Ухвала

від 01.11.2019 по справі 916/1703/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2019 року

м. Київ

cправа № 916/1703/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Случа О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Теплодарської міської ради Одеської області

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 і

рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2019 у справі

за позовом Приватного підприємства "Тайфун"

до 1) Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області, 2) Теплодарської міської ради Одеської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства "Юнігаз",

про встановлення сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

16.09.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Теплодарської міської ради Одеської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 (повний текст складено 20.05.2019) і рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2019 у справі № 916/1703/18, подана 13.09.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 касаційну скаргу Теплодарської міської ради Одеської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 і рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2019 у справі № 916/1703/18 залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження та надано скаржнику строк для усунення недоліків до 21.10.2019, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.

24.10.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Теплодарської міської ради Одеської області надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Розглянувши клопотання Теплодарської міської ради Одеської області про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на таке.

Повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 складено 20.05.2019, тому останнім днем оскарження зазначеної постанови, відповідно до частини 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, є 10.06.2019.

Проте Теплодарська міська рада Одеської області подала касаційну скаргу 13.09.2019, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Теплодарська міська рада Одеської області просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження, оскільки касаційну скаргу вперше подала в межах строку на касаційне оскарження, але зазначена скарга через неповну сплату судового збору була повернута ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019. Скаржник зазначає, що з минулим представником Теплодарської міської ради Одеської області було розірвано договір про надання правової допомоги, тому вчасно не було доплачено судовий збір та багато часу було витрачено на пошук нового представника, з яким договір укладено 12.09.2019, для повторного подання касаційної скарги. Такий тривалий час пошуку нового представника пов`язаний із тим, що джерелом фінансування Теплодарської міської ради Одеської області є місцевий бюджет, тому витрати на адвокатську допомогу потребують додаткових погоджень. Крім цього, скаржник наводить практику Європейського суду з прав людини щодо принципів змагальності та рівності сторін у процесі, практику застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також посилається на положення статті 129 Конституції України, статті 8 та 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Таким чином, на думку скаржника, строк на подання касаційної скарги пропущено із поважних причин.

Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 зазначеного Кодексу.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, колегія суддів не вважає обставини, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, поважними, тому що пошук нового представника не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження понад три місяці, оскільки скаржник мав право звернення до суду через самопредставництво, яке передбачене статтею 56 Господарського процесуального кодексу України. Натомість, скаржник не обґрунтував неможливість звернення до суду касаційної інстанції через самопредставництво та не підтвердив жодними доказами тривалість процедури погодження витрат на адвокатську допомогу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Теплодарської міської ради Одеської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 і рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2019 у справі № 916/1703/18 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Теплодарської міської ради Одеської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 і рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2019 у справі № 916/1703/18.

2. Копію касаційної скарги та оригінали доданих до неї документів, у тому числі квитанції про сплату судового збору від 06.06.2019 № N1A044863M на суму 3 400,00 грн та від 13.09.2019 № 4004 на суму 124,00 грн, повернути Теплодарській міській раді Одеської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

О. В. Случ