Постанова

від 19.02.2019 по справі 640/18903/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 р. Справа № 640/18903/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 08.11.2018, суддя Попрас В.О., по справі № 640/18903/18

за позовом ОСОБА_1

до Харківської митниці ДФС

про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову Харківської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №1431/80700/17 від 13.02.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч.2 ст.469 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08.11.2018 року відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог зазначив, що не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 469 МК України, та в даному випадку відсутнє адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 469 МК України з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 року по справі №1-4/2015.

Харківська митниця ДФС (далі - відповідач), посилаючись на помилковість доводів апелянта, надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено апеляційним судом, 20.12.2017 року Харківською митницею ДФС відносно позивача складено протокол про порушення митних правил № 1431/80700/17 (а.с.39).

13.02.2018 року Харківською митницею ДФС розглянуті матеріали справи про порушення митних правил та винесено постанову у справі про порушення митних правил №1431/80700/17, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.2 ст.469 МК України, та накладено адміністративне стягнення у : вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн(а.с. 9).

Згідно з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, 22.11. 2017 року на пр. Перемоги, 54 в м. Харкові працівниками Управління патрульної поліції м.Харкова був зупинений транспортний засіб іноземної реєстрації Volkswagen Golf , реєстраційний знак НОМЕР_2, VIN: НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 Згідно бази даних ЄАІС ДФСУ зазначений транспортний засіб був ввезений на митну територію України 26.04.2017 року ОСОБА_2 через митний пост Нові Яриловичі Чернігівської митниці ДФС з метою особистого користування в митному режимі транзит . Особа, якою безпосередньо був ввезений на митну територію України даний автомобіль у транспортному засобі була відсутня, а автомобілем користувався ОСОБА_1

Позивач, вважаючи протиправною постанову відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наявності в діях позивача ознак правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 469 МК України.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний режим - це комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Відповідно до п. 58 ч. 1 ст. 4 МК України транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.

Види митних режимів визначені статтею 70 МК України, одним з яких зокрема є такий митний режим, як транзит.

Статтею 90 МК України передбачено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 102 МК України митний режим транзит звершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Згідно з ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно ч.1 ст. 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

Відповідно до ч.2 ст. 321 МК України у разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно п. 1 ч. 6 ст. 321 МК України у разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль закінчується після закінчення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем - протягом усього часу дії митного режиму.

Статтею 325 МК України встановлено, що користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Проаналізувавши наведені правові норми, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, про те, що на час зупинки співробітниками поліції транспортний засіб іноземної реєстрації Volkswagen Golf , реєстраційний знак НОМЕР_2, VIN: НОМЕР_1 є товаром, митне оформлення якого не закінчено.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 29.01.2019 року по справі № 643/11021/16-а.

Відповідно до ч. 2 ст. 469 МК України зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявне порушення митних правил, передбачене ч.2 ст. 469 МК України, а саме користування з товаром, митне оформлення якого не закінчено без дозволу органу доходів і зборів.

Враховуючи вищенаведене, колегія судів відхиляє доводи апелянта про те, що він не є суб'єктом даного правопорушення.

Також колегія суддів вважає помилковим посилання апелянта на рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 року у справі №1-4/2015 на підтвердження відсутності в даному випадку адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 469 МК України, з наступних підстав.

Конституційний Суд України у рішенні від 31.03.2015 у справі №1-рп/2015 зазначив, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у ч. 2 ст. 469 МК України.

Судовим розглядом встановлено, що автомобіль марки Volkswagen Golf , реєстраційний знак НОМЕР_2, VIN: НОМЕР_1, ввезений на митну територію України в митному режимі транзит , а не в режимі тимчасове ввезення , а тому вищевказаний висновок Конституційного Суду не підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Отже, Харківською митницею ДФС складено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 469 МК України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом України, тому відсутні підстави для її скасування.

Таким чином, враховуючи незакінчення митного оформлення автомобіля, використання автомобіля поміщеного в митний режим "транзит", який передбачає пересування транспортного засобу без будь-якого використання окрім з метою переміщення під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про скасування спірної постанови.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 08.11.2018 по справі № 640/18903/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов