеської області було зареєстровано право власності на “Залізничний комплекс” в цілому, що розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона. Як встановлено судом, на підставі рішення виконавчого комітету Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області № 34/2008 від 14.04.2008 р. Приватному підприємству “Тайфун”  було видано свідоцтво № 513976 від 28.05.2008 р. про право власності на комплекс будівель та споруд № 8, що в цілому складається з літ. “А” адміністративна будівля 42,00 кв.м, літ. “Б” будівля насосно-компресорної 201,00 кв.м загальною площею 243,00 кв.м, відображених в технічному паспорті від 18.03.2008 р., що розташовані в Березанській сільській раді Біляївського району Одеської області. Із технічного паспорту на виробничий будинок – Газонаповнювальна станція зрідженого газу “пропан-бутан”, що знаходиться за адресою: дорога Вигода-Березань № 3, Березанська сільська рада, виготовленого 18.03.2008 р. КП “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”, вбачається, що газонаповнювальна станція зрідженого газу складається з адміністративної будівлі літ. “А” загальною площею 42,00 кв.м, а також будівлі насосно-компресорної літ. “Б” площею 201,00 кв.м. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майна № 19125818 від 09.06.2008 р. за Приватним підприємством “Тайфун” було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Одеська обл., Біляївський район, с/р Березанська, комплекс будівель та споруд № 8. Разом з тим, як стверджує позивач, вказана газонаповнювальна станція розрахована та пристосована на приймання скрапленого газу, який надходить залізничним транспортом у залізничних цистернах з магістральної залізничної гілки, а із залізничної естакади скраплений газ зливається із залізничних цистерн до зливних резервуарів, які пристосовані до приймання скрапленого газу саме з залізничних цистерн, які подаються на залізничну естакаду, тому повноцінне функціонування цілісного майнового комплексу ПП “Тайфун” не можливо без доставки скрапленого газу залізничним транспортом. Як вбачається із технічного паспорту залізничної під'їзної колії ПП “Тайфун” при станції Вигода Одеської залізниці від 10.04.2007 р., а саме п. п. 1.1., 1.3. залізнична під'їзна колія, яка примикає стрілочним переводом № б/н до під'їзної колії ТОВ ППС “Тракт”, який в свою чергу примикає стрілочним переводом № 7 до приймально-відправного шляху № 3 ст. Вигода, знаходиться на балансі ПП “Тайфун”.  Під'їзна залізнична колія ПП “Тайфун” має колійний розвиток в кількості однієї вантажно-розвантажувальної колії. Також з технічного паспорту залізничної під'їзної колії ПП “Тайфун” при станції Вигода Одеської залізниці від 2014 р., а саме п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.6  вбачається, що під'їзна залізнична колія ПП “Тайфун” використовується для вивантаження залізничних вагонів. Основний тип вагонів, що використовуються на під'їзній колії - цистерни. Під'їзна залізнична колія ПП “Тайфун” примикає стрілочним переводом № 7 до колії № 3 станції Вигода Одеської залізниці. Межею під'їзної залізничної колії ПП “Тайфун” є сигнальний знак “Межа під'їзної колії”, який встановлено в створі ізолюючого стику маневрового світлофору М7. Під'їзна залізнична колія ПП “Тайфун” знаходиться на балансі підприємства. За утримання колії в технічно-справному стані відповідно вимог ПТЕ відповідальність несе ПП “Тайфун”. Ділянка колії від стрілочного переводу № 7 до знаку “Межа під'їзної колії” протяжністю 98,0 м знаходиться на балансі залізниці. Відтак, позивач стверджує, що вказана під'їзна колія, яка знаходиться на балансі ПП “Тайфун” безпосередньо не з'єднана із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією, тому сполучення із загальною мережею залізниць повинно здійснюватись через залізничну частину під'їзної колії протяжністю 432 метри, від станції Вигода - 20671 м, яка входить до складу “Залізничного комплексу”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, та належить Теплодарській міській раді Одеської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.08.2005 року САА № 712102. Як встановлено судом, 15 квітня 2014 року між Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради в Одеській області (орендодавець) та Приватним підприємством “Тайфун” (орендар) було укладено договір № 7/2014 оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, розділом 1 якого встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об'єкт оренди, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар і знаходиться на балансі управління майна та інвестицій: - ділянка з/д колій протяжністю 500 м та площею території 2750 кв.м. згідно Технічного паспорту із складу “Під'їзної колії від станції “Вигода”. Ринкова вартість об'єкту оренди згідно незалежної оцінки від 31.03.2014р. складає 108000 грн. Ціль використання майна: за призначенням. Відповідно до п. 9.1. договору від 15.04.2014 р. він укладався строком на 2 роки 11 місяців та діє з 15.04.2014 р. до 15.03.2017 р. Відповідно до акту приймання-передавання “Про надання в оренду комунального майна територіальної громади м. Теплодар” (додаток № 3 до договору № 7/2014 від 15.04.2014 р.) орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування згідно із договором об'єкт оренди, комунальне майно, а саме: ділянка з/д колій протяжністю 500 м та площею території 2750м2 згідно Технічного паспорту із складу “Під'їзної колії від станції “Вигода”. Ринкова вартість об'єкту оренди згідно незалежної оцінки від 31.03.2014р. складає 108000 грн. Ціль використання майна: за призначенням. Однак, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 р. по справі № 916/855/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2017 р., вказаний договір №7/2014 від 15.04.2014р. оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, укладений між Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області та Приватним підприємством “Тайфун”, визнано недійсним на майбутнє. Також, як вбачається із матеріалів справи, рішенням Теплодарської міської ради Одеської області № 156-VІІ від 30.06.2016 р. “Про затвердження договору № 1-07/2016 про встановлення сервітуту від 29.07.2016 року, складеного між управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради  та Приватним  підприємством “Тайфун” затверджено договір № 1-07/2016 про встановлення сервітуту від 29.07.2016 року, складений та підписаний між управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради та Приватним  підприємством “Тайфун” щодо встановлення речового права Приватного  підприємства “Тайфун” та уповноважених ним осіб на строкове платне користування частиною нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Теплодар та знаходиться на балансі управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради, - частиною об'єкту нерухомості “Залізничний комплекс”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, а саме частиною протяжністю 500 (п'ятсот) метрів під'їзної колії від станції Вигода – 20671 м. Відповідно до п. 1.1 договору № 1-07/2016 про встановлення сервітуту від 29.07.2016 р. предметом цього договору є встановлення речового права набувача сервітутних прав та уповноважених ним осіб на строкове користування частиною нерухомого майна, що належить до комунальної власності; обсягу речових прав щодо користування частиною нерухомого майна, що належить до комунальної власності, набувачем сервітутних прав та уповноваженими ним особами, що вони матимуть в зв'язку із встановленням Сервітуту (надалі разом - “Обсяг Сервітутних Прав”). Згідно п. 1.2 договору № 1-07/2016 про встановлення сервітуту від 29.07.2016 р. сторони погоджуються, що обсяг сервітутних прав встановлено на певний строк, а саме — 35 (тридцять п'ять) календарних послідовних місяців з моменту набрання цим договором чинності. Обсяг сервітутних прав не має на меті позбавлення будь-яких наявних прав або будь-яку іншу зміну обсягу прав та обов'язків, які належать надавачеві сервітутних прав як власнику нерухомого майна, що належить до комунальної власності, які встановлені чинним законодавством України. В п. 4.1 договору № 1-07/2016 про встановлення сервітуту від 29.07.2016 р. визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання й діє тридцять п'ять послідовних календарних місяців. 31 січня 2017 року між Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради та Приватним  підприємством “Тайфун” укладено додаткову угоду до договору № 1-07/2016 про встановлення сервітуту від 29.07.2016 р., згідно п. 1 якої у зв'язку з прийняттям 11.01.2017 р. Вищим господарським судом України постанови по справі № 916/855/16 та на підставі пункту 6.1 договору № 1-07/2016 від 29.07.2016 року про встановлення сервітуту за взаємною згодою сторони домовились припинити дію договору № 1- 07/2016 від 29 липня 2016 року про встановлення сервітуту з 01.02.2017 р. Проте, з метою врегулювання питання щодо встановлення сервітуту Приватне підприємство “Тайфун” звернулося 12.07.2018 р. до Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту відносно частини під'їзної колії протяжністю 500 м від станції Вигода – 20671 м, яка входить до складу “Залізничного комплексу”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, та належить Теплодарській міській раді Одеської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.08.2005 року САА № 712102, видане виконавчим комітетом Теплодарської міської ради Одеської області. Проте, Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради у своєму листі від 24.07.2018 р. вих. № 01-08/317 повідомило, що відповідно до опублікованого оголошення в газеті “Теплодарський вісник” № 14, 13 – 19.07.2018 р. об'єкт комунального майна: частина під'їзної колії протяжністю 432 м від станції Вигода - 20671 м, яка входить до складу “Залізничного комплексу” пропонується на конкурсній основі у платне орендне користування та відповідно до вказаного оголошення пропозиції від потенційних орендарів приймаються протягом 10 календарних днів з дати опублікування оголошення, тобто з 13.07.2018 р., зважаючи на що відмовило у прийняті пропозицій ПП “Тайфун” укласти договір про встановлення сервітуту віл 12.07.2018 р. та від 16.07.2018 р. Зазначені обставини стали підставою для звернення Приватним підприємством “Тайфун” з відповідним позовом до суду з вимогою встановлення сервітуту. За приписами    статті 401 Цивільного кодексу України    право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Таким чином, сервітут – це право обмеженого користування чужим майном. Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким способом. Відтак, потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом, наприклад, пройти чи проїхати до своєї земельної ділянки, користуватися належною йому будівлею тощо. Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту. Стаття 404 Цивільного кодексу України    передбачає, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо). Нерухомим майном в розумінні положень    статті 181 Цивільного кодексу України    є земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. При цьому суд вважає безпідставними заперечення відповідача на позов з посилання на те, що залізнична колію є рухомим майном, виходячи з наступного.    В п 1.1. Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2009 р. № 660/5 (в редакції, чинній на момент здійснення державної реєстрації права власності на “Залізничний комплекс”) визначено поняття нерухомого майна у чинному законодавстві, його ознаки та класифікація. В Цивільному кодексу України при класифікації речей як об'єктів цивільних прав законодавець виходив із фундаментального поділу речей на рухомі і нерухомі. В Кодексі закріплені терміни  "нерухомі  речі",  "нерухоме майно", "нерухомість". Інші  законодавчі акти містять  іншу термінологію, яка також позначає нерухомі речі. За положеннями ЦК України до нерухомих речей (нерухоме  майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є  неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 Кодексу). Вказане визначення нерухомої речі згідно ЦК містить ознаки нерухомого майна, які повинні бути притаманні тому чи іншому об'єкту при визначенні його належності до нерухомого майна. Враховуючи наведене, можна виділити такі ознаки нерухомої речі: 1) ці об'єкти розташовані на земельній ділянці та нерозривно пов'язані з землею, тобто вони не можуть існувати без землі; 2) переміщення зазначених об'єктів є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. В ч. 2 ст. 331 ЦК України нерухоме майно поділяється на житлові будинки,  будівлі, споруди тощо. Так, ця норма Кодексу закріплює невичерпний перелік об'єктів нерухомого майна. Поряд з цим в п. 1.2 Методичних рекомендацій визначено деякі акценти державної реєстрації права власності на нерухоме майно. При здійсненні державної реєстрації прав власності на нерухоме майно слід ураховувати частину першу статті 186 ЦК України, за якою річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням,  є її приналежністю. Так, приналежність не має самостійного значення та за призначенням без головної речі використовуватись не може,  а тому, є залежною від головної речі і має допоміжний статус. За загальним правилом приналежність наслідує долю  головної  речі. Визначення речі приналежністю визначається її природними властивостями, а також характером відносин, що виникають з приводу господарського призначення речі. І приналежність, і головна річ є фізично самостійними речами, але головна річ має самостійне значення, а приналежність - допоміжне і служить найбільш повному і найкращому  використанню головної речі. Головна та приналежна речі утворюють одне ціле, яке передбачає їх використання за єдиним призначенням, а тому вони розглядаються як одна річ. Водночас державній реєстрації підлягає право власності на головну  річ, а витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно має містити інформацію про приналежну річ  у  розділі  "опис нерухомого майна". Положеннями п. 1.3. Методичних рекомендацій визначено поняття споруд та порядку   державної реєстрації права власності на них. В ЦК України використовується конструкція  "нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо)" (ст. 331), "житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно" (ст. 376). Отже, виходячи з наведених положень споруди є нерухомим майном. У законодавчих актах відсутнє  визначення  поняття  "споруда" (лише Закон України "Про охорону культурної спадщини" містить визначення споруди як витвору). У Національному стандарті N2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів від  28.10.2004 р. N 1442, визначено, що споруди - це земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (пункт 2). Законодавчими актами не визначений правовий статус багатьох споруд, а тому виникає низка питань - чи є ці споруди нерухомим майном; чи підлягають державній реєстрації право власності на них. При цьому, слід ураховувати, що різні нормативно-правові акти використовують термінологію "споруда" і до рухомих об'єктів. Наприклад, інженерна споруда,  призначена для транспортування газу, промисловий газопровід (далі - газопровід). Законом України "Про трубопровідний транспорт" визначено, що об'єкти трубопровідного транспорту - це магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне  обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту (стаття 1). Також, ч. 1 статті 16  цього  Закону встановлено,  що до  земель  трубопровідного  транспорту  належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні  і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди  підземних трубопроводів. Тобто, газопроводи є об'єктами,  що не  можуть  існувати  без землі  та  переміщення  їх  є неможливим  без  їх знецінення,  що відповідає ознакам нерухомого майна. Отже, газопровід є нерухомим майном. Щодо відсутності державної реєстрації на право власності на залізничну колію як на підставу неможливості віднесення останньої до об'єктів нерухомості слід зазначити наступне.    Так, відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії. Із вказаної норми вбачається, що наведені положення не містять прямої заборони реєстрації права власності на окремі під'їзні залізничні колії, а лише визначають неможливість реєстрації колії при умові, що вона є приналежністю або складовою іншої речі (зокрема, якщо під'їзна колія входить до майнового комплексу і належить підприємству, яке колія приєднує до загальної залізничної колії). Відтак, чинне законодавство України не містить норм, які б відносили об'єкти газопроводів та залізничних колій до рухомого чи нерухомого майна, тому є неможливим віднесення до рухомого чи нерухомого газорозподільних мереж, що складаються з різних у відношенні пов'язаності із землею елементів, зокрема, якщо одні частини складної речі, якою є газорозподільні мережі, можуть бути віднесені із значними застереженнями до нерухомих, то інші - за будь-яких умов є рухомими. Виходячи з вищенаведеного, під'їзну залізничну гілку можна прирівняти до об'єктів нерухомого майна та застосовувати до неї правові норми відносно встановлення сервітутів. Твердження відповідача - про те, що під'їзна колія ПП “Тайфун” не примикає до частини під'їзної колії від станції Вигода протяжністю 432 м та належить Теплодарській міській раді, а примикає до під'їзного шляху ТОВ ППС “Тракт” та до колії № 3 станції Вигода Одеської залізниці, а тому позивач має в інший спосіб задовольнити потреби у використанні свого майна,  не приймаються судом до уваги. Так, у протилежному випадку такі б обставини виключали б необхідність в укладенні між Приватним підприємством “Тайфун” та Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради договору № 7/2014 від 15.04.2014 р. оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, а також договору від 29.07.2016 року № 1-07/2016 про встановлення сервітуту, якими позивачеві було передано в користування частину об'єкту нерухомості “Залізничний комплекс”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, а саме частиною протяжністю 500 (п'ятсот) метрів під'їзної колії від станції Вигода – 20671 м. Відповідно до свідоцтва про право власності № 712102 від 02.08.2005 р. Теплодарська міська рада Одеської області є власником “Залізничний комплекс”, що розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона. Відповідно до Технічних паспортів залізничної під'їзної колії ПП “Тайфун” при станції Вигода Одеської залізниці від 10.04.2007 р. та від 2014 р. на під'їзна залізнична колія ПП “Тайфун” знаходиться на балансі підприємства. Як вбачається з наявного в матеріалах справи технічного звіту про необхідність під'їзної залізничної колії сполучення станції Вигода з газонаповнювальною станцією Приватного підприємства “Тайфун” Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області у зв'язку із відсутністю будь-якого іншого залізничного під'їзду, складеного експертом Будикіним А.В., під'їзна залізнична колія ПП “Тайфун” використовується для вивантаження залізничних цистерн. Під'їзна залізнична колія ПП “Тайфун” примикає стрілочним переводом № 7 до колії № 3 станції Вигода Одеської залізниці. Межею під'їзної залізничної колії ПП “Тайфун” є сигнальний знак “межа під'їзної колії”, який встановлено в створі ізолюючого стику маневрового світлофору М7. Колії інших організацій, що примикають до під'їзної залізничної колії відсутні. Крім того, у вказаному звіті викладено висновок, що газонаповнювальна станція ПП «Тайфун» за адресою: дорога Вигода-Березань, Березанської сільської ради, Біляївського району Одеської області, виробничою складовою якої є забезпечення доставляння газу пропан-бутан залізничним транспортом до сховища станції, без залізничної під'їзної колії від станції Вигода за відсутністю іншого залізничного сполучення, газонаповнювальна станція як виробничий об'єкт існувати не може. Крім того, судом не приймаються до уваги твердження відповідачів стосовно того, що ПП “Тайфун” не зверталось до Теплодарської міської ради з приводу встановлення сервітуту на частину під'їзної колії протяжністю 432 м від станції Вигода - 20671 м, яка входить до складу “Залізничного комплексу”, який розташований за адресою: Одеська обл. м. Теплодар, Промзона та належить Теплодарській міській раді Одеської області, оскільки в матеріалах справи наявна пропозиція ПП “Тайфун” до Теплодарської міської ради Одеської області від 26.12.2018 р. про укладення договору про встановлення сервітуту. Проте, доказів надання відповіді Теплодарською міською радою Одеської області на пропозицію ПП “Тайфун” матеріали справи не містять. За положеннями ч. 1, 3 ст. 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. Виходячи з наведених положень ЦК суд може винести рішення про встановлення сервітуту, умови якого визначаються судом з урахуванням обставин справи. У такому випадку судове рішення виступає окремою формою сервітуту. Згідно  роз'яснень, наведених в п. 2.33, 2.34 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 травня 2011 року N 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” (із змін.та доповн.), згідно з частиною третьою статті 402 ЦК України спір про встановлення сервітуту вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умови. У зв'язку з цим господарським судам необхідно враховувати, що обов'язковою умовою звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту є вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), господарським судам слід відмовляти у задоволенні відповідних вимог у зв'язку з відсутністю у такої особи права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду. Обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб. Під час розгляду справи у спорі про встановлення земельного сервітуту господарським судам належить з'ясовувати, з яких причин позивач не може використовувати належне йому майно. Так, судом під час розгляду справи встановлено, що використання позивачем належного йому нерухомого майна у господарській діяльності неможливо без обтяження сервітутом залізничної гілки відповідача - Теплодарської міської ради. При цьому задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом. За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про наявність потреби у встановленні сервітуту.   Щодо розміру плати за встановлений сервітут суд виходить з наступного. Відповідно до  ст. 403 ЦК України  власник слугуючої речі має право вимагати від сервітуарія відповідну плату за користування чужим майном.  При визначенні її розміру слід виходити з того, що плата має носити адекватний характер та відповідати тим обмеженням, які зазнає власник (володілець) у реалізації свого права на обтяжене сервітутом майно. Позивач у запропонованому відповідачу проекті договору про встановлення сервітуту пропонував плату за сервітут у 3150,00 грн. Крім того, в договорі № 1-07/2016 про встановлення сервітуту від 29.07.2016 р. сторонами погоджено компенсаційний платіж у розмірі 3150,00 грн. Відповідач в свою чергу не оспорив запропонований ПП “Тайфун” розмір оплати. Виходячи із обставин справи, суд вважає, що адекватною платою буде компенсаційний платіж в розмірі 3150,00 грн. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;  відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства „Тайфун” обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому наявні правові підстави для задоволення    позовних вимог про встановлення ПП „Тайфун” платного сервітуту на частину під'їзної колії протяжністю 432 м та площею 2160 кв.м, від станції Вигода, яка входить до складу „Залізничного комплексу”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, та належить Теплодарській міській раді Одеської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.08.2005 року САА № 712102, видане виконавчим комітетом Теплодарської міської ради Одеської області, в обсязі права безперешкодного користування нею шляхом подання та прибирання залізничних вагонів через неї на залізничну під'їзну колію ПП „Тайфун”. Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд – В И Р І Ш И В: 1.          Позов Приватного підприємства „Тайфун” до Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради та Теплодарської міської ради, третя особа, яка  не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство „Юнігаз”, про встановлення сервітуту задовольнити. 2.          ВСТАНОВИТИ Приватному підприємству „Тайфун” (68094, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 222; код ЄДРПОУ 31786489) платний сервітут з компенсаційним платежем у розмірі 3150,00 грн. в місяць, строком на 35 місяців, на частину під'їзної колії протяжністю 432 м та площею 2160 кв.м, від станції Вигода, яка входить до складу „Залізничного комплексу”, який розташований за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, та належить Теплодарській міській раді Одеської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.08.2005 року САА № 712102, видане виконавчим комітетом Теплодарської міської ради Одеської області, в обсязі права безперешкодного користування нею шляхом подання та прибирання залізничних вагонів через неї на залізничну під'їзну колію ПП «Тайфун», з моменту  набрання рішенням суду законної чинності. Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної  скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено 18 лютого 2019 р. Суддя                                                                              В.С. Петров