Постанова

від 19.02.2019 по справі 823/635/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

19 лютого 2019 року

справа №823/635/17

адміністративне провадження №К/9901/40423/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2017 року у складі судді Гараня С.М.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у складі суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І.

у справі № 823/635/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Черкаській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

24 квітні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № 0000291301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями у сумі 1 341 443 грн. 63 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 335360 грн. 91 коп., №0000301301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями на 266034 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 66508 грн. 50 коп., №0000261301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір за податковими зобов'язаннями у сумі 42254 грн. 20 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 10563 грн. 55 коп., вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000271301 про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 237775 грн. 08 коп., та рішення №0000281301 про застосування штрафних санкцій у розмірі 47679 грн. 58 коп. за донарахування своєчасно не нарахування єдиного внеску, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року здійснено процесуальне правонаступництво, в межах якого замінено первісного відповідача Державну податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на Головне управління ДФС у Черкаській області.

9 серпня 2017 року Черкаський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, вимоги позивача задовольнив повністю.

Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій висновувалися на встановленні реальності здійснення позивачем з його контрагентами господарських операцій по виготовленню та реалізації заготовок до піддонів, відповідності первинних бухгалтерських документів вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що спростовує висновки податкового органу про наявність податкових правопорушень, допущених за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року.

У листопаді 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень пункту 44.6 статті 44, пунктів 177.2, 177.4, 177.10 статті 177, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, невідповідність висновків судів попередніх інстанцій наведеним нормам та дійсним обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити підприємцю у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить залишить її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Податковим органом у лютому - березні 2017 року проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за наслідками якої складено акт від 17 березня 2017 року № 101/23-00-13-0117/НОМЕР_2 (далі - акт перевірки).

На підставі висновків акта перевірки керівником податкового органу 10 квітня 2017 року прийняті податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, які є актами індивідуальної дії та предметом заявлених вимог у цій справі.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000291301, прийнятим згідно з підпунктами 54.3.1, 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 676 804 грн. 54 коп., з них за основним платежем 1341443 грн. 63 коп. за порушення пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 335360 грн. 91 коп. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000301301 прийнятим згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 332 542 грн. 50 коп. з них за основним платежем 266 034 грн. 50 коп. за порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 66 508 грн. 50 коп. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Вимогою про сплату боргу (недоїмки) Ф-0000271301 відповідачем сформована недоїмка з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 237775 грн. 08 коп. відповідно до статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-6 на підставі даних інформаційної системи фіскального органу та акта перевірки.

Рішенням № 0000281301 до підприємця застосовано штрафні санкції за донарахування єдиного внеску в сумі 47 679 грн. 58 коп. на підставі пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-6.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000261301, прийнятого згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з військового податку на загальну суму 52 817 грн. 75 коп., з них за основним платежем 42 254 грн. 20 коп. за порушення пунктів 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, абзацу 4 пункту 164.1 статті 164 та пункту 16-1 підрозділу 10 розділу 20 Інших перехідних положень Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 10 563 грн. 55 коп. відповідно до пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковий орган посилається на не ведення позивачем обліку доходів та витрат та ненадання для перевірки первинних документів, які б підтверджували витрати та використання матеріалів у власній господарській діяльності.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV встановлено, що первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і повинен мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суди першої та апеляційної інстанцій здійснили аналіз умов договорів та оцінку наданих до суду первинних документів податкового та бухгалтерського обліку за вказаними господарськими операціями (податкових та видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт тощо) на відповідність вимогам, передбаченим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704) (далі - Положення № 88).

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , з огляду на те, що долучені до матеріалів справи світлокопії первинних документів не досліджені судами на предмет їх відповідності зокрема вимогам частини другої цієї статті.

Суд визнає, що долучені до матеріалів справи світлокопії документів не є належним чином засвідченими копіями в розумінні статті 69, частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції яка діяла на час вирішення справи судами попередніх інстанцій (до 15 грудня 2017 року).

Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій не дослідили склад податкових правопорушень та правопорушень соціального страхування, в розрізі яких прийняті спірні податкові повідомлення - рішення, вимога, рішення.

Суди попередніх інстанцій не врахували особливості правового регулювання єдиного соціального внеску, не дослідили вимогу, як спосіб реалізації відповідачем владних управлінських функцій, склад правопорушень встановлених актом перевірки на підставі якого вона прийнята, приписи Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (абзац перший пункту 4 розділу 6), додаток 7 до цієї Інструкції, не встановили сутність та правове навантаження боргу та недоїмки в контексті державного соціального страхування, порядку їх встановлення.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 823/635/17 скасувати.

Справу № 823/635/17 направити на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер