Рішення

від 11.02.2019 по справі 905/1795/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.2019 Справа № 905/1795/16

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючий суддя - Величко Н.В.,

суддя - Чернова О.В., суддя - Матюхін В.І.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Твинз» (Ідентифікаційний код 20336400, адреса: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Торська, 18),

до відповідача: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (Ідентифікаційний код 05540965, адреса: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2), в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» (Ідентифікаційний код 05540965, адреса: 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Шовковична, 5),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» (Ідентифікаційний код 00131268, адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8),

про: стягнення 229976,45 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

ОСОБА_4 - за довіреністю;

ОСОБА_5 - за довіреністю;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явились,

у присутності вільних слухачів: ОСОБА_6 - за паспортом, -

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Твинз» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» заборгованості 119845,57 грн., пені в сумі 57808,80грн., інфляційних нарахувань в сумі 48118,09 грн. та 3% річних 4203,99 грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем протягом квітня 2013р. - грудня 2015р. взятих на себе грошових зобов'язань за договором про використання технологічних електричних мереж № 31 від 01.04.2013р., внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування на неї пені, 3% річних та інфляційних втрат.

На підтвердження вимог було надано суду: розрахунок позовних вимог по складових, договір про використання технологічних електричних мереж № 31 від 01.04.2013 з додатком № 1 Кошторис на утримання технологічних мереж у 2012 році , додатком № 2 Однолінійна схема та додатком № 3 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності , претензію № 95 від 19.06.2015 на суму 95634,73 грн., листи від 27.10.2015 № 011/3986, № 138 від 04.11.2015, лист-відповідь № 54 від 19.08.2013 щодо розірвання договору, № 11/4939 від 24.12.2013 про розірвання договору, лист-відповідь № 1 від 03.01.2014, лист від 06.08.2013 № 010/2953, акт звірки від 09.07.2013, рахунки-фактури та акти передачі-приймання робіт (наданих послуг), фіскальні чеки Укрпошти, копії яких долучено до матеріалів справи.

Додатково, разом з письмовими поясненнями, позивачем надано суду: листування від 11.07.2016 № 2852, від 02.03.2016 № 32, додаток № 2 Однолінійна схема до договору № 31 від 01.04.2013, листи від 06.08.2013 № 010/2953, № 54 від 19.08.2013, від 24.12.2013 № 011/4939, № 138 від 04.11.2015, № 1 від 03.01.2014, від 29.07.2016 № 3141, додаткову угоду від 23.12.2015 до договору про постачання електричної енергії № 4108 від 29.12.2013, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2013 по справі № 905/3111/13, постанову Вищого господарського суду України від 18.12.2013 по справі № 905/3111/13, рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2007 по справі № 7/245пд, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2015 по справі № 905/1085/14, витяги з нормативних актів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач у відзиві та письмових поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем не наведено факту надання послуг, які були предметом договору № 31 від 01.04.2013, їх кількість, якість та заборгованості. Також відповідач вказував, що оскільки технологічні мережі ТОВ Твинз перебувають на території ліцензованої діяльності ПАТ ДТЕК Донецькобленерго , то саме між вказаними особами мав бути укладений договір щодо спільного використання електричних мереж відповідно до процедури встановленої Правилами користування електричною енергією, але такий договір не укладався, тому, на переконання відповідача, ТОВ Твинз не має жодних підстав для одержання плати зі своїх субспоживачів, у тому числі з ОКП Донецьктеплокомуненерго ВО Слов'янськтепломережа за спільне використання своїх технологічних електричних мереж. Відповідач зазначав, що відповідно до положень пп.9 п.10.1 розділу 10 Правил користування електричною енергією ТОВ Твинз (як споживач у відношенні ПАТ ДТЕК Донецькобленерго на підставі договору № 4108 від 29.12.2003) має право на отримання саме від електропередавальної організації відшкодування в межах обгрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які спільно із споживачем використовуються електропередавальною організацією. Крім того відповідач вказував, що звертався до позивача з листами про припинення дії договору № 31 від 01.04.2013, але позивач погодив припинення дії цього договору лише листом № 138 від 04.11.2015, втім, відповідач вважає, що договір № 31 від 01.04.2013 припинив свою дію з 06.08.2013р. Також відповідач не згодний з нарахованими санкціями, посилаючись на положення ч.6 ст.232 ГК України.

На підтвердження таких доводів надав суду: листи від 06.08.2013 № 010/2953, від 03.01.2014 № 1, від 27.10.2015 № 011/3986, № 138 від 04.11.2015, від 18.07.2013 № 07/3835, лист Територіального підрозділу НКРЕ у Донецькій області від 29.07.2013 № 30-04-18/634, додаток № 2 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін до договору про постачання електричної енергії від 01.03.2011 № 9999, додаток № 2 Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі до договору про постачання електричної енергії від 01.03.2011 № 9999, договір про постачання електричної енергії від 01.03.2011 № 9999 з додатками, листи від 04.08.2016 № 010/2696, від 11.08.2016 № 595, від 08.08.2016 № 010/2718, від 11.08.2016 № 3289, договір про постачання електричної енергії № 2354 від 28.11.2006 з додатками, рішення Слов'янської міської ради від 24.03.2005 № 24-ХХV-4 Про приймання з державної у комунальну власність основних засобів електротехнічного обладнання, що перебуває на балансі ВАТ Содовий завод та передачу їх у власність ВАТ Донецькобленерго з додатками, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 01.09.2016 по справі № 905/1795/16 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго (у подальшому перейменовано у Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі Електромережі ).

Третя особа у своїх письмових поясненнях вказувала, що між ним та ОКП Донецьктеплокомуненерго (ВО Слов'янськтепломережа) було укладено договір на постачання електричної енергії № 2354 від 28.11.2006, за умовами якого об'єктом постачання електроенергії є котельня № 14, що розташована за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 40а, постачання здійснюється від ТП Хімпром. ТП Хімпром знаходилось у комунальній власності м. Слов'янська, але згідно рішення Слов'янської міської ради від 01.04.2005р. електрообладнання 6кВ в трансформаторній підстанції на два силових трансформатора були передані на баланс Слов'янського РЕМ, після чого йому було присвоєно № 467. Крім того, згідно додатку № 1 та № 2 до договору № 2354 від 28.11.2006р. ТП Хімпром (ТП № 467) знаходиться на балансі ПАТ ДТЕК Донецькобленерго . Таким чином, постачання електричної енергії на об'єкт ОКП Донецьктеплокомуненерго - котельня № 14 - здійснюється від мереж ПАТ ДТЕК Донецькобленерго , а отже ОКП Донецьктеплокомуненерго не є субабонентом ТОВ Твинз . Також, згідно актів прийнятті - передавання товарної продукції за договором № 4108 від 29.12.2003р., складених між ПАТ Донецькобленерго та ТОВ Твинз , об'єкт ОКП Донецьктеплокомуненерго - котельня № 14 - не відображено як мінусова точка (тобто обсяг електроенергії, спожитої ОКП Донецьктеплокомуненерго не відмінусовується від загального обсягу електроенергії, спожитої ТОВ Твинз ). Третя особа у цій справі у поясненнях також вказувала, що в подальшому при укладенні договору № 9999 від 01.03.2011 між ПАТ ДТЕК Донецькобленерго та ОКП Донецьктеплокомуненерго схема підключення об'єкта споживача - котельні № 14 - не змінилась. Згідно однолінійної схеми та акту розмежування балансової належності до договору № 9999 від 01.03.2011 ТП № 467 та два трансформатори знаходяться на балансі ПАТ ДТЕК Донецькобленерго . Таким чином, поставка електричної енергії на об'єкт ОКП Донецьктеплокомуненерго через електричні мережі та електрообладнання ТОВ Твинз не здійснюється.

На підтвердження таких пояснень надано суду: рішення Слов'янської міської ради від 01.04.2005 № 24-ХХV-4, акт приймання-передачі електротехнічного обладнання з комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська у власність ПАТ Донецькобленерго , договір про постачання електричної енергії № 4108 від 29.12.2003 з додатками, акт прийняття-передавання товарної продукції, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 13.10.2016 призначено судову електротехнічну експертизу у справі №905/1795/16, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_8 Міністерства Юстиції України; провадження у справі зупинено до отримання результатів судової електротехнічної експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

На розв'язання судовому експерту поставлено наступні питання: 1). Чи приєднані електричні мережі живлення Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» , у тому числі в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» , до мереж Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» чи до електричних мереж інших юридичних осіб?; 2). Де знаходиться точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між ОСОБА_7 акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» , в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» , за договором про постачання електричної енергії №9999 від 01.03.2011р., укладеним між означеними особами, чи в іншому місці?; 3). Кому саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Твинз» , м.Слов'янськ Донецької області, забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок, і яких саме, беручи до уваги додаток №2 «Однолінійна схема» до договору про використання технологічних електричних мереж, та яка особа дійсно отримує послуги за договором про використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013р.?; 4). Висвітлити інші питання, які виникнуть в ході проведення експертизи.

Згідно висновку судової електротехнічної експертизи № 10709 від 28.04.2017 точки продажу електричної енергії Правилами користування електричною енергією встановлюються під час укладання відповідних договорів про постачання електричної енергії у невід'ємних додатках № 1 та № 2 до них - Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі та Акт розмежування належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін , а точка продажу електричної енергії між ПАТ ДТЕК Донецькобленерго та ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі Виробничої одиниці ОКП Донецьктеплокомуненерго Слов'янськтепломережа знаходиться на межі їх балансової належності та експлуатаційної відповідальності за договором про постачання електричної енергії № 9999 від 01.03.2011. Електричні мережі живлення споживача електричної енергії за договором про постачання електричної енергії № 9999 від 01.03.2011 ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі Виробничої одиниці ОКП Донецьктеплокомуненерго Слов'янськтепломережа приєднані до мереж ПАТ ДТЕК Донецькобленерго . ТОВ Твинз забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами, беручи до уваги додаток № 2 Однолінійна схема до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 312 від 01.04.2013, в точки приєднання електроустановок ПАТ ДТЕК Донецькобленерго і саме ця організація дійсно отримує послуги за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 31 від 01.04.2013.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.09.2017 по справі № 905/1795/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2017, відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Твинз» до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» та стягнуто з позивача на користь відповідача відшкодування сплаченої суми вартості за проведення судової експертизи у справі №905/1795/16 у розмірі 8606,00грн.

Постановою Верховного суду від 04.04.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твинз" задоволено частково; постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2017 у справі № 905/1795/16 скасовано; справу № 905/1795/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Скасовуючи рішення господарського суду Донецької області від 06.09.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у цій справі, суд касаційної інстанції зазначив про передчасність висновків судів попередніх інстанцій з огляду на те, що судами не з'ясовано:

- чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи;

- за допомогою яких саме електричних мереж (лише електропередавальної організації, чи інших осіб, зокрема і позивача) здійснюється транзит електричної енергії в точки приєднання електроустановок відповідача, оскільки передчасними є висновки судів обох інстанцій про те, що передача електроенергії через мережі відповідача забезпечується між електроустановками третьої особи;

- не надано судами оцінки і доводам позивача про неузгодженість висновків експертів у дослідницькій частині експертного висновку.

27.07.2018 матеріали справи повернулись до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 01.08.2018 справу № 905/1795/16 прийнято до провадження; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче провадження призначено на 22.08.2018.

Підготовче провадження неодноразово відкладалось та оголошувались перерви. Склад суду змінювався.

Позивач підтримав позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях. Додаткових доказів (нових) не надавалось.

Відповідач підтримав заперечення проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Додаткових доказів (нових) не надавалось.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7 акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго (у подальшому перейменовано у Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі Електромережі ), проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях, за змістом аналогічним наданим при першому розгляді справи. Додаткових доказів (нових) не надавалось.

На запитання суду щодо доцільності проведення додаткової судової електротехнічної експертизи у цій справі, представники позивача та відповідача зазначили, що вважають не доцільним її проведення, що також відображено у протоколі судового засідання від 20.12.2018.

Ухвалою від 20.12.2018 закрито підготовче провадження у справі № 905/1795/16, розгляд спору по суті призначено на 21.01.2019; явка представників сторін визнана не обов'язковою.

В судовому засіданні, що відбулось 21.01.2019, розгляд справи по суті розпочався, судом оголошено стислий зміст позовних вимог позивача, заслухано вступне слово відповідача, оголошено стислий зміст письмових пояснень третьої особи, встановлено обставини справи і досліджено наявні у справі докази та оголошено перерву до 11.02.2019.

11.02.2019 судове засідання продовжено зі стадії судових дебатів; представники позивача підтримали позовні вимоги, представники відповідача підтримали свої заперечення. Від третьої особи представник не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На переконання колегії суддів, неявка представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не перешкоджає розгляду справи у цьому судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши доводи сторін, об'єктивно оцінивши надані ними докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Твинз" (власником мереж) та обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Слов'янськтепломережа" (користувачем) 01.04.2013 укладено договір про використання технологічних електричних мереж № 31, відповідно до умов якого власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача, а останній - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж та інші послуги відповідно до умов цього договору.

За визначеннями п. 1.2 договору, передача електричної енергії забезпечується відповідно до додатку "Однолінійна схема", наданого власником мереж. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Згідно з п.п. 2.1-2.4, 2.6 договору до обов'язків власника мереж відносяться: утримання власних технологічних мереж у належному технічному стані; формування електричної схеми цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечення технічної можливості для передачі електричної енергії до межі балансової належності електроустановок користувача; забезпечення на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів користувача; забезпечення виконання графіку попереджувальних ремонтів та обсягів робіт, визначених технологічними картами ремонту елементів обладнання; збереження встановлених на території власника мереж електроустановок; щомісячно до 5 дня розрахункового періоду надання користувачу рахунка на оплату послуг за використання технологічних електричних мереж та двох примірників акта прийому-здачі наданих послуг; забезпечення безперешкодного доступу (за службовим посвідченням) відповідальних представників користувача до власних електричних установок для проведення технічної перевірки, контролю за рівнем споживання електричної енергії.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що власник мереж має право на отримання від користувача плати за використання технологічних електричних мереж, а користувач, відповідно до п. 4.1 договору, зобов'язаний здійснювати оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж власника мереж здійснюється згідно з додатком "Кошторис витрат на утримання технологічних мереж".

Розділом 7 договору визначено, що розрахунковим вважається період з 29 числа розрахункового місяця до такого самого числа наступного місяця. Вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж встановлюється у розмірі 0,12грн. за 1кВт/г спожитої користувачем електроенергії відповідно до "Кошторису витрат на утримання технологічних мереж", наведеному у додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору. Вартість послуг власника змінюється при зміні законодавства України та офіційного індексу інфляції за даними Державної служби статистики України. Оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунку та оформленого акта прийому-здачі наданих послуг у десятиденний термін з дати отримання рахунку.

Відповідно до п. 8.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п. 4.1 договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього договору, користувач сплачує власнику мереж пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно з п. 10.4 договору його укладено на строк до 31.12.2013, договір набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією зі сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством.

Сторонами також було затверджено та підписано додатки до договору. Так, додатком № 2 до договору № 31 від 01.04.2013 затверджено однолінійну схему електричної мережі, а додатком № 3 до договору від 01.04.2013 - акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності.

У додатку 1 до договору сторони погодили Кошторис витрат на утримання технологічних мереж у 2012 році, який складений виходячи з обсягу споживання електроенергії котельної № 14 (содова) в об'ємі 600 тис.кВт/год у рік; вартість 1 кВт/год буде рівнятися 0,12 грн. (72000 грн. / 600000 кВт/год.).

З додатку № 2 Однолінійна схема до договору № 31 від 01.04.2013 вбачається, що до мереж ПАТ ДТЕК Донецькобленерго (у подальшому перейменовано у Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі Електромережі ) приєднані мережі ТОВ Твинз , від мереж ТОВ Твинз - мережі ВАТ Содовий завод , від мережі ВАТ Содовий завод - мережі ПАТ ДТЕК Донецькобленерго (у подальшому перейменовано у Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі Електромережі ), потім знову через мережі ВАТ Содовий завод підключені мережі ВО Слов'янськтепломережа .

Договір № 31 від 01.04.2013 з додатками підписаний обома сторонами без заперечень.

Матеріали справи містять листування між позивачем та відповідачем з приводу розірвання цього договору.

Сторонами не заперечується і матеріалами справи підтверджено, що договір № 31 від 01.04.2013 припинив свою дію 31.12.2015 року.

Як вбачається, позивач звертався до відповідача з претензією № 95 від 19.06.2015 на суму 95634,73 грн., в якій пропонував провести залік взаємних вимог за договором № 31 від 01.04.2013 та договорами теплопостачання об'єктів ТОВ Твинз , а у випадку не досягнення згоди, то сплатити заборгованість за договором № 31 від 01.04.2013. Одночасно, ТОВ Твинз у цій претензії повідомив ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі Виробничої одиниці ОКП Донецьктеплокомуненерго Слов'янськтепломережа , що не планує продовжувати договірні правовідносини за цим договором на 2016 рік.

У листі від 04.11.2015 № 138 позивач просив відповідача погасити заборгованість за договором № 31 від 01.04.2013 у розмірі 98327,85 грн., що виникла станом на 01.11.2015. Цей лист відповідач отримав за вх.№ 931 від 04.11.2015.

В матеріалах справи містяться рахунки-фактури за послуги з розподілення електричної енергії за період з квітня 2013 року по грудень 2015 року на загальну суму 119845,57грн. Матеріали справи також містять копії актів здавання-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 62765,24 грн., які підписані лише позивачем та не оплачені відповідачем.

Посилаючись на те, що відповідачем не виконано умов договору в частині оплати наданих послуг, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою договір про використання технологічних електричних мереж № 31 від 0.04.2013, на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором про надання послуг та підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, тобто правило, за яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд враховує, що отримавши від позивача відмову у розірванні договору № 31 від 01.04.2013, відповідач не звертався до суду з відповідним позовом про розірвання цього договору.

Протягом розгляду цієї справи відповідач також не звертався ані з зустрічним позовом, ані з окремим позовом про визнання недійсним договору № 31 від 01.04.2013.

Отже, суд виходить з принципу правомірності правочину - договору № 31 від 01.04.2013р.

Таким чином, договір про використання технологічних електричних мереж № 31 від 01.04.2013 є підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов'язків, а його умови є обов'язковими для виконання протягом всього терміну дії такого договору - до 01.01.2016р.

Щодо доводів відповідача про те, що договір №31 від 01.04.2013 був підписаний необізнаною посадовою особою виробничої одиниці Слов'янськтепломережа , суд зазначає наступне:

Згідно ч.1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Отже, зміна посадової особи, яка підписала договір від імені юридичної особи, не тягне за собою наслідки визнання договору припиненим, недійсним чи таким, що не підлягає виконанню з інших підстав.

Посилання відповідача на наявність підстав для укладення договору між позивачем та третьою особою суд не бере до уваги, оскільки питання щодо укладення договору між ТОВ Твинз та АТ ДТЕК Донецькі Електромережі не є предметом спору у цій справі.

Крім того, у травні 2013 року ОСОБА_7 акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго зверталось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТВИНЗ , в якому просило суд вважати договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 12.09.2011р. між ОСОБА_7 акціонерним товариством ДТЕК Донецькобленерго та Товариством з обмеженою відповідальністю ТВИНЗ укладеним на умовах поданого ОСОБА_7 акціонерним товариством ДТЕК Донецькобленерго проекту договору.

Звертаючись з таким позовом, ПАТ ДТЕК Донецькобленерго (позивач у справі №905/3111/13) зазначав про те, що відповідно до умов Договорів про постачання електричної енергії № 1522 від 18.02.2008 р. та № 4020 від 30.09.2009 р. він здійснює постачання електроенергії іншим підприємствам через технологічні мережі, власником яких є ТОВ ТВИНЗ (відповідач у справі №905/3111/13).

ПАТ ДТЕК Донецькобленерго звернувся до ТОВ ТВИНЗ з пропозицією укласти договір про спільне використання технологічних мереж з назвою "Типовий договір про спільне використання технологічних мереж" від 12.09.2011. Однак, відповідач, листом від 11.10.2011 р. № 31 відмовився підписувати та повернув без виконання "Типовий договір про спільне використання технологічних мереж" від 12.09.2011 р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2013 у справі №905/3111/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2013, відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго вважати договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 12.09.2011р. між ОСОБА_7 акціонерним товариством ДТЕК Донецькобленерго та Товариством з обмеженою відповідальністю ТВИНЗ укладеним на умовах поданого ОСОБА_7 акціонерним товариством ДТЕК Донецькобленерго проекту договору.

Отже, питання щодо укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж між ПАТ ДТЕК Донецькобленерго та ТОВ Твинз було урегульовано судом в межах справи №905/3111/13 .

Крім того, відсутність укладеного між ПАТ ДТЕК Донецькобленерго та ТОВ Твинз договору про спільне використання технологічних електричних мереж не впливає на обсяг прав та обов'язків ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі Виробничої одиниці ОКП Донецьктеплокомуненерго Слов'янськтепломережа за спірним у цій справі договором використання технологічних електричних мереж № 31 від 01.04.2013, укладеним між ним та ТОВ Твинз , який недійсним у встановленому порядку не визнавався.

Щодо висновку судової електротехнічної експертизи № 10709 від 28.04.2017, складеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_8 Міністерства Юстиції України, на виконання ухвали суду від 13.10.2016 у справі № 905/1795/16.

На вирішення експерта судом були поставлені наступні питання: 1). Чи приєднані електричні мережі живлення Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» , у тому числі в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» , до мереж Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» чи до електричних мереж інших юридичних осіб?; 2 ). Де знаходиться точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між ОСОБА_7 акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» , в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» , за договором про постачання електричної енергії №9999 від 01.03.2011р., укладеним між означеними особами, чи в іншому місці?; 3 ). Кому саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Твинз» , м.Слов'янськ Донецької області, забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок, і яких саме, беручи до уваги додаток №2 «Однолінійна схема» до договору про використання технологічних електричних мереж, та яка особа дійсно отримує послуги за договором про використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013р.?; 4). Висвітлити інші питання, які виникнуть в ході проведення експертизи.

Згідно висновків, викладених у експертному висновку судової електротехнічної експертизи №10709 від 28.04.2017:

Точки продажу електричної енергії Правилами користування електричною енергією встановлюються під час укладання відповідних договорів про постачання електричної енергії у невід'ємних додатках №1 та №2 до них - Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі та Акт розмежування належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін , а точка продажу електричної енергії між ПАТ ДТЕК Донецькобленерго та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» , в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» знаходитья на межі їх балансової належності та експлуатаційної відповідальності за договором про постачання електричної енергії №9999 від 01.03.2011.

Електричні мережі живлення споживача електричної енергії за договором про постачання електричної енергії №9999 від 01.03.2011 Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» , в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» приєднані до мереж Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твинз» забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами беручи до уваги додаток №2 Однолінійна схема до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013, в точки приєднання електроустановок ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» і саме ця організація дійсно отримує послуги за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013р.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Дослідивши вищезазначений висновок, суд вважає його таким, що не відповідає приписам ст.98 ГПК України , внаслідок чого експертний висновок до уваги не приймається.

Так, згідно ч.2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

При дослідженні, експерт вийшов за межі своїх повноважень та встановив обставини, які не мають відношення до предмету спору у даній справі, а саме зробив висновок щодо балансової належності та експлуатаційної відповідальності за договором постачання електричної енергії №9999 від 01.03.2011, який взагалі не входить до предмета доказування у цій справі.

Крім того, у дослідницькій частині експертного висновку експерт зазначив наступне: Щодо приєднання споживачів ПАТ ДТЕК Донецькобленерго , в тому числі і ТОВ Твинз та Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» , до локальних мереж енергопостачальника, які є частиною загальної системи електропостачання і разом з усіма локальними мережами приймають участь у передачі електроенергії до всіх споживачів та субспоживачів, то усі ці локальні мережі використовуються при наданні послуги з передачі електричної енергії приєднаним споживачам та субспоживачам. З Однолінійної схеми електропостачання досліджуваних об'єктів споживачів ПАТ ДТЕК Донецькобленерго виходить, що від РУ-6 кВ Пс-2 мережі ТОВ Твинз приєднані мережі субспоживача ВАТ Содовий завод , від яких живляться субспоживачі - ЧП Кушев, ЧП Шраковский, КТР - 400 кВА вул. Чубаря. Від технологічних мереж ВАТ Содовий завод , якому належить РУ-6 кВ Пс Котельня №14 (ТП №467), живляться Тр-1 та Тр-2 ТП №467, що знаходяться на балансі ПАТ ДТЕК Донецькобленерго , від яких за Однолінійною схемою електропостачання ВО Слов'янськтепломережа через комерційні прилади обліку на межі балансової належності з ПАТ ДТЕК Донецькобленерго підключена РУ-0,4 кВ ВО Слов'янськтепломережа з чарунками 0,4 кВ, до яких підключені субспоживачі ЧП Безгін та ЧП Кухарь .

З приведеного вбачається, що транзит електричної енергії в точки приєднання електроустановок відповідача здійснюється за допомогою електричних мереж, в тому числі, і позивача.

Тобто, вбачається необґрунтованість експертного висновку та його неузгодженість з іншими матеріалами справи, а також неузгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Крім того, факт проходження електричної енергії відповідачу через технологічні електромережі, зокрема технологічні мережі ТОВ Твинз , був підтверджений представниками відповідача у судовому засіданні 22.11.2018, що також відображено в протоколі судового засідання від 22.11.2018.

Судом встановлено і відповідачем не спростовано, що ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» не були повернуті позивачу рахунки та акти виконаних робіт, не було направлено листа з будь-якими зауваженнями щодо кількості, якості та розміру наданих послуг за договором використання технологічних електричних мереж, або з відмовою у їх прийнятті взагалі.

Разом з тим, суд зазначає, що матеріали справи містять акти наданих послуг лише на суму 62765,24 грн. (№ОУ -0000457 від 31.10.2013, №ОУ -0000044 від 31.01.2014, №ОУ -0000085 від 28.02.2014, №ОУ-0000135 від 31.03.2014, №ОУ -0000268 від 31.08.2014, № ОУ-0000308 від 30.09.2014, №ОУ-0000348 від 31.10.2014, №ОУ -0000390 від 30.11.2014, №ОУ-0000431 від 31.12.2014, №ОУ-0000408 від 30.10.2015, №ОУ-0000453 від 30.11.2015, №ОУ-0000502 від 30.12.2015).

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88 від 24.05.1995р. Міністерства фінансів України , документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, доказом здійснення господарської операції з надання послуг може бути акт наданих послуг.

Згідно ч.1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами ч.1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Заперечення відповідача щодо того, що рахунки-фактури не містять посилання на договір про використання технологічних електричних мереж № 31 від 01.04.2013, судом не приймаються з огляду на те, що відповідачем не доведено наявність інших правовідносин з позивачем, на підставі яких могли бути складені дані рахунки-фактури.

З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства, враховуючи презумпцію правомірності правочину та підтвердження факту надання послуг за договором на суму 62765,24 грн., позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню - саме у розмірі 62765,24 грн.

У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 57808,80грн. (за період з 30.05.2013 по 31.01.2016), 3% річних у розмірі 4203,99грн. (за період з 01.04.2013 по 31.01.2016), інфляційні нарахування у розмірі 48118,09грн. (за період червень 2013 - до 01.02.2016).

За приписами статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в розумінні цього кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

За містом ст. 549 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п. 4.1 договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього договору, користувач сплачує власнику мереж пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.3 договору оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунку та оформленого акта прийому-здачі наданих послуг у десятиденний термін з дати отримання рахунку.

Суд враховує умови п. 7.3 договору, а також дати направлення рахунків-фактур: №СФ-0000457 від 31.10.2013, №СФ-0000044 від 31.01.2014, №СФ-0000085 від 28.02.2014, №СФ-0000135 від 31.03.2014 (02.04.2014), №СФ-0000268 від 31.08.2014, №СФ-0000308 від 30.09.2014, №СФ-0000348 від 31.10.2014, №СФ-0000390 від 30.11.2014, №СФ-0000431 від 31.12.2014, №СФ-0000408 від 30.10.2015, №СФ-0000453 від 30.11.2015, №СФ-0000502 від 30.12.2015, які підтверджуються відповідними фіскальними чеками ДП УДППЗ Укрпошта .

З матеріалів справи вбачається наступне:

- рахунок-фактури №СФ-0000457 від 31.10.2013 та акт наданих послуг №ОУ - 0000457 від 31.10.2013 були направлені відповідачу 04.11.2013 (т.1 а.с. 95), відповідно право вимоги за рахунком виникло 19.11.2013;

- рахунки-фактури №СФ-0000044 від 31.01.2014, №СФ-0000085 від 28.02.2014 та акти наданих послуг №ОУ-0000044 від 31.01.2014, №ОУ-0000085 від 28.02.2014 були направлені відповідачу 04.03.2014 (т.1 а.с. 84), відповідно право вимоги за рахунками виникло 08.03.2014;

- рахунок-фактури №СФ-0000135 від 31.03.2014 та акт наданих послуг №ОУ-0000135 від 31.03.2014 були направлені відповідачу 02.04.2014 (т.1 а.с. 82), відповідно право вимоги за рахунком виникло 16.04.2014;

- рахунок-фактури №СФ-0000268 від 31.08.2014 та акт наданих послуг №ОУ -0000268 від 31.08.2014 були направлені відповідачу 10.09.2014 (т.1 а.с. 93), відповідно право вимоги за рахунком виникло 24.09.2014;

- рахунки-фактури №СФ-0000308 від 30.09.2014, №СФ-0000348 від 31.10.2014 та акти наданих послуг №СФ-0000308 від 30.09.2014, №СФ-0000348 від 31.10.2014 були направлені відповідачу 07.11.2014 (т.1 а.с. 97), відповідно право вимоги за рахунками виникло 21.11.2014;

- рахунки-фактури №СФ-0000390 від 30.11.2014, №СФ-0000431 від 31.12.2014 та акти наданих послуг №ОУ-0000390 від 30.11.2014, №ОУ-0000431 від 31.12.2014 були направлені відповідачу 05.01.2015 (т.1 а.с. 87), відповідно право вимоги за рахунками виникло 20.01.2015;

- рахунки-фактури №СФ-0000408 від 30.10.2015, №СФ-0000453 від 30.11.2015 та акти наданих послуг №ОУ-0000408 від 30.10.2015, №ОУ-0000453 від 30.11.2015 були направлені відповідачу 02.12.2015 (т.1 а.с. 90), відповідно право вимоги за рахунками виникло 16.12.2015;

- рахунок-фактури №СФ-0000502 від 30.12.2015 та акт наданих послуг №ОУ-0000502 від 30.12.2015 були направлені відповідачу 11.01.2016 (т.1 а.с. 100), відповідно право вимоги за рахунком виникло 26.01.2016.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за вищевказаними рахунками, правові підстави, періоди та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог в цій частині та стягнення з відповідача 7073,95грн., 1824,23грн. та 23989,54грн. відповідно.

Часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за вищевказаними рахунками-фактури також обумовлено тим, що позивачем невірно визначена кінцева дата можливих періодів її нарахування - 31.01.2016, оскільки за приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За рахунками №СФ-0000156 від 30.04.2013, №СФ-0000235 від 31.05.2013, №СФ-0000276 від 30.06.2013, №СФ-0000322 від 31.07.2013, №СФ-0000406 від 30.08.2013, №СФ-0000405 від 30.09.2013, №СФ-0000469 від 30.11.2013, №СФ-0000549 від 31.12.2013, №СФ-0000179 від 30.04.2014, №СФ-0000188 від 31.05.2014, №СФ-0000215 від 31.07.2014, №СФ-0000009 від 30.01.2015, №СФ-0000085 від 28.02.2015, №СФ-0000131 від 31.03.2015, №СФ-0000141 від 30.04.2015, №СФ-0000185 від 31.05.2015 суд відмовляє у задоволенні нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджується факт направлення цих рахунків відповідачу як в строк, визначений п. 2.4 договору, та взагалі в межах періоду, за який здійснено позивачем відповідний розрахунок.

Судові витрати у справі розподіляються у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України: судовий збір - на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 5026,55грн. - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Твинз» , м. Слов'янськ, Донецька область до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» , м.Краматорськ, Донецька область в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» , м. Слов'янськ, Донецька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» , м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 229976,45 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (Ідентифікаційний код 05540965, адреса: 84307, Донецька область, м.Краматорськ, провул.Земляний, 2), в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» (Ідентифікаційний код 05540965, адреса: 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Шовковична, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твинз» (Ідентифікаційний код 20336400, адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Торська, 18) основний борг у розмірі 62765,24 грн., пеню у розмірі 7073,95грн., 3% річних у розмірі 1824,23грн., інфляційні нарахування у розмірі 23989,54грн., а також судовий збір за подання позову у розмірі 1434,80грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1578,28грн., судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1721,76грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня підписання повного тексту у порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

6. В судовому засіданні 11.02.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено 21.02.2019.

Головуючий суддя Н.В. Величко

Суддя В.І. Матюхін

Суддя О.В. Чернова