Постанова

від 20.11.2019 по справі 640/18903/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18903/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Аліменка В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промотекс Сістемс до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Промотекс Сістемс , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у місті Києві у не проведенні списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 102 412,54 грн., який виник 30.06.2015 в розмірі 101 544,91 грн. згідно декларації №9129841751 від 22.06.2015, у розмірі 1 696,00 грн., який виник 30.07.2015 згідно декларації №9148055404 від 15.07.2015, у розмірі 14 891,00 грн., який виник 30.08.2015 згідно декларації №9166350586 від 07.08.2015, з податку на прибуток підприємств в розмірі 23 881,51 грн., який виник 19.02.2015 згідно декларації №9080752381 від 17.02.2015, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України, податковий борг тільки рахується в особовій картці ТОВ Промотекс Сістемс на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів;

- зобов`язати Головне управління ДФС у місті Києві списати безнадійний податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 102 412,54 грн., який виник 30.06.2015 в розмірі 101 544,91 грн. згідно декларації №9129841751 від 22.06.2015, у розмірі 1 696,00 грн., який виник 30.07.2015 згідно декларації №9148055404 від 15.07.2015, у розмірі 14 891,00 грн., який виник 30.08.2015 згідно декларації №9166350586 від 07.08.2015, з податку на прибуток підприємств в розмірі 23 881,51 грн., який виник 19.02.2015 згідно декларації №9080752381 від 17.02.2015, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України, податковий борг тільки рахується в особовій картці ТОВ Промотекс Сістемс на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено частково:

зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести зміни до картки особового рахунку ТОВ Промотекс Сістемс шляхом виключення з неї податкового боргу у розмірі, що становить 102 412 грн. 54 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

18 листопада 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ТОВ Промотекс Сістемс , в якому відповідач повністю підтримує рішення суду першої інстанції.

У тексті апеляційної скарги відповідач просить здійснювати розгляд справи за участі його представника.

Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Промотекс Сістемс 11.09.2018 року звернулося до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві із заявою про списання безнадійного податкового боргу, який рахується в особовій картці Товариства на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів, у якій просило списати податковий борг ТОВ Промотекс Сістемс з податку на додану вартість у розмірі 102 412,54 грн., який виник 30.06.2015 в розмірі 101 544,91 грн. згідно декларації №9129841751 від 22.06.2015, у розмірі 1 696,00 грн., який виник 30.07.2015 згідно декларації №9148055404 від 15.07.2015, у розмірі 14 891,00 грн., який виник 30.08.2015 згідно декларації №9166350586 від 07.08.2015, з податку на прибуток підприємств в розмірі 23 881,51 грн., який виник 19.02.2015 згідно декларації №9080752381 від 17.02.2015, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України, податковий борг тільки рахується в особовій картці ТОВ Промотекс Сістемс на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів, з урахуванням того, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015 у справі №826/15098/15 встановлено, що Товариство не має податкового боргу, а у справі №826/6620/18 судом залишено позовну заяву контролюючого органу без розгляду, тоді як у справі №826/3231/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.10.2016 №0059571201.

Листом від 11.10.2018 ГУ ДФС у місті Києві повідомило позивача про те, що звернення ТОВ Промотекс Сістемс щодо списання податкового боргу може бути розглянуто лише у відповідності до вимог чинного законодавства та надано роз`яснення законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо непроведення списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 102 412,54 грн. протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що у податкового органу відсутні правові підстави для визнання податкового боргу у розмірі 102 412,54 грн. безнадійним, в той же час, оскільки такий борг повинен був бути виключеним з особової картки як неіснуючий, то з метою відновлення порушених прав позивача суд вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести зміни до картки особового рахунку ТОВ Промотекс Сістемс шляхом виключення з неї податкового боргу у розмірі, що становить 102 412,54 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Спірні правовідносини врегульовано Конституцією Україии, Податковим кодексом України, Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577 (далі - Порядок №577).

Відповідно до пункту 19-1.1.24 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до положень пункту 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном безнадійний , згідно з п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України, розуміється:

податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;

податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Пунктом 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З вищевикладеного вбачається, що підставою для визнання податкового боргу безнадійним, зокрема, є сплив строку давності, а саме 1095 - денного строку з моменту закінчення строку сплати податкових зобов`язань.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577 (далі - Порядок №577) визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №577, 2.1. під терміном безнадійний податковий борг слід розуміти: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

У випадках, передбачених пп. 4 п. 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в пп. 4 п. 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

В свою чергу п. 4.2. Порядку № 577 передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/15098/15 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у мсті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Промотекс Сістемс про стягнення заборгованості у розмірі 125 426,42 грн., що набрала законної сили 12 січня 2016 року, встановлено наступне.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 28.09.2015 за Товариством з обмеженою відповідальністю Промотекс Сістемс рахується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 102 412,54 грн., яка виникла 30.06.2015 в розмірі 101 544,91 грн. згідно декларації №9129841751 від 22.06.2015, у розмірі 1 696,00 грн., яка виникла 30.07.2015 згідно декларації №9148055404 від 15.07.2015, у розмірі 14 891,00 грн., яка виникла 30.08.2015 згідно декларації №9166350586 від 07.08.2015; з податку на прибуток підприємств у розмірі 23 881,51 грн., яка виникла 19.02.2015 згідно декларації №9080752381 від 17.02.2015. Крім того, відповідачу нараховано пеню у розмірі 867,63 грн.

Товариством 17.02.2015 подано податкову декларацію №9080752381 з податку на прибуток підприємства за звітний період 2014 року, якою самостійно нараховано податок на прибуток за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду в розмірі 23 888 грн., що відображено в картці облікового рахунку. У зв`язку з наявністю у ТОВ Промотекс Сістемс переплати 6,49 грн. розмір заборгованості зменшено до 23 881,51 грн.

Судом встановлено, що податок на додану вартість та податок на прибуток у вищевказаних розмірах було сплачено Товариством, що підтверджується платіжними документами та зазначено, що оскільки кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій обслуговувався платник, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями документів, а саме: копіями платіжних доручень від 24.02.2015 №76, від 12.02.2015 №73, довідки про рух коштів, виданої Філією Цетрального РУ АТ Банк Фінанси та Кредит від 19.02.2015 №18/21, виписки по особовому рахунку за період з 13.02.2015 по 12.08.2015, то порушення строку сплати податкових зобов`язань немає.

Крім того, Товариством долучено до матеріалів справи копії листів з відміткою Філії Цетрального РУ АТ Банк Фінанси та Кредит про отримання від 05.05.2015 №25 та від 24.06.2015 №35/2015 з вимогою терміново перерахувати кошти до держаного бюджету, а також копії листів від 19.02.2015 та від 27.02.2015 до ДПІ, якими повідомлено про порушення банком строків зарахування податків до бюджетів та державних цільових фондів з проханням прийняти відповідні заходи.

Таким чином, судом було встановлено відсутність податкового боргу у Товариства, що мало наслідком відмову у задоволенні позову податкового органу про стягнення такого боргу.

В ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.06.2018 у справі №826/6620/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до ТОВ Промотекс Сістемс про стягнення заборгованості, що набрала законної сили 12.10.2018 та якою позов залишено без розгляду, встановлено, що заявлена до стягнення сума боргу в межах даної справи частково співпадає з боргом, що був предметом податкової вимоги від 24.02.2015 №3065-25, за заявою контролюючий орган звертався в адміністративний суд у справі №826/15098/15 за участю тих самих сторін, стосовно яких встановлені обставини відсутності заявленого до стягнення податкового боргу внаслідок його сплати за умов, які є спірними у даній справі.

Крім вказаного, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2016 №0059571201, яким позивачу було визначено податкове зобов`язання за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 241 календарний день сплати грошового зобов`язання в сумі 249 725,00 грн. ТОВ Промотекс Сістемс зобов`язано сплатити штраф розмірі 20% у сумі 49 942,50 грн., яке було скасоване у судовому порядку, а саме постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2018 по справі 826/3431/17 за позовом ТОВ Промотекс Сістемс до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, що набрало законної сили 10.12.2018.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено відсутність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 102 412,54 грн., який виник 30.06.2015 в розмірі 101 544,91 грн. згідно декларації №9129841751 від 22.06.2015, у розмірі 1 696,00 грн., який виник 30.07.2015 згідно декларації №9148055404 від 15.07.2015, у розмірі 14 891,00 грн., який виник 30.08.2015 згідно декларації №9166350586 від 07.08.2015, з податку на прибуток підприємств в розмірі 23 881,51 грн., який виник 19.02.2015 згідно декларації №9080752381 від 17.02.2015.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах борг, який позивач вважає безнадійною заборгованістю, у розмірі 102 412,54 грн., не є безнадійним боргом, оскільки, як встановлено в рішенні суду по справі №826/15098/15, що набрало законної сили, податкова заборгованість у розмірі 102 412,54 грн. взагалі відсутня.

З огляду на вищевикладені норми законодавства, у податкового органу відсутні правові підстави для визнання податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 102 412,54 грн., що рахується в особовій картці ТОВ Промотекс Сістемс на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів, безнадійним, оскільки такий борг взагалі відсутній.

В той же час, з огляду на те, що податковий орган після набрання законної сили 12.01.2016 постановою Окружного адміністративного суду від 16.11.2015 у справі № 826/15098/15, повинен був виключити суму податкового боргу 102 412,54 грн. як неіснуючий, однак не зробив цього, то належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести зміни до картки особового рахунку ТОВ Промотекс Сістемс шляхом виключення з неї податкового боргу у розмірі, що становить 102 412,54 грн.

Разом з відзивом на апеляційну скаргу позивач звертається з клопотанням про ухвалення окремої ухвали щодо припинення Головним управлінням ДФС у місті Києві системного порушення встановлених Податковим кодексом України вимог щодо формування податкового боргу та його погашення шляхом виключення з картки особового рахунку ТОВ Промотекс Сістемс податкового боргу.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Аналіз положень наведеної статті КАС дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.

Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2019 року по справі № № 200/4900/17).

За наслідками перевірки клопотання позивача, колегія суддів не вбачає передбачених статтею 249 КАС підстав для постановлення окремої ухвали, оскільки права позивача, у зв`язку із порушенням яких він звернувся до суду з позовом у даній справі, цілком ефективно захищенні рішенням суду по суті спору, підстав для вжиття інших заходів реагування (судового впливу) апеляційний суд не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що доводи апеляційної скарги є абсолютно ідентичними доводам, викладеним у відзиві відповідача на позовну заяву, без жодного врахування тверджень та висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Промотекс Сістемс до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20.11.2019.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

В.О. Аліменко