Постанова

від 14.02.2019 по справі 709/1658/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 709/1658/17-ц

провадження № 61-40590св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4 ,

відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Кліщинське ,

треті особи: Центр надання адміністративних послуг Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області, державний реєстратор Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Кліщинське , треті особи: Центр надання адміністративних послуг Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області, державний реєстратор Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації права оренди землі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Василенко Л. І., Карпенко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Кліщинське (далі - СТОВ Кліщинське ), треті особи: Центр надання адміністративних послуг Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області, державний реєстратор Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації права оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що 0 8 травня 2012 року між її матір'ю - ОСОБА_5, та СТОВ Кліщинське укладено договір оренди землі строком на 5 років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла, а вона успадкувала земельну ділянку. Вона повідомила відповідача про своє небажання продовжувати та переукладати договір оренди землі після закінчення строку його дії, а саме 07 травня 2017 року, але у відповідь отримала лист, в якому СТОВ Кліщинське зазначало, що строк дії договору оренди землі закінчиться 04 березня 2020 року, оскільки його зареєстровано 04 березня 2015 року. Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд зобов'язати СТОВ Кліщинське не чинити перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою шляхом передачі її в натурі.

Під час судового розгляду справи ОСОБА_4 уточнила позовні вимоги та просила суд: визнати недійсним договір оренди землі від 08 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_5 та СТОВ Кліщинське , скасувати державну реєстрацію права оренди згідно з договором оренди землі від 08 травня 2012 року, проведену 04 березня 2015 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнанонедійсним договір оренди землі від 08 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_5 і СТОВ Кліщинське .

Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки згідно з договором оренди землі від 08 травня 2012 року, що проведена 04 березня 2015 року реєстраційною службою Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з тим, що передача земельної ділянки згідно з умовами спірного договору оренди землі не відбулась і не могла відбутись у зв'язку зі смертю орендодавця, тому орендар не набув право оренди за спірним договором. Отже, наявність підстав для визнання договору оренди землі недійсним є підставою і для скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за цим договором.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2018 року апеляційну скаргу представника СТОВ Кліщинське - ЛисенкаО. В., задоволено.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, виходив із того, що позивачем не вказано, з яких підстав слід визнати договір оренди землі недійсним та чим обґрунтовано уточнені позовні вимоги. Суд першої інстанції не звернув належної уваги на вказані обставини, не залишив позовну заяву без руху, не роз'яснив позивачу вимоги до уточненої позовної заяви, які є такими ж, як і до первісного позову, тому безпідставно прийняв таку заяву позивача, що не відповідає вимогам закону та розглянув її, ухваливши рішення про задоволення позову. Проте суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного розгляду справи позбавлений можливості встановлювати підстави заявлених позовних вимог.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що підписаний акт приймання-передачі до договору оренди землі від 08 травня 2012 року є саме передачею в оренду земельної ділянки СТОВ Кліщинське , а плата отримана ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є орендною платою за користування земельною ділянкою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2018 року поновлено ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження судового рішення, відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 709/1658/17-ц з Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов хибного висновку про те, що строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його підписання. Також апеляційном судом невірно визначено правовідносини й зазначено, що між сторонами існували правовідносини оренди, оскільки договір було зареєстровано після смерті орендодавця, лише тоді могли б виникнути правовідносини, що регулюються Законом України Про оренду землі , а до державної реєстрації права оренди земельна ділянка перебувала у відповідача лише у користуванні, а не в оренді. Всі ці помилки апеляційного суду і призвели до неправильного вирішення спору.

Таким чином, рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року є обґрунтованим та законним, а доводи та висновки суду апеляційної інстанції безпідставними.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з копією договору оренди землі від 08 травня 2012 року № 156, він був укладений між ОСОБА_5 та СТОВ Кліщинське (а.с. 16-17). До 2012 року між ОСОБА_5 та СТОВ Кліщинське також існували правовідносини, оскільки 03 грудня 2007 року був укладений договір оренди земельної ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла (а.с. 10).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 грудня 2014 року ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 2,7133 га, що розташована на території Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 8).

У витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05 березня 2015 року зазначено, що право оренди земельної ділянки за спірним договором зареєстровано реєстраційною службою Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області 04 березня 2015 року (а.с. 15).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що постанову апеляційного суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У силу вимог частини п'ятої статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

У статті 13 Закону України Про оренду землі надано визначення договору оренди. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Крім того, у статті 16 Закону України Про оренду землі зазначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Аналіз вищевикладеної норми, дає підстави для висновку про те, що користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що підписаний акт приймання-передачі до договору оренди землі від 08 травня 2012 року є саме передачею в оренду земельної ділянки СТОВ Кліщинське , а плата отримана ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є орендною платою за користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте ОСОБА_4, у жовтні 2017 року уточнивши позовні вимоги (а.с. 59-60), не вказала, з яких підстав слід визнати договір оренди землі недійсним, та чим саме обґрунтовано ці вимоги.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та, встановивши обставини справи і визначивши відповідно до них правовідносини, застосував положення частини третьої статті 215 ЦК України.

Пленум Верховного Суду України у пункті 7 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз'яснив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Таким чином, вирішуючи спір, апеляційний суд з дотриманням вимог статей 89, 263-264, 382 ЦПК України повно та всебічно з'ясував обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4, оскільки суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного розгляду справи позбавлений можливості встановлювати підстави заявлених позовних вимог.

Висновки апеляційного суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Посилання касаційної скарги на те, що судом невірно визначено правовідносини є безпідставними , оскільки суд правильно визначив норми матеріального права, які підлягають застосуванню у даному випадку .

При цьому доводи касаційної скарги по суті стосуються правовідносин розірвання договору, а не визнання його недійсним, про що заявлено позов.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк