Постанова

від 15.11.2019 по справі 905/1795/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 905/1795/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Могил С.К.

здійснивши розгляд у письмовому провадженні

касаційної скарги обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго

на рішення Господарського суду Донецької області від 11.02.2019 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Твинз

до Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Словянськтепломережа

про стягнення 229 976,45 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі Електоромережі

У зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.11.2019, який наявний в матеріалах справи.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

1. У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Твинз (далі - ТОВ Твинз ) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Слов`янськтепломережа (далі - Підприємство) заборгованості 119 845,57 грн, пені в сумі 57 808,80 грн, інфляційних нарахувань в сумі 48 118,09 грн та 3% річних 4 203,99 грн.

2. Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.09.2017 у справі №905/1795/16, яке залишено без змін постановою Донецького Апеляційного господарського суду від 17.10.2017, в задоволенні позовних вимог ТОВ Твинз відмовлено.

3. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №905/1795/16 касаційну скаргу ТОВ ТВИНЗ задоволено частково, скасовано рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2017, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Стислий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.02.2019 у справі №905/1795/16 (колегія суддів: Величко Н.В., Матюхін В.І., Чернова О.В.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 62 765,24 грн, пеню у сумі 7 073,95 грн, 3% річних у сумі 1 824,23 грн, інфляційні нарахування у сумі 23 989,54 грн.

5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 (колегія суддів: Пелипенко Н.М., Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф.) у справі №905/1795/16 рішення Господарського суду Донецької області від 11.02.2019 залишено без змін.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Донецької області від 11.02.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019, Підприємство у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. В касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що:

- відповідач не є фактичним користувачем електричних мереж згідно з договором №31 від 01.04.2013, оскільки організацією, яка дійсно отримує послугу транзиту електричної енергії згідно вказаного договору, є ПАТ ДТЕК Донецькобленерго (АТ ДТЕК Донецькі Електромережі);

- договір №31 від 01.04.2013 має неналежний суб`єктний склад сторін договору, оскільки даний договір має бути укладений між позивачем та ПАТ ДТЕК Донецькобленерго (АТ ДТЕК Донецькі Електромережі) щодо спільного використання електричних мереж;

- договір №31 від 01.04.2013 є таким, що суперечить актам цивільного законодавства та не може забезпечити реальне настання обумовлених договором наслідків, а тому він не підлягає виконанню відповідачем. Складені позивачем на підставі цього договору акти виконаних робіт та рахунки не є документами, які підтверджують факт надання послуг.

Доводи інших учасників справи

8. У відзиві на касаційну скаргу позивач доводи касаційної скарги не визнає та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також просить залишити рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

9. 01.04.2013 між ТОВ Твинз (власником мереж) та Обласним комунальним підприємством Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Слов`янськтепломережа (користувачем) укладено договір про використання технологічних електричних мереж № 31, відповідно до умов якого власник мереж зобов`язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача, а останній - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж та інші послуги відповідно до умов цього договору.

10. Відповідно до пункту 1.2 договору, передача електричної енергії забезпечується відповідно до додатку "Однолінійна схема", наданого власником мереж. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

11. Відповідно до пункту 3.1 договору власник мереж має право на отримання від користувача плати за використання технологічних електричних мереж.

12. Згідно з пунктом 4.1 договору користувач зобов`язаний здійснювати оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж власника мереж здійснюється згідно з додатком "Кошторис витрат на утримання технологічних мереж".

13. Розділом 7 договору визначено, що розрахунковим вважається період з 29 числа розрахункового місяця до такого самого числа наступного місяця. Оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунку та оформленого акту прийому-здачі наданих послуг у десятиденний термін з дати отримання рахунку.

14. Відповідно до пунтку 8.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього договору, користувач сплачує власнику мереж пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

15. Сторони в пункті 10.4 договору визначили на строк його дії до 31.12.2013, договір набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією зі сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством.

16. Сторонами також було затверджено та підписано додатки до договору. Так, додатком № 2 до договору № 31 від 01.04.2013 затверджено однолінійну схему електричної мережі, а додатком № 3 до договору від 01.04.2013 - акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності.

17. У додатку 1 до договору сторони погодили Кошторис витрат на утримання технологічних мереж у 2012 році, який складений виходячи з обсягу споживання електроенергії котельної № 14 (содова) в об`ємі 600 тис.кВт/год у рік; вартість 1 кВт/год буде рівнятися 0,12 грн. (72000 грн. / 600000 кВт/год.).

18. З додатку № 2 "Однолінійна схема" до договору № 31 від 01.04.2013 вбачається, що до мереж ПАТ ДТЕК Донецькобленерго (у подальшому перейменовано у Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі Електромережі ) приєднані мережі ТОВ Твинз , від мереж ТОВ Твинз - мережі ВАТ Содовий завод , від мережі ВАТ Содовий завод - мережі ПАТ ДТЕК Донецькобленерго (у подальшому перейменовано у Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі Електромережі ), а потім знову через мережі ВАТ Содовий завод підключені мережі ВО Слов`янськтепломережа .

19. Договір №31 від 01.04.2013 з додатками підписаний обома сторонами без заперечень.

20. Спір у справі виник з приводу того, що відповідачем протягом квітня 2013 року - грудня 2015 року не було виконано взятих на себе грошових зобов`язань за договором про використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 119 845,57 грн. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання на суму основної заборгованості позивачем нараховано пеню в сумі 57 808,80 грн, інфляційні втрати в сумі 48 118,09 грн та 3% річних в сумі 4 203,99 грн.

21. В матеріалах справи наявні рахунки-фактури за послуги з розподілення електричної енергії за період з квітня 2013 року по грудень 2015 року на загальну суму 119845,57грн. Матеріали справи також містять копії актів здавання-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 62 765,24 грн., які підписані лише позивачем та не оплачені відповідачем.

22. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості задоволено лише в частині стягнення 62765,24 грн. При цьому суди виходили з того, що відповідачем не були повернуті позивачу рахунки та акти виконаних робіт, не було направлено листа з будь-якими зауваженнями щодо кількості, якості та розміру наданих послуг за договором використання технологічних електричних мереж або з відмовою у їх прийнятті взагалі. Разом з тим, матеріали справи містять акти наданих послуг лише на суму 62765,24 грн., які відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пункта 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, є доказом здійснення господарської операції з надання послуг.

23. Також, місцевий господарський суд частково задовольнив позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за рахунками фактурами: №СФ-0000457 від 31.10.2013, №СФ-0000044 від 31.01.2014, №СФ-0000085 від 28.02.2014, №СФ-0000135 від 31.03.2014 (02.04.2014), №СФ-0000268 від 31.08.2014, №СФ-0000308 від 30.09.2014, №СФ-0000348 від 31.10.2014, №СФ-0000390 від 30.11.2014, №СФ-0000431 від 31.12.2014, №СФ-0000408 від 30.10.2015, №СФ-0000453 від 30.11.2015, №СФ-0000502 від 30.12.2015, та стягнув з відповідача 7073,95грн., 1824,23грн. та 23989,54 грн. відповідно. Часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за вищевказаними рахунками-фактури, за висновком місцевого господарського суду також обумовлено тим, що позивачем невірно визначена кінцева дата можливих періодів її нарахування - 31.01.2016, оскільки за приписами частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

24. За рахунками №СФ-0000156 від 30.04.2013, №СФ-0000235 від 31.05.2013, №СФ-0000276 від 30.06.2013, №СФ-0000322 від 31.07.2013, №СФ-0000406 від 30.08.2013, №СФ-0000405 від 30.09.2013, №СФ-0000469 від 30.11.2013, №СФ-0000549 від 31.12.2013, №СФ-0000179 від 30.04.2014, №СФ-0000188 від 31.05.2014, №СФ-0000215 від 31.07.2014, №СФ-0000009 від 30.01.2015, №СФ-0000085 від 28.02.2015, №СФ-0000131 від 31.03.2015, №СФ-0000141 від 30.04.2015, №СФ-0000185 від 31.05.2015 суд першої інстанції відмовив у задоволенні нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджується факт направлення цих рахунків відповідачу як в строк, визначений пунктом 2.4 договору, та взагалі в межах періоду, за який здійснено позивачем відповідний розрахунок.

25. У справі №905/1795/16 проводилася судова електротехнічна експертиза, за висновком якої №10709 від 28.04.2017:

- Точки продажу електричної енергії Правилами користування електричною енергією встановлюються під час укладання відповідних договорів про постачання електричної енергії у невід`ємних додатках №1 та №2 до них - "Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі" та "Акт розмежування належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", а точка продажу електричної енергії між ПАТ ДТЕК Донецькобленерго та Обласним комунальним підприємством Донецьктеплокомуненерго , в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Слов`янськтепломережа знаходиться на межі їх балансової належності та експлуатаційної відповідальності за договором про постачання електричної енергії №9999 від 01.03.2011.

- Електричні мережі живлення споживача електричної енергії за договором про постачання електричної енергії №9999 від 01.03.2011 Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго , в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Слов`янськтепломережа приєднані до мереж Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго .

- ТОВ Твинз забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами беручи до уваги додаток №2 "Однолінійна схема" до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013, в точки приєднання електроустановок ПАТ ДТЕК Донецькобленерго і саме ця організація дійсно отримує послуги за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013.

26. Крім того, у дослідницькій частині експертного висновку експерт зазначив наступне:

- Щодо приєднання споживачів ПАТ ДТЕК Донецькобленерго , в тому числі і ТОВ Твинз та Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Слов`янськтепломережа , до локальних мереж енергопостачальника, які є частиною загальної системи електропостачання і разом з усіма локальними мережами приймають участь у передачі електроенергії до всіх споживачів та субспоживачів, то усі ці локальні мережі використовуються при наданні послуги з передачі електричної енергії приєднаним споживачам та субспоживачам. З однолінійної схеми електропостачання досліджуваних об`єктів споживачів ПАТ ДТЕК Донецькобленерго виходить, що від РУ-6 кВ Пс-2 мережі ТОВ Твинз приєднані мережі субспоживача ВАТ Содовий завод , від яких живляться субспоживачі - ЧП Кушев, ЧП Шраковский, КТР - 400 кВА вул. Чубаря. Від технологічних мереж ВАТ Содовий завод , якому належить РУ-6 кВ Пс Котельня №14 (ТП №467), живляться Тр-1 та Тр-2 ТП №467, що знаходяться на балансі ПАТ ДТЕК Донецькобленерго , від яких за Однолінійною схемою електропостачання ВО Слов`янськтепломережа через комерційні прилади обліку на межі балансової належності з ПАТ ДТЕК Донецькобленерго підключена РУ-0,4 кВ ВО Слов`янськтепломережа з чарунками 0,4 кВ, до яких підключені субспоживачі ЧП Безгін та ЧП Кухарь .

27. З огляду на наведене, судами зроблений висновок, що у експертному висновку судової електротехнічної експертизи №10709 від 28.04.2017 експерт вийшов за межі своїх повноважень та встановив обставини, які не мають відношення до предмету спору у даній справі, а саме зробив висновок щодо балансової належності та експлуатаційної відповідальності за договором постачання електричної енергії №9999 від 01.03.2011, який взагалі не входить до предмета доказування у цій справі. Крім того, виходячи зі змісту дослідницької частини даного експертного висновку, транзит електричної енергії в точки приєднання електроустановок відповідача здійснюється за допомогою електричних мереж, в тому числі, і позивача. Водночас, зі змісту висновку судової електротехнічної експертизи №10709 від 28.04.2017 вбачається його неузгодженість з іншими матеріалами справи, а також неузгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи, що свідчить про його необґрунтованість та суперечливість наявних в ньому даних.

28. За таких обставин, суді дійшли висновку про відсутність правових підстав для прийняття як належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу висновку експертизи № 10709 від 28.04.2017.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV

29. Стаття 204

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

30. Стаття 526

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

31. Стаття 530

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

32. Стаття 901

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII

33. Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

34. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

36. Пункт 1 частини першої статті 308

1. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

37.Стаття 309

1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

38. Касаційний господарський суд відповідно до припису статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи.

39. Суди встановили, що правовідносини сторін у справі щодо надання послуг передачі (транзиту) електричної енергії регулюються договором №31 від 01.04.2013 про використання технологічних електричних мереж.

40. Водночас, ухвалюючи оскаржувані рішення, суди врахували, що відповідач не звертався до суду з відповідним позовом про розірвання цього договору, а також не звертався ані з зустрічним позовом у даній справі, ані з окремим позовом про визнання цього договору недійсним, а тому в силу статей 204, 629 ЦК України договір №31 від 01.04.2013 є правомірним, а його умови - обов`язковими для виконання відповідачем протягом всього терміну дії такого договору - до 01.01.2016.

41. При цьому господарські суди попередніх інстанцій вказували на те, що питання щодо укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж між ПАТ ДТЕК Донецькобленерго (який відповідно до умов Договорів про постачання електричної енергії № 1522 від 18.02.2008 та № 4020 від 30.09.2009 здійснює постачання електроенергії іншим підприємствам через технологічні мережі, власником яких є ТОВ ТВИНЗ ) та ТОВ Твинз вже було урегульовано судом в межах справи №905/3111/13 .

42. Так, в межах справи №905/3111/13 судами встановлено, що ПАТ ДТЕК Донецькобленерго звернувся до ТОВ Твинз з пропозицією укласти договір про спільне використання технологічних мереж від 12.09.2011. Однак, відповідач листом від 11.10.2011 відмовився підписувати та повернув проект договору від 12.09.2011. Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 у справі №905/3111/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2013, відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго вважати договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 12.09.2011 між ДТЕК Донецькобленерго та ТОВ Твинз укладеним на умовах поданого ПАТ ДТЕК Донецькобленерго проекту договору.

43. Крім того, відсутність укладеного між ПАТ ДТЕК Донецькобленерго та ТОВ Твинз договору про спільне використання технологічних електричних мереж не впливає на обсяг прав та обов`язків відповідача у справі №905/1795/16 за договором використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013, укладеним між ним та ТОВ Твинз , який недійсним у встановленому порядку не визнавався.

44. Касаційний суд також вважає безпідставним посилання відповідача у касаційній скарзі на висновок судової електротехнічної експертизи №10709 від 28.04.2017 з урахуванням наявності в ньому суперечливих та необґрунтованих даних, а також неузгодженість висновку з іншими матеріалами справи, що з огляду на положення статті 104 ГПК України виключає можливість його використання в якості належного доказу у справі.

45. В той же час, при новому розгляді справи судом першої інстанції сторони визнали проведення додаткової судової електротехнічної експертизи не доцільним, проведення такої експертизи судами не призначалось.

46. З урахуванням того, що судами встановлено за наявними матеріалами справи, що транзит електричної енергії в точки приєднання електроустановок відповідача здійснюється за допомогою електричних мереж позивача, а відповідач є споживачем послуг передачі (транзиту) електричної енергії, відсутні підстави стверджувати про неналежний суб`єктний склад сторін договору №31 від 01.04.2013.

47. Отже, позивачем у даній справі доведено факт надання ним послуг за договором №31 від 01.04.2013 саме відповідачу та прийняття вказаних послуг останнім, тоді як відповідачем не спростовано даної обставини належними, допустимими, достатніми та допустимими доказами.

48. Зміст касаційної скарги не заперечує зазначених висновків.

49. Згідно з частиною другою статті 300 ГПК України касаційний суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

50. Між тим у касаційного суду відсутні підстави для переоцінки висновків господарських судів попередніх інстанцій.

51. Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

52. За таких обставин касаційний суд не вбачає порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при здійсненні ними розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. У касаційній скарзі відсутні аргументи щодо неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права господарськими судами, що призвели до ухвалення незаконних рішень.

54. Відповідно до положень ГПК України не встановлено підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішення та постанови.

Судові витрати

55. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Донецької області від 11.02.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі №905/1795/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Слов`янськтепломережа - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя С. Могил