Рішення

від 07.02.2019 по справі 1840/3245/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 р. Справа № 1840/3245/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.

представників позивача Рубан О.О., Сокура Т.Ю.

представника відповідача Мельник Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технохім" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохім" звернулось до суду з позовною заявою до управління Держпраці у Сумській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 27.04.2018 № СМ 350/660АВ/П; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 21.05.2018 № СМ 350/660АВ/П/МГ-ФС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспектором праці проведено інспекційне відвідування ТОВ "Технохім". В ході такого відвідування інспектором виявлено порушення, про що складено акт, в якому зафіксовані відповідні порушення, які були виправлені бухгалтером підприємства в наступному місяці, до проведеної перевірки. Так, на думку уповноваженої особи відповідача ТОВ "Технохім" порушено трудове законодавство в частині дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці щодо законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати в грудні 2017 року, а саме згідно штатного розпису ТОВ "Технохім", затвердженого 01.12.2017, оплата праці встановлена в розмірі 10,00 грн./год., при тому, що Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік" мінімальна погодинна заробітна плата затверджена в розмірі 19,34 грн.

На підставі акту перевірки прийнято спірні припис та постанову, якою на позивача накладено штраф у розмірі 148920,00 грн. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, оскільки оплата праці сторожів (що було предметом порушення) на ТОВ "Технохім" встановлена по тарифному окладу, а в наказах про прийом їх на роботу допущено помилку в частині визначення порядку оплати праці, яка перевіряючим була визначена як погодинна і така, що не відповідає розміру погодинної оплати праці, встановленої на 2017 рік. Позивач зазначає, що всі помилки були виправлені підприємством до початку перевірки, але не враховувалися перевіряючим в зв'язку із тим, що не були перевіряємим періодом.

14.09.2018 відповідач подав відзив, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначив, що спірні припис та постанова є обґрунтованими та такими, що складені згідно з вимогами чинного законодавства. Інспекційне відвідування ТОВ "Технохім" проводилось з метою перевірки додержання вимог трудового законодавства в частині дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці щодо законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати у грудні 2017 року. Контрольний захід було проведено на підставі листа Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області. На підставі отриманої інформації управлінням видано наказ, один примірник якого надано позивачу. Тобто ТОВ "Технохім" було ознайомлено з предметом та підставою перевірки. За результатами інспекційного відвідування складено акт, який директором ТОВ "Технохім" підписано без зауважень. На підставі акту позивачу видано припис та повідомлено строк його виконання. Крім того, в ході інспекційного відвідування встановлено, що для працівників з погодинною оплатою праці розмір доплати не забезпечує дотримання мінімальної заробітної платив погодинному розмірі, що свідчить про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 3-1 Закону України "Про оплату праці".

23.10.2018 на вищевказаний відзив позивач надав відповідь, у якій з доводами управління Держпраці у Сумській області не погоджується, зазначив, що у листі Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області мова йшла про нарахування в грудні 2017 заробітної плати в розмірі 1714,86 грн., а саме заробітної плати, яку отримав інженер ТОВ "Технохім" (при режимі неповного робочого дня). Однак інспектор, проводячи перевірку повідомила, що їй потрібні документи щодо нарахування заробітної плати сторожів ТОВ "Технохім" за грудень 2017. Таким чином при проведенні перевірки відповідач вийшов за її межі, оскільки підставою для її проведення було нарахування заробітної плати інженеру, про що позивач дізнався із документів, доданих до відзиву на позов. При цьому при прийому сторожів на роботу було допущено помилки, а саме зазначено мінімальний розмір не тарифного розряду, а погодинної тарифної ставки. В січні 2018, виявивши допущене порушення, позивач вніс зміни до відповідних наказів та провів перерахунок заробітної плати сторожів.

06.11.2018 на відповідь були надані заперечення управління Держпраці у Сумській області, у яких відповідач зазначив, що відповідальність у вигляді штрафу застосовується саме за порушення законодавства про працю і не залежить від усунення порушень в подальшому. Крім того, в ході інспекційного відвідування інспектору було надано бухгалтерську довідку за грудень 2017, яка підтверджує встановлення сторожам ТОВ "Технохім" оплати праці в погодинному розмірі 10,00 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити. Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити в їх задоволенні.

Ухвалою суду відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою від 23.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження. Ухвалою від 08.11.2018 за заявою ТОВ "Технохім" судом вжито заходів забезпечення позову, а саме зупинено дію постанови управління Держпраці у Сумській області від 21.05.2018 № СМ 350/660АВ/П/МГ-ФС до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що наказом управління Держпраці у Сумській області від 19.04.2018 № 502 призначено інспекційне відвідування ТОВ "Технохім" (а.с. 140) та видано направлення № 195/см350 (а.с. 141).

З 26.04.2018 по 27.04.2018 інспектором праці здійснено інспекційне відвідування ТОВ "Технохім" за результатами якого складено акт від 27.04.2018 № СМ 350/660/АВ (а.с. 15-18).

В ході перевірки виявлено порушення ТОВ "Технохім" вимог законодавства, а саме зазначено, що відповідно до наказу ТОВ "Технохім" від 01.01.2017, для працівників служби охорони підприємства встановлено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом 1 рік. Згідно штатного розпису ТОВ "Технохім", затвердженого з 01.12.2017 оплата праці сторожів встановлена у розмірі 10,00 грн./годину.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 01.01.2017 затверджено мінімальну Заробітну плату в місячному розмірі 3200,00 грн., у погодинному розмірі - 19,34 грн. Отже, для працівників, оплата праці яких здійснюється за погодинною оплатою праці, має дотримуватись мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі 19,34 грн.

Згідно розрахунково-платіжної відомості товариства за грудень 2017 працівникам здійснюється доплата до законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. Заробітна плата сторожам нараховується наступним чином: фактично відпрацьовані години за місяць перемножуються на погодинну тарифну ставку, встановлену для працівника в штатному розписі, додаються інші складові заробітної плати за винятком доплати за роботу у нічний час, та здійсняється доплата до розміру мінімальної заробітної плати.

В ході інспекційного відвідування встановлено, що для працівників з погодинною оплатою праці розмір доплати не забезпечує дотримання мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі.

ОСОБА_4 (сторож), годинна ставка 10,00 грн. У грудні 2017 відпрацьовано 168 годин, в тому числі нічних - 56 годин. Заробітна плата з усіма складовими та з доплатою до мінімального розміру (не враховуючи доплати за роботу в нічний час 112,00 грн. та доплату за роботу в надурочний час 320,00 грн.) становить 3200,00 грн., що не забезпечує мінімальну оплату у погодинному розмірі (168 *19,34 = 3249,12 грн.).

ОСОБА_5 (годинна ставка 10,00 грн.) у грудні 2017 відпрацьовано 192 години, в тому числі нічних 64 години. Заробітна плата з усіма складовими та з доплатою до мінімального розміру (не враховуючи доплати за роботу в нічний час 128,00 грн. та доплату за роботу в надурочний час 400,00 грн.) становить 3200,00 грн., що не забезпечує мінімальну оплату у погодинному розмірі (192*19,34 =3713,28 грн.).

ОСОБА_6 (сторож), годинна ставка 10,00 грн. У грудні 2017 відпрацьовано 192 години, в тому числі нічних - 64 години. Заробітна плата з усіма складовими та з доплатою до мінімального розміру (не враховуючи доплати за роботу в нічний час 128,00 грн. та доплату за роботу в надурочний час 400,00 грн.) становить 3200,00 грн., що не забезпечує мінімальну оплату у погодинному розмірі (192*19,34 = 3713,28 грн.).

ОСОБА_7 (годинна ставка 10,00 грн.) у грудні 2017 відпрацював 192 години, в тому числі нічних - 64 години. Заробітна плата з усіма складовими та з доплатою до мінімального розміру (не враховуючи доплати за роботу в нічний час 128,00 грн. та доплату за роботу в надурочний час 320,00 грн.) становить 3200,00 грн., що не забезпечує мінімальну оплату у погодинному розмірі (192*19,34 = 3713,28 грн.).

Документи, що підтверджують донарахування та виплату вказаних коштів, у процесі проведення інспекційного відвідування не надані.

Вищевказане свідчить, на думку перевіряючих, про порушення позивачем вимог частини 1 статті 3-1 Закону України "Про оплату праці", якою передбачено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законодавчо мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

За результатами перевірки управлінням Держпраці у Сумській області видано припис від 27.04.2018 № СМ 350/660/АВ/П про усунення виявлених порушень (а.с. 19).

Крім того, за результатами розгляду справи начальником управління Держпраці у Сумській області прийнято постанову від 21.05.2018 № СМ 350/660/АВ/П/МГ-ФС (а.с. 21-22), відповідно до якої на ТОВ "Технохім" накладено штраф у розмірі 148920,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно ст. 94 КЗпП, яка також кореспондує ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 3 Закону України "Про оплату праці", мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

За визначенням ст.11 Закону України "Про оплату праці", мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою.

Приписами ст. 12 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Також, згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" N 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону, як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Поряд з цим, Конституційний Суд України у справі щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" 15 жовтня 2013 року по справі N 1-13/2013 зауважив, що аналізуючи положення трудового законодавства в контексті конституційного звернення, Конституційний Суд України виходить з того, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.

Регулювання оплати праці працівників незалежно від форм власності підприємства, організації, установи здійснюється шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій. Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом, Законом та іншими нормативно-правовими актами. Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року N 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень. Крім обов'язку оплатити результати праці робітника, існують також інші зобов'язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов'язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на забезпечення мінімально належного рівня його життя. Такі зобов'язання відповідають мінімальним державним гарантіям, установленим статтею 12 Закону.

Згідно ст. 8 Закону України Про Державний бюджет на 2017 рік установлено у грудні 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200 грн., у погодинному розмірі 19,34 грн. Отже, Законом України Про Державний бюджет на 2017 рік надано право роботодавцю альтернативу або сплачувати заробітну плати виходячи з розмірі мінімальної заробітної плати у розмірі 3200 грн., або не менше погодинно - 19,34 грн.

Відповідно до Наказу №489 від 05.12.2008р. Державного комітету статисти України про затвердження типових форм облікової документації зі статистики праці з метою подальшого вдосконалення державних статистичних спостережень підприємств, установ, організацій щодо обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків затверджено типові форми первинної облікової документації, а саме п.1.5 Наказу - форма П-5 "Табель обліку використання робочого часу", як форму обліку фактично відпрацьованого часу, що являє собою основний доказ та підтвердження нарахування та виплати заробітної плати. Таким чином, основним первинним документом, згідно якого здійснюється облік робочого часу та відповідно нараховується заробітна плата є табель обліку використаного робочого часу.

При розгляді справи судом було встановлено, що порушення, які зазначені перевіряряючим було самостійно виявлено та усунено підприємством. Так, позивачем не заперечувався факт того, що у грудні 2017р. бухгалтером підприємства було нараховано та виплачено заробітну плату працівникам підприємства, зокрема, сторожам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у розмірі погодинної оплати в сумі 10грн. година.

Таке нарахування було здійснено бухгалтером підприємства у зв'язку із незастосуванням та неврахуванням наказу директора підприємства №35 від 31.10.2017 Про зміну системи оплати праці для сторожів (а.с.127). Відповідно до даного наказу оплату по новоприйнятим сторожам в подальшому повинно проводитися по тарифному окладу, доплату проводити до рівня мінімальної заробітної плати, тобто в розмірі 1680 грн.

В судовому засіданні бухгалтер підприємства зазначила, що таку помилку нею було виявлено у січні 2018р., про що складено відповідну бухгалтерську довідку. При здійсненні перерахунку із розміру окладу в сумі 1680 грн. було встановлено, що розмір заробітної плати зазначеним працівникам не змінився, та до сплати становить 0 грн., що відображено в бухгалтерській довідці за січень 2018 (а.с.23-24). В подальшому, як зазначила бухгалтер підприємства, нею самостійно у квітні 2018р. додатково було здійснено додатковий контрольний перерахунок правильності нарахування та виплати заробітної плати за листопад-грудень 2017 - січень-березень 2019, та виявлено арифметичні помилки нарахованої додаткової плати за переробку роботи, про що складено відповідну бухгалтерську довідку від 06.04.2018. Виявлені порушення були відображені самостійно в бухгалтерський та податкових звітностях, виплачено відповідні донарахування працівникам, про що надано відповідні документи щодо нарахування та виплати таких сум (а.с. 3-203т.2).

Таким чином при проведенні перевірки перевіряючим було встановлено, що сторожам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 було нараховано неправомірно заробітну плату відповідно до погодинної ставки в розмірі 10 грн., що є меншим ніж мінімально встановлений Законом України Про Державний бюджет України розмір у грудні 2017р. - 19,34 грн.

Разом із тим, перевіряючим встановлено, що при кількості відпрацьованих днів розмір оплати праці становить 3249,12 грн. у ОСОБА_4, 3713,28 грн. у ОСОБА_5, 3713,28 грн. у ОСОБА_6, 3713,28 грн. у ОСОБА_7, що не є мінімальною оплатою праці працівникам.

Судом не може бути не враховано наявність здійсненого самостійного перерахунку заробітної плати у відповідності до наявного наказу директора підприємства №35 від 31.10.2017 Про зміну системи оплати праці для сторожів , відповідно до якого оплата праці повинно проводитися по тарифному окладу, а доплату проводити до рівня мінімальної заробітної плати.

Згідно висновків акту перевірки заробітна плата працівникам у грудні 2017р. становила 3200грн., що становить мінімально гарантований розмір, встановлений Законом України Про Державний бюджет України на 2017р. в сумі 3200 грн. Виявлені під час розгляду справи арифметичні помилки не можуть бути враховані судом, оскільки вони не були підставою для застосування штрафних санкцій.

Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене, та зважаючи на те, що позивачем дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці, зокрема щодо виплати заробітної плати вказаним працівникам та з урахуванням того, що розмір заробітної плати встановлений не нижче, ніж від розміру мінімальної заробітної плати за грудень 2017 рік, суд дійшов висновку щодо дотримання позивачем вимог ст. 12 Закону України "Про оплату праці" та ст. ст. 94 КЗпП.

Стосовно посилання представників відповідача на те, що такі нарахування були здійснені у січені - квітні 2018р., суд зазначає, що перевірка проводилася з питань здійснення оплати праці у грудні 2017р, в якому такі порушення дійсно були зроблені підприємством, про що не заперечувалося представниками позивача. Саме такі документи і досліджувалися перевіряючим, порушення дійсно мало місце. При цьому документи щодо здійсненого перерахунку та самостійно виявленої помилки до початку проведення перевірки перевіряючими не було досліджено, враховуючи те, що такі донарахування щодо оплати праці здійснюються в наступному (неперевіряємому) періоді, донарахування щодо мінімального розміру заробітної плати у січні 2018 не було здійснено, у зв'язку із чим, що така сума не повинна бути донарахована (при перерахунку розбіжність склала 0 грн.) Стосовно виявлення порушень щодо донарахування по переробці в роботі сторожам, суд зазначає, що дані складові не були предметом перевірки, не досліджувалися перевіряючим, порушення, що стало підставою для штрафних санкцій є саме невірне нарахування основної суми окладу сторожам.

Стосовно того, що при здійсненні нарахування за нічні години бухгалтером було невірне здійснено розрахунок норми тривалості робочого часу (замість 160, бухгалтером зазначено 168), суд зазначає наступне. Дані порушення не були підставою для застосування штрафних санкцій, перевіряючим не досліджувалося, такі порушення підприємство має можливість усунути самостійно при перерахунку заробітної плати. В разі виявлення порушень при проведенні повторного інспекційного відвідування відповідач має право застосувати штрафні санкції та винести відповідний припис.

В даному випадку, виявлені порушення стосуватися проведення нарахування та виплату заробітної плати у погодинному розмірі 4 працівникам, про що зазначено в постанові про застосування штрафних санкцій, а також приписі про усунення виявлених порушень.

Враховуючи наявність наказу підприємства №35 від 31.10.2017 Про зміну системи оплати праці для сторожів про оплату по новоприйнятим сторожам, в т.ч. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, зокрема, по тарифному окладу, і доплату проводити до рівня мінімальної заробітної плати, суд зазначає, що виконання припису підприємством неможливе, оскільки оплата праці на товаристві здійснюється відповідно до наявних наказів директора підприємства. Даний наказ на час проведення перевірки був в наявності, про що свідчить дата його прийняття, а тому не може не бути врахована судом при розгляді справи. На даний час такий наказ є чинним, не скасованим, у відповідача відсутні повноваження щодо зміни форми оплати праці працівникам підприємства.

Крім того, посилання представників відповідача на те, що такий наказ не надавався на перевірку, суд зазначає наступне. Матеріалами справи не підтверджується, що перевіряючим було здійснено письмовий запит на підприємство для витребування документів, при проведенні перевірки жодних запитів щодо виявленої розбіжності відповідачем надано не було. Як пояснила в судовому засіданні бухгалтер підприємства, документів за січень - квітень 2018р., в період коли підприємством самостійно виявлено помилку та здійснено самостійно відповідні коригування, перевіряючим не запитувалося, досліджувалися виключно документи за грудень 2017р.

Враховуючи вищезазначені обставини, відповідач при прийнятті спірної постанови діяв без урахування усіх обставин, що мають значення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, та без дотримання принципу верховенства права, а тому суд визнає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позовних вимог позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає відшкодуванню сума судового забору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Технохім" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису - задовольнити.

Скасувати припис Управління Держпраці в Сумській області № СМ350/660/АВ/П від 27.04.2018 та постанову № СМ350/660/АВ/П/МГ-ФС від 21.05.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Сумській області (м. Суми, вул. Горького, 28б,і.к.39857622) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технохім" (м. Суми, вул. Миргородська,8,і.к. 14018400) суму судового збору в розмірі 3995,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.02.2019.

Суддя С.М. Гелета